Пліткарка

Жіночий журнал

Галина приїхала у рідне село. Підійшла до батьківського будинку, зазирнула через хвіртку у двір. Раптом, Галина помітила, якогось старенького чоловіка. – Є хто вдома? – вигукнула Галя. Чоловік підійшов до хвіртки, примружився. Довго дивився. – Не може бути! Невже це ти, – здивувався чоловік. – Сильно я змінилася? – зітхнула Галя. – Сестричко! Заходь, – чоловік квапливо відчинив хвіртку. Галя зайшла на подвір’я і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Галина приїхала у рідне село. Підійшла до батьківського будинку, зазирнула через хвіртку у двір. Раптом, Галина помітила, якогось старенького чоловіка. – Є хто вдома? – вигукнула Галя. Чоловік підійшов до хвіртки, примружився. Довго дивився. – Не може бути! Невже це ти, – здивувався чоловік. – Сильно я змінилася? – зітхнула Галя. – Сестричко! Заходь, – чоловік квапливо відчинив хвіртку. Галя зайшла на подвір’я і ахнула

Сьогодні Галина особливо поспішала з роботи. Забігла в крамницю купила все до чаю. Адже найкраща подруга Галини повернулася із відпустки. Та їздила до їхнього рідного села і не просто у відпустку, а з «молодим» чоловіком. «Молодим», звісно, ​​у лапках. Цьому…

Віра довго дивилася на чоловіка, який уплітав черговий пиріжок. – Ну як? Смачно? – запитала Віра. – Дуже, Вірочка, дуже. Це з чим? З малиною? – уточнив Борис. – З полуницею, – докірливо відповіла Віра. Раптом, жінка відвернулася до вікна і сказала: – Борисе, пробач мені! – За що? – здивувався чоловік. – Ти не уявляєш, що я сьогодні наробила! – несподівано сказала Віра. Борис застиг нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра довго дивилася на чоловіка, який уплітав черговий пиріжок. – Ну як? Смачно? – запитала Віра. – Дуже, Вірочка, дуже. Це з чим? З малиною? – уточнив Борис. – З полуницею, – докірливо відповіла Віра. Раптом, жінка відвернулася до вікна і сказала: – Борисе, пробач мені! – За що? – здивувався чоловік. – Ти не уявляєш, що я сьогодні наробила! – несподівано сказала Віра. Борис застиг нічого не розуміючи

Віра довго дивилася на чоловіка, який уплітав пиріг під велику кружку чаю, потім не витримала і запитала: – Ну як? Смачно? – Дуже, Вірочка, дуже. Це з чим? З малиною? – уточнив Борис, не відводячи погляд від свого ноутбука. –…

Сергій зайшов у кімнату і покликав Марину на кухню. – Нам треба серйозно поговорити! – сказав він. Марина прийшла, сіла на диванчик, і з усмішкою глянула на чоловіка. – Ти мене, прямо, як на побачення запрошуєш! – сказала вона. – Марино, я буду говорити прямо! – Сергій сів навпроти неї. – Я зустрів жінку, яку покохав. Я йду до неї. Квартира залишиться тобі. Та й машину я залишу… Марина застигла від здивування. Вона просто не знаходила слів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій зайшов у кімнату і покликав Марину на кухню. – Нам треба серйозно поговорити! – сказав він. Марина прийшла, сіла на диванчик, і з усмішкою глянула на чоловіка. – Ти мене, прямо, як на побачення запрошуєш! – сказала вона. – Марино, я буду говорити прямо! – Сергій сів навпроти неї. – Я зустрів жінку, яку покохав. Я йду до неї. Квартира залишиться тобі. Та й машину я залишу… Марина застигла від здивування. Вона просто не знаходила слів

Марина сиділа на кухні, дивилася у вікно і тихо плакала. Як так вийшло? Чому бумеранг такий? Вона не знала… Та й взагалі, вона завжди говорила про те, що бумеранг обов’язково наздожене всіх, хто перейшов їй дорогу, а тепер цей бумеранг…

Ліля з важкими сумками продуктів зайшла у квартиру. – Важко тобі, Лілечко? – співчутливо запитав її чоловік Олег, дивлячись, як дружина тягне сумки на кухню. – Важко, зате дешевше купила, – відповіла Ліля. Сусіди завжди дивувалися, бачачи, як вона носить величезні сумки з продуктами. – Невже допомогти не може твій?! – чула вона постійно. – Навіщо тоді такий чоловік?! – Ну… Він же ж у мене добрий, зате, – казала Ліля. Та одного разу все змінилося

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля з важкими сумками продуктів зайшла у квартиру. – Важко тобі, Лілечко? – співчутливо запитав її чоловік Олег, дивлячись, як дружина тягне сумки на кухню. – Важко, зате дешевше купила, – відповіла Ліля. Сусіди завжди дивувалися, бачачи, як вона носить величезні сумки з продуктами. – Невже допомогти не може твій?! – чула вона постійно. – Навіщо тоді такий чоловік?! – Ну… Він же ж у мене добрий, зате, – казала Ліля. Та одного разу все змінилося

Ліля швидко складала продукти на касі в сумки, готуючись нести їх кілька зупинок. Можна було купити й поближче до будинку, але там же ж дорожче! Вона ж донесе, нічого не станеться, а копійку збереже! Мама виховувала Лілю зібраною, працьовитою, вчила…

Олена Борисівна прокинулась рано від якогось дивного звуку. У неї якраз був день народження. Раптом вона побачила старенький телефон її мами і взяла його в руки. Олена вже хотіла вимкнути його, але раптом побачила одне повідомлення з невідомого номера: «Доню, Оленочко, вітаю тебе з Днем ​​народження! Любові тобі й радості на все життя. Твоя мама…» Олена дивилась на телефон і нічого не розуміла! Її мами нещодавно не стало

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Борисівна прокинулась рано від якогось дивного звуку. У неї якраз був день народження. Раптом вона побачила старенький телефон її мами і взяла його в руки. Олена вже хотіла вимкнути його, але раптом побачила одне повідомлення з невідомого номера: «Доню, Оленочко, вітаю тебе з Днем ​​народження! Любові тобі й радості на все життя. Твоя мама…» Олена дивилась на телефон і нічого не розуміла! Її мами нещодавно не стало

Раніше Олена завжди чекала два свята. Свій день народження і Новий рік. У цих святах завжди для неї була ніби якась таємниця. Але це було давно. Тепер уже особливо чекати нічого. Нічим уже її не здивувати… Олена Борисівна рік тому…

Ганна йшла через парк додому і сіла перепочити на лавочку. – Доброго дня красуне! – раптом почула вона чоловічий голос зовсім поруч. Вона повернула голову в той бік, звідки пролунав голос і ахнула! Поряд з нею сидів молодий, дуже симпатичний чоловік і посміхався. – Добрий день! – відповіла Ганна. Вона дивилася на незнайомця і не могла зрозуміти, де вона могла його бачити! І звідки вона могла його знати?

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна йшла через парк додому і сіла перепочити на лавочку. – Доброго дня красуне! – раптом почула вона чоловічий голос зовсім поруч. Вона повернула голову в той бік, звідки пролунав голос і ахнула! Поряд з нею сидів молодий, дуже симпатичний чоловік і посміхався. – Добрий день! – відповіла Ганна. Вона дивилася на незнайомця і не могла зрозуміти, де вона могла його бачити! І звідки вона могла його знати?

Рівно о шостій годині Ганна зайшла в квартиру. -Доню, привіт! – з кухні визирнула мама. – Як у тебе справи? -Нормально, – буркнула Ганна. Все було, як завжди – подруги ще залишилися гуляти, а вона пішла додому. Ну чому вона…

Наталя і Славко відзначали річницю весілля. Чоловік підготував дружині сюрприз, замовивши кафе, запросивши рідних та друзів. Свято йшло повним ходом, всі вітали Наталю та Славка. – Наталю, це тобі подарунок на наш ювілей весілля, – Славко простяг дружині коробочку, перев’язану стрічкою. – Ти ж про це мріяла? – Що ж це таке? – здивувалася дружина. Наталка відкрила коробочку і ахнула від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя і Славко відзначали річницю весілля. Чоловік підготував дружині сюрприз, замовивши кафе, запросивши рідних та друзів. Свято йшло повним ходом, всі вітали Наталю та Славка. – Наталю, це тобі подарунок на наш ювілей весілля, – Славко простяг дружині коробочку, перев’язану стрічкою. – Ти ж про це мріяла? – Що ж це таке? – здивувалася дружина. Наталка відкрила коробочку і ахнула від несподіванки

– Наталю, це тобі подарунок на наш п’ятирічний ювілей весілля, – Славко простяг дружині коробочку, перев’язану стрічкою. – Ти ж про це мріяла? – О-о-о-о! – Протягли гості. – Що ж це таке? Наталка відкрила коробочку – всередині лежав новенький,…

Микола зайшов у квартиру, як раптом почув, що його дружина Марина розмовляє по телефону у кімнаті. Він тихенько підійшов до зачинених дверей і почав підслуховувати. – Щастить тобі, Марійка, кава в ліжко, квіти чоловік носить. А мій зроду до такого не додумається, – жалілася Марина подрузі. Микола слухав із здивованим обличчям. – Значіть романтики їй не вистачає, – подумав Микола. І чоловік вирішив діяти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола зайшов у квартиру, як раптом почув, що його дружина Марина розмовляє по телефону у кімнаті. Він тихенько підійшов до зачинених дверей і почав підслуховувати. – Щастить тобі, Марійка, кава в ліжко, квіти чоловік носить. А мій зроду до такого не додумається, – жалілася Марина подрузі. Микола слухав із здивованим обличчям. – Значіть романтики їй не вистачає, – подумав Микола. І чоловік вирішив діяти

Микола зайшов у квартиру, і почув, як його дружина Марина розмовляє по телефону у кімнаті. Він тихенько підійшов до зачинених дверей і почав підслуховувати. – Щастить тобі, Марійка, кава в ліжко, квіти чоловік носить.. А мій зроду до такого не…

Світлана повернулася додому з важкими пакетами у руках. Євген, якраз замінював лампочку на кухні, а мама Світлани сиділа за столом. Валентина Ігорівна почала витирати сльози, як тільки побачила дочку. – Що сталося, мамо? – Насторожилася Світлана. Валентина Ігорівна мовчала. – Євген, що ти зробив з мамою, – Світлана повернулася до чоловіка і суворо глянула йому в очі. – Та нічого особливого, – промимрив Євген. – Ти справді хочеш це знати? – Та кажи вже! – Світлана приготувалася до найгіршого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана повернулася додому з важкими пакетами у руках. Євген, якраз замінював лампочку на кухні, а мама Світлани сиділа за столом. Валентина Ігорівна почала витирати сльози, як тільки побачила дочку. – Що сталося, мамо? – Насторожилася Світлана. Валентина Ігорівна мовчала. – Євген, що ти зробив з мамою, – Світлана повернулася до чоловіка і суворо глянула йому в очі. – Та нічого особливого, – промимрив Євген. – Ти справді хочеш це знати? – Та кажи вже! – Світлана приготувалася до найгіршого

Євген заглушив двигун машини і стрибнув із підніжки самоскида. Він вирішив пообідати у придорожньому кафе на трасі неподалік свого міста. Всі їдальні в окрузі він знав, де і як готують. А в це кафе вже приїжджав втретє. Воно відкрилося нещодавно…

– Олля… Ми розлучаємося! – плакала в трубку Іра. – Ви? Розлучаєтеся? Скоро буду!  – Оля вирішила виїжджати негайно. Іра зустріла подругу вся в сльозах. – Так, витри сльози, заспокойся і давай по порядку. Він що, загуляв? – запитала Оля. -Ні – відповіла Іра. – Ні? А що тоді? Розлюбив? – продовжила Оля. – Ні, – зітхнула Іра. – Ну тоді вже не знаю, – розгнівалась Оля. – Я..Я..Я загуляла, – схлипнула Іра. Оля застигла, жінка не хотіла вірити у почуте 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Олля… Ми розлучаємося! – плакала в трубку Іра. – Ви? Розлучаєтеся? Скоро буду!  – Оля вирішила виїжджати негайно. Іра зустріла подругу вся в сльозах. – Так, витри сльози, заспокойся і давай по порядку. Він що, загуляв? – запитала Оля. -Ні – відповіла Іра. – Ні? А що тоді? Розлюбив? – продовжила Оля. – Ні, – зітхнула Іра. – Ну тоді вже не знаю, – розгнівалась Оля. – Я..Я..Я загуляла, – схлипнула Іра. Оля застигла, жінка не хотіла вірити у почуте 

-Олля… Ми розлучаємося! Оля, ти чуєш? Він уникає мене… Що мені робити? Що мені робити, скажи… О Боже… – Іра плакала в трубку так, що подруга ледве змогла зрозуміти, що вона каже. -Ви? Розлучаєтеся? Ти спиш чи що? Скоро буду! …

Повернутись вверх