Олег мовчки зайшов на кухню і сів за стіл. – Оленко, я хочу тобі  зізнатися, – сказав він дружині. – Ну, що там у тебе? Кажи, – запитала  вона перевертаючи котлети на сковорідці. – Я йду від тебе. До іншої  жінки. Ми з нею любимо один одного. Олена вимкнула плиту, і сіла на  стільчик. – Фух, дякую, що ти мені розповів! – раптом сказала вона. Олег не розумів, що відбувається

Олегу було нудно. Ну що це за життя?! Сніданок, робота, обід, робота, дім, вечеря, телевізор, інтернет, спати… З дружиною вони майже не розмовляли – нема про що… Син теж особливо не спілкувався з батьком. Весь час з навушниками у телефоні….

Дмитро повернувся додому, зайшов у кімнату і застиг. Його дружина Олена збирала валізу. – Привіт, а ти що, кудись зібралася? – здивувався Дмитро. – Так, Діма. Зібралася. Я з’їжджаю від тебе. – Не зрозумів? – розгубився чоловік. – Ось бачиш! А мав би зрозуміти! Дмитро схопився, підбіг до дружини: – Олено, хто він? Олена важко зітхнула: – Діма, ти так і нічого не зрозумів 

– Олено, ти що таке кажеш? Ви з Дімою прожили більше 20 років душа в душу! Яке розлучення? Що трапилося? Тамара дивилася на подругу величезними очима. Що відбувається? Сім’я Олени та Діми завжди була об’єктом наслідування, еталоном для багатьох. Діма…

Все село гуділо, коли Сергій будинок збудував. А ще більше всі здивувалися, коли він на красуні Алінці одружився. Баба Олена  засмутилася: – Це ж як так?! – обурювалась вона. – Моя Алінка, та за сільського хлопа заміж вийшла! Та дуже скоро її думка почала змінюватися

З дитинства Сергій мріяв про багате і хороше життя. Щоб і на хліб з маслом вистачало, та й будинок гарний щоб був, і щоб діти його жили при батьках. Сам він виріс в селі. Мати на фермі працювала, і виховувала…

– Знову макарони з сосисками? Я ж тільки вчора аванс тобі віддав, – обурився Микола. – Економимо! – діловито сказала Іра. – А чому одна сосиска? – розсердився Микола. – Заощаджую, як можу, – пояснила дружина. – Якщо тобі не вистачає того, що я заробляю, то я поїду на заробітки, – заявив чоловік. – На які заробітки? – у Іри на очах заблищали сльози. Пояснювати щось далі чоловікові не було сенсу, і Ірина вирішила піти до сусідки Олени – вона знає як вирішити їхні проблеми

– Що, знову макарони з сосисками? – обурився Микола. – Іра, я тільки вчора аванс тобі віддав, не могла приготувати щось смачніше? – Економимо! – Діловито сказала Іра. – На всьому заощаджуємо, і на їжі теж! – А чому одна…

Наталя відкривала двері в підʼїзд. Назустріч їй вийшла сусідка. –  Привіт, Наталко! Як справи? А коли це ти встигла з Михайлом розлучитися?  – раптом запитала вона. – В якому сенсі? – не зрозуміла Наталя. – Ти з чого взагалі таке придумала? – Так він щовечора мою колегу зустрічає з роботи, – розгублено сказала сусідка. – А ти що, не знала? Наталя не знала, що й сказати

Наталя була заміжня двадцять років. Вперше Михайло їй зрадив через чотири роки після весілля. А може, і не вперше? Просто вона тоді вперше дізналася… Ох, як вона тоді плакала, як горювала. Адже вона думала, що в них все добре. І…

Іра прокинулася рано і з подивом побачила чоловіка на кухні. Дмитро  спокійно собі сидів і попивав каву. – Дмитрику? А ти хіба вихідний  сьогодні?! – здивовано запитала вона. – Ні, Іра, – сказав Дмитро  наминаючи печиво. – Отримав я зарплатню, а там копійки. Хай вони самі  працюють! Іра не розуміла що відбувається

-Зрозумів я тебе, Іринко! Грошей тобі тільки треба! А я ж думав, що ти мене любиш… А ти он яка… Без грошей я тобі не потрібен. Покористувалася і все тепер? На вулицю виставиш? Дякую, дружино моя люба… Чи вже й…

Ліза повернулася додому пізно. Не встигла вона перевдягнутись, як раптом задзвенів телефон. То була її подруга, Олена. – Лізо, ти що  зустрічаєшся з Андрієм? – запитала вона. – Так, ми вже два місяці разом!  А ти чого питаєш? – здивувалась Ліза. – Чому ж ти мені не сказала?! Ти хоч знаєш, що він одружений, і в нього двоє дітей? Ліза застигла з телефоном в руках

Ліза з дитинства була скромною і слухняною дівчинкою. Батьки раділи, така чемна і слухняна донька росте, проблем із нею зовсім нема. Після закінчення школи вона навчалася в інституті, а незадовго до закінчення навчання, вийшла заміж за однокурсника. Сімейне життя не…

Наталя поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! – вигукнула вона. Ніхто не відповідав. Жінка сіла перепочити, коли на кухню зайшов чоловік. – Коли вечеря буде готова? – одразу запитав Микола. – Ну, коли приготуєте, тоді і буде, – відповіла Наталка. – Ти що хочеш, щоб я або моя мама до плити ставали? – здивувався чоловік. Наталя, не слухаючи, пішла в кімнату і почала складати речі. – А що це відбувається? –  застиг від здивування Микола

Наталя з полегшенням поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! З кімнати долинуло якесь бурмотіння, потім з’явився і той, хто бурмотів. То був чоловік, років сорока, може трохи менше, може трохи більше. Одягнений він був у спортивний костюм, тапочки….

Про Івана на поминках говорили тільки хороше. Його дружина майже не плакала. А от її подруга Світлана чомусь плакала, чи не більше, ніж за своїм чоловіком. – Хороша  ти жінка, Таня, – сказала Світлана. – Ти ж пробачила мене. – За що пробачила? – не зрозуміла Тетяна. Світлана раптом засміялася. – Ну, сама ж знаєш! За нас з Іваном. Тетяна здивовано дивилась на подругу

Тетяна з Іваном були разом із самою дитинства. Їхні матері були сусідками і народили їх з різницею в один день. Росли вони, як брат і сестра, і ніхто не міг подумати, що вони стануть парою. А потім Івана пішов служити,…

Петро приїхав в село до матері. Ніна Петрівна насмажила пиріжків, спекла  пиріг. Вони сіли вечеряти. – Ти про Оленку чув? – раптом запитала вона.  – Чоловік в неї, як наш батько. Ні дитина, ні дружина йому не потрібні.  Петро різко встав з-за столу. – Отак значить! – він швидко зібрався й  поїхав. Через пару днів Петро привіз якісь мішки, ящики і пакети. – Що  це, Петре? – мати застигла від здивування

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, любитель погуляти, змінював роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству і підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим у сім’ї, тому допомагав матері, няньчив молодших сестер, носив воду і…

Повернутись вверх