Ганна приїхала в старий будинок бабусі. Мама попросила, навести там порядок, перед продажем хати. Ганна протерла пил, помила підлогу, вікна, і взялася розбирати старі речі бабусі. Вона акуратно перебрала одяг бабусі, деякі речі залишила собі на згадку. Раптом, на нижній полиці шафи Ганна помітила якусь стару, металеву, коробку з під печива. – А це ще що таке? – здивувалася вона. Жінка витягнула її, відкрила і побачила в коробці якісь пожовклі листи. Ганна взяла один з листів, обережно відкрила його, прочитала і…ахнула від прочитаного

«Дочко, ти робиш помилку. Цей чоловік до добра не приведе, як твій батько занапастив мені життя, так і він тобі занапастить», – прочитала Ганна рядки і застигла.  Вона знала діда лише з однієї вицвілої фотографії, з якої дивився строгий чоловік….

Аліна приїхала у кафе чим раніше. Жінка сіла за столик і почала чекати свого чоловіка Дениса. – Ох зараз я тебе застану на гарячому! – думала вона. – Ну постривай у мене… Кафе було тихе, вся така романтична обстановка, а головне людей мало. Аліна чекала в напрузі. Ближче до призначеного часу нарешті двері в кафе відкрилися і в кафе зайшов… Давній друг Дениса – Борис. – Оце зустріч! – здивувалася Аліна. Борис підійшов до неї і здивовано сказав: – Аліно, а ти що тут робиш? У мене тут призначено побачення з таємничою незнайомкою. Аліна не змогла стриматись і розреготалася

П’ятнадцять років сімейного життя пролетіли, як мить, і Аліна, озираючись назад, дивувалася. – Коли встиг час відрахувати цей проміжок нашого спільного життя з Денисом? Начебто зовсім недавно бігала до нього на побачення, потім народився наш синочок Андрійко. А вже й…

Дмитро був на роботі, коли йому зателефонувала дружина. – Дмитро, у тебе обід буде? Я приїду в кафе навпроти твого офісу. Нам треба терміново поговорити! – одразу сказала Марина. – Андрій знову щось накоїв? Жодного спокою немає від цього хлопчика! – припустив чоловік. – Ні, ні, Діма. Андрій нічого не накоїв. Я маю інший привід для розмови, – якось підозріло продовжила Марина. – Ти мене зацікавила, звичайно! Не чекай обіду, приїжджай, я спущусь у кафе, – додав чоловік, і закінчив виклик. Але Дмитро навіть уявити не міг, яку несподівану новину зібралася повідомити йому дружина

– Дмитро, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – запитувала приваблива жінка середніх років свого супутника. – А що тут думати? – спокійно відповів чоловік. – Вони вже не маленькі! Зрозуміють все. – Ні, переживаю щось….

Максим з коханою Марійкою тільки і встигли поснідати і розслабитися перед телевізором на дивані, як прийшла мати Максима Олена Вікторівна. Вона принесла домашні пиріжки й борщ у термосі, щоб нагодувати сина і дізнатися, в чому річ. Чому він не приходить до неї? Двері їй відчинила Марійка в халатику, з рушником на голові після душу і босоніж. Маминому подиву не було меж! Вона пройшла повз Марійку і з обуреним виглядом зайшла до кімнати, де на дивані лежав її син. Не чекали, як то кажуть… Максим аж скочив від несподіванки

Максима виховувала строга та принципова мама. Ростила його сама, а батька свого він не знав і не пам’ятав. Мати, Олена Вікторівна, вважала своїм обов’язком виховати сина дисциплінованим, слухняним та серйозним. Жодного розгильдяйства. Але це їй давалося важко. Максим завжди і…

Ганна гостювала у сестри. Поки Оля була на роботі, Ганна вирішила пробігтися магазинами. За шопінгом, Ганна не помітила, як настав вечір. – Ого, вже майже шоста година, пора повертатися, – вирішила Ганна і вийшла з торгового центру. Через півгодини, Ганна відкрила двері квартири сестри ключем, який виділила їй Ольга. Олі вдома ще не було. Раптом Ганна почула голос чоловіка сестри, який долинав з кімнати. Андрій з кимось розмовляв по телефону. Ганна мимоволі прислухалася до розмови Андрія і…ахнула від почутого

– Дівчатка, чай доп’єте – і давайте закругляйтесь, бо хлопчикам завтра в садок у вісім, – сказав Андрій, дивлячись не на Ганну, а кудись повз. – Звичайно, – кивнула вона, підсунувши до себе чашку. – Я не заважатиму. Ми тихенько…

Марина давно збиралася сходити до лікаря. Нічого її не турбувало, але вона знала, що хоча б раз на рік треба відвідати поліклініку і здати аналізи. У неї була своя лікарка, Тамара Петрівна, яка мала приватний платний кабінет. У поліклініку ходити Марина не любила. Жінка записалася. Прийом пройшов чудово, лікарка подивилася Марину, взяла необхідні аналізи, і сказала, що якщо щось не так, вона подзвонить… Солодкий суботній сон перервав телефонний дзвінок. Марина аж підскочила, і глянула на годинник – 8.05 ранку. – Хто ж це так рано дзвонить у вихідний? – подумала вона. Жінка глянула на екран телефону і побіліла

Марина давно вже збиралася сходити до гінеколога. Нічого її не турбувало, але вона знала, що хоча б раз на рік треба відвідувати лікаря і здати аналізи. У неї була своя лікарка, Тамара Петрівна, яка мала приватний платний кабінет. У поліклініку…

Олексій збирався на роботу. Несподівано у двері подзвонили. – Кого це принесло так рано? – Олексій хотів було відчинити, але почув, що до вхідних дверей пішла мати. – Ти збирайся, бо на роботу запізнишся! Я подивлюся, хто це завітав, – кинула йому мати. Олексій продовжив збиратися на роботу, як раптом з коридору почулася сварка, неначе мати свариться з «гостем». – Що там відбувається? – здивувався чоловік. Олексій швидко кинувся в коридор, глянув на непроханого гостя і…аж рота відкрив від побаченого

Олексій вирішив, що кохати більше не буде. Ніколи! З жінками він, звичайно, спілкувався, використовував за повною програмою, але щойно мова заходила про серйозні стосунки, відразу йшов. Одружуватися? Ну ні! Досить того, що після першого шлюбу він один виховував сина! –…

Марина з Олегом закохалися. Коли вона раптово занедужала чоловік доглядав її в лікарні, а потім привіз до себе додому і вже виходжував Марину там… Якось вночі Марина прокинулася від дивного галасу. Вона обережно встала, вийшла у вітальню і побачила Олега за комп’ютером. Він щось швидко друкував. На екрані миготіли якісь цифри і графіки. – Що ти робиш? – здивувалася Марина. Олег різко обернувся. Його обличчя було незадоволеним і зляканим. – Ти навіщо встала, тобі ще не можна, йди спати! – сказав він. Марина була вражена. Вона ніколи не бачила Олега таким! Жінка не розуміла, що відбувається

На новому місці робочий стіл Марини виявився поряд зі столом не дуже зовні симпатичного чоловіка приблизно її віку. Він був невисокий, з помітним животом і круглим обличчям. Очі його для чоловіка були надто великі, а дрібні зуби їй ніколи не…

Віктор повернувся додому з роботи. – Привіт, кохана! – привітався він з дружиною, зайшовши на кухню. – Що сьогодні у нас на вечерю? Марина мовчала. – Марино, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Мені здається…Нам потрібно розлучитися! – раптом сказала жінка. – Це ще чому? У тебе що, з’явився інший? – округлив очі Віктор. – Ні. Нікого у мене немає, – тихо додала Марина. – Тоді чому ти хочеш розлучення? – продовжував допитуватися Віктор. – Просто мама…Моя мама наполягає, щоб ми розлучилися! – несподівано додала жінка. – Твоя мама? А до чого тут вона? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Значить, дітей у вас немає, майнових претензій один до одного теж, – здавалося, що суддя зараз позіхати почне. – Тоді вважайте себе вільними. Вона швидко і не зовсім навіть виразно зачитала рішення суду. Після цього Марина з Віктором розписалися…

Тетяна була на роботі, як раптом пролунав дзвінок телефону. То був її чоловік Микола. – Ти сьогодні вдома о котрій будеш? – запитав похмуро він. – А що? – запитала вона. – Є термінова розмова, – сказав Микола. – Я чекаю тебе рівно до сьомої, а потім… – Що потім? – не зрозуміла Таня. – Сама побачиш, – сказав Микола і поклав слухавку… Тетяна Петрівна прийшла додому за п’ятнадцять сьома. Чоловік сидів на дивані, і задумливо дивився на стару валізу, що стояла посеред кімнати. – Прийшла… – сказав він, коли Таня застигла поряд з цією валізою. – Встигла… От і добре… А я, Таню, йду. – Куди? – Тетяна не розуміла, що відбувається

Все почалося з самого ранку. Щойно Тетяна Петрівна прийшла у своє бюро статистики, де вона працювала директоркою, як відразу побачила порожнє крісло секретарки. – Почалося, – одразу подумала вона невдоволено. – Ця дівчина, здається, надумала знахабніти… Вона повинна давно вже…

Повернутись вверх