Пліткарка

Жіночий журнал

Людмила прокинулась рано від незрозумілого шуму і гучних чоловічих голосів. Здивувавшись, вона накинула халат і зайшла у вітальню. Людмила застигла від здивування, від побаченого! Кілька хлопців жваво розбирали її диван. Журнальний столик і телевізор, були вже спаковані в картонні коробки! Її Василь стояв поруч і схвально хитав головою. – Що тут робиться? – обурилася Люда. – Куди ви везете наші меблі? Люда не розуміла, що це робиться

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила прокинулась рано від незрозумілого шуму і гучних чоловічих голосів. Здивувавшись, вона накинула халат і зайшла у вітальню. Людмила застигла від здивування, від побаченого! Кілька хлопців жваво розбирали її диван. Журнальний столик і телевізор, були вже спаковані в картонні коробки! Її Василь стояв поруч і схвально хитав головою. – Що тут робиться? – обурилася Люда. – Куди ви везете наші меблі? Люда не розуміла, що це робиться

-У сорок років пізно починати життя із чистого аркуша… – подумала Людмила, коли від неї пішов чоловік. Причому пішов він раптово, без будь-яких натяків, чи попереджень. Вранці, як завжди, Олег поїхав на роботу, поцілувавши дружину на прощання. А ввечері Людмила…

Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

Дзвінок у двері пролунав серед ночі. Олена підійшла до дверей: – Хто там? – Олено, це я, пусти переночувати! – Та ну тебе. Сам зі своїм життям розбирайся. – Ну Олено, куди я піду. На вулиці прохолодно. Я сяду біля…

Ірина варила на кухні борщ. Раптом вона почула звук ключа в дверному замку. Вона швидко вийшла в коридор. Вхідні двері відчинилися і на порозі зʼявився її чоловік. І з’явився не один! На порозі стояла незнайома молода дівчина. – Знайомся, Ірино, це Оля, – ввічливо сказав Сергій. – Вона житиме з нами! Ірина так і застигла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина варила на кухні борщ. Раптом вона почула звук ключа в дверному замку. Вона швидко вийшла в коридор. Вхідні двері відчинилися і на порозі зʼявився її чоловік. І з’явився не один! На порозі стояла незнайома молода дівчина. – Знайомся, Ірино, це Оля, – ввічливо сказав Сергій. – Вона житиме з нами! Ірина так і застигла

Ірина була дуже дбайливою дружиною. Велику роль такому відношенні до чоловіка зіграло її виховання. Бабуся і мама були такими ж зразковими дружинами, якою була Ірина. Дідусь Ірини і її батько купалися в комфорті і ніколи не скаржилися на своїх дружин…

Наталка з Сергієм стали жити разом. Сергій запропонував їй одружитися. Наталка вже мріяла про красиву сукню, зачіску, гостей. А потім сталося незрозуміле! – Наталю, я купував собі ковбасу. Де вона?! – раптом запитав її Сергій. – Ковбасу? Ааа! Я її з’їла, вибач, – сказала Наталя. – Це я купив! Більше не бери продукти, які я собі купую! – раптом сказав Сергій. Наталка дивилася на нього з широко відкритими очима

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Наталка з Сергієм стали жити разом. Сергій запропонував їй одружитися. Наталка вже мріяла про красиву сукню, зачіску, гостей. А потім сталося незрозуміле! – Наталю, я купував собі ковбасу. Де вона?! – раптом запитав її Сергій. – Ковбасу? Ааа! Я її з’їла, вибач, – сказала Наталя. – Це я купив! Більше не бери продукти, які я собі купую! – раптом сказав Сергій. Наталка дивилася на нього з широко відкритими очима

Наталка забігла в квартиру абсолютно щаслива. -Ну нарешті! Нарешті це сталося! – подумала вона. Наталка подивилася на годинник: у цей час її батьки зазвичай пили чай. Ось і зараз світло на кухні горіло і чулася тиха розмова. Наталка зробила серйозне…

Поліна їхала в гості до родичів. Жінка вирішила пообідати. Обід вона взяла з собою. Продуктів домашніх у них вдосталь. Навіщо даремно витрачати гроші? Вона дістала домашню ковбаску, запечене мʼясце, хліб, овочі і поставила на стіл. Раптом вона побачила, що її незнайомий супутник з апетитом дивився на смаколики. – Пригощайся, Романе! – несподівано сказала жінка. Чоловік підскочив і глянув на неї. Його очі округлилися. Раптом він її згадав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна їхала в гості до родичів. Жінка вирішила пообідати. Обід вона взяла з собою. Продуктів домашніх у них вдосталь. Навіщо даремно витрачати гроші? Вона дістала домашню ковбаску, запечене мʼясце, хліб, овочі і поставила на стіл. Раптом вона побачила, що її незнайомий супутник з апетитом дивився на смаколики. – Пригощайся, Романе! – несподівано сказала жінка. Чоловік підскочив і глянув на неї. Його очі округлилися. Раптом він її згадав

Чоловік із сином занесли у вагон сумки. Дбайливо все поскладали. -Все, йдіть! Уже пора. Сьома година, – сказала пасажирка. – Вам на роботу о восьмій. -Поліна, мій брат тебе зустріне, сумки не тягай сама! – сказав чоловік. -Сергію, ти вже…

Світлана розбирала речі чоловіка після переїзду. Раптом вона помітила невелику коробку, яка стояла окремо. Вона відкрила її і ахнула! Там були красиві жіночі туфлі на високому підборі! Світлана застигла від здивування. – Може це мені подарунок? – подумала вона. Але туфлі були явно ношені. Чоловік прийшов з роботи пізно. – Любий, а що це за коробка там лежить? – лагідним голоском заспівала вона. Володимир якось дивно глянув на неї. Світлана була в очікуванні найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана розбирала речі чоловіка після переїзду. Раптом вона помітила невелику коробку, яка стояла окремо. Вона відкрила її і ахнула! Там були красиві жіночі туфлі на високому підборі! Світлана застигла від здивування. – Може це мені подарунок? – подумала вона. Але туфлі були явно ношені. Чоловік прийшов з роботи пізно. – Любий, а що це за коробка там лежить? – лагідним голоском заспівала вона. Володимир якось дивно глянув на неї. Світлана була в очікуванні найгіршого

Світлана спочатку зовсім не звертала уваги на Володимира. Завжди вважала його не те, щоб другом, а просто сусідом. Все змінилося після того, як вона повернулася до батьківського дому після навчання у технікумі в місті. Тепер Володька виглядав зовсім інакше! Високий,…

Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

Дуже прикро, що з роками родичі зустрічаються все рідше і з сумного приводу. Давно Катя не бачила дядькового старшого сина, Віктора. Його молода дружина, гарна, струнка, недбало кивнула Каті і відвернулася. Віктор одружився вдруге. З першою дружиною у них не…

Володимир прийшов з роботи і вони зі Світланою сіли вечеряти. Чоловік постійно брав у руки телефон, бо йому приходили якісь повідомлення. – Коханий, а хто тобі там стільки пише?! – здивовано запитала Світлана. – А що? Тобі заважає? – обурився чоловік. – Я ж старалася, готувала, а ти не їси, а длубаєшся в тарілці! – Я не дуже зголоднів. – Ти що, вже десь повечеряв? – запитала Світлана. Чоловік застиг з ложкою в руці. Світлана раптом все зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Володимир прийшов з роботи і вони зі Світланою сіли вечеряти. Чоловік постійно брав у руки телефон, бо йому приходили якісь повідомлення. – Коханий, а хто тобі там стільки пише?! – здивовано запитала Світлана. – А що? Тобі заважає? – обурився чоловік. – Я ж старалася, готувала, а ти не їси, а длубаєшся в тарілці! – Я не дуже зголоднів. – Ти що, вже десь повечеряв? – запитала Світлана. Чоловік застиг з ложкою в руці. Світлана раптом все зрозуміла

-Мамо, невже ти не розумієш? Мені й так важко. Вдома багато роботи – приготуй встигни, прибери, за дітьми подивися. Ну куди мені працювати?! -Так воно то так, але зараз Миколка школу закінчить, Таня в садочок піде. Що ти робитимеш цілий…

Ніна поїхала в гості до подруги Ірини. – Ну, нарешті, давно не бачилися, – зраділа Ірина побачивши Ніну. – Гарно виглядаєш. Розповідай, у чому причина? – Та вчора зателефонувала Сергію, однокласнику нашому. Він мені настрій і підняв, – радісно сказала Ніна. Ірина сиділа застигши і мовчки дивилася на подругу. А потім прошепотіла: – Ніно, ти що, не знала, що Сергія вже рік, як нема? – Як це? А з ким я тоді розмовляла? – нічого не розуміла Ніна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поїхала в гості до подруги Ірини. – Ну, нарешті, давно не бачилися, – зраділа Ірина побачивши Ніну. – Гарно виглядаєш. Розповідай, у чому причина? – Та вчора зателефонувала Сергію, однокласнику нашому. Він мені настрій і підняв, – радісно сказала Ніна. Ірина сиділа застигши і мовчки дивилася на подругу. А потім прошепотіла: – Ніно, ти що, не знала, що Сергія вже рік, як нема? – Як це? А з ким я тоді розмовляла? – нічого не розуміла Ніна

– Мамо, ну що ти таке кажеш? Як це тобі поговорити нема з ким? Я ж тобі двічі на день дзвоню, – стомлено запитала дочка. – Та ні, Світланко, що ти, я хіба про це, – Ніна Андріївна сумно зітхнула,…

Ігор прийшов додому пізно. Ольга мовчки розігріла вечерю і пішла в іншу кімнату. Ігор прийшов до неї. – Я хочу, щоб ти посиділа зі мною, поки я їм, – сказав чоловік. Ольга встала, пішла на кухню і сіла за стіл. Раптом Ігор відсунув тарілку. – Я не можу їсти, коли ти на мене так дивишся, – сказав він. – Мені піти? – запитала Ольга. Ігор скочив з-за столу, вдягнув куртку і вибіг на вулицю. А наступного дня на Ольгу чекав сюрприз

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор прийшов додому пізно. Ольга мовчки розігріла вечерю і пішла в іншу кімнату. Ігор прийшов до неї. – Я хочу, щоб ти посиділа зі мною, поки я їм, – сказав чоловік. Ольга встала, пішла на кухню і сіла за стіл. Раптом Ігор відсунув тарілку. – Я не можу їсти, коли ти на мене так дивишся, – сказав він. – Мені піти? – запитала Ольга. Ігор скочив з-за столу, вдягнув куртку і вибіг на вулицю. А наступного дня на Ольгу чекав сюрприз

Того вечора Ігор прийшов додому пізніше, ніж зазвичай. Оля втомилася чекати, вечеря охолола, вона майже заснула в очікуванні свого коханого чоловіка. Ігор прямо з порога почав виказувати, що вічно вона на нього не чекає, їжа завжди холодна і несмачна, і…

Повернутись вверх