Пліткарка

Жіночий журнал

Віктор повернувся додому з роботи. – Вітя? Ти чому так рано? – здивувалася Лариса, побачивши сина. – Я відпросився з роботи, маємо з Наталкою деякі справи, – пояснив син. – Кохана, ти готова? Дружина не відповідала. – Наталка кудись пішла? – поцікавився Віктор. – Ні, вона кімнаті, – підозріло додала мама. Віктор зайшов у спальню і здивувався. Наталка збирала свої речі. – Кохана, ти куди збираєшся? – запитав він. – А це ти у своєї мами запитай, куди вона мене відправила! – несподівано заявила Наталка. – Наталю, ти про що? – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на матір, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся додому з роботи. – Вітя? Ти чому так рано? – здивувалася Лариса, побачивши сина. – Я відпросився з роботи, маємо з Наталкою деякі справи, – пояснив син. – Кохана, ти готова? Дружина не відповідала. – Наталка кудись пішла? – поцікавився Віктор. – Ні, вона кімнаті, – підозріло додала мама. Віктор зайшов у спальню і здивувався. Наталка збирала свої речі. – Кохана, ти куди збираєшся? – запитав він. – А це ти у своєї мами запитай, куди вона мене відправила! – несподівано заявила Наталка. – Наталю, ти про що? – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на матір, не розуміючи, що відбувається

– Мамо, знайомся, це Наталка, – трохи соромлячись, представив Віктор дівчину, з якою пізно ввечері прийшов додому. – Добрий вечір, – відповіла Лариса, невдоволено дивлячись на несподівану гостю. – Як вдало ви вибрали час для знайомства! – А я Віті…

Алла Віталіївна тихенько відкрила двері в свою квартиру. Жінка не хотіла, щоб її чоловік побачив, що вона плакала. Але непомітно зайти їй не вдалося… Борис стояв у коридорі! – Аллочко, що ж ти так довго?! – запитав він. – Я вже хотів іти тебе шукати. Ти чого така засмучена? Ти плакала?! Щось сталося?! Сльози від цих розпитувань ще дужче потекли по щоках Алли. Борис розхвилювався. – Все нормально, сказала Алла. – Ходімо пити чай, а потім підемо гуляти… Разом… Борис застиг від здивування від цих слів. Раніше такого ніколи не було

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла Віталіївна тихенько відкрила двері в свою квартиру. Жінка не хотіла, щоб її чоловік побачив, що вона плакала. Але непомітно зайти їй не вдалося… Борис стояв у коридорі! – Аллочко, що ж ти так довго?! – запитав він. – Я вже хотів іти тебе шукати. Ти чого така засмучена? Ти плакала?! Щось сталося?! Сльози від цих розпитувань ще дужче потекли по щоках Алли. Борис розхвилювався. – Все нормально, сказала Алла. – Ходімо пити чай, а потім підемо гуляти… Разом… Борис застиг від здивування від цих слів. Раніше такого ніколи не було

Алла Віталіївна була рада, що сьогодні нарешті вибралася з дому одна. Відчуття, що чоловік не дає їй нікуди піти без нього, не давало спокою. Раніше він таким не був… Вони разом уже майже сорок років і Борис останнім часом заслаб…

Світлана з Іваном і сином Мишком пішли в гості до сусідки. Віра Петрівна показала їм будинок, сад, і навіть льох і сараї! Але найбільше вразили всіх яблука… Такі смачні й солодкі вони були, що неможливо відірватися! Світлана з Іваном ходили по саду. – Боже, які ж гарні, як з картинки! – дивувалася Світлана. – А які смачні! – казав Мишко. – От і допомагайте збирати, будь ласка, – попросила Віра Петрівна. – І собі набирайте скільки хочете, і мені на варення. А ще сушити буду, компот робити… Сходили вони отак в гості, а через два місяці, баба Віра прийшла до Світлани з Іваном з несподіваною звісткою

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана з Іваном і сином Мишком пішли в гості до сусідки. Віра Петрівна показала їм будинок, сад, і навіть льох і сараї! Але найбільше вразили всіх яблука… Такі смачні й солодкі вони були, що неможливо відірватися! Світлана з Іваном ходили по саду. – Боже, які ж гарні, як з картинки! – дивувалася Світлана. – А які смачні! – казав Мишко. – От і допомагайте збирати, будь ласка, – попросила Віра Петрівна. – І собі набирайте скільки хочете, і мені на варення. А ще сушити буду, компот робити… Сходили вони отак в гості, а через два місяці, баба Віра прийшла до Світлани з Іваном з несподіваною звісткою

Світлана з Іваном жили на околиці невеликого міста, саме в тому місці, де їхній триповерховий будинок був останнім у низці багатоквартирних будинків старої забудови. Далі починався приватний сектор, що складався з однотипних, в основному, стареньких будиночків у три віконця з…

Марія повернулася в своє рідне село. Під’їхавши до будинку, звернула увагу, що з труби йде дим, що було дивно, адже будинок мав бути порожній. – Що відбувається? – подумала Марія і поспішила до сусідки, якій залишала запасні ключі. – Тітко Зіна, а що там відбувається? – відразу запитала Марія. – Ой, Марія, привіт! – розгубилася сусідка. – А ти чому не подзвонила, що приїдеш! – Тітко Зіна, хто живе в моїй хаті? – схвильовано запитала Марія. – Як тобі сказати … Ти краще присядь! – зам’ялася Зіна, зібралася з духом і все виклала сусідці. Марія вислухала її і ахнула від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія повернулася в своє рідне село. Під’їхавши до будинку, звернула увагу, що з труби йде дим, що було дивно, адже будинок мав бути порожній. – Що відбувається? – подумала Марія і поспішила до сусідки, якій залишала запасні ключі. – Тітко Зіна, а що там відбувається? – відразу запитала Марія. – Ой, Марія, привіт! – розгубилася сусідка. – А ти чому не подзвонила, що приїдеш! – Тітко Зіна, хто живе в моїй хаті? – схвильовано запитала Марія. – Як тобі сказати … Ти краще присядь! – зам’ялася Зіна, зібралася з духом і все виклала сусідці. Марія вислухала її і ахнула від почутого

Осінь видалася на диво сирою та прохолодною. Марія йшла мокрим асфальтом, під дрібним дощем і відчувала, що холод все далі пробирається під верхній одяг.  – Тільки б не занедужати, – подумала жінка і відразу чхнула, розуміючи, що недуги все-таки не…

Настя розлучилася зі своїм коханим Михайлом. Дівчина дуже переживала. Михайло сказав, що вони надто поспішають і поїхав жити до своїх батьків… Пройшов якийсь час. Настя поспішала додому з роботи. Вона відкрила двері в під’їзд, зайшла в ліфт і натиснула кнопку свого поверху. Ліфт рушив. А коли його двері відчинилися, то Настя одразу ж побачила на сходовому майданчику… Михайла! – Привіт! – сказав він і простягнув їй квіти. Настя не любила букети, їй було шкода квіточок… – Це тобі, – додав хлопець. – Дякую, – здивовано сказала Настя. – А навіщо ти прийшов? Дівчина не розуміла, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя розлучилася зі своїм коханим Михайлом. Дівчина дуже переживала. Михайло сказав, що вони надто поспішають і поїхав жити до своїх батьків… Пройшов якийсь час. Настя поспішала додому з роботи. Вона відкрила двері в під’їзд, зайшла в ліфт і натиснула кнопку свого поверху. Ліфт рушив. А коли його двері відчинилися, то Настя одразу ж побачила на сходовому майданчику… Михайла! – Привіт! – сказав він і простягнув їй квіти. Настя не любила букети, їй було шкода квіточок… – Це тобі, – додав хлопець. – Дякую, – здивовано сказала Настя. – А навіщо ти прийшов? Дівчина не розуміла, що відбувається

– Ірино Борисівно, я занедужала, – заявила Настя по телефону своїй начальниці. – О, Боже, Настю, тільки не це! Що з тобою? – начальниця була засмучена. – Температура невеличка, – сказала Настя. – Дорогенька, ти нам потрібна. Нісенітниці це все….

Вероніка приготувала романтичну вечерю. Вона накрила стіл і сиділа тепер за ним сама. Її коханий Олексій, не зміг приїхати на побачення… Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила дочка Вероніки – Інна. – Мамо, приїдь до мене пошвидше… – попросила вона в слухавку. Вероніка стурбовано почала збиратися. Невдовзі вона приїхала до дочки додому. Інна була якась неохайна, непричесана. Це було зовсім на неї не схоже. – Що сталося?! – ахнула Вероніка. – Щось із Миколою?! – Чому ж із Миколою? – крізь сльози запитала Інна. – Зять твій найдорожчий, так? Це зі мною дещо сталося! Я – тепер одна! Як нам далі жити з сином?! Вероніка застигла, як укопана

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка приготувала романтичну вечерю. Вона накрила стіл і сиділа тепер за ним сама. Її коханий Олексій, не зміг приїхати на побачення… Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила дочка Вероніки – Інна. – Мамо, приїдь до мене пошвидше… – попросила вона в слухавку. Вероніка стурбовано почала збиратися. Невдовзі вона приїхала до дочки додому. Інна була якась неохайна, непричесана. Це було зовсім на неї не схоже. – Що сталося?! – ахнула Вероніка. – Щось із Миколою?! – Чому ж із Миколою? – крізь сльози запитала Інна. – Зять твій найдорожчий, так? Це зі мною дещо сталося! Я – тепер одна! Як нам далі жити з сином?! Вероніка застигла, як укопана

Вероніка сиділа за накритим столом і дивилася, як майстерно вона приготувала романтичну вечерю. Тільки з ким насолоджуватися смачними стравами? Олексій, її коханий чоловік, не зміг приїхати на побачення… А причина банальна – вдома його чекає родина! Те, що Олексій одружений,…

Світлана залишила дітей із своєю зовицею, а сама вирушила по справах у інше місто. Тільки в автобусі жінка зрозуміла, що забула документи забула. – Доведеться повертатися назад, – важко зітхнула вона. Світлана повернулася додому, зайшла в свій підʼїзд, піднялася до квартири. У під’їзді пахло смаженою цибулею та чимось солодким. – Невже Оленка пироги пече, чи що? – подумала Світлана, піднімаючись сходами. Світлана тихенько відчинила двері своєї квартири, зайшла в коридор і застигла від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана залишила дітей із своєю зовицею, а сама вирушила по справах у інше місто. Тільки в автобусі жінка зрозуміла, що забула документи забула. – Доведеться повертатися назад, – важко зітхнула вона. Світлана повернулася додому, зайшла в свій підʼїзд, піднялася до квартири. У під’їзді пахло смаженою цибулею та чимось солодким. – Невже Оленка пироги пече, чи що? – подумала Світлана, піднімаючись сходами. Світлана тихенько відчинила двері своєї квартири, зайшла в коридор і застигла від побаченого

Світлана няньчилась із близнюками на руках. – Олексій, ну коли ти підійдеш вже! – гукнула вона чоловікові. Їй Богу, хто з них хотів велику родину? Вона взагалі думала до 30 не народжувати, але ні. Зустріла ось цього. Сім’янина. Хтось і…

Раїса прибирала в квартирі. Швидко впоравшись із кухнею та коридором, жінка вирішила трохи прибрати і в кімнаті свекрухи. Раїса зайшла в кімнату, шафа свекрухи була відкрита, кілька речей лежало на підлозі. – Мабуть, діти заходили до бабусі, гратися, – подумала Раїса. Вона одразу взялася складати речі назад у шафу, як раптом побачила якусь коробку, що стояла в кутку шафи. Жінка не збиралася копатися в чужих речах. Але її увагу, привернула назва компанії на коробці. Раїса дістала коробку, заглянула в середину і аж рота відкрила від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Раїса прибирала в квартирі. Швидко впоравшись із кухнею та коридором, жінка вирішила трохи прибрати і в кімнаті свекрухи. Раїса зайшла в кімнату, шафа свекрухи була відкрита, кілька речей лежало на підлозі. – Мабуть, діти заходили до бабусі, гратися, – подумала Раїса. Вона одразу взялася складати речі назад у шафу, як раптом побачила якусь коробку, що стояла в кутку шафи. Жінка не збиралася копатися в чужих речах. Але її увагу, привернула назва компанії на коробці. Раїса дістала коробку, заглянула в середину і аж рота відкрила від побаченого

– Раїсо, ну де ти там вже? Я їсти хочу, – плакала свекруха. Раїса зітхнула. Ну ось за що їй це все? І так за близнюками ледве встигає, ще й свекруха на шию сіла. Ну, звичайно, вона ж повинна себе…

В мачухи Олі був день народження. Зібралося багато гостей. Всі вітали іменинницю і сідали за святковий стіл. Оля сиділа тихо. Вона спостерігала за своїм татом, який так пишався дружиною. – У мене теж є подарунок, – підвелася Оля, коли почали звучати тости. – Для своєї коханої мачухи я приготувала сюрприз. Я змонтувала відео, щоб ви побачили, яка вона у нас хороша! Гості зворушилися. Всі чекали на відео про те, як Аліна замінила Олі матір. Оля встала з-за столу, увімкнула телевізор і запустила на ньому відеозапис. Всі присутні глянули на відео і заціпеніли від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В мачухи Олі був день народження. Зібралося багато гостей. Всі вітали іменинницю і сідали за святковий стіл. Оля сиділа тихо. Вона спостерігала за своїм татом, який так пишався дружиною. – У мене теж є подарунок, – підвелася Оля, коли почали звучати тости. – Для своєї коханої мачухи я приготувала сюрприз. Я змонтувала відео, щоб ви побачили, яка вона у нас хороша! Гості зворушилися. Всі чекали на відео про те, як Аліна замінила Олі матір. Оля встала з-за столу, увімкнула телевізор і запустила на ньому відеозапис. Всі присутні глянули на відео і заціпеніли від побаченого

Зазвичай дівчатка, які рано втратили свою маму, ревнують батька до інших жінок. Не хочуть, щоби він когось приводив у будинок. У Олі все було навпаки. Мами не стало, коли їй було п’ять. А раніше вона довго нездужала, і останні місяці…

– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж яка важка праця… Хлопчики? – Не знаю поки що, та й не двійнята вони, схоже, – відповіла баба Оля. – Погодки? – запитала сусідка. – Ні, маленькі обоє, їм і року немає! Скоро все дізнаємось, Петрівно! І от одного дня баба Оля підсіла на лавці до дідуся, який вийшов погуляти з малюками. Вона зазирнула у візочок. – Гарненькі ж які! – захопилася баба Оля. – Погодки, так? І тут дідусь видав несподіване

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж яка важка праця… Хлопчики? – Не знаю поки що, та й не двійнята вони, схоже, – відповіла баба Оля. – Погодки? – запитала сусідка. – Ні, маленькі обоє, їм і року немає! Скоро все дізнаємось, Петрівно! І от одного дня баба Оля підсіла на лавці до дідуся, який вийшов погуляти з малюками. Вона зазирнула у візочок. – Гарненькі ж які! – захопилася баба Оля. – Погодки, так? І тут дідусь видав несподіване

– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж важка праця….

Повернутись вверх