Пліткарка

Жіночий журнал

Андрій зібрався й поїхав святкувати з компанією день народження свого друга. Його дружина Віра переживала, чи вони там часом не святкують із чужими жінками. Якоїсь миті вона зателефонувала Андрію. Третя години ночі. Він уже був веселий, а потім узагалі відключив телефон. Віра встигла тільки почути жіночий голос на задньому фоні… Вона обдзвонила всіх дружин друзів Андрія. Виявилося, що майже всі його друзі вже вдома! – А де Андрій? – задавала вона всім одне й те ж саме питання. Ніхто не знав… Він з’явився наступного дня аж після обіду. Андрій хотів усе пояснити, але Віра зробила несподіване

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій зібрався й поїхав святкувати з компанією день народження свого друга. Його дружина Віра переживала, чи вони там часом не святкують із чужими жінками. Якоїсь миті вона зателефонувала Андрію. Третя години ночі. Він уже був веселий, а потім узагалі відключив телефон. Віра встигла тільки почути жіночий голос на задньому фоні… Вона обдзвонила всіх дружин друзів Андрія. Виявилося, що майже всі його друзі вже вдома! – А де Андрій? – задавала вона всім одне й те ж саме питання. Ніхто не знав… Він з’явився наступного дня аж після обіду. Андрій хотів усе пояснити, але Віра зробила несподіване

– Уявляєш, Павлик крутить роман з Галею! Так, так! Саме з Галею – найкращою подругою Марії. Андрій сів на диван з пультом у руці. Час – полудень, він прокинувся пів години тому, поснідав, хотів ще відпочити після вчорашнього. Він учора…

Валентина встала й попрямувала на кухню. Їй дуже хотілося пити. У темряві вона знайшла графин з морсом, поруч стояла склянка. Щось м’яке ковзнуло біля ніг. Валентина застигла. Жінка вже хотіла щось вигукнути, але згадала, що в домі пусто. Нікого ж нема. Діти поїхали на навчання, а потім і сім’ї там завели. Чоловіка немає, пішов, як діти стали дорослими, вирішив розлучитися і жити в місті. Валентина й сама не поїхала б, а дізнавшись про розлучення і чути не хотіла про це! Валентина клацнула вимикачем і руками сплеснула від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина встала й попрямувала на кухню. Їй дуже хотілося пити. У темряві вона знайшла графин з морсом, поруч стояла склянка. Щось м’яке ковзнуло біля ніг. Валентина застигла. Жінка вже хотіла щось вигукнути, але згадала, що в домі пусто. Нікого ж нема. Діти поїхали на навчання, а потім і сім’ї там завели. Чоловіка немає, пішов, як діти стали дорослими, вирішив розлучитися і жити в місті. Валентина й сама не поїхала б, а дізнавшись про розлучення і чути не хотіла про це! Валентина клацнула вимикачем і руками сплеснула від побаченого

Валя встала й попрямувала на кухню, дуже хотілося пити. У темряві вона знайшла графин з морсом, поруч стояла склянка. Щось м’яке ковзнуло біля ніг. Валентина застигла, тварин у домі не було. Жінка вже хотіла закричати, але згадала, що в домі…

Ірина збиралася лягати спати, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка метрі. – Ірино, з мамою біда, я викликала їй швидку. Приїжджай швидше, – попросила тітка Оля. Ірина швидко зібралася і поїхала до матері. Донька приїхала якраз, коли швидка залишала квартиру матері. Ірина зайшла в кімнату до мами, трохи посиділа з нею, дочекалася поки вона засне. Потім, Іра вийшла на кухню, щоб випити кави. Раптом, на кухонному столі жінка помітила якусь папку з документами. – А це ще, що таке? – здивувалася вона. Ірина взяла папку, відкрила її, переглянула документи і…ахнула від побаченого 

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина збиралася лягати спати, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка метрі. – Ірино, з мамою біда, я викликала їй швидку. Приїжджай швидше, – попросила тітка Оля. Ірина швидко зібралася і поїхала до матері. Донька приїхала якраз, коли швидка залишала квартиру матері. Ірина зайшла в кімнату до мами, трохи посиділа з нею, дочекалася поки вона засне. Потім, Іра вийшла на кухню, щоб випити кави. Раптом, на кухонному столі жінка помітила якусь папку з документами. – А це ще, що таке? – здивувалася вона. Ірина взяла папку, відкрила її, переглянула документи і…ахнула від побаченого 

Ніна завжди була готова допомогти дочці. Коли онуки були маленькими, вона із задоволенням сиділа з ними, грала, годувала, колисала. Жила одна, пенсія дозволяла трохи побалувати себе, але головною радістю були дзвінки та візити доньки з онуками. Вона знала, що їм…

Тамарі у спадок від батьків дістався старий, але добротний будинок в селі, практично особняк. Вона з сином Іваном вирішила переїхати туди жити. Після зими будинок необхідно було впорядкувати. Мама й син взялися до справи. За тиждень вдалося зробити багато. Іван навчився рубати дрова, ремонтував паркан. Потім їм провели інтернет. Нова сільська школа міському Івану дуже сподобалася. Він із цікавістю спілкувався з однокласниками. За тиждень його навчання у селі, провідати нового учня прийшов класний керівник. – Кирило! – Тамара застигла від здивування, зустрівши гостя

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамарі у спадок від батьків дістався старий, але добротний будинок в селі, практично особняк. Вона з сином Іваном вирішила переїхати туди жити. Після зими будинок необхідно було впорядкувати. Мама й син взялися до справи. За тиждень вдалося зробити багато. Іван навчився рубати дрова, ремонтував паркан. Потім їм провели інтернет. Нова сільська школа міському Івану дуже сподобалася. Він із цікавістю спілкувався з однокласниками. За тиждень його навчання у селі, провідати нового учня прийшов класний керівник. – Кирило! – Тамара застигла від здивування, зустрівши гостя

Тамарі у спадок від батьків дістався старий, але добротний будинок, практично особняк. Сестра переконувала його продати. – Тамаро, будинку потрібен догляд. Ще кілька років – і він розвалиться. Ось, дивись: вікна зовсім старі. Скоро виваляться. Дах треба перекрити. Навіщо тобі…

Тамара мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка здивувалася: вона нікого не чекала. Коли Тамара відкрила, то побачила на порозі свою сестру. Олена була без макіяжу, з сумними очима, в руках якась папка. – Тамаро, мені поговорити треба, – сказала Олена, не дивлячись у вічі. Тамара мовчки впустила сестру, налила чай. Олена довго мовчала, потім раптом заплакала. – Вибач мені, – видавила вона крізь сльози. – За що ти вибачаєшся? – здивувалася Тамара. – Ось за це, – тихо додала Олена, і підсунула до сестри папку з паперами. Тамара взяла папку, відкрила її, переглянула вміст і…ахнула від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара мила посуд, коли у двері подзвонили. Жінка здивувалася: вона нікого не чекала. Коли Тамара відкрила, то побачила на порозі свою сестру. Олена була без макіяжу, з сумними очима, в руках якась папка. – Тамаро, мені поговорити треба, – сказала Олена, не дивлячись у вічі. Тамара мовчки впустила сестру, налила чай. Олена довго мовчала, потім раптом заплакала. – Вибач мені, – видавила вона крізь сльози. – За що ти вибачаєшся? – здивувалася Тамара. – Ось за це, – тихо додала Олена, і підсунула до сестри папку з паперами. Тамара взяла папку, відкрила її, переглянула вміст і…ахнула від побаченого

Тамара за кухонним столом підраховувала свої фінанси. Нещодавно жінка багато витратила на візит до стоматолога, а тепер в поліклініці їй призначили ще купу обстежень. Пенсія в неї була не королівська, а здоров’я потребувало вкладень. Вона звикла все рахувати, економити на…

В Аліси занедужала донечка Ганна. Вони були в лікарні, як раптом Аліса зустріла там свого колишнього – Михайла. Вона тримала півторарічну дочку на руках, а той дивився на неї, насупившись. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – запитав чоловік. – Можу спитати, як твоє здоров’я? – відповіла Аліса. – Недарма ж ми зустрілися в лікарні. – Ти тримаєш на руках дитину, а я хочу тобі дещо показати, – раптом заявив Михайло. Аліса застигла, спостерігаючи за тим, як він дістає з кишені гаманець. З нього Михайло витягнув фотографію дитини. Аліса подивилася на неї й ахнула. – Звідки у тебе фото моєї доньки?! – тільки й вигукнула вона

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Аліси занедужала донечка Ганна. Вони були в лікарні, як раптом Аліса зустріла там свого колишнього – Михайла. Вона тримала півторарічну дочку на руках, а той дивився на неї, насупившись. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – запитав чоловік. – Можу спитати, як твоє здоров’я? – відповіла Аліса. – Недарма ж ми зустрілися в лікарні. – Ти тримаєш на руках дитину, а я хочу тобі дещо показати, – раптом заявив Михайло. Аліса застигла, спостерігаючи за тим, як він дістає з кишені гаманець. З нього Михайло витягнув фотографію дитини. Аліса подивилася на неї й ахнула. – Звідки у тебе фото моєї доньки?! – тільки й вигукнула вона

Народжуючи дитину, Аліса вважала, що робила це виключно заради себе. Їй було вже під сорок і можна було вважати цей крок останнім шансом у житті стати матір’ю. Вона не особливо морочилася з тим, хто саме міг бути біологічним батьком її…

Максим стояв біля вікна і дивився, як краплі дощу стікають по склу. – Максиме, можна тебе на хвилину? – гукнула його дружина. – Що? – запитав чоловік. – Підійди до мене. Краще тобі самому все побачити, – сказала Ганна. Максим розвернувся і попрямував у ванну. – Що вже сталося? – злегка запереживав чоловік. – У тебе якісь проблеми? – Не проблеми, а «сюрприз»! – Ганна спробувала посміхнутися, і простягла чоловіку якусь коробочку. – Що це? – не зрозумів Максим, взяв коробочку, відкрив її і… аж рота відкрив від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим стояв біля вікна і дивився, як краплі дощу стікають по склу. – Максиме, можна тебе на хвилину? – гукнула його дружина. – Що? – запитав чоловік. – Підійди до мене. Краще тобі самому все побачити, – сказала Ганна. Максим розвернувся і попрямував у ванну. – Що вже сталося? – злегка запереживав чоловік. – У тебе якісь проблеми? – Не проблеми, а «сюрприз»! – Ганна спробувала посміхнутися, і простягла чоловіку якусь коробочку. – Що це? – не зрозумів Максим, взяв коробочку, відкрив її і… аж рота відкрив від побаченого

Ганна розглядала дві смужки на тесті, ніби вони могли змінитися, якщо дивитися на них досить довго. У вухах стояв дзвін, пальці трохи тремтіли. Вона прислухалася до голосів дітей із кімнати – сміх, метушня, суперечка через іграшку. Життя, яке тільки-но увійшло…

Людмила цілий день крутилася на кухні, запекла ароматну курочку, накришила салатів, спекла торт. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Ближче вечора, відкрилися вхідні двері. – Кохана я вдома! – гукнув з коридору Ігор. Людмила вибігла до чоловіка. – З Днем народження, Людмило! – бадьоро сказав Ігор, простягаючи їй квіти. – Дякую, – Людмила взяла букет, посміхнулася.  – Це ще не все! – чоловік дістав з пакета листівку та якусь коробочку. – Ось, листівка. І ще… ну, це тобі знадобиться! – Дякую, – сказала Людмила, взяла коробочку, відкрила її і…остовпіла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила цілий день крутилася на кухні, запекла ароматну курочку, накришила салатів, спекла торт. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Ближче вечора, відкрилися вхідні двері. – Кохана я вдома! – гукнув з коридору Ігор. Людмила вибігла до чоловіка. – З Днем народження, Людмило! – бадьоро сказав Ігор, простягаючи їй квіти. – Дякую, – Людмила взяла букет, посміхнулася.  – Це ще не все! – чоловік дістав з пакета листівку та якусь коробочку. – Ось, листівка. І ще… ну, це тобі знадобиться! – Дякую, – сказала Людмила, взяла коробочку, відкрила її і…остовпіла від побаченого

Людмила сиділа на кухні, акуратно складаючи в конверт останні купюри. Вона рахувала їх вже вдесяте, щоб точно вистачило. До Дня народження Ігоря залишалося два тижні, а подарунок був обраний давно — той самий перфоратор, про який він мріяв весь минулий…

Костянтин схопив свою куртку й вискочив надвір. Чоловік дійшов до парку і сів на лавку. Він дивився на людей, які проходили повз. Он жінка котить візочок із малюком. Поруч з нею йде чоловік. – А ми з моєю Галею вже давно так не гуляли і не розмовляли, – сумно подумав Костянтин. – Ми з нею взагалі давно ні про що не говорили, окрім грошей… Додому він повернувся о пів на дванадцяту. Галя не спала. – З’явився? – запитала дружина. – Спиш сьогодні у дитячій кімнаті. – Ні, – сказав Костянтин. – Я сплю на своєму місці. А ти – можеш спати де завгодно! Такого Галя явно не очікувала…

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Костянтин схопив свою куртку й вискочив надвір. Чоловік дійшов до парку і сів на лавку. Він дивився на людей, які проходили повз. Он жінка котить візочок із малюком. Поруч з нею йде чоловік. – А ми з моєю Галею вже давно так не гуляли і не розмовляли, – сумно подумав Костянтин. – Ми з нею взагалі давно ні про що не говорили, окрім грошей… Додому він повернувся о пів на дванадцяту. Галя не спала. – З’явився? – запитала дружина. – Спиш сьогодні у дитячій кімнаті. – Ні, – сказав Костянтин. – Я сплю на своєму місці. А ти – можеш спати де завгодно! Такого Галя явно не очікувала…

Костянтин повернувся додому о пів на сьому. Зі звуків, що долинали з кухні, він зрозумів, що Галя – його дружина – знову не в настрої. Чоловік роздягнувся, вимив руки і зайшов у кімнату сина – там нікого не було. –…

Настя вийшла заміж за Олега. Першої ж ночі після весілля він пішов гуляти з друзями, і всю вагітність Настя переживала. – Ти маєш сидіти вдома, зі мною! – казала вона. – Це нечесно, що ти розважаєшся, а я тут одна. – Ну так ходімо з нами, – незворушно відповідав Олег. Але Насті не хотілося нікуди йти. Не до розваг було. Дивно, але коли народився син, Олега на якийсь час ніби підмінили. Він із задоволенням бавився зі Степаном, купав його, гуляв з візочком… Настя вирішила було, що все ще налагодиться. Але працювати Олег так і не хотів. А коли Степану було три роки Настя зважилася на важливий крок

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя вийшла заміж за Олега. Першої ж ночі після весілля він пішов гуляти з друзями, і всю вагітність Настя переживала. – Ти маєш сидіти вдома, зі мною! – казала вона. – Це нечесно, що ти розважаєшся, а я тут одна. – Ну так ходімо з нами, – незворушно відповідав Олег. Але Насті не хотілося нікуди йти. Не до розваг було. Дивно, але коли народився син, Олега на якийсь час ніби підмінили. Він із задоволенням бавився зі Степаном, купав його, гуляв з візочком… Настя вирішила було, що все ще налагодиться. Але працювати Олег так і не хотів. А коли Степану було три роки Настя зважилася на важливий крок

Поки Настя була одружена, їй здавалося, що другий чоловік набагато кращий за першого. Перший був помилкою молодості – з ким не буває? Їй було дев’ятнадцять, йому взагалі вісімнадцять, гуляли в спільній компанії, майже жартома почали зустрічатися. І раптом: дві смужки,…

Повернутись вверх