Пліткарка

Жіночий журнал

Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати. Він встав з ліжка і зітхаючи почовгав на кухню. – Так, що там? Чашки, цукор, кава… Спросоння Сергій не помітив, що поставив чашку на край столу. Дзинь – і вона з гуркотом впала на підлогу. Сергій аж присів. – Ну, зараз почнеться… Через кілька секунд примчала розпатлана дружина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати. Він встав з ліжка і зітхаючи почовгав на кухню. – Так, що там? Чашки, цукор, кава… Спросоння Сергій не помітив, що поставив чашку на край столу. Дзинь – і вона з гуркотом впала на підлогу. Сергій аж присів. – Ну, зараз почнеться… Через кілька секунд примчала розпатлана дружина

Сергій прокинувся рано, хоча й був вихідний. Треба ж дружині сніданок приготувати… Він похмурий і сонний встав з ліжка і зітхаючи пошаркав на кухню. -Що там… Чашки, ложки, кава, цукор, молоко, окріп? У якій послідовності? Голова не варить. Ще й…

– Дівчино ви випадково не з 16 квартири? – дивний чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. Ви не хочете продати мені квартиру? – Ні. – І все-таки подумайте. Чоловік пішов. Алла повернулася на кухню з думкою: “Навіщо комусь ця стара квартира”, і раптом обхопила голову: “Можливо скарб. Будинок старовинний, у квартирі, мабуть, щось є!”

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Дівчино ви випадково не з 16 квартири? – дивний чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. Ви не хочете продати мені квартиру? – Ні. – І все-таки подумайте. Чоловік пішов. Алла повернулася на кухню з думкою: “Навіщо комусь ця стара квартира”, і раптом обхопила голову: “Можливо скарб. Будинок старовинний, у квартирі, мабуть, щось є!”

– Доброго дня, дівчино ви випадково не із 16 квартири? – дивний літній чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. – Слухаю. – Ви не хочете продати мені квартиру? – Поки не…

Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за що, за тебе не вийшла, – Олена кинула з обуренням ложку в мийку.  – Ой, треба ж, які образи. Та якби я знав, що ти така…

Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

Таїсія плакала, а доросла дочка її заспокоювала: – Мамо, ну що ти так переживаєш, на цьому життя не зупиняється. Звичайно, я теж не чекала від батька, що він зрадить нас, але ми переживемо, ми з тобою сильні, – впевнено переконувала…

Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь повертався з роботи. Вже на сходах він відчув запах смаженої качки і відбивних. Він відкрив двері, обійняв дружину і озирнувся навкруги. – Щось дуже чисто, – подумав він. – Вікна вимиті, вечеря готова, і Марина якась мовчазна. – Невже Маринка з кимось була. Ні, ні. Такого не може бути, – думав він. – Може кави? – запитала Марина і знову знітилася. Василь вже не сумнівався – у неї хтось є

Василь нарешті повертався додому. Він працював далекобійником. От і зараз він їхав за кермом великого вантажного автомобіля. Перерва на сон, короткий обід і знову дорога – така вже в нього робота… Вдома він міг не зʼявлятися місяцями. Але Василь знав…

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. Ось це вона зовсім маленька, це вона у дідуся, а це з двоюрідною сестрою, а ось йде до школи, а ось гуляє з подругами, а це інститут, а…

Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

-Як же я скучив! – вигукнув Петро до Тані, відкриваючи двері в свою квартиру. Тетяна здивовано дивилася на нього. -Петю, ти що? – зашепотіла вона. – Оксана нас може почути! -Її немає вдома. На роботі вона – нічна зміна. Тому…

Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і бачила – щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний. – Та сусіди батька дзвонили, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – Мда, сумно. Але, що вдієш, вік. – Оленко, я забираю його до нас! Олена так і застигла біля плити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і бачила – щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний. – Та сусіди батька дзвонили, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – Мда, сумно. Але, що вдієш, вік. – Оленко, я забираю його до нас! Олена так і застигла біля плити

В житті в Олени все складалося просто прекрасно. Батьки живі, здорові, чоловік хороший, кохана донька. Працювала Олена вдома, що теж неймовірно полегшувало життя. Квартира своя, в хорошому районі. Та одного дня вся ця ідилія, таки була порушена… Чоловік ввечері прийшов…

Марія пішла в сарай за яйцями, а за секунду залетіла назад. – Ти чого? – Запитав її Валєра, – І де яйця? Марія злякано прошепотіла: – Там Максим йде. Чоловік засміявся: – Ну йде, а ти чого перелякалися? Марія підвищила голос: – Та не один йде, а з Людмилою. Сусідкою нашою. Ой, що зараз буде!

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія пішла в сарай за яйцями, а за секунду залетіла назад. – Ти чого? – Запитав її Валєра, – І де яйця? Марія злякано прошепотіла: – Там Максим йде. Чоловік засміявся: – Ну йде, а ти чого перелякалися? Марія підвищила голос: – Та не один йде, а з Людмилою. Сусідкою нашою. Ой, що зараз буде!

– Віро, ти мені знову здачу неправильно дала? Що віями своїми плескаєш? П’ять гривень собі залишила? Не вмієш торгувати, не берись. Я ще Віктору поскаржуся, що в продавці бере будь-кого, – сердито бурчала Людмила. Віра тремтячою рукою подала їй купюру. …

Павло тихо відчинив двері квартири, зняв куртку і крадькома зазирнув на кухню – теща з дружиною крутили фарш на котлети і захоплено розмовляли. Павло одразу зрозумів – говорять про нього. – Ну от і де він зараз блукає? – вигукнула Катя. – Мабуть, як завжди, сидить зі своїми дружками. І знає ж, що ти приїхала, а йому однаково! Павло затамував подих – ну зараз теща почне

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло тихо відчинив двері квартири, зняв куртку і крадькома зазирнув на кухню – теща з дружиною крутили фарш на котлети і захоплено розмовляли. Павло одразу зрозумів – говорять про нього. – Ну от і де він зараз блукає? – вигукнула Катя. – Мабуть, як завжди, сидить зі своїми дружками. І знає ж, що ти приїхала, а йому однаково! Павло затамував подих – ну зараз теща почне

-А ти чого додому не поспішаєш? – зазирнув до Павла в кабінет Іван Степанович. – Ти ніби вже свою роботу зробив, це я все ще колупаюсь… -Та теща сьогодні приїхала, – зітхнув Павло. – От і відтягую час, як можу,…

Повернутись вверх