Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. День пролетів дуже швидко! Весільне торжество йшло до свого завершення, залишилася тільки мила формальність – наречена повинна кинути весільний букет

Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. З ранку почалися клопоти – зачіска, макіяж, сукня, але це були приємні клопоти, дівчина хотіла бути найкрасивішою нареченою! З Вадимом вони познайомилися на…

У тебе всі страви якісь прісні. Так ти і не навчилася готувати. Ось чоловік і кинув тебе – говорила мати Вірі, коли дочка переїхала жити до неї, одразу після розлучення. – Все, донечко. Пора тобі від мене з’їхати, – оголосила одного разу Тамара Василівна за вечерею

– Віра! Закрий двері в кімнату, твій син так шумить, що голова розболілася! – невдоволено промовила мати. Вона весь час була незадоволена. З тих самих пір, як її тридцятирічна дочка Віра розлучилася з чоловіком і зі своїм трирічним сином змушена…

Руслан доробляв салат на кухні, коли почув, як вихідні двері відкрилися. – Коханий, ми прийшли! – почулося з коридору. Руслан скривився, мабуть Рита знову привела подругу в гості. – О, ти приготував вечерю! – захопилася Рита, ніби це було рідкістю. – Руслане, – протягнула вона. – Я хотіла попросити, нехай Оля поживе тиждень у нас

Руслан доробляв салат на кухні, коли почув, як вихідні двері відкрилися. – Коханий, ми прийшли! – почулося з коридору. Руслан скривився, мабуть Рита знову притягла подругу в гості. Оля була начебто нормальною дівчиною, якщо з нею бачитися зрідка. При більш…

Через 42 дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка. – Привіт, Світланко, – заспівала вона. – Ввійти можна? – Звичайно, заходьте, – кивнула Світлана. – Марія Петрівна казала, що як її не стане, то ти повинна передати мені її рецепт

Через сорок два дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка з першого поверху. У під’їзді жінка ця мала славу важкої в спілкуванні. Світлана знала, що між нею і покійною свекрухою років десять тому пробігла кішка,…

Аркадій їхав у поїзді в Одесу. Все життя по заробіткам і от надумав собі. Ішов-ішов по дорозі додому. Вокзал. Купив квиток і сів у потяг. – Побачити б її, Жанну. А раптом вона чекає? А може дитину від мене народила, – думав він

-Побачитися б, а раптом вона чекає? А може дитину від мене народила, а я і не знаю, – думки в голові чоловіка складалися в чудову сімейну картинку. Під розмірений стукіт коліс не спалося. Колишні попутники вже вийшли на найближчій станції,…

Степане, ну нащо тобі стільки грошей? Хай би купував що, а то ходиш он в одній сорочці, – докоряла Степана матір. – Запас кишеню не тягне, – відповідав той. І от в 40 років вирішив він женитися

Федоровича в селі інакше, як к*ркуль і скнара, не називали. Про таких кажуть, без вигоди своєї, навіть ложки не дасть. Був він хорошим господарем, працьовитим. Навіть іноді занадто. Хапався за все. Жадібний до всього і до роботи теж. Односельці його…

Світлана жила з матір’ю. Дарина Михайлівна була категорична: – Чоловіка приведеш до нас. Я не збираюсь на старості сама бути. Ясно? І от коли Світлані виповнилося 24, вона вийшла заміж. – Як вона могла! Стільки чоловіків, а вона такого вибрала! Одним словом – приймак, – голосила старенька

Дарину Михайлівну у дворі не дуже любили. Характер у неї був різкий, нетерпимий, місцями навіть категоричний. Любила вона, здавалося, тільки дві речі на світі: свою квартиру, отриману ще її батьками, та колекцію фарфорових статуеток, що збираються декількома поколіннями родини. Не…

Це він. Ніяких сумнівів. Боже мій, що я скажу мамі? – подумала Рита. – Може, мені здається? Ні. Це точно він. Рита з подружками сиділи в кіно, а спереду від них цілувалася щаслива парочка. Чоловіком, який обнімав незнайому дівчину був її батько

Це був він. Абсолютно ніяких сумнівів. -Боже мій, що я скажу мамі?! – подумала Рита. – Може, мені здається? Ні. Це точно він… …Різкий дзвінок телефону розірвав тишу. -Рита! Підемо в кіно завтра, якраз п’ять уроків, встигнемо на тригодинний сеанс!…

Марина познайомилась з Лєрою в торговому центрі. Їй ще сподобався запах її парфумів. – Ходімо в магазин, я покажу вам їх, – запропонувала Лєра. Марина погодилась. – Ось ці мені теж подобаються, – Лєра простягнула Марині пробник. Щось знайоме спливло в її пам’яті. Так колись пахла сорочка її чоловіка

Марина останнім часом ходила сумна, посміхалася рідко. Куточки губ опустилися, у рота залягли сумні складки. Не могла відкинути сумніви, перестати накручувати себе. З недавніх пір Вадим став затримуватися часто на роботі, у вихідні теж йшов з дому під різними приводами….

Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує, назавжди. У кімнаті, в якій тільки що велася жвава бесіда, повисла тиша. Олена знала, що всі це чули. Для них і зробила. Все. Терпіння скінчилося. Більше ніхто в її будинку не посміє так себе вести. “Бачте, не смачно готую” – крутилося в Олени в голові

Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує. Швидше за все, назавжди. Але це вже не важливо. У кімнаті, в якій тільки що велася жвава бесіда, повисла тиша. Природно, Олена знала, що всі це…

Повернутись вверх