– Маша! – вигукував чоловічий голос за вікном. – Маша! “Добре бути молодою, – подумала з заздрістю Марія. – У молодості тобі хлопці кричать у вікно, зізнаються в коханні. – Маша! – кричав все той же наполегливий голос. – Подивись у вікно! Марія закрутилась в ліжку. Їй дуже захотілося встати і подивитися – що це за дивний тип з’явився в їхньому дворі

– Маша! – вигукував чоловічий голос за вікном. – Маша! «Добре бути молодою, – подумала з заздрістю Марія. – У молодості тобі хлопці кричать у вікно, зізнаються в коханні, дарують квіти. Але як тільки перевалило за сорок п’ять… » –…

Щовечора, засинаючи, Ірина думає: – Завтра буде новий день. Але настає ранок, і все починається спочатку. – Як же все це набридло! Хоч би щось змінилося, – з роздратуванням подумала Ірина, – хоч би щось! І всесвіт її почув!

Щовечора, засинаючи, Ірина думає: ─ Завтра буде новий день. Але настає ранок, і все починається спочатку, ніби хтось завів стару шарманку, і вона ніяк не може зупинитися, прокручує одну і ту ж мелодію раз по раз. Дзвінок будильника. Свідомість повільно…

Надія зайшла в квартиру, і помітила черевики чоловіка. Вона зайшла на кухню і побачила, як чоловік незворушно жує котлету, яка лежала на сковороді. Надя схопила перше, що попалося під руку і загрозливо рушила на Ярослава. – Згадав, значить! Ага! Котлет захотів? Ти ж казав, що я примітивна, приземлена. А сам прийшов. Бачу тебе Світланка котлетами не балує?

– Ні, ну він зовсім знахабнів! Це ж треба? Терміново потрібно змінити замок. … Десь глибоко всередині, в найдальшому куточку душі Надії все ще таїлися сумніви: чи не сон це? Ну, просто не може бути такого. Як? Як він міг…

На вихідних обіцяли заморозки, і я вирішила востаннє в цьому році з’їздити на дачу. Зробивши всі заплановані справи, я вирушила додому. Під’їжджаючи до виїзду з села, я побачила бабусю, вона махала рукою. – Я в місто їду, – опустивши скло, сказала я. – Доню, мені теж в місто, підвезеш? – Я кивнула і бабуся сіла на пасажирське

На вихідних обіцяли заморозки, і я вирішила востаннє в цьому році з’їздити на дачу. Вилити воду з баків, зняти всю постільну білизну і забрати килимки для прання. Відпрацювавши до обіду, відразу попрямувала в бік дачі. Я їхала і насолоджувалася мальовничим…

У двері подзвонили – прийшли гості, родичі дружини. – Ей, двері відкрий, – крикнула Ольга до Дмитра. Дружина давно вже чомусь не називала його на ім’я і не звертала уваги на його слова, що йому це не подобається

Дмитро стояв біля вікна. Сніжинки кружляючи, поволі падали на землю. Останній день цього року. Три місяці тому не стало мами – останньої рідної людини на землі. Святкувати Новий рік не хотілося. Дмитро був пізньою дитиною у батьків. Мама ж називала…

Батьки Андрійка купили квартиру. Тепер Андрійку не потрібно було ходити в садок. З самого ранку, він відправлявся до бабусі і дідуся. Але сьогодні Андрійко, чомусь, запізнився. На дворі всю ніч йшов сніг. І тому, коли Андрійко з’явився на порозі, з голови до ніг засипаний снігом, люди похилого віку особливо не здивувалися

Батькам Андрійка, пощастило – недавно вони купити недорогу квартиру – прямо в тому дворі, де проживали його дідусь з бабусею. Тепер п’ятирічного Андрійка не потрібно було водити в дитячий садок. Вже цілий тиждень, з ранку – строго в один і…

Вона знову наснилася, – Матвій знову прокинувся серед ночі. – Хто ж це тобі сниться, – розпитувала зранку дружина. – Я не пам’ятаю. Та насправді він пам’ятав жінку зі свого сну. То була Кіра і в неї була дочка від нього

У Матвія була одна таємниця, яку не знала його дружина, Валя. Хоч і прожили вони без малого сорок років. Він не любив згадувати про ту історію. І іноді, дивлячись на свою кохану і вірну подругу життя, він відчував сором. Але…

Задзвонив телефон. Незнайомий номер. Маша відповіла: – Таак. В слухавці пролунало: – Привіт, красуня. Вигляни у вікно. На тротуарі стояв хлопець з букетом троянд. Він замахав рукою і крикнув: – Виходь, погуляємо. Маша розгубилася: – А ти хто? Він засміявся: – Як хто? Ми ж вчора в кафе познайомилися. Та Маша його точно не знала

-Маша, я візьму твою помаду? – крикнула бабуся з кімнати. -Візьми, бабусю, але навіщо? У тебе ж своя косметика є, – відповіла Маша, відклавши підручник. -Треба, – відгукнулася бабуся. -Ну треба, так треба-пробурчала Маша і знову взяла в руки книгу….

Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли. І тісто жорстке. Все – таки готування, це не твоє – говорив Марині чоловік. З зіпсованим настроєм вона пішла до сусідки Люби. – Ох, Маринко, слухаю я тебе і по-доброму заздрю. Семен твій – золото, а не чоловік

– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки готування, це не твоє. – Я старалася, а вийшло, як завжди .. Марині було прикро кожен раз вислуховувати критику чоловіка з приводу її кулінарних “талантів”….

Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. День пролетів дуже швидко! Весільне торжество йшло до свого завершення, залишилася тільки мила формальність – наречена повинна кинути весільний букет

Олена з ранку літала, як на крилах. Сьогодні найщасливіший день в її житті – вона виходить заміж. З ранку почалися клопоти – зачіска, макіяж, сукня, але це були приємні клопоти, дівчина хотіла бути найкрасивішою нареченою! З Вадимом вони познайомилися на…

Повернутись вверх