Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 23

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Андрій з Раєю одружилися. Молодята повернулися з весільної подорожі засмаглі та щасливі. Мати Андрія зателефонувала одразу, як вони зайшли в квартиру. – Ви вже вдома? – запитала Зоя Миколаївна. – Андрійку, у мене до тебе є серйозна розмова… – Мамо, ми тільки зайшли додому, – сказав син. – Ні, синку, це справа дуже важлива, я приїду через пів години! – не вгавала мати. Андрій тяжко зітхнув і розвів руками. – Щось трапилося? – схвильовано запитала Рая. – Не знаю, нічого не сказала, – відповів чоловік. Раптом пролунав дзвінок на телефон Раї. Андрій глянув на екран і здивовано усміхнувся від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій з Раєю одружилися. Молодята повернулися з весільної подорожі засмаглі та щасливі. Мати Андрія зателефонувала одразу, як вони зайшли в квартиру. – Ви вже вдома? – запитала Зоя Миколаївна. – Андрійку, у мене до тебе є серйозна розмова… – Мамо, ми тільки зайшли додому, – сказав син. – Ні, синку, це справа дуже важлива, я приїду через пів години! – не вгавала мати. Андрій тяжко зітхнув і розвів руками. – Щось трапилося? – схвильовано запитала Рая. – Не знаю, нічого не сказала, – відповів чоловік. Раптом пролунав дзвінок на телефон Раї. Андрій глянув на екран і здивовано усміхнувся від побаченого

– Що ж робити, Андрійку? Не можу ж я сказати “ні” власній матері. – Хах! Моїй можеш, а своїй ні? – Але ж це моя мама. – А в чому різниця? Сваритися з чоловіком Рая не хотіла. Але обставини не…

Віка поверталася додому з роботи. – Боже! Як же ж я сьогодні втомилася! – думала вона. – Зараз би повечеряти, прийняти ванну і у ліжко… За роздумами жінка й не помітила, як дійшла до своєї квартири. Вона тихо відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. Раптом, вона почула якісь дивні голоси, які долинали з кухні. – А це ще що? Невже Ілля в гості когось покликав? – подумала вона, швидко зняла пальто, роззулася і рушила на кухні. Віка зайшла на кухню, глянула на «гостя» і аж рота відкрила від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віка поверталася додому з роботи. – Боже! Як же ж я сьогодні втомилася! – думала вона. – Зараз би повечеряти, прийняти ванну і у ліжко… За роздумами жінка й не помітила, як дійшла до своєї квартири. Вона тихо відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. Раптом, вона почула якісь дивні голоси, які долинали з кухні. – А це ще що? Невже Ілля в гості когось покликав? – подумала вона, швидко зняла пальто, роззулася і рушила на кухні. Віка зайшла на кухню, глянула на «гостя» і аж рота відкрила від побаченого

Віка з Іллею одружилися нещодавно, але рішення пов’язати свою долю одне з одним було виваженим. Обом було вже за 30 років. Фантазії про вічне кохання давно залишилися позаду. Коли подруги запитували Віку, чим їй сподобався Ілля, раз вона готова його…

Ліля зовсім зневірилася знайти собі чоловіка. Жінка вже вирішила, що хороших вільних чоловіків зовсім не залишилося. Потрібно можливо навіть звернути увагу на одружених чоловіків. Її увагу привернув чоловік із сусіднього під’їзду. Високий, красивий. Їздить на дорогій машині. Вранці виходить із дому в костюмі з краваткою. Як начальник якийсь. Іноді Ліля бачила його з дружиною. Вони сідали в машину і їхали по магазинах. Потім поверталися з повним багажником пакетів із покупками. Якось Ліля зустріла їх у супермаркеті. Вона глянула у їх візок з продуктами і хитро примружилася від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля зовсім зневірилася знайти собі чоловіка. Жінка вже вирішила, що хороших вільних чоловіків зовсім не залишилося. Потрібно можливо навіть звернути увагу на одружених чоловіків. Її увагу привернув чоловік із сусіднього під’їзду. Високий, красивий. Їздить на дорогій машині. Вранці виходить із дому в костюмі з краваткою. Як начальник якийсь. Іноді Ліля бачила його з дружиною. Вони сідали в машину і їхали по магазинах. Потім поверталися з повним багажником пакетів із покупками. Якось Ліля зустріла їх у супермаркеті. Вона глянула у їх візок з продуктами і хитро примружилася від побаченого

– Розлучайся! – сказала Ліля. – Скільки можна вже нам ховатися від людей? – Так? Думаєш, пора? – Сергій уважно подивився на Лілю. – Давно пора, любий! Взагалі не знаю, чому ти тягнеш із цим? Що вас із дружиною пов’язує?…

Віра пила на кухні чай, коли у двері подзвонили. – Віра, вибач, що так пізно, – зніяковіло промовила сусідка. – Обід на завтра готую, а сіль закінчилася. Виручи… – Проходь … Зараз… А ти чого на ніч готування затіяла? – Дня не вистачає…, – Ліда втомлено опустилася на табурет і слово за слово сусідки розговорилися. Раптом пролунав ще один дзвінок у двері. – Це, мабуть, мої вже мене шукають, – сказала Ліда. – Сиди. Я сама…, – Віра рішуче вийшла з кухні, відкрила двері і почала про щось розмовляти з донькою сусідки. Ліда прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра пила на кухні чай, коли у двері подзвонили. – Віра, вибач, що так пізно, – зніяковіло промовила сусідка. – Обід на завтра готую, а сіль закінчилася. Виручи… – Проходь … Зараз… А ти чого на ніч готування затіяла? – Дня не вистачає…, – Ліда втомлено опустилася на табурет і слово за слово сусідки розговорилися. Раптом пролунав ще один дзвінок у двері. – Це, мабуть, мої вже мене шукають, – сказала Ліда. – Сиди. Я сама…, – Віра рішуче вийшла з кухні, відкрила двері і почала про щось розмовляти з донькою сусідки. Ліда прислухалася до розмови і застигла від почутого

– Віра, вибач, що так пізно, – зніяковіло промовила сусідка. – Обід на завтра готую, а сіль закінчилася. Виручи… – Проходь … Зараз … А ти чого на ніч дивлячись готування затіяла? Дня не вистачає? – Не вистачає …, –…

Таня з синочком на руках вийшла з пологового будинку. На вулиці її вже зустрічав чоловік Андрій, мама та свекруха. Виписка пройшла швидко, сумбурно. Приїхавши додому, Таня поклала спати сина в ліжечко, заздалегідь зібране Андрієм, а сама розбирала речі. Мама з свекрухою тим часом, господарювали на кухні. – Так, треба щось перекусити, – впоравшись із справами вирішила Таня і зазбиралася на кухню. Раптом, підійшовши ближче до дверей кухні Таня почула, що її мама про щось розмовляє із свекрухою. Тетяна прислухалася до розмови і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня з синочком на руках вийшла з пологового будинку. На вулиці її вже зустрічав чоловік Андрій, мама та свекруха. Виписка пройшла швидко, сумбурно. Приїхавши додому, Таня поклала спати сина в ліжечко, заздалегідь зібране Андрієм, а сама розбирала речі. Мама з свекрухою тим часом, господарювали на кухні. – Так, треба щось перекусити, – впоравшись із справами вирішила Таня і зазбиралася на кухню. Раптом, підійшовши ближче до дверей кухні Таня почула, що її мама про щось розмовляє із свекрухою. Тетяна прислухалася до розмови і застигла від почутого

– Таня, завтра до нас моя мама приїде, на місяць. Допомагатиме тобі, – заявив за вечерею Андрій дружині. – У сенсі на місяць? Навіщо? – Таня від несподіванки застигла на місці. – Ну, як же. Ти народиш днями, мама допомагатиме,…

Ліля варила на кухні борщ, коли додому повернулася мама. – Яка ж ти молодчинка! – зраділа мати, що донька вирішила допомогти їй. – Ну якщо готувати мені не потрібно, то займуся прибиранням. Жінка швидко переодягнулася і взялася за прибирання. – Ліля! Це що таке! – вигукнула мати з кімнати доньки. Ліля кинулася у свою кімнату. – Що там? – запереживала вона. – Я складала твої речі у шафу, і дещо у ній знайшла, – пояснила мати. – Що знайшла? – не зрозуміла дівчина. – Ось це! – мати простягнула  долоню і показала доньці свою знахідку. Ліля глянула на знахідку і застигла від побаченого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля варила на кухні борщ, коли додому повернулася мама. – Яка ж ти молодчинка! – зраділа мати, що донька вирішила допомогти їй. – Ну якщо готувати мені не потрібно, то займуся прибиранням. Жінка швидко переодягнулася і взялася за прибирання. – Ліля! Це що таке! – вигукнула мати з кімнати доньки. Ліля кинулася у свою кімнату. – Що там? – запереживала вона. – Я складала твої речі у шафу, і дещо у ній знайшла, – пояснила мати. – Що знайшла? – не зрозуміла дівчина. – Ось це! – мати простягнула  долоню і показала доньці свою знахідку. Ліля глянула на знахідку і застигла від побаченого

– Ну, привіт, доню, – невисокий темноволосий чоловік простягнув Лілі руку. – Давай знайомитися. Я твій тато. – Ні! – вигукнула від несподіванки дівчинка. Потім запереживала, прикрила рота долонею і майже пошепки додала: – Неправда! У мене є батько! І…

Віктор повертався додому з роботи дуже втомлений. – Ех, зараз повечеряю, і відпочину, – мрійливо думав він. У роздумах чоловік не помітив, як дістався додому. – Я вдома! – гукнув він з коридору до дружини. – Що у нас на вечерю?! – Нічого немає, – вигукнула у відповідь Інна. – Жартуєш? – Віктор роззувся, і помчав на кухню. Однак там на нього чекало розчарування. Інна сиділа за столом, пила чай. – А де вечеря? – округлив очі Віктор. – А вечері у нас більше не буде! – раптом заявила Інна. – Як не буде? Чому? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався додому з роботи дуже втомлений. – Ех, зараз повечеряю, і відпочину, – мрійливо думав він. У роздумах чоловік не помітив, як дістався додому. – Я вдома! – гукнув він з коридору до дружини. – Що у нас на вечерю?! – Нічого немає, – вигукнула у відповідь Інна. – Жартуєш? – Віктор роззувся, і помчав на кухню. Однак там на нього чекало розчарування. Інна сиділа за столом, пила чай. – А де вечеря? – округлив очі Віктор. – А вечері у нас більше не буде! – раптом заявила Інна. – Як не буде? Чому? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Вітя, коли це закінчиться?! – промокла наскрізь дружина, ступаючи босими ногами по лінолеуму, вийшла з ванної. – Що з тобою? – чоловік ледве стримав усмішку. – Мені вже набридло! Невже не можна полагодити цей змішувач? – Інна невдоволено тупнула…

Ніна Дмитрівна смажила на кухні чебуреки, коли з роботи повернувся син. – Привіт! А Діана де? – привітався Михайло, зайшовши на кухню. – Привіт. Вона у вашій кімнаті, щось погано почувалася, вирішила прилягти, – пояснила Ніна Дмитрівна за невістку. – Йду гляну, що там! – відповів син. Ніна Дмитрівна досмажила чебуреки, і вирішила покликати сина та невістку до столу. Жінка вийшла в коридор і хотіла було постукати у двері до молодих, як раптом почула, що невістка з сином про щось гучно розмовляють. Ніна Дмитрівна прислухалася до розмови Діани з Михайлом і застигла від почутого

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна Дмитрівна смажила на кухні чебуреки, коли з роботи повернувся син. – Привіт! А Діана де? – привітався Михайло, зайшовши на кухню. – Привіт. Вона у вашій кімнаті, щось погано почувалася, вирішила прилягти, – пояснила Ніна Дмитрівна за невістку. – Йду гляну, що там! – відповів син. Ніна Дмитрівна досмажила чебуреки, і вирішила покликати сина та невістку до столу. Жінка вийшла в коридор і хотіла було постукати у двері до молодих, як раптом почула, що невістка з сином про щось гучно розмовляють. Ніна Дмитрівна прислухалася до розмови Діани з Михайлом і застигла від почутого

– Яка дівчинка гарненька у мого сина, – хвалилась у перерві на обід колегам Ніна Дмитрівна. – Охайна, скромна, привітна. – Скільки разів ти її бачила? – запитала одна з жінок. – Три рази, – посміхнулася Ніна Дмитрівна, сьорбнувши з…

Настя прокинулася рано, приготувала сніданок і взялася за прибирання. Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Добрий ранок. А чому ви так рано? – привіталася невістка. – Я у гості вирішила зайти. Дмитро зовсім мене забув мене. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя, килим? – сказала свекруха, роздивляючись квартиру. – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра, – усміхнулася Настя. – Як у Дмитра, а він де? – не зрозуміла свекруха. – Так він тут не живе. Ми розлучилися! – відповіла невістка. – Як розлучилися? Чому? – свекруха здивовано дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя прокинулася рано, приготувала сніданок і взялася за прибирання. Пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Добрий ранок. А чому ви так рано? – привіталася невістка. – Я у гості вирішила зайти. Дмитро зовсім мене забув мене. А це що? У вас меблі нові? А де стінка моя, килим? – сказала свекруха, роздивляючись квартиру. – Не хвилюйтеся, це все у Дмитра, – усміхнулася Настя. – Як у Дмитра, а він де? – не зрозуміла свекруха. – Так він тут не живе. Ми розлучилися! – відповіла невістка. – Як розлучилися? Чому? – свекруха здивовано дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

Насті здавалося, що чоловік, колишній вже чоловік, все розрахував. Він псував їй усі свята, і не лише їй. Вперше він не прийшов додому у свій день народження. Настя готувала вечерю, зустрічала гостей, перепрошувала за його відсутність. Його родичі, якось дивно…

До Зіна у гості приїхала дочка Олена із зятем. – На машині новій приїхали, – зауважила Зіна. – А ми в гості, але тільки до вечора! – заявила Оленка. – Гостям я завжди рада, – сказала Зіна. – Але що ж ви не попередили? Я б пиріжків напекла. У мене тільки борщик сьогодні. Ковбаска ще є, сальце. Картопельку поставлю… Зіна звично накривала стіл. – Огірки, помідори, капусточка – все своє, з льоху! – Їжте, любі гості! – примовляла хазяйка. – Та що ти, мамо, все про їжу? – раптом сказала Олена. – Ми не їсти приїхали! І тут Зіна здогадалася в чому річ

  • 9 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Зіна у гості приїхала дочка Олена із зятем. – На машині новій приїхали, – зауважила Зіна. – А ми в гості, але тільки до вечора! – заявила Оленка. – Гостям я завжди рада, – сказала Зіна. – Але що ж ви не попередили? Я б пиріжків напекла. У мене тільки борщик сьогодні. Ковбаска ще є, сальце. Картопельку поставлю… Зіна звично накривала стіл. – Огірки, помідори, капусточка – все своє, з льоху! – Їжте, любі гості! – примовляла хазяйка. – Та що ти, мамо, все про їжу? – раптом сказала Олена. – Ми не їсти приїхали! І тут Зіна здогадалася в чому річ

Гості приїхали до Зіни зненацька. Тільки вчора були син з невісткою без попередження, а сьогодні й дочка із зятем та онуком завітали. – Давно їх не було, – подумала Зіна. – Що ж моїй Оленці треба? Матір згадала з того…

Повернутись вверх