Ольга поралася на кухні і знову почула невдоволений голос матері:
-Олю, знову чай несолодкий приготувала, і свіжих булочок немає.
-Мамо, могла б і сама зробити чай.
-Не треба було тоді мене забирати до себе.
Ольга глибоко зітхнула, у неї ледве вистачило терпіння не кричати голосно і не сваритися з матір’ю.
Марія Сергіївна раніше жила сама, в селі. З того часу, як її чоловіка не стало, жінці стало важко справлятися з будинком і господарством.
Дочка запропонувала їй продати будинок та оселитися в місті. Оля має простору трикімнатну квартиру. З чоловіком вона розлучена, діти вже виросли і живуть окремо.
Спочатку все було добре. Мати і дочка чудово проводили час, разом готували, дивилися телевізор, ходили в парк.
Але потім Оля почала знову зустрічатися зі своїми подругами, ходити ввечері до спортзалу. Марії Сергіївни це не подобалося. Вона звикла, що дочка після роботи проводить час із нею. Жінка висловлювала невдоволення.
-Ти мене постійно лишаєш, приготувати вечерю нікому, випрати речі теж, а ти обіцяла піклуватися про мене.
-Мамо, тобі тільки 65 виповнилося, ти можеш і сама робити багато речей.
Але Марія Сергіївна все одно була незадоволена. Ольга вже пошкодувала, що маму взяла до себе. Вона звикла жити сама, не звітувати куди йде і скільки буде вдома.
Ситуація ускладнилася, коли Оля познайомилася з Олексієм. Чоловік жив один, сім’ю не завів. Вони познайомилися у спортзалі, він давно спостерігав за Олею.
Пара зустрічалася кілька місяців, а потім Олексій запропонував Ользі переїхати до нього. Вона пояснила, що не може залишити маму.
Тоді вони вирішили, що Олексій оселиться в Олі. Зрозуміло, Марія Сергіївна влаштувала сварку доньці, коли Олексія не було вдома.
-Він такий же, як усі, скоро буде тобі зраджувати, як твій колишній. Навіщо він тобі потрібний? Ми добре жили разом. Тепер готувати йому треба, обслуговувати його.
-Мамо, ми любимо один одного, і будь ласка, не заважай, – просила Ольга.
Коли Олексій з’являвся вдома, теща хмурилася і йшла до себе. Вона рідко розмовляла з ним. Якось чоловік вручив їй путівку.
-Ось, Маріє Сергіївно, я купив вам путівку до санаторію. Там зараз добре, тепло, є басейни, сауни, грязелікування, масаж та ще багато цікавого.
-Ви, що мене виживаєте? – обурилася теща.
-Мамо, Олексій хотів якнайкраще. Ти постійно сидиш удома, нікуди не виходиш, а там і здоров’я виправиш, зміниш обстановку. Не відмовляйся.
-Мені все ясно, добре я поїду, але врахуй, чи повертай мені гроші за будинок, чи купуй окреме житло, – сказала мати.
У санаторії справді було непогано. Марія Сергіївна познайомилася із сусідкою – Аллою Геннадіївною. Вони ровесниці, приїхали з одного міста, як з’ясувалося.
Жінки гуляли, плавали у басейні, ходили на процедури. Нова подруга одного разу за вечерею почала відверту розмову з Марією Сергіївною.
-Мені невістка купила путівку, незважаючи на те, що я її не приймала довго, Іра добре до мене ставиться. Адже я була проти їхнього шлюбу з Сашком. Стільки поганого намовляла на неї синові.
Якби повернути час назад. Вони тоді пішли від мене, почали жити окремо.
Я все думала, як їх розлучити, хоч уже й онуки з’явилися. Коли Сашко з’являвся в мене, під різними приводами затримувала його, критикувала Іру.
Якось увечері вигадала привід, щоб Сашко до мене заїхав, а в них свої плани були. Але я наполягла. Сашко їхав швидко і… Сталося найгірше… В очах її стояли сльози. Ось я сама його й занапастила. Треба було за життя сина підтримувати його і невістку, я так себе картаю!
Марія Сергіївна була вражена розповіддю. Вона запитала:
-А тепер ви спілкуєтеся з невісткою?
-Так, не одразу, але стосунки налагодилися. Іра вибачила мене, адже Сашка вже не повернеш. Як я шкодую, що критикувала її, висловлювала претензії до сина.
Дорогою назад, жінки обмінялися телефонами та обіцяли зателефонувати одна одній.
На вокзалі Марію Сергіївну чекали дочка та зять. Вдома вони приготували смачну вечерю.
-Мамо, я не встигла напекти твоїх улюблених булочок, вибачилася Оля. – Ну, як ти відпочила, сподобалося тобі?
-Так, доню, все чудово, дякую за путівку. А булочки я сама завтра спечу на всіх.
Олексій та Оля здивувалися зміні у настрої Марії Сергіївни.
Вона не висловлювала невдоволення, а вранці приготувала їм омлет, заварила чай.
-Мамо, з тобою все гаразд? – стурбовано запитала Оля.
-Так, дочко, все нормально, снідайте, я сама приберу посуд.
З того часу жінка сама дбала про дочку та зятя, час від часу зустрічалася з новою подругою. Олексій та Оля були здивовані такими змінами, але незабаром звикли.
Коли приїжджали син та дочка Олі, вся дружна сім’я вибиралася на дачу Олексія. Марія Сергіївна посміхалася, дивлячись на щасливі обличчя доньки та онуків.
