Ганна цілий день крутилася біля плити. Сьогодні Михайло приведе свою наречену, знайомитися. Ганна ще раз оглянула стіл, коли в двері подзвонили. – Мамо, знайомся, це моя Оля, – з усмішкою сказав Михайло. – Ганна Вікторінна, – представилася жінка. – Проходьте, вже все готово. Молоді пройшли в кімнату. – Михайле, прийди до мене на кухню, – гукнула Ганна Вікторівна до сина. – Що сталося мамо? – занепокоївся син. – Ти не повинен з нею одружуватився, – раптом сказала Ганна Вікторінна. Михайло здивовано дивився на матір, нічого не розуміючи

Михайло привів знайомити свою Олю з батьками. Батько, Павло Іванович, все мовчав осторонь. І не скажеш по ньому, чи сподобалася невістка чи ні. Відразу видно, що не він господарює тут. А ось мама, майбутня свекруха Олі, так і норовила ще…

Денис вийшов з роботи раніше. Він сів у машину й поїхав додому. Денис відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. В квартирі стояла тиша… Раптом він побачив відчинену шафу! Денис швидко роззувся, зайшов у кімнату і застиг від здивування. Серед його сорочок і піджаків були порожні плічики! А на них раніше були сукні і кофтинки Оленки! Денис застиг від несподіваної здогадки

Денис вийшов з роботи раніше. На вулиці йшов дрібненький дощик. Він сів у машину й поїхав додому. Була пʼятниця. А щоп’ятниці вони з друзями ходять у кафе, відпочивають після робочого тижня. А що ще робити молодим вільним людям? Денис відкрив…

Інна прийшла додому рано. Вона відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. – Андрійчику! Коханий, а я сьогодні раніше! – гукнула вона з порога. – Андрійчику, ти де?! Відповіді не було. – Мабуть у магазин пішов, – вирішила Інна. Вона зайшла у спальню і ахнула – на її ліжку лежала її подруга Оленка! А поряд був її Андрій. Інна не вірила своїм очам

Андрій з Інною познайомилися в кафе. Дівчина замовила бутерброд і чай і їй раптом не вистачило грошей, щоб оплатити замовлення. Інні стало дуже соромно. -Ну як я так могла помилитися? – подумала вона. Раптом позаду себе вона почула приємний чоловічий…

-Мамо, ти що спиш? – Ігорчик зайшов у кімнату і покликав матір. – Вставай, мамо! Але мати мовчала. Вже й молодша сестричка Оля прокинулася. А мама все спить. Раптом хтось постукав у двері. Ігорчик побіг відкривати. На порозі стояла сусідка, тітка Катерина. – Хазяї, ви що спите до обіду?! – діловито запитала вона. – Вже вечір скоро, а у вас досі піч не гріє! Сусідка зайшла в кімнату і ахнула. – Марійко… – тільки й сказала вона. – Як? Ох, ти, Боже мій

-Мамо, мамо, ти що спиш? – Ігорчик зайшов у кімнату покликав матір. – Вставай, мамо. Хлопчик уже давно прокинувся. Мати мовчала… Вже й молодша сестричка Оля прокинулася. А мама все спить. В хаті було холодно й Ігорчик пішов приніс дров,…

Надія запросила Віктора у гості. Чоловік прийшов з букетом та тортиком. – Проходь, будь як вдома, – провела Надя його у кімнату. – Я чайник поставлю. Наді не було десять хвилин, а коли повернулася помітила, що Віктор сидів розгублений і сумний. – Мені пора додому, я піду, – сказав Віктор і вискочив з квартири. – Що сталося? Що зробила не так? – думала Надя. Щоб заспокоїтися, почала прибирати в квартирі, вирішила випрати штори, коли їх знімала, глянула на балкон і… все зрозуміла

Нещодавно Надія з Віктором відзначили перлинове весілля. Багато гостей не запрошували: зробили вечерю для найближчих та своєї родини. Після чаю з тортом Олена, невістка, разом із донькою «молодят» зголосилася допомогти прибрати посуд зі столу. А потім вони сіли на кухні…

Наталя прокинулася рано. – Треба йти прибрати зі столу, після вчорашнього застілля, – сумно подумала жінка. Раптом, Наталя помітила, що поряд, на ліжку, немає її чоловіка Віктора. – Дивно. Вітя любить поспати, – здивувалася вона. Спустившись із другого поверху, Наталя застигла! На веранці, за столом сидів її Віктор, дуже задоволений. А поряд крутилася, якась жінка у відвертому халатику. – Що тут відбувається, – тільки й промовила Наталя

– Вікторе, ти навіть не уявляєш, кого я сьогодні зустріла в торговому центрі!, – Наталя Андріївна жваво викладала покупки, – Віру Степаненко, пам’ятаєш вона з нами працювала? Ми навіть товаришували, вона завжди ще з чоловіком приходила на корпоративи. – Та…

– Сергію, ми вже п’ять років разом. А ти мовчиш про дитину! – сказала Таня чоловікові. – Може, пора вже? Он, моя начальниця, Галина, і то в декрет іде. Без чоловіка, одна. І нічого! Сергій раптом зніяковів і вийшов на балкон. Таня застигла від здивування. Вона пішла слідом. – Чому ти мовчиш?! – здивовано запитала вона. – Ти не хочеш? Як же ж так, адже спочатку ти дуже хотів, а тепер що змінилося? – Все, – похмуро відповів Сергій. Таня застигла від несподіваної здогадки

Сергій одружився рано. Хотілося йому жити окремо від батьків батьків. Жили вони в селі, де всі займалися, окрім роботи, своїм підсобним господарством. Тримали хазяйство, городи, садили поля картоплі… От і доводилося всією сім’єю працювати з весни до осені. Сергій бачив…

Світлана прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка витерла руки об фартух, і підняла слухавку. – Привіт! – пролунав чоловічий голос. – Привіт! – здивовано відповіла Світлана. – Це Максим. Ти коли приїдеш? – раптом запитав незнайомець. Світлана відвела від вуха телефон і здивовано дивилася на нього.  – Це, взагалі, хто? – нерозуміла жінка. Нарешті Світлана все згадала і застигла. – Цього, просто, неможе бути, – тільки й подумала вона

Світлана сиділа в кафе з подругами, але зовсім не слухала їх і сумувала. -Світлано, ну ти взагалі не з нами. Про що думаєш? – запитала подруга. -Та ні про що, – швидко сказала Світлана. – Просто задумалася. -А то ми…

Світлана з Лізою сиділи на кухні. – Залишайся на вечерю! – сказала  Світлана. – Я свої фірмові котлетки приготую з картопляним пюре.  Смакота! – Залишусь, – посміхнулася подруга. Приїхав чоловік Світлани  Андрій з букетом квітів. – А що у вас свято? – здивувалася Ліза. – Та  ні, – сказав Андрій. – Просто я люблю Світлану і дарую їй квіти просто  так! – Дивно, – хмикнула Ліза. – Чому ж дивно? – запитала Світлана, коли  чоловік вийшов з кухні. – Та згадала дещо. Не хочу тобі казати, щоб не  засмучувати, – раптом заявила Ліза. Світлана застигла від здивування

Світлана з Лізою сиділи на кухні, пили чай з домашнім печивом і не могли наговоритися. Подруги давно не бачилися і їм, звичайно, було про що і про кого поговорити. Колись у шкільні роки вони були нерозлучні подружки, сиділи за однією…

Наталя з Юрієм дуже кохали один одного. Ніхто ніколи й не чув, щоб вони сварилися. Наталя, рідко ходила в магазин одна. Завжди вдвох! Щоб не дай Боже, не носила важких сумок! Як ідуть Наталя з Юрком по вулиці за ручку тримаючись, то хтось у слід і скаже: – Знову ці закохані пішли. Нічого не бракує їм… А тут і внук народився. Юрієм назвали – на честь діда. Радість у домі! Але одного дня їхнє щасливе життя змінилося назавжди

Наталя познайомилася з Юрієм, коли їй було сімнадцять, а йому девʼятнадцять. Усі думали, що пройде – так дитяча захопленість і все. Але нічого не пройшло. Наталя пішла вчитися в училище, а Юрко в інститут в місті. Вони вирішили закінчити навчання…

Повернутись вверх