Головна - Історії жінок - Лариса почала здогадуватися, що її чоловік Михайло має іншу жінку. Вона довго думала й нарешті вирішила діяти. Лариса приїхала до будівлі, де працював її Михайло. Дочекавшись чоловіка, жінка сіла в таксі, й поїхала за ним. Михайло зупинився біля магазину і невдовзі вийшов звідти з якоюсь великою коробкою. – Ах, он воно що! – трохи подумавши, зрозуміла Лариса. – Він уже й техніку новій пасії купує! Гніздечко собі вʼє… Михайло з коробкою зайшов у якусь незнайому квартиру. Лариса глибоко зітхнула і рішуче натиснула на кнопку дзвінка. Двері відкрилися, й жінка застигла від побаченого

Лариса почала здогадуватися, що її чоловік Михайло має іншу жінку. Вона довго думала й нарешті вирішила діяти. Лариса приїхала до будівлі, де працював її Михайло. Дочекавшись чоловіка, жінка сіла в таксі, й поїхала за ним. Михайло зупинився біля магазину і невдовзі вийшов звідти з якоюсь великою коробкою. – Ах, он воно що! – трохи подумавши, зрозуміла Лариса. – Він уже й техніку новій пасії купує! Гніздечко собі вʼє… Михайло з коробкою зайшов у якусь незнайому квартиру. Лариса глибоко зітхнула і рішуче натиснула на кнопку дзвінка. Двері відкрилися, й жінка застигла від побаченого

Прокинувшись, Лариса Петрівна побрела на кухню. Зачепившись об черевики свого чоловіка, вона гидливо зморщила носа і докірливо подивилася на свого кота.

– Барсику! – вигукнула жінка. – Ти знову сходив у черевики! Ну, що мені з тобою робити?

Кіт ліниво потягся і, голосно муркочучи, почав тертися об ноги господині. Лариса Петрівна взяла його на руки і пригорнула до себе.

– Недолугий ти мій, – пробурмотіла вона. – Ці черевики я два дні тому тільки купили. Що ти до його взуття так причепився? Раніше ж не робив такого. Зараз знову сварка буде. Йому працювати йти, а черевики зіпсовані. Він казав, що виставить тебе, якщо ще раз таке зробиш…

Жінка зітхнула.

– Гаразд, не переживай. Що-небудь придумаю…

Як і очікувалося, сталася грандіозна сварка. Михайло Іванович бігав за котом по всій квартирі.

– Я зараз тобі влаштую! – галасував чоловік. – Треті черевики за місяць!

Лариса Петрівна ходила за чоловіком і тихо голосила:

– Михайлику, заспокойся. Може, він заслаб? Адже так буває, заслаб кіт і не може терпіти. Я його сьогодні до ветеринара зводжу…

– Я його сам зводжу! І якщо він здоровий, то піде він жити деінде. Дістав уже! – чоловік допитливо глянув на дружину. – Де переноска?

– Михайле, – зітхала Лариса Петрівна. – Не нервуйся. Тобі не можна. У тебе слабе серце. Я все сама вирішу. Ось старі кросівки. Вони хороші.

– Добре! – взувшись, пробурмотів чоловік. – Коли я повернуся, щоб цього в хаті не було. Або я, або кіт! Вибирай!

Коли чоловік пішов на роботу, Лариса Петрівна взяла кота і помчала до ветеринара.

– Ваш кіт абсолютно здоровий, – після обстеження сказав лікар. – Хороший кіт.

Барсик зневажливо глянув на лікаря і пирхнув на знак згоди.

– А що ж мені робити? – Лариса Петрівна мало не розплакалася. – Чоловік каже, що виставить його на вулицю. Навіть ультиматум мені сьогодні поставив. Або він, або Барсик…

– Знаєте, є кілька причин, – лікар задумався. – Ви наповнювач не змінювали?

– Ні. Одним і тим самим користуємося.

– А наприклад, іншу тваринку в дім приносили, чи перенесли лежанку в інше місце?

– Ні, все як завжди. І найцікавіше, він ходить тільки в черевики чоловіка. Мої не чіпає. А раніше чоловік так любив кота. Вони спали разом, обійнявшись…

– Ну, є ще одна причина, – посміхнувся лікар. – Кішки дуже ревно охороняють свою територію. Можливо, ваш чоловік перед приходом додому контактує з іншим котом. Стороння тварина залишає свій запах на взутті. У кішок хороший нюх, він мабуть відчуває запах чужинця і мітить територію…

…Лариса Петрівна повернулася додому і замислилась. В офісі в чоловіка навряд чи живе стороння кішка. На роботу він їздить машиною.

– У нього є коханка! – осяяло жінку. – А у коханки є кіт. Якщо це так, то Барсик молодець! Не дарма чоловік останнім часом затримується на роботі. Але як же це перевірити? Раптом я помиляюся…

Жінка збігала в магазин і купила чоловікові нові черевики. Потім потерла їх об шерсть кота. Перед приходом чоловіка вона віднесла Барсика сусідці.

Наступного дня чоловік прийшов додому з роботи у абсолютно нових черевиках.

– Так! – жінка строго подивилася на Михайла Івановича. – Де черевики, що я купила. Чому ти в нових?

– Ну-у-у, – замʼявся чоловік ховаючи очі. – Я ненароком зашпортався і порвав їх. Довелося знову купувати нові…

Лариса Петрівна промовчала.

– Все зрозуміло! Значить, тепер той, чужий кіт, зіпсував черевики! – зрозуміла жінка, і в її голові склався план як застати чоловіка на гарячому.

Жінка довго стояла біля будівлі, де працював її Михайло.

Дочекавшись його, вона стрибнула в таксі, і стеження почалося.

Її не здивувало, коли чоловік зупинився біля магазину, але його покупка збентежила жінку.

Михайло важко тягнув якусь велику коробку.

– Ах, он воно як! – трохи подумавши, зрозуміла Лариса. – Він уже й техніку якусь новій пасії купує! Гніздечко собі впорядковує. Ну, тримайтеся…

Дочекавшись коли Михайло Іванович зник за дверима незнайомої квартири, Лариса Петрівна порахувала до десяти, глибоко зітхнула і рішуче натиснула на кнопку дзвінка.

Двері відкрилися, й жінка застигла від побаченого.

На порозі стояв молодий хлопчина, років двадцяти на вигляд.

Лариса від подиву закліпала очима.

– Вам кого? – хлопець усміхнувся.

– Так! Що тут відбувається? – жінка рішуче заскочила у квартиру. – Мишко, виходь! Не ховайся. Я знаю все!

– А ти звідки тут?! – чоловік визирнув з туалету і здивовано подивився на дружину.

– Де твоя коханка?! Або… – вона здивовано глянула на хлопця.

Раптом молодий симпатичний кіт вийшов з кухні і зашипів до жінки.

– Один уже зізнався, – кивнула Лариса Петрівна. – Тепер ваша черга. То що ти тут робиш?

– Унітаз встановлюю, – пробурмотів Михайло Іванович. – Підробіток взяв. Плитку вже поклав. Залишилось унітаз встановити і все. У нас же ж в цьому році срібне весілля. Сюрприз от вирішив тобі зробити… А як ти знайшла мене?

– Кіт підказав, – пробурмотіла жінка. – Вибачте…

…Барсик підійшов до нових черевиків господаря, обнюхав їх і, розпушивши хвіст, подався на кухню.

– Що, зраднику, не пахне іншим котом? – Михайло Іванович узяв пухнастика на руки і ніжно погладив.

– М-р-р-р, – задоволено замуркотів кіт…

Plitkarka

Повернутись вверх