Соня приготувала вечерю і чекала Віктора з роботи, але його чомусь довго не було. Раптом вхідні двері відчинилися, Соня вийшла в коридор і застигла. Віктор заніс в квартиру дитяче ліжечко. – Я поки що не збираюсь у декрет, – усміхнулася Соня. – Це не тобі, – видихнув чоловік. – А кому? – здивувалася Соня. Віктор присів на пуф і подивився на Соню. – Ти справді нерозумієш? – з усмішкою спитав він. – Для моєї дружини та дитини. Соня застигла від здивування, нічого не розуміючи

Те, що роман стрімко закручується, Соня зрозуміла відразу. Вона не могла зрозуміти, що він у ній знайшов. До неї і в інституті ніхто не залицявся. А Віктор… Про таких кажуть «мрія жінок». Високий, спортивний, з акуратно постриженою бородою та на…

Юрій сидів на дивані і дивився якийсь серіал по телевізору. Раптом у кімнату зайшла його дружина Наталя з великою коробкою в руках. Вона спокійно вимкнула телевізор і почала пакувати його в коробку. Юрій застиг від здивування. – А куди це ти телевізор забираєш?! – обурився він. – Як куди? З собою, – відповіла Наталя. – Він на мої гроші куплений, значить він мій! Як і мікрохвильовка! Юрій щиро не розумів, що відбувається

На день народження Наталі родичі й друзі частенько дарували гроші. Загальна сума виходила хороша і Наталя купувала за ці гроші якусь золоту прикрасу. Ну, щоб ніби подарунок від усіх… І так було багато років аж до її заміжжя. А заміж…

Надя розвішувала одяг після прання, коли додому повернувся Сергій. Дружина одразу помітила, що чоловік, якось дивно виглядає. Вони сіли вечеряти. – Що сталося? – не витримала Надія. – Нічого, – відмахнувся Сергій. – Я ж бачу. Давай розповідай, – не заспокоювалася жінка. Помішуючи чай, чоловік заговорив нарешті про те, що з ними відбувається. – Я більше не можу приховувати це від тебе, – раптом, почав чоловік. Надія застигла, вона приготувалася до найгіршого

-Я ж казала, що нікуди він від мене не дінеться! – Переможно промовила Надя, нахилившись над робочим столом подруги. Олена зітхнула. Сім’я Наді та Сергія народилася на її очах і на її ж очах зруйнувалася. Спочатку ці двоє безсумнівно любили…

Марія повернулася додому, з важкими пакетами в руках. – Де ти була? Скільки можна чекати? Вечері немає! – з порога заявив чоловік. – Зараз все зроблю Вадиме, у холодильнику все є. Зараз нагрію, – виправдовувалася Марія. Через 15 хвилин на столі стояла вечеря. Вадим неохоче сів за стіл. Їв мовчки. Раптом, чоловік встав, накинув куртку і кудить пішов. Через дві години Вадим повернувся, Марія глянула на чоловіка і застигла від здивування

Марія ледве трималася, щоб не заплакати. Знову сварка із чоловіком. – І було б через що? – думала Марія, – знову, через дрібниці. Прийшла додому на півгодини пізніше, ніж зазвичай. Вадим зустрів її з порога неадоволено. – Де ти була?…

– Ти чого так довго не відповідаєш? – бурмотів Олег дружині в слухавку. – Та дощ тут на вулиці, – посміхнулася Оля. – Олечко, ти уявляєш! Мій друг Олег приїхав! Поїдемо відпочити з ним на кілька днів, чуєш? Оля зраділа. Нарешті вона поїде у відпустку! – Поїдемо собі! Як у старі добрі часи, – продовжував чоловік. – Вчотирьох з хлопцями… Оля застигла. Вона не вірила своїм вухам

Телефонному дзвінку й усміхненому обличчю чоловіка на екрані Оля невимовно зраділа. Вона поспішала відповісти, передчуваючи, як зараз розповість про всі сьогоднішні труднощі і несправедливості! Як чоловік відповість їй щось смішне, і заспокоїть Олю. А Оля скаже, що нічого такого не…

Ганна зварила картоплі, насмажила котлет, і чекала чоловіка з роботи. Павло прийшов через годину. – Привіт, коханий, вечеря вже чекає, – вигукнула Ганна, почувши, що чоловік відкрив вхідні двері. Павло не відповідав, і не заходив на кухню. – Що відбувається, – подумала Ганна. Жінка вийшла в коридор і застигла. Павло стояв вже з сумкою в руках. – Я йду від тебе. У мене є інша. І вона народила мені сина, – тільки й промовив чоловік. Ганна не могла повірити у те, що відбувалося 

Ганна дійшла висновку: – Виявляється, і в пенсійному віці жити здорово, і життя прекрасне. У неї трапилася неприємність у сім’ї, вона звичайно підозрювала, що це колись станеться, але в душі десь теплилася надія, що чоловік не наважиться піти. Пішов з…

Віра з невісткою готувала вечерю на кухні. – А скільки тобі було, коли батьків не стало? – зважилася запитати Віра. – Тринадцять, – відповіла Оля. Від цих питань Оля розплакалася, і побігла у ванну. Раптом, телефон Олі почав безупинно дзвонити. Віра покликала Олю, але вона не чула. – Можливо, по роботі, – подумала жінка, і підняла слухавку. – Олю, доню, ти? – почувся жіночий голос. Віра застигла. – Це не можливо. Мами Олі давно не стало, – тільки й подумала жінка

Йшов сильний дощ, лило так, що за вікнами важко було щось розгледіти. Через потоки води по склу Віра все ж таки побачила таксі, що під’їжджало до будинку. З салону вийшов Максим і подав руку щупленькій дівчині. – О, Максим все…

Оксана з Миколою одружилися і вирішили збудувати будинок. Але спочатку треба було розібрати стару Оксанину хату. Микола з батьком взялися до роботи. Оксана поралася по-хазяйству, як раптом у хату заскочив Микола. – Оксано! – сказав з порога Микола. – Там таке! Ти не повіриш! Оксана здивовано глянула на нього. – Ну що там? Кажи вже! – сказала вона чоловіку. Микола простягнув дружині якусь невелику коробочку. Жінка відкрила її й ахнула

Із чоловіком Оксана помилилася. Ще, коли вчилася в інституті, вона дізналася, що чекає дитину. Оксані здавалося, що їй пощастило! Євген одразу запропонував їй одружитися. Оксана була дівчиною скромною, з простої сім’ї, і була дуже скромною. Євген довгоза нею бігав. А…

Сьогодні у Надії день народження. Жінка стояла біля вікна з сумом поглядаючи вдалечінь. – Чому мені так не щастить? Чому я залишилася сама? – Надя витерла сльози. Раптом, у двері подзвонили і Надя підійшла до дверей. Жінка глянула у вічко. За дверима стояв якийсь чоловік з тортом. – Дивно хто це може бути, – здивувалася Надя. – Може, чоловік дверима помилився. Надя відчинила двері і застигла. – Це справді ти? – тільки й промовила жінка

Сьогодні у Надії день народження. Звичайно треба було б назвати її по імені по батькові, адже їй сьогодні сімдесят три, тільки от не любила Надя коли її так називали. Гляне на себе в дзеркало, пригладить зморшки, посміхнеться сама собі і…

Ігор Петрович з нетерпінням чекав Ганну на дачі. І ось, нарешті, він побачив її! Все та ж усмішка, яскрава хусточка на голові. – З весною, Ганнусю! – гукнув Ігор Петрович. – Чула, що вашої дружини не стало. Співчуваю, – зупинила його Ганна. – Так, на початку зими ще. Як ти? Все гарнішаєш, – Ігор Петрович підійшов ближче і хотів обійняти жінку. Але Ганна раптом відсторонилася. – Ігоре Петровичу, я заміж вийшла. Ігор застиг від здивування

Ігор Петрович поспішав на дачу. Дружина заслабла і він один старався ходити на їхню невеличку діляночку і саджати город. Порався він на дачі ретельно, як і в минулі роки. І ходив на дачу майже щодня. Причиною його завзяття, звичайно, було…

Повернутись вверх