Марія Василівна поставила грітися чайник, розклала на тарілці печиво, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула! В квартиру, зі сльозами на очах, швидко заскочила Наталка. – Марія Василівна, я не можу так більше! – раптом сказала вона. – Все! Я розлучаюся! Марія Василівна застигла від здивування. Вона мовчки дивилася на доньку своєї подруги. – А що ж таке могло статися? – запитала вона. – Ви не повірите! – раптом почала Наталя. – Те що було сьогодні – це вже занадто

Марія Василівна поставила грітися чайник, розклала на тарілці печиво, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула! В квартиру, зі сльозами на очах, швидко заскочила Наталка і сіла на диван. -Марія Василівна, я не можу так більше! Все!…

Марину запросили на весілля. Весілля Бориса та Ірини було призначено на вихідні. Жінка красиво одяглася і вирушила в кафе. Привітавши молодят, Марина стала біля своєї подруги Віри. Раптом Марина побачила, як до кафе входить ще один гість. – А це хто такий? – запитала Марина у Віри. – Не знаю, – знизала плечима подруга. Молодий чоловік підійшов ближче, Марина вдивилася в його обличчя, і не повірила своїм очам

Марина замішувала тісто на пироги, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка витерла руки об фартух, і взяла телефон. На екрані висвітлилося ім’я Віра. Це була стара подруга Марини. – Маринко, привіт, виручай, брата мого Бориса терміново у відрядження у ваше містечко…

Алла робила вінегрет, коли додому повернувся чоловік. Жінка помітила, що чоловік, якось дивно виглядає. – Коханий, що з тобою, – запитала дружина. Борис мовчав. – Що сталося? – не заспокоювалася Алла. – Мами не стало, – раптом сказав чоловік. Алла аж присіла від несподіванки. – Як не стало? – здивувалася дружина. – Через тебе мами не стало, – невитримав Борис. Алла не розуміла, що відбувається

Борису та Аллі пощастило: одразу після весілля вони в’їхали до окремої, двокімнатної квартири. У ній вони прожили десять років і народили двох дітей. Настав час розширити житлоплощу. Подружжя вирішило збудувати великий будинок. Обидва давно мріяли про котедж із присадибною ділянкою,…

Наталя чистила картоплю на вареники, як раптом задзвенів її телефон. Вона витерла руки рушником і взяла слухавку. – Це Наталя? – запитав у слухавці жіночий голос. – Так, це Наталя, – відповіла жінка. – А це Тоня. Нова дружина твого чоловіка! Наталя аж затихла

Наталя чистила картоплю на вареники, як раптом задзвенів її телефон. Вона витерла руки рушником і взяла слухавку. -Це Наталя? – запитав у слухавці жіночий голос. -Так, це Наталя, – відповіла жінка. -А це Тоня. Нова дружина твого чоловіка. Наталя аж…

У Сергія не стало сестри. Поїхав чоловік в село її ховати. Тамара, дружина Сергія, залишилася вдома – здоров’я не дозволяло. Тамара знала, що чоловік сьогодні повернеться, наперед все приготуваоа. Поклала у тарілки м’ятої картоплі, котлети. Сергій зайов на кухню. – Якраз до вечері встиг, – сказала Тамара. Сергій мовчав, і якось дивно дивився на дружину. – Що сталося, – здивувалася Тамара. – Я приїхав не сам, – раптом сказав чоловік. – Як не сам? А з ким? – здивувалася дружина

Тамара Олексіївна думала, ось і настав цей час – старість. Тепер вона лежить, дивиться в стелю і згадує своє прожите життя. Здебільшого останні три роки. Тоді й чоловік ще був. Шістдесят два йому якраз виповнилося. Не стало в нього сестри…

Оксана вирішила поприбирати в будинку. Вона вимила підлогу, попрала штори. Відкрила шафу і перебрала купу старих речей. Жінка підійшла до вікна, щоб подивитися, чи не видно її сусіда Василя. Але його десь не було… Оксана напекла запашних пиріжків з грибами, накинула плащ, і вирушила з гостинцями до сусіда. Жінка підійшла до хвіртки і застигла від здивування – двері в хату були відкриті навстіж! Вона не розуміла, що відбувається

Оксана повільно йшла по сільській вулиці, що прокидалася після нічного дощу. Все зеленіло, співали пташки, природа прокидалася від сну під яскраві і теплі сонячні промінчики. Жінка була щаслива, що нарешті змогла придбати будинок у селі, як і мріяла. Оксана була…

Олена прокинулася рано, приготувала сніданок, відправила чоловіка на роботу. Жінка якраз мила посуд, коли на кухню прийшла свекруха. – Сьогодні садитимемо помідори. Допоможеш мені, – сказала свекруха. Олена з радістю взялася до справи. Працювали майже до вечора, вже і чоловік повернувся з роботи. Закіншивши на городі, Олена пішла прийняти душ. Вийшовши з ванної, жінка почула, що на кухні свекруха розмовляє з її чоловіком. Олена підійшла ближче, і застигла від почутого

Після весілля Олег перевіз молоду дружину до батьківського дому. – Місця повно. Та й мамі з татом приємно буде, що ми з ними поживемо, – переконував дружину Олег. Олена погодилася. Тоді вона ще не дуже добре знала Віру Іванівну, маму…

Марта прокинулася рано. Вона хотіла обійняти чоловіка, але побачила, що його вже нема! – Дивно, – подумала жінка. – А я й не чула, як він пішов. – Мамо, ти встаєш? – її дочка зазирнула в кімнату. Марта встала, одягла халат, вийшла на кухню і почала готувати сніданок. – А тато де? – раптом запитала дочка. – Він ночував вдома? Щось я не чула, як він приходив! Марта застигла з чашкою в руках

На годиннику була сьома ранку. Марта вимкнула будильник. Повернувшись до чоловіка, вона хотіла обняти його, але побачила, що його вже нема! -Дивно, – подумала жінка. – А я навіть і не чула, як він пішов… А я ж сплю дуже…

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала. Без Віктора. Я вирішила з ним розлучитися. – Розповідай, що сталося, – сказала мама. Зіна сіла поряд, нахилилася до мами, і почала щось говорити на вухо. Мама Зіни застигла, коли дочка почала їй щось шепотіти

Зіна постояла біля воріт батьківського будинку і несміливо увійшла в хвіртку. Ольга Іванівна в літній кухні смажила пиріжки з чорницею, побачивши доньку вигукнула: – Зіна, дочко? Чому не подзвонила. Віктор також приїхав? Зіна опустила очі. – Мамо, я одна приїхала….

Зіна з самого ранку зібралася до подруги в гості. Вирішила сходити, провідати Валю. Вона зайшла в хату подруги і одразу зрозуміла, що сталося… Дітям Валі вона подзвонила одразу. З телефона подруги. Її дочка Ганнуся слухавку не взяла, а син Степан відповів, але якось роздратовано. – Мамо, давай швидше кажи, що там у тебе! Ніколи мені! – сказав Степан. – Степане, це Зіна, сусідка Валі. Не стало мами, Степане… В слухавці запала тиша

-Валя, ну куди ти стільки в’яжеш всього? Зовсім очі втомляться, – сказала Зіна подрузі, яка все сиділа за своїм вʼязанням. -Ой, Зіна, що мені ті очі? На мій вік вистачить точно, – сумно відповіла Валентина. -Ну, щось ти зовсім засумувала,…

Повернутись вверх