Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 3

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марина з чоловіком вечеряли на кухні. Раптом, пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Марини. – О, Віра дзвонить, – сказала жінка, глянувши на екран мобільного. Марина підняла слухавку, і вийшла у іншу кімнату порозмовляти. Повернулася вона за хвилин десять. Сергій одразу помітив, що дружина дуже збентежена. – Кохана, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Навіть не знаю….Віра таке сказала, що не знаю, як і коментувати, – несподівано сказала жінка. – Ти про що? У твоєї сестри якісь проблеми? – поцікавився чоловік. Але Сергій навіть уявити не міг, що попросила сестра у Марини

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина з чоловіком вечеряли на кухні. Раптом, пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Марини. – О, Віра дзвонить, – сказала жінка, глянувши на екран мобільного. Марина підняла слухавку, і вийшла у іншу кімнату порозмовляти. Повернулася вона за хвилин десять. Сергій одразу помітив, що дружина дуже збентежена. – Кохана, щось сталося? – захвилювався чоловік. – Навіть не знаю….Віра таке сказала, що не знаю, як і коментувати, – несподівано сказала жінка. – Ти про що? У твоєї сестри якісь проблеми? – поцікавився чоловік. Але Сергій навіть уявити не міг, що попросила сестра у Марини

Марина сиділа на кухні та подумки перебирала, що ще треба підготувати до приїзду гостей. Її двоюрідна сестра Віра з донькою Аліною попросили їх тимчасово дати притулок у себе в квартирі. Віра пояснила, що хоче пошукати роботу у Львові, а поки…

Катя прийшла в гості до матері. – Ну ось, прийшла, – сказала мати, ледь глянувши на дочку. – Давай сюди свої пиріжки… Катерина мовчки простягла їй пакет з тістечками. Мати взяла його, навіть не подякувавши, і пішла на кухню. – Як ти тут? – запитала Катерина. – Та як завжди, – відповіла мати, розгортаючи тістечка і викладаючи їх на тарілку. – Сиджу одна, доживаю свій вік. Ти ж знаєш. Принаймні хоч раз на місяць згадуєш, що маєш матір. – Мамо, навіщо ти так кажеш? – запитала Катя. – Я ж прийшла і гостинець принесла! – Гостинець, – пирхнула мати. – Тістечка з магазину! Думаєш, мені потрібні твої пиріжки? Катерина оторопіла

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прийшла в гості до матері. – Ну ось, прийшла, – сказала мати, ледь глянувши на дочку. – Давай сюди свої пиріжки… Катерина мовчки простягла їй пакет з тістечками. Мати взяла його, навіть не подякувавши, і пішла на кухню. – Як ти тут? – запитала Катерина. – Та як завжди, – відповіла мати, розгортаючи тістечка і викладаючи їх на тарілку. – Сиджу одна, доживаю свій вік. Ти ж знаєш. Принаймні хоч раз на місяць згадуєш, що маєш матір. – Мамо, навіщо ти так кажеш? – запитала Катя. – Я ж прийшла і гостинець принесла! – Гостинець, – пирхнула мати. – Тістечка з магазину! Думаєш, мені потрібні твої пиріжки? Катерина оторопіла

Сонце вже почало сідати, забарвлюючи обрій у помаранчеві відтінки, коли Катерина вийшла з під’їзду свого будинку. У руках вона тримала невеликий пакетик із тістечками, купленими у місцевій кондитерській. Вона йшла повільним кроком, розмірковуючи про майбутній візит до матері. Їй було…

Сергій Васильович, зі своїм песиком, повертався із лісу. Проходячи повз старенький будиночок, пес раптом загавкав. Підняв вуха, а потім кинувся туди. – Стій! Це не наш дім! Ти куди? Не можна до чужих заходити, — почав сваритися господар, як раптом і сам щось почув. – Кошеня там, чи що? Невже господарі залишили його самого?! Сергій Васильович підійшов до дверей старого будинку і потягнув їх на себе. Двері несподівано відкрилися. – Дивно… Не замкнено! – здивувався чоловік. Сергій пройшов коридором, заглянув в кімнату і… застиг від побаченої картини

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій Васильович, зі своїм песиком, повертався із лісу. Проходячи повз старенький будиночок, пес раптом загавкав. Підняв вуха, а потім кинувся туди. – Стій! Це не наш дім! Ти куди? Не можна до чужих заходити, — почав сваритися господар, як раптом і сам щось почув. – Кошеня там, чи що? Невже господарі залишили його самого?! Сергій Васильович підійшов до дверей старого будинку і потягнув їх на себе. Двері несподівано відкрилися. – Дивно… Не замкнено! – здивувався чоловік. Сергій пройшов коридором, заглянув в кімнату і… застиг від побаченої картини

– Ось і наша дача! – Олена посміхнулася, оглядаючи ділянку і старенький похилий будиночок. Був початок весни, мало ще хтось вибрався на свої дачі, але Олені не терпілося, адже вона тільки-но виконала свою мрію. – Подобається? – запитала вона у…

Денис відірвав від зошита листок, ще раз глянув на свою знайому Марію і написав: «Марійко, ти мені подобаєшся!» Він подумав і додав: «Дуже!» Як підійти до Марії і віддати записку, Денис уявлення не мав. Але потім раптом набрався сміливості. Він вирішив зробити все сам. – Марійко? – гукнув Денис дівчину. Вона обернулася в його бік. – На ось! – сказав Денис. – Прочитай на дозвіллі! Він простягнув записку і швидко пішов геть. – Денисе, почекай! – раптом гукнула його Марія. Він застиг на місці, не наважуючись обернутися

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Денис відірвав від зошита листок, ще раз глянув на свою знайому Марію і написав: «Марійко, ти мені подобаєшся!» Він подумав і додав: «Дуже!» Як підійти до Марії і віддати записку, Денис уявлення не мав. Але потім раптом набрався сміливості. Він вирішив зробити все сам. – Марійко? – гукнув Денис дівчину. Вона обернулася в його бік. – На ось! – сказав Денис. – Прочитай на дозвіллі! Він простягнув записку і швидко пішов геть. – Денисе, почекай! – раптом гукнула його Марія. Він застиг на місці, не наважуючись обернутися

Територія шкільного двору нагадувала на перерві вулик стривожених бджіл. Молодші дітлахи стрибали, пустували і кричали на майданчику перед ґанком, а старші йшли на задній двір і вирішували свої справи, що здавалися найважливішими. Купка хлопчаків–старшокласників усамітнилася в дальньому кутку, вирішуючи, як…

Валентина варила на кухні суп. Ось-ось їй мають привезти онука. Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла невістка Ірина та онук Олежик. – Доброго дня, Валентино Сергіївно, ми до вас, – усміхнулася невістка. – Проходьте, я вже зачекалася, – відповіла жінка. – Я поспішаю на роботу! Ось візьміть, тут речі Олега. У вечері, його заберемо, – сказала Ірина, передала Валентині рюкзак сина і поспішила піти. Валентина провела внука в кімнату, ввімкнула мультики. – Зараз я розберу твої речі, і будемо обідати, – сказала вона онуку. Валентина Сергіївна взяла рюкзак, який дала невістка, відкрила його і остовпіла від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина варила на кухні суп. Ось-ось їй мають привезти онука. Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла невістка Ірина та онук Олежик. – Доброго дня, Валентино Сергіївно, ми до вас, – усміхнулася невістка. – Проходьте, я вже зачекалася, – відповіла жінка. – Я поспішаю на роботу! Ось візьміть, тут речі Олега. У вечері, його заберемо, – сказала Ірина, передала Валентині рюкзак сина і поспішила піти. Валентина провела внука в кімнату, ввімкнула мультики. – Зараз я розберу твої речі, і будемо обідати, – сказала вона онуку. Валентина Сергіївна взяла рюкзак, який дала невістка, відкрила його і остовпіла від побаченого

– Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидіть спокійно, я швидко, – попередила невістка. – Він як музейний експонат? Дивитись можна, чіпати – не можна? – Валентина квапливо знімала взуття. – Валентино Сергіївно, давайте без сарказму, гаразд? Я в…

Брат Миколи був на заробітках тому він часто допомагав його дружині Люді. Це не дуже подобалося дружині Миколи – Тані. У них було двоє малих дітей і свої клопоти. І ось в Люди знову «все навалилося»! То поличка у ванній відпала, то бойлер не гріє. І Микола знову бігав до неї як на другу роботу. Іноді після зміни навіть додому не зазирав – одразу до Люди! А потім, одного вечора, він повернувся додому не один… Діти тільки заснули, у домі було тихо. І раптом скрип замка, кроки, голоси – чоловічий і жіночий… Таня вийшла в коридор і оторопіла від побаченого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Брат Миколи був на заробітках тому він часто допомагав його дружині Люді. Це не дуже подобалося дружині Миколи – Тані. У них було двоє малих дітей і свої клопоти. І ось в Люди знову «все навалилося»! То поличка у ванній відпала, то бойлер не гріє. І Микола знову бігав до неї як на другу роботу. Іноді після зміни навіть додому не зазирав – одразу до Люди! А потім, одного вечора, він повернувся додому не один… Діти тільки заснули, у домі було тихо. І раптом скрип замка, кроки, голоси – чоловічий і жіночий… Таня вийшла в коридор і оторопіла від побаченого

– Тетянко, я до Люди заскочу, – сказав Микола, уже вдягаючи куртку і звичним жестом поправляючи комір. – Вона каже, у неї знову кран тече на кухні, боїться, що сусідів знизу заллє… Він краєм ока глянув у бік дружини. Вона…

Віра збиралася на роботу, настрій був поганий. І щоб хоч якось покращити настрій, Віра вирішила вдягнути нові сережки, які подарував їй Ігор. – Хоч похвалюсь, – усміхулася сама собі жінка і вирушила на роботу. Під час обідньої перерви, колеги Віри одразу побачили обновку. – Звідки така краса? – запитала Марія. – Ігор подарував, – кокетливо промовила вона. Незабаром підійшла інша колега, Ганна, і Віра чекала від неї реакцію. – Привіт, – сказала Ганна. – Звідки у тебе мої сережки?! – В сенсі твої? Мені їх подарував чоловік! – Віра здивовано дивилася на Ганну, не розуміючи, що відбувається

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра збиралася на роботу, настрій був поганий. І щоб хоч якось покращити настрій, Віра вирішила вдягнути нові сережки, які подарував їй Ігор. – Хоч похвалюсь, – усміхулася сама собі жінка і вирушила на роботу. Під час обідньої перерви, колеги Віри одразу побачили обновку. – Звідки така краса? – запитала Марія. – Ігор подарував, – кокетливо промовила вона. Незабаром підійшла інша колега, Ганна, і Віра чекала від неї реакцію. – Привіт, – сказала Ганна. – Звідки у тебе мої сережки?! – В сенсі твої? Мені їх подарував чоловік! – Віра здивовано дивилася на Ганну, не розуміючи, що відбувається

– Це тобі! – Боже, Ігоре, яка краса… Віра розглядала золоті витончені сережки, які щойно подарував їй її коханий. Було видно, що вони дуже дорогі, і Вірі було навіть трохи ніяково. Адже жодного приводу немає. – Бірку я зняв, не…

Людмила повернулася додому за північ. Квартира зустріла її незвичною тишею. Син давно жив окремо, а чоловіка вдома не було… На журнальному столику лежала записка: «Затримуюсь на нараді. Вечеря в мікрохвильовці. Цілую, Володя…» Людмила зім’яла її і кинула у відро для сміття. Володимир повернувся близько першої ночі. Людмила сиділа на кухні. Клацнув замок, у коридорі почувся шурхіт одягу. – Люда? – здивувався чоловік. – Ти чому не спиш? Володимир став у дверях кухні. – Як пройшла нарада? – спитала тихо Людмила. – Нормально… – відповів чоловік. – Втомився тільки… – У ресторані добре посиділи з Мариною? – раптом запитала Людмила. Володимир застиг із відкритими дверцятами холодильника

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила повернулася додому за північ. Квартира зустріла її незвичною тишею. Син давно жив окремо, а чоловіка вдома не було… На журнальному столику лежала записка: «Затримуюсь на нараді. Вечеря в мікрохвильовці. Цілую, Володя…» Людмила зім’яла її і кинула у відро для сміття. Володимир повернувся близько першої ночі. Людмила сиділа на кухні. Клацнув замок, у коридорі почувся шурхіт одягу. – Люда? – здивувався чоловік. – Ти чому не спиш? Володимир став у дверях кухні. – Як пройшла нарада? – спитала тихо Людмила. – Нормально… – відповів чоловік. – Втомився тільки… – У ресторані добре посиділи з Мариною? – раптом запитала Людмила. Володимир застиг із відкритими дверцятами холодильника

Людмила стояла біля вікна, помішуючи чай. За склом травень розфарбовував місто у зелені соковиті кольори, але вона не помічала цієї краси. Думки знову і знову поверталися до випадкової знахідки – чека з ювелірної крамниці, що випав з кишені піджака чоловіка….

Олена цілу ніч не знаходила собі місця. Олег давно мав повернутися додому, а його все нема. – Мабуть щось сталося? – хвилювалася жінка. В цей момент, вхідні двері відкрилися. – Повернувся! – зраділа Олена, і хотіла було кинутися зустрічати чоловіка, як несподівано зрозуміла, що Олег не сам. З коридору долинав ще один голос. Голос свекрухи, Раїси Іванівни. – А вона що тут робить? – здивувалася жінка. Раптом, Олена почула що Олег та Раїса Іванівна про щось шепочуться. Олена підійшла до дверей кімнати, прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і…ахнула від почутого

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена цілу ніч не знаходила собі місця. Олег давно мав повернутися додому, а його все нема. – Мабуть щось сталося? – хвилювалася жінка. В цей момент, вхідні двері відкрилися. – Повернувся! – зраділа Олена, і хотіла було кинутися зустрічати чоловіка, як несподівано зрозуміла, що Олег не сам. З коридору долинав ще один голос. Голос свекрухи, Раїси Іванівни. – А вона що тут робить? – здивувалася жінка. Раптом, Олена почула що Олег та Раїса Іванівна про щось шепочуться. Олена підійшла до дверей кімнати, прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і…ахнула від почутого

– Ти тільки не надумай говорити, що твої батьки любителі погульбанити, – шепнув Олег, коли вони стояли в ліфті. – Краще скажи, що батька не стало, а мати десь далеко. Або просто скажи, що ти з бабусею жила. Олена зітхнула….

Галя з чоловіком зібрали сімейну раду. Вирішили, що Галя поїде у відпустку сама, бо Геннадія не пускають з роботи. – Ну що ти через мене відмовлятимешся?! – сказав Геннадій. – Їдь спокійно. – Ну, як скажеш, Гено, – сказала Галя. – Як ти тут один, без мене? Впораєшся? – Не пропаду, – відповів чоловік… Через три тижні, Галина в піднесеному настрої поверталася додому – скучила за своїм Геною. Підʼїжджаючи до будинку, жінка думала про те, що треба буде встигнути щось приготувати смачненьке чоловіком. Галя підійшла до дверей і здивувалася – її ключ не підходив! Жінка не розуміла, що це робиться

  • 2 тижні тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галя з чоловіком зібрали сімейну раду. Вирішили, що Галя поїде у відпустку сама, бо Геннадія не пускають з роботи. – Ну що ти через мене відмовлятимешся?! – сказав Геннадій. – Їдь спокійно. – Ну, як скажеш, Гено, – сказала Галя. – Як ти тут один, без мене? Впораєшся? – Не пропаду, – відповів чоловік… Через три тижні, Галина в піднесеному настрої поверталася додому – скучила за своїм Геною. Підʼїжджаючи до будинку, жінка думала про те, що треба буде встигнути щось приготувати смачненьке чоловіком. Галя підійшла до дверей і здивувалася – її ключ не підходив! Жінка не розуміла, що це робиться

Галина поверталася додому здалеку. Настрій був чудовий. Хоч як добре в гостях, а вдома завжди краще. Так люди кажуть. І вона з цим твердженням абсолютна згодна. Галя вийшла з поїзда на своєму рідному вокзалі і мимоволі посміхнулася. Втомилася за час…

Повернутись вверх