Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і бачила – щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний. – Та сусіди батька дзвонили, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – Мда, сумно. Але, що вдієш, вік. – Оленко, я забираю його до нас! Олена так і застигла біля плити

В житті в Олени все складалося просто прекрасно. Батьки живі, здорові, чоловік хороший, кохана донька. Працювала Олена вдома, що теж неймовірно полегшувало життя. Квартира своя, в хорошому районі. Та одного дня вся ця ідилія, таки була порушена… Чоловік ввечері прийшов…

Марія пішла в сарай за яйцями, а за секунду залетіла назад. – Ти чого? – Запитав її Валєра, – І де яйця? Марія злякано прошепотіла: – Там Максим йде. Чоловік засміявся: – Ну йде, а ти чого перелякалися? Марія підвищила голос: – Та не один йде, а з Людмилою. Сусідкою нашою. Ой, що зараз буде!

– Віро, ти мені знову здачу неправильно дала? Що віями своїми плескаєш? П’ять гривень собі залишила? Не вмієш торгувати, не берись. Я ще Віктору поскаржуся, що в продавці бере будь-кого, – сердито бурчала Людмила. Віра тремтячою рукою подала їй купюру. …

Павло тихо відчинив двері квартири, зняв куртку і крадькома зазирнув на кухню – теща з дружиною крутили фарш на котлети і захоплено розмовляли. Павло одразу зрозумів – говорять про нього. – Ну от і де він зараз блукає? – вигукнула Катя. – Мабуть, як завжди, сидить зі своїми дружками. І знає ж, що ти приїхала, а йому однаково! Павло затамував подих – ну зараз теща почне

-А ти чого додому не поспішаєш? – зазирнув до Павла в кабінет Іван Степанович. – Ти ніби вже свою роботу зробив, це я все ще колупаюсь… -Та теща сьогодні приїхала, – зітхнув Павло. – От і відтягую час, як можу,…

Андрій сидів на дивані і дивився телевізор. Раптом у двері хтось подзвонив. Він невдоволено пішов відкривати. На порозі стояла жінка в хустці. В руках у неї були величезні сумки з продуктами: соління, мед, сало. – Мама! Що ти тут робиш? – здивовано запитав він. – Ой, Андрійку! У нас там таке сталося! Андрій, озираючись, щоб не дай Боже ніхто не побачив, яка в нього мати, швидко провів її в коридор

Андрій сидів на своєму новенькому дивані, пив каву і дивився телевізор. У двері хтось подзвонив. -Хто ж це може бути? – він невдоволено поставив чашку на столик і пішов відкривати. -Мама! Що ти тут робиш? – здивовано запитав Андрій, відчиняючи…

Антоніна попросила старшу дочку з’їздити на дачу. Вона ще не встигла приготувати обід, як дочка повернулася. – Що трапилося? – Антоніна дивилася на розгублену дочку. – Та що трапилося? Не мовчи. – Мамо, там на дачі таке…, – дочка заплакала. Антоніна обійняла дочку та відвела на кухню. – Та що там таке? – Там тато з якоюсь тіткою

Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові». – Прости його, Господи! – Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Могилу колишнього чоловіка вона побачила випадково,…

Віктор щось невдоволено бурмочучи, піднімався по сходах. – Привіт, – раптом почув він. Віктор озирнувся – на сходах біля дверей його квартири сиділа дівчина, а поруч стояла валіза. – Привіт, – здивовано відповів Віктор. – Ви Віктор? – запитала вона. – Так, це я. А ви хто? – Я Оля, ваша внучка. – Але як! Я ж навіть одружений не був, – Віктор стояв і не розумів, що відбувається

Віктор стояв біля плити, намагаючись впоратися із брудним чайником та чашкою. Він нарешті налив води в чашку, сів за стіл і задумався. Йому було трохи за сімдесят. Останні кілька років він жив замкнуто та самотньо. Колись в молодості Віктор Михайлович…

Марина мовчки мила посуд. Андрій добре знав – зараз краще її не чіпати. Минулого разу, коли були гості, Марина таке влаштувала, що Андрій аж пішов до батьків. Гості тоді прийшли вчасно. Марина вся аж світилася, всі хвалили смачні страви… Аж поки її подруга не сказала: – О, двері, як у нас! Ми ж квартиру ще одну купили. Здавати будемо

Марина мовчки мила посуд. Чоловік добре її знав – зараз краще до дружини не підходити. Минулого разу, коли приходили гості, Марина тиждень із ним не розмовляла. А після дня народження таку сварку влаштувала, що Андрій сам пішов до батьків. І…

Андрій сидів за столом, як раптом на кухню забігла Світлана. – Андрію, я брата знайшла! – вигукнула дружина. – В тебе ж не було братів, – здивувався він. – Був! І він мені написав. І от в суботу прийшов Стас. Світлана накрила стіл. Поговорили, познайомились. А якось Андрію подзвонила тітка Катя. – Андрію, а де моя племінниця? – А Світлана в кіно. З братом. – З яким ще братом? – здивувалась вона

Андрій сидів на кухні, як раптом гримнули двері і на кухню забігла Світлана.  – Андрій, уявляєш! Мій брат знайшовся! Двоюрідний! Він, виявляється, у нашому місті живе! – радісно вигукнула Світлана, як тільки чоловік зайшов за поріг. – Ось що таке…

Максим прийшов додому, зайшов на кухню, зробив бутерброди і сів у крісло. Дзенькнув телефон. Повідомлення від Тетяни: – Привіт! Запрошую тебе завтра о 16-00 до себе в гості, буде сюрприз. Тетяну він знав місяць, але вони ще не зустрічалися. Наступного дня він квітами і цукерками підходив до квартири Тані. Раптом він зупинився від несподіванки – в двері до неї дзвонив незнайомець у костюмі і з квітами

Максим відкрив двері в квартиру, зайшов на кухню, зробив бутерброди і сів у своє затишне крісло. Дзенькнув телефон. -Ага, одне нове повідомлення від Тетяни: -Привіт! Запрошую тебе завтра о 16-00 до себе в гості, буде сюрприз. Прийдеш? -Он як! –…

Світлана підходила до будинку. У під’їзді було тихо, вона підійшла до квартири і, торкнувшись дверей, з подивом виявила, що вони не замкнені. Світлана увійшла до коридору і зазирнула до спальні. Чоловіка ніде не було. Увійшовши на кухню Світлана застигла – на балконі стояли Сашко та Марина

Світлана поспішала на роботу. Вона встала рано. Поцілувала сплячого чоловіка, зачинила вхідні двері і поспішила на автобусну зупинку. Але на роботі на неї чекав сюрприз. Марійка, медсестра, яку вона повинна була змінити, вмовила Світлану дати їй ще відпрацювати зміну, за…

Повернутись вверх