Головна - Життєві історії

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

– Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою та попрощалася з відвідувачами. — І коли…

Катя крутилася на кухні. Сьогодні у гості прийде її наречений, знайомитися з мамою. Пролунав дзвінок у двері. Катя, поспішила відкривати. Але Галина Борисівна її випередила. – Проходьте, – сказала мама. – Дочка зранку місця не знаходить. Хвилюється. А чого хвилюватися? Катя здивувалася привітності матері. Андрій увійшов. — Катю, ти на стіл накривай. А я поки що розважу наших гостей, — Галина Борисівна була сама дружелюбність. Катя кивнула і пішла на кухню. Через декілька хвилин на кухню зайшов Андрій. Катя подивилася на нього запитливо. Вона чекала всього чого завгодно, але не того, що сказав їй чоловік

Катя хвилювалася. Зефірка спостерігала за господаркою і навіть нічого не просила. Хоча з магазинних пакетів з’являлися вельми апетитні речі. — Гості у нас сьогодні, Зефірко. Будь хоч ти з ними лагіднішою, — нарешті сказала Катя і подивилася на притихлу кішку….

Рита з Леонідом одружилися. Настало літо. Молоді вирішили десь поїхати відпочити. Вже й тур підшукали. Але де там! У Леоніда зʼявилися термінові справи на роботі. – Ні, одна я не поїду! – заявила засмучена Рита. – І відпустку перенести вже не вдасться! Давай тоді я просто в хороший санаторій з’їжджу, га? І тобі буде легше приєднатися до мене, якщо що. Санаторій знайшовся і незабаром Леонід провів дружину… Рита гуляла по парку. Раптом вона побачила якогось чоловіка. Він стояв неподалік і пильно розглядав її. В його зовнішності було щось знайоме. Рита придивилася уважніше і очі округлила від несподіванки

Пора юності пролітає швидко. Але усвідомлюється це потім, коли людина стає вже зрілою, досвідченою і може оцінити пройдений шлях, зрозуміти свої помилки та промахи. Деякі спробують їх виправити, а деякі так і залишать там, якщо вони невиправні. А, можливо, це…

Анатолій сидів за столиком у кафе і чекав на зустіч із батьком, з яким він не бачився декілька років. Напередодні Валерій Петрович подзвонив сину і попросив про зустріч.  – Привіт, — підійшов до столика Анатолія чоловік, сів навпроти. – Ну, що ти хотів «тату», – уїдливо сказав Толік, простягнувши останнє слово. – Я хотів тебе побачити. А ще, я дізнався, що ти одружуєшся! – якось підозріло сказав Валерій Петрович і діставши із сумки папку, вручив її сину. – А це тобі на честь одруження! – Що це? – не зрозумів Анатолій, відкрив папу, переглянув вміст і… заціпенів від побаченого 

Катерина нервово міряла кімнату кроками, доки Анатолій похмуро сидів у кріслі, спостерігаючи за нареченою. З того вечора в ресторані, коли чоловік зробив їй пропозицію, не минуло й тижня, але він уже починав сумніватися у своєму рішенні. Справа була зовсім не…

Олена цілий день крутилася на кухні. У свекрухи був ювілей і всі приготування лягли на невістку. До вечора стіл було накрито. Почали сходитися гості. За столом були родичі Ганни Василівни, і кожен сказав про те, що стіл накритий добре та все смачно. Почекавши, коли застільна метушня вляжеться, слово взяла Олена. – Дорога моя свекрухо! Хочу привітати вас з ювілеєм! – з усмішкою сказала Олена. – І щоб вас порадувати, я записала вам привітання! Олена дістала телефон, ввімкунла на ньому якесь відео і передала його свекрусі. Ганна Василівна глянула привітання і остовпіла від побаченого

На день народження Олена зробила зачіску та макіяж: хотіла виглядати незрівнянно. Вона здогадувалася, що цього знаменного дня Роман подарує їй щось особливе: побачила оксамитову коробочку в його сумці, коли забирала з неї контейнер з-під обіду. І звичайно, вона не змогла…

Рита приготувала борщ і чекала на чоловіка. Відкрилися вхідні двері, Євген зайшов в квартиру. – Привіт, коханий! – привітався вона єлейним голоском. – Вечеря вже на столі! Євген вимив руки, сів за стіл. Чоловік з’їв одну ложку, але, зрештою, відсунув тарілку. – Що таке? — спокійно запитала Рита. – Та так… — Євген глянув на неї. – Їсти щось не хочеться… – А може, ти просто ситий? – вкрадливо промовила вона. – Просто у Василини борщ смачніший? Правда? Євген так і підскочив на місці. – У якої Василини? Ти про що? – чоловік здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

— Я тобі вже мільйон разів казав, що не люблю сирників на пару! — зробивши кислу обличчя, пробурчав Євген. — Я люблю смажені, як готувала моя мама. — А я тобі в мільйон перший раз говорю, тобі з твоїми проблемами…

Єва тільки-но провела чоловіка у відрядження, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Невже Олег щось забув? – подумала жінка, відкрила двері, і побачила на порозі свекруху. – Ангеліна Володимирівно, – здивовано промовила Єва. – Ви щось хотіли? – Поговорити хотіла, Єво, – сказала свекруха і безцеремонно зайшла на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – поцікавилася невістка. – Єво, ти дуже хороша дівчинка, – почала говорити жінка, поки Єва робила їй чай. – Але ти маєш покинути мого сина! Єва застигла з чашкою в руці. – Як покинути? Чому? – здивовано вигукнула невістка, не розуміючи, що відбувається

Єва дивилася на тест на вагітність, який показував лише одну смужку. Вона вдивлялася і вдивлялася в нього, сподіваючись, що з’явиться друга. Її подруга розповідала, що коли вона робила тест, друга смужка була ледь помітною. Може, так і в Єви? Але…

Максим з Тетяною вирішили посидіти в кафе. У них була річниця знайомства. Додому вони повернулися пізно. – О, з’явилися! – зустріла їх з порога мати Максима. – Де вас носило?! Я тут одна з онуками пораюся. – Мамо, а що таке? – запитав Максим. – Ти ж так любиш дітей моєї сестри. – Важко було посидіти з ними? – запитала жінка. – Гуляють вони. – А де ж матір твоїх онуків? – запитав Максим. – Вона зайнята, а ось ви відпочиваєте! – заявила мати. – Посуд чекає вас на кухні! Нагулялися – працюйте! Раптом Максим роздивився щось у своєму ноутбуці. Він глянув, що то й застиг з компʼютером в руках

Таня з Максимом після весілля стали жити на орендованій квартирі. Жити з матір’ю чоловіка довелося трохи згодом. Батьки Тані мали двокімнатну квартиру, в якій ще жила і молодша сестра школярка. Молодій сімейній парі там уже місця не було. Максим змінив…

Віра з Андрієм приїхали у будинок бабусі жінки. Зінаїди Вікторівни не стало, і Віра вирішила розібрати її речі. – Ти поки, наведи порядок у коморі, а я приберу трохи, – попросила Віра у чоловіка. – Добре, – погодився Андрій. Чоловік почав наводити порядок в коморі. Була вже осінь. В коморі було тьмяне світло. Андрій відсунув стару тумбочку, як раптом побачив трилітрову банку, закриту пластмасовою кришкою. Чоловік витяг її на світло і здивувався. – Віро, йди сюди, – покликав він дружину. Віра прибігла на поклик чоловіка, глянула на банку у його руках і остовпіла від побаченого

Віра зі своїм чоловіком Андрієм приїхали у будинок Зінаїди Вікторівни, жінка хотіла розібрати речі бабусі після того, як її не стало. Була вже осінь. Андрій вирішив розібрати в коморі, там було тьмяне світло. Багато було інструментів, він відсунув стару тумбочку…

Микола стояв з другом біля підʼїзду. Раптом у вікні його квартири зʼявився силует його дружини Тамари. – Микольцю, ходи вечеряти, годі ляси точити! – гукнула жінка. – Ну, бувай, Андрію, дякую за поради, – сказав Микола і пішов додому. Піднімався він по сходах, до свого поверху в роздумах. – О, вже погуляли! – почала з порога Тамара. – Андрій вже, друзяка твій, пригостив? Давай, руки мий і до столу. – А я вже, – заявив Микола. – Швидко поїмо й піду на балконі шафу збирати. Щоб тобі не заважати відпочивати. Тамара аж обернулася і застигла з виделкою в руці. – Шафу? – вона не розуміла, що відбувається

Микола просто не вірив своїм очам! Андрій з дружиною йшли по тротуару під ручку. Йшли повільно, а потім зайшли в магазин і він собі… Взяв пінного! Та не одне, а два! Микола аж оторопів від побаченого. …Була п’ятниця. Вечір мав…

Повернутись вверх