Пліткарка

Жіночий журнал

Марія прибирала в квартирі, коли почула, як гримнули двері. – Маша! – покликав із коридору чоловік. – Швидше йди сюди. У нас сіль є? Маша швидко побігла до чоловіка. – Яка ще сіль? – Звичайна, кухонна сіль. – А тобі навіщо? – здивувалась жінка. – Це не мені. Це сусідці, яка навпроти живе. Щойно в мене питалася. Маша застигла від здивування. – Але там немає сусідки… Там живе самотній чоловік

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прибирала в квартирі, коли почула, як гримнули двері. – Маша! – покликав із коридору чоловік. – Швидше йди сюди. У нас сіль є? Маша швидко побігла до чоловіка. – Яка ще сіль? – Звичайна, кухонна сіль. – А тобі навіщо? – здивувалась жінка. – Це не мені. Це сусідці, яка навпроти живе. Щойно в мене питалася. Маша застигла від здивування. – Але там немає сусідки… Там живе самотній чоловік

Марія прибирала в квартирі, коли почула, як гримнули вхідні двері. -Маша! – покликав із коридору чоловік, ледве переступивши поріг. – Швидше йди сюди. У нас сіль є? Маша швидко побігла до чоловіка. -Яка ще сіль? -Звичайна, – відповів Максим. –…

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав дивний гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. – Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла його дружина Люба. Вона зайшла в хату і кинула на підлогу сумку з речами. – Ну що Надько? Хотіла чоловіка? На, отримуй

Надя якраз прибирала зі столу, коли в коридорі пролунав гуркіт. Двері відчинилися і на порозі з’явився Микола. -Коля? – здивувалася вона і тут же зіщулилася. За ним стояла Люба, його дружина. Люба відсунула чоловіка вбік і кинула на підлогу сумку…

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Вона кинула погляд на плиту – вчора вони домовилися, що Олег почистить картоплю і поставить її варитися, але ні… на плиті нічого не стояло. – Ну що ти копаєшся? Чому, досі, немає вечері? – увірвавшись на кухню промовив Олег, – Дитина голодна! І тут Олена заплакала

Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Там вона стомлено опустилася на табуретку і заплющила очі. Скільки минуло часу: хвилина, дві, п’ять? З цього стану її вивів Максим, який прийшов на кухню і смикав її за руку: -Мамо,…

Оля зайшла додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля зайшла додому втомлена і з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка, віддала йому пакети з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. – Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! – Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила, – пошепки відповіла Оля. – Все одно не відкривай, – прошипів чоловік. Та було вже пізно. На порозі стояла сусідка Олена

Оля зайшла додому втомлена з важкими сумками. Вона поцілувала чоловіка Андрія, передала йому сумки з продуктами і не встигла роззутись, як у двері подзвонили. -Не відкривай! – прошепотів Андрій. – Це знову вона! -Та незручно, вона, мабуть, мене вже бачила,…

– Досить! – вигукнув Денис. – Якщо ти не припиниш так себе поводити, то я піду! Денис був впевнений, що Катя не захоче залишатися сама. – Що ж, іди, – промовила жінка. – Речі тобі зібрати? Катя явно не жартувала. Вона не подзвонила чоловікові ні за день, ні за тиждень, ні за місяць. Нарешті, Денис вирішив сам набрати номер дружини

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Досить! – вигукнув Денис. – Якщо ти не припиниш так себе поводити, то я піду! Денис був впевнений, що Катя не захоче залишатися сама. – Що ж, іди, – промовила жінка. – Речі тобі зібрати? Катя явно не жартувала. Вона не подзвонила чоловікові ні за день, ні за тиждень, ні за місяць. Нарешті, Денис вирішив сам набрати номер дружини

– Привіт, ти сьогодні рано, – з усмішкою промовила Катя, виходячи з кухні і витираючи мокрі руки об рушник, що висить на плечі. – Привіт, привіт, – ніжно дивлячись на дружину, відгукнувся Денис, – вдалося раніше звільнитися. Додому хотів страшно….

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій. – Скоро наша черга. – Любий, дай мені ще п’ять хвилин, – відповіла Тетяна. – Вона прийде. Я вірю.

Біля міського ЗАГСу було повно народу. Гості весело сміялися, веселилися. Лише наречена сумна і схвильована весь час дивилася на всі боки. – Люба, ходімо, – сказав наречений Андрій, який підійшов до неї, обійнявши за талію. – Скоро наша черга. –…

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. – Вітя, не забудь взяти з собою обід. Я тобі все наготувала! Він лежить у холодильнику. А я пішла. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і рахував секунди, коли мати нарешті піде. – Фуух! Коли ж це все закінчиться

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. – Вітя, не забудь взяти з собою обід. Я тобі все наготувала! Він лежить у холодильнику. А я пішла. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і рахував секунди, коли мати нарешті піде. – Фуух! Коли ж це все закінчиться

Вітя прокинувся і сидів на ліжку. З кухні долинав смачний аромат свіжоприготованого сніданку. Тут коридору почувся голос матері: -Вітя, не забудь взяти з собою обід. Він лежить у холодильнику. А я пішла працювати. Бувай, синку! Вітя сидів в кімнаті і…

Надя повернулася з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя повернулася з роботи дуже пізно. Іван вже спав. Вона роздяглася, відчуваючи смачний аромат з кухні. У невеликій каструльці стояв ще теплий гуляш, і поруч записка “розігрій”. – А гуляш був дуже смачний, – усміхнулася вона зранку чоловікові. – Та це не я готував, – відповів чоловік. – А хто ж тоді, – здивовано запитала Надя

Із дідом свого чоловіка – Петром Олексійовичем – Надя бачилася тричі. До весілля, коли знайомилася із ближнім колом родичів на якійсь сімейній урочистості. На самому весіллі. І в день, коли не стало Ніни Борисівни – бабусі чоловіка. Дід створював враження…

– Міша, нам треба поговорити, – після сніданку Ліда прибрала посуд до мийки. Михайло дивився на неї з хвилюванням. Він боявся будь-яких розмов, що починаються з цих слів. – Про що? – Прикинувся, що не розуміє, Михайло. – Я про чистоту в нашій квартирі, – дівчина посміхнулася, намагаючись приховати тривогу

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Міша, нам треба поговорити, – після сніданку Ліда прибрала посуд до мийки. Михайло дивився на неї з хвилюванням. Він боявся будь-яких розмов, що починаються з цих слів. – Про що? – Прикинувся, що не розуміє, Михайло. – Я про чистоту в нашій квартирі, – дівчина посміхнулася, намагаючись приховати тривогу

Ліда завжди була цілеспрямованою дівчиною. У школі вона вчила дві мови: англійську та французьку. Першу викладали у школі. Другу вона вчила сама за фільмами, книгами та іншими джерелами, які хоч якось були здатні допомогти у досягненні мети. Щоправда, фізика та…

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут давно не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. – Хто там? – Це я, Олег. – Я таких не знаю. – А Варвара Петрівна вдома? – Вони тут давно не живуть. Чоловік подумавши, підійшов до бабусь на лавці. – Ой, Олежку, ти чи що? — сплеснула руками одна з них. – Як же так? Де ти був? Варвара на тебе так чекала, так чекала

До старого обшарпаного під’їзду під’їхало таксі. З машини вийшов 45-річний чоловік з валізою. Натиснув кнопку домофона. -Хто там? -Це я, Олег… -Я таких не знаю. Чоловік потер підборіддя і знову зателефонував до домофону: -Варвара Петрівна вдома? -Вони тут давно не…

Повернутись вверх