– Вадим, ти пам’ятаєш, що до нас завтра приїде моя мама?
Ірина готувала на кухні щось смачне, апетитний запах лоскотав ніздрі та покращував настрій.
Взагалі Іра не балувала Вадима, зазвичай вона готувала нашвидкуруч щось… з кулінарії.
Та й не дивно, вони обоє працюють, а вона ще заочно навчається. Ну і, якщо чесно, готувати вона не вміє.
– Слухай, тут така справа, – Вадим вийшов зі спальні ще заспаний, – Катя дзвонила, вона з Борисом посварилася, а йти їй зовсім нікуди. Просилася на кілька днів до нас, та вона тільки переночувати і на роботу. Вадим запитливо дивився на Ірину, а та явно нічого не зрозуміла. – У сенсі у нас переночувати? А Катя — це хто?
– Ну, як хто? – Вадим ніяково зам’явся. – Ну ти що, Ірино, забула чи що? Пам’ятаєш я тобі про неї розповідав, коли ми мали вечір одкровень?
– Це що, твоя колишня чи що? – Від обурення Іра навіть закашлялася.
– Ну Ірино, все давно в минулому, ми з нею взагалі не підходили один до одного. Помилка була, ми прийняли дружбу за почуття, добре зрозуміли вчасно. Катя хороша людина, але я люблю тебе, Іро!
– Саме так! Якщо ти любиш мене, то не пропонуй безглуздих речей. Завтра приїде мама, а в нас живе твоя колишня, як це виглядатиме? Ти мене дивуєш, не чекала, – Іра засмутилася.
– Ірино, ну перестань, Катя нормальна і… вона взагалі буде весь день на роботі. Ну давай щось придумаємо, ну наприклад, що Катя – твоя подруга, га Ірино?
– Ну, не знаю, це дуже дивно від тебе чути. Як взагалі тобі таке на думку спало, Вадиме? – продовжувала сердитися Іра.
Але Вадим зрозумів, що її обурення знизило градус і пішов в наступ: – Ну, зрозумій, я ж не такий вже не розумний, щоб у будинок запросити дівчину з якою… ну ти розумієш.
– Ну так ну так! – пожвавішала Ірина. – Ось саме, Вадиме, ти непередбачуваний, парадокси це твоє і від тебе багато чого можна очікувати! Хоча напевно ти маєш рацію, це було б занадто – кликати свою коханку в будинок, де живеш з дружиною і чекаєш у гості тещу!
– Ну нарешті до тебе дійшло! – Зрадів Вадим. – Хоча трохи прикро було про непередбачуваність, приводу я начебто не давав! Але про це потім, а зараз я тобі кілька слів про Катю розповім. Ну, щоб ти була готова…
– Готова? Цікавий початок, ну давай розповідай! – Ірина посміхнулася.
– Ми з нею в інституті, в баскетбол разом грали. Після тренування в кафе разом ходили, знаєш, як після гри їсти хочеться? Ну всі й вирішили, що у нас роман, а нам і на руку, бо мене маминим синочком називали! Ми з нею взагалі просто тоді зустрічалися, у кіно ходили, гуляли. Ми навіть не жили разом, ну ти ж зрозуміла, так?
– Слухай, мені зараз ці подробиці якось взагалі не хочеться обговорювати! – Ірина дбайливо скривилася, але по її очах було видно, що ці подробиці Вадим сказав не дарма! – Ну гаразд, вважай ти мене переконав, тільки вистачить мені впарювати про студентське братство. Насправді Вадиме я тобі довіряю, ну просто це якось виглядає не дуже – колишня у нас поживе!
– Ну, ми ж вирішили, для всіх вона твоя подруга, і все! – Зрадів Вадим, – Ну що, я дзвоню Каті, щоб вона до нас їхала? Завтра неділя, а Катя працює, тож теща її взагалі тільки ввечері побачить.
За годину у двері пролунав дзвінок. Вадим кинувся до дверей, потім натрапив на погляд Ірини: – Іра, йдемо разом, я вас одразу познайомлю!
Він відімкнув двері й увійшла Катя. Іра навіть застигла, Катя явно на півголови вище за Вадима.
– Привіт, Вадиме! Дякую вас, що мене прийняли, я вас не напружу, хоча звичайно дуже незручно! Я тут смаколиків накупила, якщо що…
Катя зустрілася поглядом з Ірою: – Ага, з тобою все ясно, ти цього маминого синочка до мене ревнуєш чи що? А ти Вадим їй не розповів хіба що ми просто друзі?
– Ніхто не ревнує, заходь. Я Іра, дуже приємно. Он у тій кімнаті, де диван, можеш розташовуватися. Завтра моя мама приїде, вона буде в маленькій, ми там дитячу плануємо, – суворо сказала Ірина.
Вадим захоплено глянув на дружину, потім на Катю, – Ось така вона в мене!
– До речі, вечеря остигає, Катя ти з нами вечерятимеш? Тоді мий руки.
Катя кинула сумку в кімнаті, вимила руки і перша з’явилася на кухні. – Ооо, у тебе пиріг? Вадим мабуть думає ти сама спекла, а ти я дивлюся коржі купила і джемом їх намазала?
– Можеш не їсти! – посміхнулася Іра
– А хочеш навчу, як швидко та смачно готувати? – Раптом запропонувала Катя, – Це я якраз найкраще вмію, бабусі дякую, навчила всяким хитрощам. Ближче до обіду дещо з тобою приготуємо, Вадим здивується!
Коли на кухню зайшов Вадим, Катя та Іра захоплено балакали. А після вечері пішли до кімнати, де розташувалася Катя.
– Слухай, я така рада, що у Вадима така класна дружина! – Раптом заявила Катя, – Між іншим я ніяка не колишня, ми просто дружили.
Катя озирнулася на двері, потім до Іри ближче підійшла, на вухо щось шепнула, – Та він мені, та в нас… не було!
І обидві дівчини розсміялися
– А ти зі своїм чоловіком сильно посварилася? – вже щиро поцікавилася Іра.
– Не сильно! – Катя розсміялася, – Та просто він пристав, щоб я з ним на прийоми ходила. У нього бізнес невеликий, у розвитку. Ну і в них бувають такі як міні прийоми, а я ці церемонії терпіти не можу. Сама бачиш – мій стиль це джинси та вітрівки. А всі ці сукні, макіяж, ну, не моє!
– Ти хочеш, щоб твій Борис туди один ходив? Це ти дарма! – Знизала плечима Іра, – А мені здається імідж зразкового сім’янина для бізнесмена-початківця великий плюс. Елегантна та розумна дружина поруч може здорово в цьому допомогти, ти подумай. До речі, Катя, за твої кулінарні хитрощі можу тобі також дещо запропонувати!
Десь за півгодини Вадим хотів зайти до них, але вони хором вигукнули:
– Не можна, не можна, ми зайняті!
Але коли Катя та Ірина вийшли з кімнати, Вадим просто застиг – ось це показ мод!
– Катю, а ти виявляється нічого собі! – Вадим підняв угору великий палець.
– Ну ти і хам, Вадиме, теж мені друг називається, ти що мене не красивою вважав? – жартома образилася Катя, а сама крутилася біля дзеркала, – Ну треба ж, а я думала мені таке не пасує, а виявилося навіть стильно!
– Шикарно, Катю! – Ірина була задоволена зробленим ефектом. Вона собі купила якось класну сукню і ще деякі речі, а вони великі виявилися. А на Каті – як влиті сидять, ніби на неї пошито!
Вирішили, що завтра прямо з роботи Катя переодягнеться і поїде на той прийом без попередження. Хоче чоловіка шокувати своїм виглядом, треба ж якось із ним миритися.
Натомість Ірина вразила свого чоловіка приготовленим обідом. За годину вдалося запекти буженину в мультиварці, начинену часником і морквою. Обмазану аджикою та на цибулевій подушці. Ще зварили розсипчастий рис і приготували салат із помідорів.
Іра з Вадимом любили гострі страви і обід пройшов на “ура”! Але в Іри були й інші, рецепти від Каті. Перший раз у житті їй так сподобалося готувати і вона передчувала, як дивуватиме чоловіка.
Раннього недільного ранку Катя вмотала на роботу, була її зміна. Прихопивши вбрання, подароване їй Іриною.
І майже одразу пролунав дзвінок у двері – приїхала в гості мама Ірини – Ніна Антонівна.
Ірина здогадувалася, навіщо мама завітала.
Ніна Антонівна давно натякала, що хоче перевірити, як її донька справляється із господарством. Вважала її непристосованою ні до чого і переживала, що Іра не впорається із сімейним життям.
Адже чоловіка треба годувати, що не кажи. Все ж таки жінка погоду в будинку робить.
Приготовлена домашня їжа у дочки на кухні приємно здивувала Ніну Антонівну. А коли дочка із зятем почали її пригощати, не стрималася:
– Швидко ви тепер молоді сімейну науку схоплюєте! І коли ж ти, Ірино, так встигла навчитися? А я то думала…
Увечері задзвонив мобільник, Катя дзвонила,
– Ірино, я сьогодні вдома ночую, ми з Борисом помирилися! Ти не уявляєш, я як увійшла до кафе, а в них переговори. У Бориса очі округлилися, коли він мене всю таку в сукні і макіяжі побачив. Але Борис в мене обличчя вміє тримати, він мене предсатвив, мовляв моя дружина трохи запізнилася, знайомтеся!
І в результаті Борис підписав дуже вигідний контракт, до речі, було цікаво розмовляти! Тож я перед тобою в боргу Іра, за своєю сумкою завтра зайду.
– Катю, це тобі дякую! Моя мама у захваті від моїх кулінарних навичок. Сказала, що тепер вона за мою долю спокійна.
– Класно, треба зустрітися, я тобі ще купу секретів від моєї бабусі розповім. І до речі, я хочу собі дещо прикупити, ти можеш мені допомогти, подруго?
***
Вадим тепер удавано журиться: – Ну от, була Катя моя подруга, а тепер ти з нею в кафе і торговими центрами прогулюєшся.
– Ти сам це влаштував! – парирувала Ірина, – Але, якщо чесно, я рада. Катя і справді класна подруга. Ми обидві з нею в плюсі опинилися. Як то кажуть, скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти. Я в собі стільки нового відкрила, навіть не думала, що я така.
Доречі, Катя мене кличе з нею піти пограти в баскетбол. Ну а я давно хотіла піти до студії танців. Одній не дуже, а з подругою – саме те!
Ось так, зовсім несподівано, колишня подруга чоловіка стала найкращою подругою Ірини. Вона й не думала, що таке можливе!
