Пліткарка

Жіночий журнал

– Як можна було забути свого чоловіка? – плакала Юлія Борисівна. – Значить мало значив для тебе! – говорила вона невістці. – Мамо! Я пам’ятаю Михайла і люблю. Але його вже нема. От і знайшла іншого. Не подобається – от і їдь до себе в квартиру! – Ах таак?! – Юлія Борисівна аж сіла від обурення. – Я тепер непотрібна стала! Свого залицяльника хочеш привести! Іра не могла підібрати слів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Як можна було забути свого чоловіка? – плакала Юлія Борисівна. – Значить мало значив для тебе! – говорила вона невістці. – Мамо! Я пам’ятаю Михайла і люблю. Але його вже нема. От і знайшла іншого. Не подобається – от і їдь до себе в квартиру! – Ах таак?! – Юлія Борисівна аж сіла від обурення. – Я тепер непотрібна стала! Свого залицяльника хочеш привести! Іра не могла підібрати слів

-Я не знаю, як тобі й пояснити. Вона натяків не розуміє. Ображати її не хочу. Я багато чим завдячую цій жінці. Що робити – не знаю! -Іро, послухай мене! Це ж не може продовжуватися вічно, – говорила подруга. -Я знаю….

Настя поралася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю, накрила стіл і сіла чекати Сергія. Пролунав дзвінок у двері. – А що це в нас за свято сьогодні? – здивувався Сергій. – У мене є до тебе розмова. – Яка ще розмова? – запитав він. – Про те, коли ми нарешті одружимося. Сергій раптом застиг. – Я поки що не готовий, – пробурмотів він і швидко вибіг у двері. Настя не знала, що й думати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя поралася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю, накрила стіл і сіла чекати Сергія. Пролунав дзвінок у двері. – А що це в нас за свято сьогодні? – здивувався Сергій. – У мене є до тебе розмова. – Яка ще розмова? – запитав він. – Про те, коли ми нарешті одружимося. Сергій раптом застиг. – Я поки що не готовий, – пробурмотів він і швидко вибіг у двері. Настя не знала, що й думати

Незважаючи на те, що Настя з Сергієм зустрічалися вже понад п’ять років, заміж він її не кликав. Сам він жив із батьками, а Настя в орендованій квартирі. Сергію й так було добре. Він міг сходити з Настею в кафе, чи…

Олена з матірʼю прийшли ввечері з роботи. Олена вставила ключ в замок, та він чомусь не піддавався. Потикавши кілька разів ключем, вони почали дзвонити в двері. Раптом двері відкрилися і на порозі з’явився незнайомий чоловік, за яким стояла жінка з дитиною. – Ви хто? – здивовано запитав він. Жінки не розуміли, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з матірʼю прийшли ввечері з роботи. Олена вставила ключ в замок, та він чомусь не піддавався. Потикавши кілька разів ключем, вони почали дзвонити в двері. Раптом двері відкрилися і на порозі з’явився незнайомий чоловік, за яким стояла жінка з дитиною. – Ви хто? – здивовано запитав він. Жінки не розуміли, що відбувається

-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність. Ви жили з Оленою тут чотири роки. Чотири! Я не брала з вас жодних грошей. Жодних. Тепер я повернулася і хочу її продати. Я маю плани….

Ліза прокинулася раніше, переробила купу домашніх справ і тепер ішла додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки вона зайшла в квартиру, так одразу й почула голос чоловіка. – Ліза-а! – гукав зі спальні Сергій. – Ліза-а. Ну де ти? Іди сюди. Щось сказати хочу. Та Ліза не поспішала до чоловіка. Вона знала, що зараз їй скаже Сергій

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ліза прокинулася раніше, переробила купу домашніх справ і тепер ішла додому з магазину з важкими сумками продуктів. Як тільки вона зайшла в квартиру, так одразу й почула голос чоловіка. – Ліза-а! – гукав зі спальні Сергій. – Ліза-а. Ну де ти? Іди сюди. Щось сказати хочу. Та Ліза не поспішала до чоловіка. Вона знала, що зараз їй скаже Сергій

Ліза не любила вихідні. Вона знала, що вдома в ці дні її чекатиме нероба чоловік. Сьогодні неділя. Один день Ліза вже відбула. Але зараз ранок, а значить, ще багато чого попереду. Вставши раніше, Ліза встигла переробити купу справ і тепер…

Настя підмітала підлогу, коли в магазин зайшов чоловік. – Мені треба гарний букет, – сказав він. – А які квіти любить ваша дівчина? – запитала Настя. – І гадки не маю. В нас сьогодні перше побачення. Настя зробила букет, а через тиждень він з’явився знову. – Сподобався букет? – запитала вона. – Ще б пак! Зробіть такий самий. – Знову? Давайте підберемо щось інше. – Та нічого, це буде інша дівчина! Настя застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя підмітала підлогу, коли в магазин зайшов чоловік. – Мені треба гарний букет, – сказав він. – А які квіти любить ваша дівчина? – запитала Настя. – І гадки не маю. В нас сьогодні перше побачення. Настя зробила букет, а через тиждень він з’явився знову. – Сподобався букет? – запитала вона. – Ще б пак! Зробіть такий самий. – Знову? Давайте підберемо щось інше. – Та нічого, це буде інша дівчина! Настя застигла від здивування

Настя працювала у квітковому магазині після того, як не стало її мами. Зайняла її місце. У неї на руках залишився молодший братик, хоча батько теж був, але завжди вічних роз’їздах, чи відрядженнях. Він тяжко переживав втрату дружини, тому вдома йому…

Двері у коридор відчинилися. Анатолій спробував підвестися з ліжка, як у спальню забігла донька. – Тату, лежи! – сказала вона. – Олено, я і так цілими днями лежу, – простяг він руку. – Допоможи підвестися! – Тату, що тобі приготувати? – Доню, посмаж картоплі! – Тобі не можна, – твердо сказала Олена. Анатолій сумно дивився на доньку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Двері у коридор відчинилися. Анатолій спробував підвестися з ліжка, як у спальню забігла донька. – Тату, лежи! – сказала вона. – Олено, я і так цілими днями лежу, – простяг він руку. – Допоможи підвестися! – Тату, що тобі приготувати? – Доню, посмаж картоплі! – Тобі не можна, – твердо сказала Олена. Анатолій сумно дивився на доньку

Двері у коридор відчинилися. Анатолій Валерійович спробував підвестися з ліжка, як у спальню забігла дочка. -Тату, лежи! – сказала вона. -Олено, я і так цілими днями лежу, – простяг він руку. – Допоможи підвестися! За допомогою дочки старий підвівся на…

Іра стояла на вулиці біля свого підʼїзду. Невдовзі підʼїхав Сашко. – Що ти хотів? – запитала Ірина. – Я виходжу заміж. Не приходь до мене більше. – Іро, це що, жарт? Ха-ха-ха! Перше квітня, ніби ж було вже. Сідай в машину. Я сьогодні вільний! – Ні, я не жартую. Навіщо ти приїхав? Сашко не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іра стояла на вулиці біля свого підʼїзду. Невдовзі підʼїхав Сашко. – Що ти хотів? – запитала Ірина. – Я виходжу заміж. Не приходь до мене більше. – Іро, це що, жарт? Ха-ха-ха! Перше квітня, ніби ж було вже. Сідай в машину. Я сьогодні вільний! – Ні, я не жартую. Навіщо ти приїхав? Сашко не розумів, що відбувається

Іра стояла на вулиці біля свого підʼїзду. Невдовзі підʼїхала машина Сашка. -Що ти хотів? – запитала в нього Ірина. – Я заміж виходжу. Не приходь до мене більше, телефонувати теж не треба… -Іро, це що, жарт такий? Ха-ха-ха! Перше квітня,…

Зіна поверталася з роботи додому. Жінка дуже хвилювалася, подзвонив син і сказав, що хоче серйозно поговорити. – Мамо, привіт! – сказав Сергій. – Проходь синку. Ну розповідай, як Лариса почувається? – раптом запитала Зіна. – Добре, – відповів син, здивувавшись такому питанню. – На огляд ходила? – продовжила Зіна. – А для чого їй на огляд ходити? – не зрозумів син. – Вагітні повинні ходити на огляд, – пояснила Зіна. – Мамо, а до чого тут Лариса? – ще більше здивувався Сергій

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зіна поверталася з роботи додому. Жінка дуже хвилювалася, подзвонив син і сказав, що хоче серйозно поговорити. – Мамо, привіт! – сказав Сергій. – Проходь синку. Ну розповідай, як Лариса почувається? – раптом запитала Зіна. – Добре, – відповів син, здивувавшись такому питанню. – На огляд ходила? – продовжила Зіна. – А для чого їй на огляд ходити? – не зрозумів син. – Вагітні повинні ходити на огляд, – пояснила Зіна. – Мамо, а до чого тут Лариса? – ще більше здивувався Сергій

Що тільки не передумала Зіна, коли її двадцятирічний син повідомив телефоном, що йому треба поговорити з нею про щось важливе. – Увечері зайде, сказав, що в нього до мене серйозна розмова! – поділилася жінка зі своєю подругою та колегою Катериною….

Ніна прийшла з роботи, чоловік спав. Жінка пройшла на кухню, побачила, що Віктор з’їв всю вечерю. Вона зробила собі яєчню. Віктор прокинувся від приємного запаху і пішов на кухню. – А що у нас на вечерю? – спитав він. Ніна мовчки продовжувала їсти. – Я котлет більше не хочу. Може, рибки посмажиш? – сказав Віктор. Ніна мовчала. – Кохана, що з тобою, – здивувався Віктор. – Я маю тобі в дечому зізнатися, – раптом сказала Ніна

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ніна прийшла з роботи, чоловік спав. Жінка пройшла на кухню, побачила, що Віктор з’їв всю вечерю. Вона зробила собі яєчню. Віктор прокинувся від приємного запаху і пішов на кухню. – А що у нас на вечерю? – спитав він. Ніна мовчки продовжувала їсти. – Я котлет більше не хочу. Може, рибки посмажиш? – сказав Віктор. Ніна мовчала. – Кохана, що з тобою, – здивувався Віктор. – Я маю тобі в дечому зізнатися, – раптом сказала Ніна

Віктор ходив по квартирі з кислим виглядом, не знаючи, чим себе зайняти. Три години тому він прокинувся, поснідав, подивився телевізор, пограв у комп’ютер і тепер думав, чим себе розважити до приходу дружини. Віктор вирішив прогулятися квартирою. Він зайшов до однієї…

Яна варила макарони, коли на кухню зайшов її хлопець. – Мені потрібно з тобою поговорити, – з порога почав Володимир. – Сподіваюся, ти мене зрозумієш! Він був серйозним, як ніколи. Яна напружилася. – Я слухаю. Що ти хотів сказати? – запитала вона витираючи руки. – Я не знаю. Може, зі мною щось не так. Одним словом, я переживаю. – За що?! – здивувалася Яна. Вона не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна варила макарони, коли на кухню зайшов її хлопець. – Мені потрібно з тобою поговорити, – з порога почав Володимир. – Сподіваюся, ти мене зрозумієш! Він був серйозним, як ніколи. Яна напружилася. – Я слухаю. Що ти хотів сказати? – запитала вона витираючи руки. – Я не знаю. Може, зі мною щось не так. Одним словом, я переживаю. – За що?! – здивувалася Яна. Вона не розуміла, що відбувається

Яна варила макарони, коли на кухню зайшов її хлопець. -Мені потрібно з тобою поговорити, – з порога почав Володимир. – Сподіваюся, ти зрозумієш мене… Він був серйозним, як ніколи. Яна напружилася. -І що він хоче мені сказати? – раптом подумала…

Повернутись вверх