Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віка стояла біля вікна в переповненому автобусі, намагаючись ухилитися від натиску великої дамської сумки, яка впивався гострим кутом прямо в бік. – Дівчино! – не витримала Вікторія. – Так приберіть нарешті сумку! Боляче! – Куди я її приберу ?! Тут повернутися неможливо! А якщо не подобається, то їдьте на таксі! Нарешті автобус зупинився на потрібній зупинці і відчинилися двері.

День у Віки пройшов жахливо: з раннього ранку їй зіпхнули проблемного клієнта зі складним замовленням в короткі терміни, в обід виявилася помилка в одній з поставок, і начальник рвав і метав, намагаючись знайти винуватця. А як його знайдеш якщо помилку…

Після весілля Марія поїхала жити до чоловіка в місто. Петро був дуже турботливим. Не забував дарувати дружині подарунки, водити в кафе. Аж раптом Марія почала помічати, що чоловік все частіше затримується на роботі.. А одного дня Петро заявив: – Увечері, я заїду за тобою, потрібно серйозно поговорити.. – Значить все правда, – плакала Марія. – Він скаже, що йде до іншої… Та її чекала несподіванка

Після весілля Марія поїхала жити до чоловіка в місто. Тепер вона господиня трикімнатної квартири! З Петром вони познайомилися абсолютно випадково. Жила Марічка в селі з мамою і бабусею в старенькій хаті. Після школи пішла працювати продавчинею в квітковий магазин. Там…

– А що це в тебе їсти не наварено? Чоловік з роботи прийде, а у тебе і нагодувати нічим? – запитала у Марічки її бабуся, розв’язуючи хустку в коридорі. Марічка дуже здивувалася, розглядаючи жінку, яку бачила тільки на старих фото, але відповіла: – Як не наварено? Ось, бабусю, борщ на плиті, а чоловіка в мене то нема… – А куртка чия висить руда? Не Олексія? Марічка здивовано глянула на одяг

-А що це у тебе в хаті не топлено і чогось не наварено? Чоловік повернеться з роботи, а у тебе і нагодувати нічим? – запитала у Марічки її бабуся, розв’язуючи квітчасту хустку в коридорі. Марічка дуже здивувалася, розглядаючи жінку похилого…

Ні, Наталя не вірила в те, що годину тому по телефону їй розповіла подруга про Катю. Такого просто не могло бути. Годину назад Таня з неприхованою радістю в голосі і повідомила Наталі, про те, що Катю вигнав чоловік з дому, разом з дочкою. Наталя тут же набрала номер Каті, вона довго не брала трубку, потім відповіла: – Я тобі потім передзвоню. – Катя, почекай, у мене тільки одне питання, чому він раптом надумав робити цей тест?

Ні, Наталя не вірила в те, що годину тому по телефону їй розповіла подруга про Катю. Такого просто не могло бути, але Тетяна з великим задоволенням в голосі стверджувала протилежне. Вона завжди всім заздрила, вишукуючи всякі неприємні речі про людей,…

– Та що ж цей італієць наробив? Таке зробив і шукай вітра в полі, – хитала головою мати Тетяни. Та вона ще не знала, італійця Таня шукала навмисно – сподівалася народити дитину і поїхати в Італію. Про те що в положенні Тетяна спеціально не говорила, аж поки не стало помітно. Та італієць цьому не зрадів

Мати скрушно хитала головою: -Та що ж цей італієць наробив? Таке зробив і шукай вітра в полі… Звідки ж матері знати, що її скромна Танечка вже давно зустрічається з чоловіками. Італійця вона шукала навмисно, сподівалася народити від нього дитину і…

Все село гуляла на весіллі Мироненків. Оленка в білій сукні, Віктор у своєму темно-синьому костюмі з величезною білою півонією!.. Красень, а не жених! А потім настали будні. І начебто налагоджуватися все стало. Але баба Нюра все одно за внука переживала. Правнуків бабуся чекала, а дітей все не було! І раптом сталося те, чого від Оленки не очікувала навіть баба Нюра

Все село гуляла на весіллі Мироненків. Оленка в білій сукні, Віктор у своєму темно-синьому костюмі з величезною білою півонією в петлиці. Красень, а не жених. Точніше, наречений – красень. Все буденно, святково. Якби не один.., точніше кілька неприємних моментів.. І…

Світлана та Андрій одружилися і як всі молодята були щасливі. Жили вони скромно в старенькому будиночку. Жили вони дружно, тільки коли їх відвідували родичі, траплялися у них сварки. – А що це у вас суп вчорашній тут? Ти цим Андрія годувати будеш? – питала мама Андрія Світлану. – Так, він ще цілком хороший, та салат у нас ще на обід, – виправдовувалася молода дружина.

Світлана та Андрій одружилися і як всі молодята були щасливі і «в шалаші». Жили вони скромно, орендували старенький будиночок. Андрій працював слюсарем, а Світлана була медсестрою. Але, незважаючи на невлаштованість побуту, жили вони дружно, тому що любили один одного. Тільки…

– Я візьму до себе в клас вашу дівчинку, якщо ви не проти, – сказала вчителька, яка почула розмову моєї мами, завуча і ще однієї вчительки. Та вчителька, в клас якої мама намагалася мене влаштувати, брати категорично мене не хотіла. – Так вона ж у вас двієчницею буде, читати не вміє. – Ось такий був у неї аргумент. – А де це бачено, щоб в “А” класі були двієчники?

– Я візьму до себе в клас вашу дівчинку, якщо ви не проти, – сказала вчителька, яка стала ненавмисним учасником розмови моєї мами, завуча і ще однієї вчительки. Та вчителька, в клас якої мама намагалася мене влаштувати, брати категорично мене…

Ірина Яківна нарешті зітхнула з полегшенням. Можна і про себе подумати, заслужила. Дочка в Києві, добре заробляє. Чоловік Ірини працює, а вона тепер на пенсії. Та раптом одного дня подзвонила дочка. Спочатку Ірина нічого не зрозуміла, а потім до неї дійшло – її тихе життя може тепер змінитися назавжди

Ірина Яківна нарешті зітхнула з полегшенням. Можна і про себе подумати, заслужила. Дочка в Києві, добре заробляє. Чоловік Ірини працює, а вона вже на пенсії. Ось кажуть, що треба працювати на пенсії, а навіщо? Ірина Яківна гуляла в парку, ходила…

Сашкові діти не дуже підтримували батька – як так, уже про внуків треба думати, а в нього бач, кохання на старості років. Сашко з молодою дружиною купили нову квартиру, через деякий почав він почав будувати дачу. Життя їхнє було розмірене і щасливе… Але якось до Оксани приїхав рідний брат з родиною

Сашко нудився з таким життям. Його жінка на іншому кінці стола листала журнал про моду. Вона дуже дбала про своє здоров’я, ходила в спортзал, на плавання, спеціальні тренінги… Сашко ж хотів свободи, простору… У них була невеличка квартира, де ніде…

Повернутись вверх