Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 56

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ольга забігла у гості до бабусі. Віра Гаврилівна нагодувала внучку смачним обідом. – Дякую. Було дуже смачно, – задоволено усміхнулася Оля. – Може тобі щось допомогти? – Можеш вікна допомогти помити, – відповіла Віра Гаврилівна. Ольга з бабусею швидко справилися з роботою, і Оля почала збиратися додому. – Доню, почекай, мало не забула, – раптом зупинила її бабуся і побігла у іншу кімнату. За хвилину Віра Гаврилівна вийшла з якоюсь коробкою у руках. – Я ж підготувала тобі сюрприз, – сказала вона і передала дівчині пакунок. – Сюрприз? – здивувалася Оля, але взяла коробку, відкрила її і застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга забігла у гості до бабусі. Віра Гаврилівна нагодувала внучку смачним обідом. – Дякую. Було дуже смачно, – задоволено усміхнулася Оля. – Може тобі щось допомогти? – Можеш вікна допомогти помити, – відповіла Віра Гаврилівна. Ольга з бабусею швидко справилися з роботою, і Оля почала збиратися додому. – Доню, почекай, мало не забула, – раптом зупинила її бабуся і побігла у іншу кімнату. За хвилину Віра Гаврилівна вийшла з якоюсь коробкою у руках. – Я ж підготувала тобі сюрприз, – сказала вона і передала дівчині пакунок. – Сюрприз? – здивувалася Оля, але взяла коробку, відкрила її і застигла від побаченого

Ольга Іванівна відчинила шафу, щоб взяти кофту. Сьогодні було прохолодно, а вона збиралася піти до парку на прогулянку. Звичним жестом жінка зрушувала «плічки» вправо. І тут їй на очі попалася синя сукня. Ольга Іванівна зупинила на ній погляд і погладила…

Тетяна зварила бульйон, відварила курочку і стала чекати чоловіка Миколу з роботи. Двері відкрилися, Тетяна вийшла в коридор і побачила на порозі доньку Марію. – Мамо, привіт. Ой як смачно, а можна мені теж тарілочку бульйончика? Мамо, я тобі важливе хочу сказати, ой, дай мені хлібчика, – затараторила донька. – Що там доню, тему нарешті обрали для аспірантури? – зраділа Тетяна Іванівна. – Та ні, мамо, інше, – Марія з апетитом з’їла ложку бульйону, а потім все розповіла матері. Тетяна як стояла, так і сіла. – Ну як же так, Марія?! – тільки й сказала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна зварила бульйон, відварила курочку і стала чекати чоловіка Миколу з роботи. Двері відкрилися, Тетяна вийшла в коридор і побачила на порозі доньку Марію. – Мамо, привіт. Ой як смачно, а можна мені теж тарілочку бульйончика? Мамо, я тобі важливе хочу сказати, ой, дай мені хлібчика, – затараторила донька. – Що там доню, тему нарешті обрали для аспірантури? – зраділа Тетяна Іванівна. – Та ні, мамо, інше, – Марія з апетитом з’їла ложку бульйону, а потім все розповіла матері. Тетяна як стояла, так і сіла. – Ну як же так, Марія?! – тільки й сказала вона

– Антоніно Вікторівно, як я рада, що ви подзвонили. Як живемо? Добре все. Микола на роботі, а у мене сьогодні вихідний. Ну чому ж прогул, ви жартуєте! Просто минулого тижня працювали допізна, ось начальство тепер усім по черзі і дає…

Оля начистила карторлі на суп, поставила каструльку на плиту, і поки закипить вода, вирішила почитати новини в інтернеті. – Андрію, швидко йди сюди, – раптом вигукнула вона до чоловіка. – Що вже сталося? – не зрозумів Андрій, зайшовши на кухню. – Сталося, ох і сталося! – якось підозріло сказала дружина. – Ну, гвори, не тягни, – поквапив дружину чоловік. – На ось, сам подивись, – Ольга відкрила якесь фото на телефоні, і показала його чоловіку. Андрій глянув на фотографію і застиг від несподіванки 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля начистила карторлі на суп, поставила каструльку на плиту, і поки закипить вода, вирішила почитати новини в інтернеті. – Андрію, швидко йди сюди, – раптом вигукнула вона до чоловіка. – Що вже сталося? – не зрозумів Андрій, зайшовши на кухню. – Сталося, ох і сталося! – якось підозріло сказала дружина. – Ну, гвори, не тягни, – поквапив дружину чоловік. – На ось, сам подивись, – Ольга відкрила якесь фото на телефоні, і показала його чоловіку. Андрій глянув на фотографію і застиг від несподіванки 

Віра одна виростила дочку. Народила її рано, у вісімнадцять років. Були спроби знайти чоловіка, але жодна не мала успіху. Дочка одружилася теж рано. Молодята стали жити з нею. Народився довгоочікуваний онук. Андрійка балували. Бабуся намагалася втручатися у виховання, але її…

Ганна спекла яблучну шарлотку і вирушила до сусіда, з важливою справою. Сусід прийняв привітно, накрив стіл і почали розмовляти. Ганна розповіла про проблему з дочкою. – Ви не могли б придивитися за моєю донькою ввечері? На яку таку роботу вона ходить і чим займається? Я дуже переживаю, – підсумувала Ганна. Жінка показала йому дві фотографії Марини. – Ось подивіться, це вона. Зможете допомогти? – сказала жінка. Сусід подивився на фото і застиг від несподіванки. – Ганно Анатолівно, ви повинні дещо дізатися про доньку, – тихо сказав сусід. Ганна вислухала його і сльози покотилися з її очей

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна спекла яблучну шарлотку і вирушила до сусіда, з важливою справою. Сусід прийняв привітно, накрив стіл і почали розмовляти. Ганна розповіла про проблему з дочкою. – Ви не могли б придивитися за моєю донькою ввечері? На яку таку роботу вона ходить і чим займається? Я дуже переживаю, – підсумувала Ганна. Жінка показала йому дві фотографії Марини. – Ось подивіться, це вона. Зможете допомогти? – сказала жінка. Сусід подивився на фото і застиг від несподіванки. – Ганно Анатолівно, ви повинні дещо дізатися про доньку, – тихо сказав сусід. Ганна вислухала його і сльози покотилися з її очей

Стрілка годинника наближалася до десятої вечора, коли пролунав дзвінок у двері. Анна Анатоліївна, здивована пізнім візитом непроханого гостя, відчинила двері і побачила свого онука Дениску з маленькою старою валізкою в руках. Обличчя хлопчика було трохи схвильоване. – Що сталося, онучку?!…

У Віри не стало матері. Жінка з чоловіком Миколою приїхали в село, провели маму в останню путь. Після поминок, коли всі розійшлися, Віра вирішила трохи прибрати в будинку матері. – Миколо, зніми ось цю картину, заберемо її до себе, буде пам’ять про батьків, – сказала Віра до чоловіка. – А я поки що речі переберу. Микола став на стілець, щоб зняти картину і раптом застиг.  – Віра. Швидко йди сюди, – вигукнув він. – Що там? – не зрозуміла дружина. – Ось дивись, – Микола поглядом вказав на картину. Віра придивилася і застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віри не стало матері. Жінка з чоловіком Миколою приїхали в село, провели маму в останню путь. Після поминок, коли всі розійшлися, Віра вирішила трохи прибрати в будинку матері. – Миколо, зніми ось цю картину, заберемо її до себе, буде пам’ять про батьків, – сказала Віра до чоловіка. – А я поки що речі переберу. Микола став на стілець, щоб зняти картину і раптом застиг.  – Віра. Швидко йди сюди, – вигукнув він. – Що там? – не зрозуміла дружина. – Ось дивись, – Микола поглядом вказав на картину. Віра придивилася і застигла від несподіванки

Зіна та Іван прожили у шлюбі багато років. Весілля золоте відзначили та ще десять років прожили. Двоє дітей, п’ять онуків, правнучка. У сина Олександра (старшого) троє доньок. Заміж не збираються. А ось донька Віра порадувала, двоє дітей у неї і…

Аліса прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і, важко зітхнувши, поставила їх на підлогу… Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, – почав він. – І сьогодні у мене просто немає вибору! – Слухаю тебе, Іванку, – здивувалась Аліса. – Тільки ти допоможи мені, будь ласка, сумки в кухню занести. Щось втомилася я… – Добре, – пробурмотів Іван. – Але це тільки один раз! І то, бо до тебе є серйозна розмова! – Та що там в тебе таке трапилось?! – Аліса не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Аліса прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і, важко зітхнувши, поставила їх на підлогу… Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, – почав він. – І сьогодні у мене просто немає вибору! – Слухаю тебе, Іванку, – здивувалась Аліса. – Тільки ти допоможи мені, будь ласка, сумки в кухню занести. Щось втомилася я… – Добре, – пробурмотів Іван. – Але це тільки один раз! І то, бо до тебе є серйозна розмова! – Та що там в тебе таке трапилось?! – Аліса не розуміла, що відбувається

Аліса повернулася з магазину із важкими сумками продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і важко зітхнувши поставила їх на підлогу. Раптом з кімнати вийшов її чоловік Іван. – Алісо, я давно хотів тобі дещо сказати, але все якось ніколи…

Вікторія мила посуд на кухні, коли задзвонив її мобільник. – Віко! Не спиш ще? – почувся у слухавці голос її свекрухи. – Н-ні, – здивувалася та. – Дітей тільки-но вклала спати, от посуд мию… А що сталося, Наталю Василівно? Віка не знала, чого чекати від дзвінка свекрухи, тому трохи насторожилася. – Віко, я хотіла тобі сказати дещо важливе, – раптом заявила свекруха. – Дякую, що терпиш мого сина Мишка… – Що-о? – ахнула Віка. Вона не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія мила посуд на кухні, коли задзвонив її мобільник. – Віко! Не спиш ще? – почувся у слухавці голос її свекрухи. – Н-ні, – здивувалася та. – Дітей тільки-но вклала спати, от посуд мию… А що сталося, Наталю Василівно? Віка не знала, чого чекати від дзвінка свекрухи, тому трохи насторожилася. – Віко, я хотіла тобі сказати дещо важливе, – раптом заявила свекруха. – Дякую, що терпиш мого сина Мишка… – Що-о? – ахнула Віка. Вона не розуміла, що відбувається

– Дочко, у мене тиск… – дзвонила мама Олені. – Не спиш? – Восьма вечора, рано ще спати. Чоловік Олени, Тимофій, одними рухами брів спитав, що сталося. Олена знизала плечима, мовляв, не знаю, але з’ясовуватиму. В Олени був молодший брат,…

Віктор прокинувся не в дусі. Вийшов в коридор і аж очі витріщив від здивування – біля дверей на нього чекала його валіза. – Поясни мені, що це таке? – одразу запитав він у дружини. – Подумаєш, пізно прийшов, посидів з друзями, з ким не буває. Буває ще й гірше. – Гірше? І що саме? – єхидно сказала Оля. – Ну не знаю…, – розгублено відповів чоловік. – Це?! – дружина дістала свій телефон, відкрила якесь фото і простягнула його чоловіку. Віктор глянув на фото і застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор прокинувся не в дусі. Вийшов в коридор і аж очі витріщив від здивування – біля дверей на нього чекала його валіза. – Поясни мені, що це таке? – одразу запитав він у дружини. – Подумаєш, пізно прийшов, посидів з друзями, з ким не буває. Буває ще й гірше. – Гірше? І що саме? – єхидно сказала Оля. – Ну не знаю…, – розгублено відповів чоловік. – Це?! – дружина дістала свій телефон, відкрила якесь фото і простягнула його чоловіку. Віктор глянув на фото і застиг від побаченого

Віктор прокинувся не в дусі. Вчора він добряче перебрав, до того ж прокинувся в готелі з якоюсь дівчиною в ліжку. Побачив її і одразу зібрався йти. Було чи не було, він навіть не згадав. Був вже майже ранок. Повернувшись додому…

Світлана прокинулась рано. Вони з сином Артемом смачно поснідали, вдягнулися і вирушила погуляти. Раптом неподалік, з’явився колега Світлани Петро. Він ішов назустріч, не відводячи очей від Артема. – Мамо… – хлопчик хотів щось сказати, але раптом замовк. Світлана запитливо глянула на нього і побачила, що він уважно дивиться на Петра, а той на нього. – Привіт, Світлано, – сказав Петро. – Не очікував тебе тут зустріти. – Привіт. Я сама здивована не менше за тебе… – А це він? – раптом запитав Петро показуючи на хлопчика. Світлана дивилася на сина і не знала, як сказати правду

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прокинулась рано. Вони з сином Артемом смачно поснідали, вдягнулися і вирушила погуляти. Раптом неподалік, з’явився колега Світлани Петро. Він ішов назустріч, не відводячи очей від Артема. – Мамо… – хлопчик хотів щось сказати, але раптом замовк. Світлана запитливо глянула на нього і побачила, що він уважно дивиться на Петра, а той на нього. – Привіт, Світлано, – сказав Петро. – Не очікував тебе тут зустріти. – Привіт. Я сама здивована не менше за тебе… – А це він? – раптом запитав Петро показуючи на хлопчика. Світлана дивилася на сина і не знала, як сказати правду

Вночі Світлані наснився дивний сон. Вона йде по зеленій галявині. Над нею пурхають різнокольорові метелики, чується дзижчання бджіл і стрекотіння коників. Усміхаючись, вона дивиться в блакитне небо, яким пливуть білі пухнасті хмари. І тут якийсь чоловік простягає їй руку і…

– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – гукала сусідка Зоя. Валя вийшла до хвіртки. – Проходь, Зоє, – сказала вона. – Що трапилося? – Так, я так, позичити в тебе закваски хочу. Хотіла хліба спекти… Зараз винесу, – сказала Валя. Вона пішла, а Зоя сиділа і думала, як їй поділитися неприємною новиною… – Тримай, печи свій хліб, – винесла закваску Валя. Тут Зоя і вставила своє слово: – Я вчора в область їздила, та й зайшла в кафе води попити і там твого Віктора побачила… І був він не сам, а з молодою дівчиною! Валентина оторопіла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – гукала сусідка Зоя. Валя вийшла до хвіртки. – Проходь, Зоє, – сказала вона. – Що трапилося? – Так, я так, позичити в тебе закваски хочу. Хотіла хліба спекти… Зараз винесу, – сказала Валя. Вона пішла, а Зоя сиділа і думала, як їй поділитися неприємною новиною… – Тримай, печи свій хліб, – винесла закваску Валя. Тут Зоя і вставила своє слово: – Я вчора в область їздила, та й зайшла в кафе води попити і там твого Віктора побачила… І був він не сам, а з молодою дівчиною! Валентина оторопіла від почутого

– Валечко, сусідко! Вийди на хвилинку, – стоячи біля хвіртки і чомусь не наважуючись увійти, гукала сусідка Зоя. Валя поралася на грядці. Після дощів усе заростало травою, і вона поспішала її забрати, щоб не втратити врожаю. Валя обтрусила руки і…

Повернутись вверх