Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Оля наклала котлеток в контейнер, склала все у пакет, і провела чоловіка за двері. Не встигла вона зачинитися двері, як Олі зателефонувала Катя – дружина одного з друзів Михайла. – Оля, де Михайло? – одразу запитала Катя. – Повіз усіх на дачу, – здивувалася питанню Оля. – А на чию дачу? – схвильовано запитала Катя. – А що сталося? – ніяк не могла зрозуміти Ольга. – Мені зателефонувала Марія. Вся у сльозах. Вона випадково дізналася, що надумали наші чоловіки! – пояснила подруга. – Ти про що?! – вигукнула Ольга. І Катя все їй розповіла. Оля вислухала подругу і аж рота відкрила від почутого

Оля вже цілу годину шукала картину. У квартирі вони зробили ремонт, і ось зараз вона зібралася все розмістити на місця. Картина була їй дуже дорога. Її батько добре малював, а на картині була їхня невелика родина: молоді батьки та маленька…

Валентина прийшла з роботи пізно. Вона втомилася, але мусила працювати. Її чоловік Михайло четвертий місяць сидів без роботи. – Добре хоч на вечерю є котлетки, можна буде швидко зварити макарони, – подумала вона. Коли жінка зайшла в квартиру, Михайло сидів у кріслі перед телевізором із пінним у руці. – Ну що, ти дзвонив щодо роботи? – запитала Валентина. – Дзвонив, сказали, що передзвонять, – відповів чоловік. Валентина щось пробурчала й попрямувала на кухню. Вона поставила на плиту каструлю з водою для макаронів і стала мити посуд. Потім жінка зазирнула в холодильник і ахнула від побаченого

Валентина прийшла з роботи пізніше, аніж зазвичай. Надійшов новий товар, і директор сказав, що поки його не приймуть, ніхто додому не піде. Якщо, звісно, завтра не хочуть отримати розрахунок. Валентині дуже хотілося все виказати нахабному директору й піти, але вона…

Ольга заскочила на пару хвилин в гості до свого брата Олексія. Вона прийшла передати йому подарунок на день народження, адже в той день її не буде у місті. Олексій розплився у вдячній посмішці й запропонував сестрі попити кави з тістечками. Вони сіли собі на кухні й дуже мило поговорили про життя. Ольга не могла не відзначити, що її брат змінився у кращу сторону. Олексій помʼякшав, перестав скаржитися на все і вся… А коли брат раптом підійшов до кухонної мийки, Ольга очам своїм не повірила і аж остовпіла від побаченого

– Так-так, ця мені не підходить, – бурмотів собі під ніс Олексій, гортаючи анкети на сайті знайомств. – Ух ти, які вимоги! А сама далеко не красуня. Та-а-к… Чоловік невдоволено скривився і відкинувся на спинку крісла. Претенденток купа, але справді…

Василина зустрілася із своїми подругами Катею та Дариною, після знайомства з майбутньою свекрухою. – Ну, розповідай, як все пройшло?! – одразу запитала Катя, тільки-но Василина сіла за стіл. – Ой, дівчата, навіть не знаю з чого почати…, – важко видихнула подруга. – Що, настільки все погано? – запитала Дарина. – Свекруха мені таке влаштувала, що я навіть уявити собі такого не могла! – раптом сказала Василина, зібралася з думками і все розповіла подругам. Катя з Дариною вислухали її і аж роти повідкривали від почутого

Ті, хто каже, що жіночої дружби не буває, дуже помиляються. Тому що дружба – вона або є, або її немає, і абсолютно байдуже, про кого йдеться – про жінок чи чоловіків. За столиком літнього кафе сиділи три молоді жінки. Їм…

Діана мила посуд, Анатолій пішов прийняти душ. – Толік, телефон дзвонить! – гукнула дружина. – Чую. Передзвоню, – відповів чоловік. Тут же пролунав дзвінок на телефон Діани. Дзвонила свекруха. – Мабуть щось сталося, – вирішила Діана, і хотіла було підняти слухавку, але дзвінок припинився. З ванної вийшов Анатолій і одразу набрав до матері. – Мамо, щось сталося? – захвилювався Толік. – Сталося… Таке сталося, що й не знаю, як сказати, – несподівано сказала мама. – Ну, говори! Не тягну! – Анатолій включив на телефоні гучний звʼязок. І мати все розповіла сину та невістці. Толік з Діаною вислухали її і застигли від почутого

Діана мила посуд, Анатолій пішов прийняти душ. За десять хвилин вони планували переглянути фільм. – Толік, Толік, там твій телефон… – Чую. Передзвоню. Завжди дзвонять не вчасно. Тут же пролунав дзвінок на телефон Діани. Жінка подивилася на екран у роздумах,…

Інна Романівна прокинулася в гарному настрої, сьогодні у неї день народження. Поки вона лежала в ліжку син з невісткою та внуки привітали її. Вручили подаруночок зовсім невеликий, а онуки ще й повідомили: – Бубусю, а ввечері ми тобі підготували сюрприз! – Який ще сюрприз? – здивувалася Інна. – Не скажу, – відповів внук. – Так, мамо. На вечір нічого не плануй, я після роботи заїду за тобою! – додав син Олег. – Ти ж знаєш, я не люблю сюрпризи, – скривилася жінка. – Цей вам точно сподобається, – єхидно усміхнулася невістка. Але Інна навіть уявити не могла, що підготували їй діти

Життя Інни Романівни раніше було насиченим і щасливим. Чоловік її Андрій був високопосадовцем, велика квартира, службова машина, своя теж стояла в гаражі. Чоловік любив свою Інночку, допомагав у всьому і навіть на ринок вона їздила службовою машиною з особистим водієм…

У чоловіка Алли було день народження. Святкувати вирішили у свекрухи на дачі. Жінка з самого ранку поїхала до Маргарити Сергіївни, накрила стіл. Ближче вечора приїхали родичі іменинника та батьки Алли. Гості привітали Сергія, сіли за стіл. – Ну що, настав час десерту? Алло допоможеш? – попросила свекруха невістку під кінець застілля. Їх не було добрих хвилин з двадцять. – Де ж це вони? – подумала Софія Миколаївна, мама Алли, і вирушила на кухню, допомогти. Софія Миколаївна підійшла до дверей кухні, як раптом почула розмову доньки із свекрухою. Жінка прислухалася і застигла від почутого

Алла провела чоловіка на роботу і налила собі каву. Сьогодні вона взяла відгул – у чоловіка завтра день народження, відзначати вирішили на дачі його батьків, і свекруха просила Аллі сьогодні приїхати та допомогти їй із приготуванням столу. Готувати Алла вміла…

Ілля забрав свою наречену з роботи, і підвіз її додому. Машина зупинилася неподалік будинку Олени. – Дивись, це машина мого батька. Якось він рано сьогодні, – сказала дівчина до хлопця. – Аааа… Це ж… Це ж моя мама. Що вона тут робить цікаво. Під’їдемо тихенько ближче, поки вони нас не бачать, – запропонував Ілля. Ілля вимкнув фари та опустив скло. Вони з Оленою стали свідком дуже дивного і дуже гучного діалогу… Такого голосного, що чути було кожне сказане слово. Ілля з Оленою прислухалися до розмови батьків і застигли від почутого

– Ви маєте розлучитися! – промовив батько, взявши дочку за руку. – Цей хлопець тобі не пара. Він тобі не підходить! Ти чуєш мене?! – обличчя його стало роздратованим. Олена озирнулася на кухню, де її хлопець Ілля спілкувався з її…

Дмитро приїхав додому в своє рідне село з нареченою Тетяною. А точніше вже з дружиною. Вони розписалися три дні тому. – Зараз відсвяткуємо, кохана! – сказав чоловік. – Рідні у мене багато, всі поряд живуть! – Я ж ні з ким не знайома… – опустила очі Тетяна. – Не бійся у мене хороша рідня, – хвацько сказав Дмитро й обійняв кохану. Приїхали вони пізно ввечері. Знайомство з батьками пройшло добре. Мати Дмитра була не дуже привітна. Тетяна списала це на пізню годину… Дмитро з батьком ще весело спілкувалися за столом, як раптом сталася якась дивна річ

Дмитро приїхав додому в своє рідне село з нареченою Тетяною, а точніше вже з дружиною. Вони розписалися всього три дні тому. – Зараз відсвяткуємо, кохана! – сказав чоловік. – Рідні у мене багато, всі поряд живуть. А друзів ще більше!…

Ігор привів свою наречену Віру, знайомитися з батьками. Ольга Іванівна накрила стіл, зустріла молодих, посиділи, поспілкувалися. Загалом вибором сина батьки залишилися задоволені. – Одружуйся! Гарна дівчина, – сказали в один голос мати та батько Ігоря. Через тиждень запланували знайомство з майбутньою свахою. – Мама Віри начебто у розлученні з її батьком, сподіваюся сюрпризів не буде, – думала Ольга Іванівна, вбираючись на зустріч. Але жінка навіть уявити не могла, як пройде знайомство з родичами нареченої

Ольга Іванівна стояла у натовпі батьків першокурсників та милувалася своїм сином. Студенти та ще вчорашні школярі слухали привітання ректора з успішним вступом. Інститут завжди славився великим конкурсом абітурієнтів, обирали найкращих навіть на бюджетні місця. Фахівці, які тут отримали диплом, без…

Повернутись вверх