«Дочко, ти робиш помилку. Цей чоловік до добра не приведе, як твій батько занапастив мені життя, так і він тобі занапастить», – прочитала Ганна рядки і застигла. Вона знала діда лише з однієї вицвілої фотографії, з якої дивився строгий чоловік….
П’ятнадцять років сімейного життя пролетіли, як мить, і Аліна, озираючись назад, дивувалася. – Коли встиг час відрахувати цей проміжок нашого спільного життя з Денисом? Начебто зовсім недавно бігала до нього на побачення, потім народився наш синочок Андрійко. А вже й…
– Дмитро, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – запитувала приваблива жінка середніх років свого супутника. – А що тут думати? – спокійно відповів чоловік. – Вони вже не маленькі! Зрозуміють все. – Ні, переживаю щось….
Максима виховувала строга та принципова мама. Ростила його сама, а батька свого він не знав і не пам’ятав. Мати, Олена Вікторівна, вважала своїм обов’язком виховати сина дисциплінованим, слухняним та серйозним. Жодного розгильдяйства. Але це їй давалося важко. Максим завжди і…
– Дівчатка, чай доп’єте – і давайте закругляйтесь, бо хлопчикам завтра в садок у вісім, – сказав Андрій, дивлячись не на Ганну, а кудись повз. – Звичайно, – кивнула вона, підсунувши до себе чашку. – Я не заважатиму. Ми тихенько…
Марина давно вже збиралася сходити до гінеколога. Нічого її не турбувало, але вона знала, що хоча б раз на рік треба відвідувати лікаря і здати аналізи. У неї була своя лікарка, Тамара Петрівна, яка мала приватний платний кабінет. У поліклініку…
Олексій вирішив, що кохати більше не буде. Ніколи! З жінками він, звичайно, спілкувався, використовував за повною програмою, але щойно мова заходила про серйозні стосунки, відразу йшов. Одружуватися? Ну ні! Досить того, що після першого шлюбу він один виховував сина! –…
На новому місці робочий стіл Марини виявився поряд зі столом не дуже зовні симпатичного чоловіка приблизно її віку. Він був невисокий, з помітним животом і круглим обличчям. Очі його для чоловіка були надто великі, а дрібні зуби їй ніколи не…
– Значить, дітей у вас немає, майнових претензій один до одного теж, – здавалося, що суддя зараз позіхати почне. – Тоді вважайте себе вільними. Вона швидко і не зовсім навіть виразно зачитала рішення суду. Після цього Марина з Віктором розписалися…
Все почалося з самого ранку. Щойно Тетяна Петрівна прийшла у своє бюро статистики, де вона працювала директоркою, як відразу побачила порожнє крісло секретарки. – Почалося, – одразу подумала вона невдоволено. – Ця дівчина, здається, надумала знахабніти… Вона повинна давно вже…