Пліткарка

Жіночий журнал

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. – Вітя, не забудь взяти з собою обід. Я тобі все наготувала! Він лежить у холодильнику. А я пішла. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і рахував секунди, коли мати нарешті піде. – Фуух! Коли ж це все закінчиться

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. – Вітя, не забудь взяти з собою обід. Я тобі все наготувала! Він лежить у холодильнику. А я пішла. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і рахував секунди, коли мати нарешті піде. – Фуух! Коли ж це все закінчиться

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. Тут коридору почувся голос матері: -Вітя, не забудь взяти з собою обід. Він лежить у холодильнику. А я пішла працювати. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і…

Надя повернулася з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя повернулася з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя

Із дідом свого чоловіка – Петром Олексійовичем – Надя бачилася тричі. До весілля, коли знайомилася із ближнім колом родичів на якійсь сімейній урочистості. На самому весіллі. І в день, коли не стало Ніни Борисівни – бабусі чоловіка. Дід створював враження…

– Міша, нам треба поговорити, – після сніданку Ліда прибрала посуд до мийки. Михайло дивився на неї з хвилюванням. Він боявся будь-яких розмов, що починаються з цих слів. – Про що? – Прикинувся, що не розуміє, Михайло. – Я про чистоту в нашій квартирі, – дівчина посміхнулася, намагаючись приховати тривогу

  • 4 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Міша, нам треба поговорити, – після сніданку Ліда прибрала посуд до мийки. Михайло дивився на неї з хвилюванням. Він боявся будь-яких розмов, що починаються з цих слів. – Про що? – Прикинувся, що не розуміє, Михайло. – Я про чистоту в нашій квартирі, – дівчина посміхнулася, намагаючись приховати тривогу

Ліда завжди була цілеспрямованою дівчиною. У школі вона вчила дві мови: англійську та французьку. Першу викладали у школі. Другу вона вчила сама за фільмами, книгами та іншими джерелами, які хоч якось були здатні допомогти у досягненні мети. Щоправда, фізика та…

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут давно не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут давно не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов 45-річний чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. -Хто там? -Це я, Олег… -Я таких не знаю. Чоловік потер підборіддя і знову зателефонував до домофону: -Варвара Петрівна вдома? -Вони тут давно не…

Сергій приїхав з роботи, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля. Сергій глянув на дружину недобрим поглядом і сказав: – У мене до тебе серйозна розмова, вечеряти не хочу, вже поїв

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій приїхав з роботи, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася: – Привіт, ти знову пізно, сідай вечеряти, твоя улюблена тушкована картопля. Сергій глянув на дружину недобрим поглядом і сказав: – У мене до тебе серйозна розмова, вечеряти не хочу, вже поїв

Оксана прокинулася під ранок. Вона лежала із заплющеними очима, і прокручувала в пам’яті вчорашню неприємну розмову з чоловіком. Сергій приїхав з роботи, як завжди останнім часом, пізно. Оксана, вже приготувала вечерю, і мила посуд. Сергій зайшов на кухню, Оксана посміхнулася:…

Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дід Ігор з дружиною сиділи на кухні. – Чуєш Ігор. – Чого тобі? – А ти чому мене сьогодні не вітаєш? – А в тебе що, сьогодні іменини? – Які іменини? Ти що й справді не пам’ятаєш? Побачивши грізне обличчя Марії, дід напружився, та згадати нічого не міг. Марія ображено встала і ​​вийшла з кухні. – Все, пішла Нінці скаржитися! – подумав він. – Та що ж там таке могло статися в цей день

Дід Ігор та його дружина Марія сиділи на своїй кухні та спокійно попивали чай. -Чуєш Ігор. -Чого тобі? -Чого, чого! Чоголка! Ти чого мене сьогодні не вітаєш? -А в тебе що, сьогодні іменини? Дід захихотів, він чудово знав коли день…

Таня вивела корову і стояла, дивлячись вслід стаду. Раптом скрипнула хвіртка сусіда. Дід Василь крекчучи, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. – Діду, ти куди горщики тягнеш? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї. – Я квіти Людочці везу. Вона ж так їх любить… Таня витріщила очі. – Ти що, діду? Людмили Іванівни вже два роки, як нема

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня вивела корову і стояла, дивлячись вслід стаду. Раптом скрипнула хвіртка сусіда. Дід Василь крекчучи, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. – Діду, ти куди горщики тягнеш? – хихикнула Таня. Той зиркнув на неї. – Я квіти Людочці везу. Вона ж так їх любить… Таня витріщила очі. – Ти що, діду? Людмили Іванівни вже два роки, як нема

Таня вивела корову і приклавши долоньку до очей, дивилася вслід стаду. Скрип хвіртки сусіда змусив її озирнутися. Дід Василь крекчучи, задкуючи задом наперед, витягав з двору візок. А на ньому… Горщики з квітами. -Діду, ти куди горщики тягнеш? Продати хочеш…

Юлія розігрівала вечерю, чекаючи на чоловіка з роботи, але той замість того, щоб сісти за стіл, почав збирати речі. – Я До Світлани. Вибач. Ну, не можу я без неї! – промовив Олексій і вийшов із дому. Юля опустилася на стілець. Сил боротися не було

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юлія розігрівала вечерю, чекаючи на чоловіка з роботи, але той замість того, щоб сісти за стіл, почав збирати речі. – Я До Світлани. Вибач. Ну, не можу я без неї! – промовив Олексій і вийшов із дому. Юля опустилася на стілець. Сил боротися не було

Юля всім серцем вірила, що Олексій стане розсудливим, як тільки вони зіграють весілля. Ну не може одружений чоловік ходити “на ліво”! Тим більше в селі, де всі один одного знають. За таке потім сорому не оберешся! Та й не ризикне…

– Все, мені це набридло! – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча чоловік розмовляв у коридорі, а вона була на кухні. – Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також. Мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі платитиму, тільки забирай її! Олеся слухала крики колишньої дружини свого чоловіка, і думала: – Ну от і все, закінчилося спокійне життя

  • 4 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Все, мені це набридло! – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча чоловік розмовляв у коридорі, а вона була на кухні. – Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також. Мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі платитиму, тільки забирай її! Олеся слухала крики колишньої дружини свого чоловіка, і думала: – Ну от і все, закінчилося спокійне життя

-Все, мені це набридло, – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча чоловік розмовляв у коридорі, а вона сиділа на кухні. -Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також, мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі…

– Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено кричала в слухавку Олена своїй подрузі Галі. – Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Та в мене просто немає слів! – Олена була в розпачі. Сьогодні вранці, вона випадково взяла в руки телефон чоловіка. А там… Там були переписки з жінками. І не з одною

  • 4 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено кричала в слухавку Олена своїй подрузі Галі. – Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Та в мене просто немає слів! – Олена була в розпачі. Сьогодні вранці, вона випадково взяла в руки телефон чоловіка. А там… Там були переписки з жінками. І не з одною

-Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено майже кричала в трубку мобільного телефону Олена своїй найкращій подрузі Галі. -Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Ти уявляєш, хто він? -І хто ж?…

Повернутись вверх