Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 23

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віра відвела доньку до батьків, а сама вирушила додому. – Так, потрібно, грядки перекопати, – планувала жінка, дорогою до будинку. Віра зайшла на подвір’я, відкрила двері хати своїм ключем, зайшла на веранду. – Зараз швидко переодягнуся, і за роботу, – думала вона. Раптом, Віра почула якісь звуки, які долинали з глибини будинку. – Дивно, невже, Микита забув телевізор вимкнути! – припустила жінка. Віра пройшла коридором. Несподівано звуки затихли. Віра відкрила двері у кімнату і аж присіла від побаченої картини

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра відвела доньку до батьків, а сама вирушила додому. – Так, потрібно, грядки перекопати, – планувала жінка, дорогою до будинку. Віра зайшла на подвір’я, відкрила двері хати своїм ключем, зайшла на веранду. – Зараз швидко переодягнуся, і за роботу, – думала вона. Раптом, Віра почула якісь звуки, які долинали з глибини будинку. – Дивно, невже, Микита забув телевізор вимкнути! – припустила жінка. Віра пройшла коридором. Несподівано звуки затихли. Віра відкрила двері у кімнату і аж присіла від побаченої картини

– Віро, ти серйозно зібралася заміж за цього Микиту. – Ми кохаємо одне одного. – Ти ж знаєш його батька, той ще гульвіса. Микита недалеко пішов від нього. – Микита не такий. – Жінки каються, а дівчата заміж збираються, –…

Христина сиділа на кухні, попиваючи чай, і гортала стрічку в соціальних мережах. Вчора вона доробляла квартальні звіти на роботі, а сьогодні відпочивала. Зрештою, дівчині набридло лінуватися. – Так, треба хоч прибрати в квартирі, – вирішила вона. Дівчина вирушила у спальню, і почала збирати речі, які розкидав по кімнаті її чоловік Микита. Христина взяла кофту Микити, шорти та штани, щоб прибрати все у шафу. Раптом із кишені штанів щось випало. – Що це? – здивувалася жінка. Христина підняла “знахідку” і… ахнула від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина сиділа на кухні, попиваючи чай, і гортала стрічку в соціальних мережах. Вчора вона доробляла квартальні звіти на роботі, а сьогодні відпочивала. Зрештою, дівчині набридло лінуватися. – Так, треба хоч прибрати в квартирі, – вирішила вона. Дівчина вирушила у спальню, і почала збирати речі, які розкидав по кімнаті її чоловік Микита. Христина взяла кофту Микити, шорти та штани, щоб прибрати все у шафу. Раптом із кишені штанів щось випало. – Що це? – здивувалася жінка. Христина підняла “знахідку” і… ахнула від побаченого

Сидячи вдома, Христина сумувала і вже цілу годину гортала стрічку в соціальних мережах. Вчора вона доробляла квартальні звіти на роботі, а сьогодні відпочивала. Зрештою, дівчині набридло лінуватися, і вона вирішила навести лад у квартирі. Речі, які постійно розкидав співмешканець Христини,…

В Наталки не стало свекрухи. Зінаїду Ігорівну провели в останню путь. Після прощання, влаштували поминки. – Наталю, ми з братом все обговорили…Будинок залишиться їм з Галиною, – підійшов до дружини Віктор, коли всі розійшлися. – Добре, – погодилася з чоловіком Наталка. – Але й для тебе, мама дещо залишила, – загадково сказав Віктор, і вийшов з кімнати. Повернувся він з якимось глиняним горщиком у руках. – Ось, візьми… Мама хотіла, щоб він був у тебе, – додав чоловік. – У мене? Для чого він мені? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на горщик, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Наталки не стало свекрухи. Зінаїду Ігорівну провели в останню путь. Після прощання, влаштували поминки. – Наталю, ми з братом все обговорили…Будинок залишиться їм з Галиною, – підійшов до дружини Віктор, коли всі розійшлися. – Добре, – погодилася з чоловіком Наталка. – Але й для тебе, мама дещо залишила, – загадково сказав Віктор, і вийшов з кімнати. Повернувся він з якимось глиняним горщиком у руках. – Ось, візьми… Мама хотіла, щоб він був у тебе, – додав чоловік. – У мене? Для чого він мені? – Наталка здивовано дивилася то на чоловіка, то на горщик, не розуміючи, що відбувається

Коли Наталка зібралася заміж за молодого чоловіка з села, батьки спочатку намагалися відговорити. – Наталю, Вітя нам навіть симпатичний, але ви з ним різні зовсім, ти не зможеш так жити, – казала їй мама. А батько хмурився, Віктор йому сподобався,…

До Наталі прийшла в гості подруга Христина. Вони не бачилися кілька років. Христина прийшла з ігристим, а Наталя спекла тортик. Жінки розговорилися, а потім Наталя принесла фотоальбом. – Це мій перший чоловік, – показувала вона фото подрузі. – Ой який гарненький… – посміхнулася Христина. – Не склалося в нас, – сказала Наталя. – А це, мій теперішній чоловік… Вітя… Христина глянула на фото Віктора і раптом оторопіла. Вона вдивилась у знімок уважніше і пробурмотіла: – Ой… Теж Віктор його звуть, га? – А чому «теж»? – здивувалася Наталя. – Та я знайома просто з одним Віктором, – сказала Христя. – Твій Віктор має брата-близнюка? Наталя стрепенулася. Вона не розуміла, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Наталі прийшла в гості подруга Христина. Вони не бачилися кілька років. Христина прийшла з ігристим, а Наталя спекла тортик. Жінки розговорилися, а потім Наталя принесла фотоальбом. – Це мій перший чоловік, – показувала вона фото подрузі. – Ой який гарненький… – посміхнулася Христина. – Не склалося в нас, – сказала Наталя. – А це, мій теперішній чоловік… Вітя… Христина глянула на фото Віктора і раптом оторопіла. Вона вдивилась у знімок уважніше і пробурмотіла: – Ой… Теж Віктор його звуть, га? – А чому «теж»? – здивувалася Наталя. – Та я знайома просто з одним Віктором, – сказала Христя. – Твій Віктор має брата-близнюка? Наталя стрепенулася. Вона не розуміла, що відбувається

– Куди ти подів гроші? – спитала чоловіка Наталя. – Які гроші? – насупився Віктор. Наталя показала чоловікові повідомлення, у якому йшлося про великий грошовий переказ. Одержувача грошей Наталя не знала, уточнити, чи чоловік це чи жінка, було неможливо. –…

Вероніка зустрілася зі своєю подругою Оленою у кафе. – Ти якась загадкова сьогодні, – Олена з цікавістю дивилася на подругу. – Зізнавайся, що сталося? – Віктор зробив мені пропозицію, – сумно посміхнулася Вероніка. – Ну, нарешті! А де ж твоя радість? – здивувалася Олена. – Я йому відмовила! – несподівано заявила Вероніка. – Як відмовила? Ти ж стільки років чекала, поки Віктор дозріє! – запитала Олена. – Після того, що він зробив, я не могла вчинити інакше, – загадково додала Вероніка. – В сенсі? – не зрозуміла подруга. Вероніка важко зітхнула, зібралася з думками і все розповіла Олені. Олена вислухала подругу і вухам своїм не повірила

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вероніка зустрілася зі своєю подругою Оленою у кафе. – Ти якась загадкова сьогодні, – Олена з цікавістю дивилася на подругу. – Зізнавайся, що сталося? – Віктор зробив мені пропозицію, – сумно посміхнулася Вероніка. – Ну, нарешті! А де ж твоя радість? – здивувалася Олена. – Я йому відмовила! – несподівано заявила Вероніка. – Як відмовила? Ти ж стільки років чекала, поки Віктор дозріє! – запитала Олена. – Після того, що він зробив, я не могла вчинити інакше, – загадково додала Вероніка. – В сенсі? – не зрозуміла подруга. Вероніка важко зітхнула, зібралася з думками і все розповіла Олені. Олена вислухала подругу і вухам своїм не повірила

– Ти якась загадкова сьогодні, – Олена з цікавістю дивилася на подругу. – Зізнавайся, що сталося? – Віктор зробив мені пропозицію, – сумно посміхнулася Вероніка. – Ну, нарешті! А де ж феєрверк емоцій, блиск у очах? Десять років чекала, поки…

Віктор Іванович підмітав подвірʼя. Біля воріт зупинилася якась машина. Чоловік вийшов до хвіртки. – А я думаю, хто там приїхав, – усміхнувся Віктор Іванович, побачивши, як з машини вийшла його донька. – Привіт, тату. Так полуниці захотілося, от вирішила приїхати, – відповіла Віра. – Ну, це ми знайдемо, – він обійняв доньку. – Тату, я до тебе приїхала ще з однією метою…, – тихо додала донька. – Я приїхала попрощатися. – Ти що, кудись їдеш? – здивувався Віктор Іванович. – Ні, тату! Але ми більше не побачимося, – сумно додала Віра. – В сенсі не побачимося? – Віктор Іванович здивовано дивився на доньку, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор Іванович підмітав подвірʼя. Біля воріт зупинилася якась машина. Чоловік вийшов до хвіртки. – А я думаю, хто там приїхав, – усміхнувся Віктор Іванович, побачивши, як з машини вийшла його донька. – Привіт, тату. Так полуниці захотілося, от вирішила приїхати, – відповіла Віра. – Ну, це ми знайдемо, – він обійняв доньку. – Тату, я до тебе приїхала ще з однією метою…, – тихо додала донька. – Я приїхала попрощатися. – Ти що, кудись їдеш? – здивувався Віктор Іванович. – Ні, тату! Але ми більше не побачимося, – сумно додала Віра. – В сенсі не побачимося? – Віктор Іванович здивовано дивився на доньку, не розуміючи, що відбувається

Віра їхала трасою не швидко. Стара іномарка приємно гуділа, залишаючи міські затори. Траса закінчилася, дорога завернула до лісу. Віра проїхала ще кілька кілометрів і зупинилася, опустила голову на кермо. Знову стало зле, тіло нило. Хотілося лягти та заплющити очі. Зовсім….

Андрій зранку збирався на роботу. – Синку, знайди свого брата, – раптом звернулася до нього мати. – Він зараз найбільше потребує родини. – Мамо, після всього, що він зробив… – обурився Андрій. – Він твій брат, – твердо сказала Ніна Петрівна. – І мій син. Так, він помилився. Але я його люблю не менше аніж тебе. Просто інакше. Андрій обійняв матір. – Я знайду його, – сказав він. – Обіцяю… Того вечора у їхній квартирі було надзвичайно тихо. Ніна Петрівна сиділа в своєму улюбленому кріслі, коли в двері подзвонили. Відкривати пішла невістка Тетяна. Ніна Петрівна глянула хто там і застигла від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій зранку збирався на роботу. – Синку, знайди свого брата, – раптом звернулася до нього мати. – Він зараз найбільше потребує родини. – Мамо, після всього, що він зробив… – обурився Андрій. – Він твій брат, – твердо сказала Ніна Петрівна. – І мій син. Так, він помилився. Але я його люблю не менше аніж тебе. Просто інакше. Андрій обійняв матір. – Я знайду його, – сказав він. – Обіцяю… Того вечора у їхній квартирі було надзвичайно тихо. Ніна Петрівна сиділа в своєму улюбленому кріслі, коли в двері подзвонили. Відкривати пішла невістка Тетяна. Ніна Петрівна глянула хто там і застигла від побаченого

– Ви не розумієте, їй потрібен професійний догляд, – голос Олега звучав роздратовано та холодно. – У пансіонаті і лікарі, і медсестри, і обладнання. – Ні, це ти не розумієш, – Тетяна вперше за багато років знайомства зі швагром підвищила…

Оля повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в коридор, роззулася і пішла у спальню, переодягнутися. Оля зайшла в кімнату, і здивувалася, всі шафи були відкриті, а всередині не було речей. – І як це розуміти? – здивувалася жінка. Оля швидко набрала номер чоловіка, пояснила, що сталося. Сашко здивувався не менше дружини. Раптом, після розмови з чоловіком, Оля почула якісь звуки, які долинали з вітальні. – Невже хтось чужий? – захвилювалася вона. Оля тихенько підійшла до дверей вітальні, відкрила їх, заглянула всередину і…ахнула від побаченої картини

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в коридор, роззулася і пішла у спальню, переодягнутися. Оля зайшла в кімнату, і здивувалася, всі шафи були відкриті, а всередині не було речей. – І як це розуміти? – здивувалася жінка. Оля швидко набрала номер чоловіка, пояснила, що сталося. Сашко здивувався не менше дружини. Раптом, після розмови з чоловіком, Оля почула якісь звуки, які долинали з вітальні. – Невже хтось чужий? – захвилювалася вона. Оля тихенько підійшла до дверей вітальні, відкрила їх, заглянула всередину і…ахнула від побаченої картини

– Кохана, ти не проти, якщо наступного тижня до нас приїде мати? – Олександр поставив це питання з такою обережністю, що Оля навіть здивувалася. – Ні, не проти. Вона приїде автобусом? – Так, – кивнув чоловік. – Підготуєш гостьову кімнату?…

Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається

– Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – Олеся помітила, як її майбутній чоловік уже втретє перевіряє телефон за останні п’ять хвилин. – Та почекай ти, зараз все розповім. Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – Моїх, звісно! Вони вже…

Рита варила зелений борщ, коли на кухню зайшов її чоловік. – А ти чому так рано повернувся додому? – одразу запитала у нього жінка. – Я відпросився, потрібно вирішити одну термінову, сімейну справу, – відповів Іван, сідаючи за стіл. – Щось в дітей сталося? – захвилювалася Маргарита. – Ні, в дітей все гаразд, – відповів чоловік. – Щось в батьків? – припустила дружина. – В батьків теж все нормально, – додав Іван. – Тоді, які це такі сімейні справи ти хочеш вирішувати? – здивувалася Рита. – Рито, ми розлучаємося! – несподівано заявив чоловік. – Розлучаємося? Як? Чому? – Рита здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита варила зелений борщ, коли на кухню зайшов її чоловік. – А ти чому так рано повернувся додому? – одразу запитала у нього жінка. – Я відпросився, потрібно вирішити одну термінову, сімейну справу, – відповів Іван, сідаючи за стіл. – Щось в дітей сталося? – захвилювалася Маргарита. – Ні, в дітей все гаразд, – відповів чоловік. – Щось в батьків? – припустила дружина. – В батьків теж все нормально, – додав Іван. – Тоді, які це такі сімейні справи ти хочеш вирішувати? – здивувалася Рита. – Рито, ми розлучаємося! – несподівано заявив чоловік. – Розлучаємося? Як? Чому? – Рита здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Маргарита завжди вважала себе дуже розумною. У дитинстві мама часто казала їй, що вона і розумниця, і красуня, і спостережливіша за інших, і винахідливіша, і що таких, як вона, більше немає на всьому білому світі. Зрозуміло: мама дуже любила Маргариту,…

Повернутись вверх