Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 2

Категорія: Про кохання

Інна з Валерієм одружилися. У них народилась донька Оленочка, купили будинок. Чоловік сам весь ремонт зробив і перепланування. Все йшло чудово, поки одного теплого суботнього дня не пішла Інна з Оленкою на прогулянку в парк. Там вона зустріла Марину. Вони з Валерієм разом працювали. – А твій же ж де ходить?! – запитала Марина. – На роботі, сказав, що термінові справи якісь. Та то на пів дня всього, – відповіла Інна, тримаючи доньку на руках. – Ой, дівчино, мушу я відкрити тобі одну таємницю, – раптом сказала Марина. – Яку ще таємницю? – Інна не розуміла, що відбувається

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна з Валерієм одружилися. У них народилась донька Оленочка, купили будинок. Чоловік сам весь ремонт зробив і перепланування. Все йшло чудово, поки одного теплого суботнього дня не пішла Інна з Оленкою на прогулянку в парк. Там вона зустріла Марину. Вони з Валерієм разом працювали. – А твій же ж де ходить?! – запитала Марина. – На роботі, сказав, що термінові справи якісь. Та то на пів дня всього, – відповіла Інна, тримаючи доньку на руках. – Ой, дівчино, мушу я відкрити тобі одну таємницю, – раптом сказала Марина. – Яку ще таємницю? – Інна не розуміла, що відбувається

Ніколи Інна не думала про те, що в неї в сім’ї щось не так. Чоловік чудовий, донька росте Оленочка, він працює на хорошій посаді, котедж вони мають на дві сімʼї. Пощастило ж як! Сусід завжди на якихось заробітках, його частина…

Христина із своїм хлопцем Андрієм були на побаченні, як раптом задзвонив телефон. – Пробач, – сказав Андрій. А потім відповів: – Так, мамо, що сталося? Христині було приємно чути, що чоловік, який їй сподобався, любить і цінує маму. – Змішувач зламався? Сьогодні ж заїду! – додав Андрій і закінчив виклик. – Вибач, не міг не відповісти, – посміхнувся він Христині. – Ну що ти! – промовила дівчина. – Було приємно слухати вашу розмову. Не кожен чоловік так цінує маму. – Та це не мама. Це теща, – сказав він. – Теща? Як теща? – Христина здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи, що відбувається

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина із своїм хлопцем Андрієм були на побаченні, як раптом задзвонив телефон. – Пробач, – сказав Андрій. А потім відповів: – Так, мамо, що сталося? Христині було приємно чути, що чоловік, який їй сподобався, любить і цінує маму. – Змішувач зламався? Сьогодні ж заїду! – додав Андрій і закінчив виклик. – Вибач, не міг не відповісти, – посміхнувся він Христині. – Ну що ти! – промовила дівчина. – Було приємно слухати вашу розмову. Не кожен чоловік так цінує маму. – Та це не мама. Це теща, – сказав він. – Теща? Як теща? – Христина здивовано дивилася на Андрія, не розуміючи, що відбувається

Вперше за довгий час Христині сподобався чоловік. Вона познайомилася з Андрієм у барі, він дуже виділявся з натовпу. Сидів серед галасливих і добряче «веселих» людей один за столиком, а перед ним був ноутбук. Христина прийшла в заклад зі своїми подругами,…

Ольга працювала на кухні у дорогому ресторані. – Олечко, у моєї старенької мами завтра день народження, – якось підійшов до неї власник закладу. – Можеш виконати одне моє прохання? Приготуй для неї тортик і тістечка, по твоєму фірмовому рецепту. Я дам машину і ти їй відвезеш, гаразд? – Звичайно, з радістю, Іване Івановичу! – сказала Ольга і взялася до роботи… Мама Івана Івановича була просто в захваті! – Яка краса, невже ви це самі приготували?! – ахнула вона. – Проходьте, люба, я вас пригощу чаєм… Віра Олексіївна запросила Ольгу на свою веранду. А невдовзі сталося несподіване

  • 7 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга працювала на кухні у дорогому ресторані. – Олечко, у моєї старенької мами завтра день народження, – якось підійшов до неї власник закладу. – Можеш виконати одне моє прохання? Приготуй для неї тортик і тістечка, по твоєму фірмовому рецепту. Я дам машину і ти їй відвезеш, гаразд? – Звичайно, з радістю, Іване Івановичу! – сказала Ольга і взялася до роботи… Мама Івана Івановича була просто в захваті! – Яка краса, невже ви це самі приготували?! – ахнула вона. – Проходьте, люба, я вас пригощу чаєм… Віра Олексіївна запросила Ольгу на свою веранду. А невдовзі сталося несподіване

– Мамо, мамо, я більше так іграшки не розкидатиму! – вигукнула Оля. А мама її навіть ніколи до неї й не сварилася ні за що. Вона просто дивилася сумно на дочку, хоча до цього весело сміялася з татових жартів. І…

Микола запросив друзів на дачу. Було видно, що компанія трохи розчарована. – Ну, а що вони хотіли?! – подумав Микола. – Думали тут у мене прямо заміський палац, а не сільська хатинка?! Але потім вони розпалили вугілля в мангалі, увімкнули музику й стало веселіше. Шашлик вийшов смачний і всі залишилися задоволеними! Для ночівлі теж місця вистачило, а наступного дня всі зазбиралися по домівках. Микола ж поки їхати не захотів. Тільки-но всі розʼїхалися, як з вулиці почувся чийсь голос: – Агов, хазяї, у хаті хтось є?! Микола вийшов з будинку й застиг від здивування

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола запросив друзів на дачу. Було видно, що компанія трохи розчарована. – Ну, а що вони хотіли?! – подумав Микола. – Думали тут у мене прямо заміський палац, а не сільська хатинка?! Але потім вони розпалили вугілля в мангалі, увімкнули музику й стало веселіше. Шашлик вийшов смачний і всі залишилися задоволеними! Для ночівлі теж місця вистачило, а наступного дня всі зазбиралися по домівках. Микола ж поки їхати не захотів. Тільки-но всі розʼїхалися, як з вулиці почувся чийсь голос: – Агов, хазяї, у хаті хтось є?! Микола вийшов з будинку й застиг від здивування

– І що мені з нею робити? Вона ж мала, стара, її навіть не продати? Ну, я навіть не знаю… – Ти тільки бабусі про це не говори, гаразд? Вона дуже засмутиться. – Та не буду звичайно, смішно та й…

Тая вискочила з під’їзду і попрямувала на роботу. Вона уважно дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ – можна втрапити в калюжу. Дівчина вийшла на тротуар і раптом… Уткнулася головою комусь у спортивну кофту! Дівчина підняла очі і побачила гарного молодика. – Ой, вибачте, я випадково, калюжі… – пробурмотіла Тая. – Так можна і з ніг знести, – засміявся високий хлопець у спортивному костюмі. – Не переживайте, жартую, як така тендітна дівчина може мене знести? Тая теж посміхнулася і пішла на роботу… Наступного ранку вона вийшла з під’їзду і раптом застигла від побаченого

  • 8 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тая вискочила з під’їзду і попрямувала на роботу. Вона уважно дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ – можна втрапити в калюжу. Дівчина вийшла на тротуар і раптом… Уткнулася головою комусь у спортивну кофту! Дівчина підняла очі і побачила гарного молодика. – Ой, вибачте, я випадково, калюжі… – пробурмотіла Тая. – Так можна і з ніг знести, – засміявся високий хлопець у спортивному костюмі. – Не переживайте, жартую, як така тендітна дівчина може мене знести? Тая теж посміхнулася і пішла на роботу… Наступного ранку вона вийшла з під’їзду і раптом застигла від побаченого

Симпатична і статна Тая вискочила з під’їзду і попрямувала у бік школи, де вона працювала перший рік після закінчення навчання. Поспішала, а сама дивилася під ноги. Вночі пройшов дощ, так і дивися, можна втрапити в калюжу. Вона вийшла на тротуар…

Від Дмитра пішла дружина. Пішла до такого собі Миколи. Але Дмитро не засмутився. Дружина ніколи не любила його і він це знав. Через доньку не розлучався… Дмитро зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи – Ганни. Фотографій у жінки було мало. Вона була скромно одягнена, виглядала сумною. Дмитро подумав, що цій Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого гарного чоловіка. Він написав Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. І Ганна погодилася! Дмитро сидів за столиком в кафе. – Добрий вечір, – раптом почув він. Дмитро обернувся і ахнув від побаченого

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Від Дмитра пішла дружина. Пішла до такого собі Миколи. Але Дмитро не засмутився. Дружина ніколи не любила його і він це знав. Через доньку не розлучався… Дмитро зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи – Ганни. Фотографій у жінки було мало. Вона була скромно одягнена, виглядала сумною. Дмитро подумав, що цій Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого гарного чоловіка. Він написав Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. І Ганна погодилася! Дмитро сидів за столиком в кафе. – Добрий вечір, – раптом почув він. Дмитро обернувся і ахнув від побаченого

– Ти його хоч раз у житті бачила? – Ні. – А як же ж ти наважилася на зустріч? Ще й не знаючи нічого про цю людину. – Чому не знаю? Це колишній чоловік теперішньої дружини мого колишнього чоловіка. –…

Микола задоволено потирав руки. А як же ж?! Нарешті він познайомить свою молодшу дочку Вероніку з Володимиром. Володимир був сином давнього друга Миколи, і чоловік хотів мати його за зятя. Вероніка не підвела. Вона приїхала вчасно. Вечеря добігала кінця, коли прийшла старша дочка Галі й Миколи – Ліза. – Знайомтеся, це наша старша дочка – Ліза, – сказав чоловік. – Дуже приємно, я Володимир, – сказав гість. Ліза вибачилася й пішла в кімнату. Вона не любила такі посиденьки… А через кілька днів Ліза поверталася з роботи пізно. І тут раптом вона побачила біля свого будинку несподіване

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола задоволено потирав руки. А як же ж?! Нарешті він познайомить свою молодшу дочку Вероніку з Володимиром. Володимир був сином давнього друга Миколи, і чоловік хотів мати його за зятя. Вероніка не підвела. Вона приїхала вчасно. Вечеря добігала кінця, коли прийшла старша дочка Галі й Миколи – Ліза. – Знайомтеся, це наша старша дочка – Ліза, – сказав чоловік. – Дуже приємно, я Володимир, – сказав гість. Ліза вибачилася й пішла в кімнату. Вона не любила такі посиденьки… А через кілька днів Ліза поверталася з роботи пізно. І тут раптом вона побачила біля свого будинку несподіване

– Ти думаєш, Вероніка оце все схвалить? – Такі як Володимир на дорозі не валяються, і взагалі у всіх моїх друзів онуки є вже давно! А в нас? Одна в школі цілими днями, краще б про своє особисте життя задумалася….

Сергій ще солодко спав, як раптом його розбудив гавкіт сусідського собачки. Вставати зовсім не хотілося, але песик ніяк не заспокоювався. Сергій неохоче виліз з-під затишного пледу, вдягнув шорти й пішов глянути, що ж там таке! Біля хвіртки в сусідів він побачив якусь незнайому молоду жінку. Та намагалася потрапити на подвірʼя. – Здрастуйте, – Сергій з цікавістю оглянув незнайомку. – Якщо ви до баби Каті то її немає. Поїхала в місто… – Знаю, – незнайомка глянула на чоловіка. – Ви, мабуть, Сергій? – Так, це я, – здивувався чоловік. Він дивився на незнайомку й не розумів, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій ще солодко спав, як раптом його розбудив гавкіт сусідського собачки. Вставати зовсім не хотілося, але песик ніяк не заспокоювався. Сергій неохоче виліз з-під затишного пледу, вдягнув шорти й пішов глянути, що ж там таке! Біля хвіртки в сусідів він побачив якусь незнайому молоду жінку. Та намагалася потрапити на подвірʼя. – Здрастуйте, – Сергій з цікавістю оглянув незнайомку. – Якщо ви до баби Каті то її немає. Поїхала в місто… – Знаю, – незнайомка глянула на чоловіка. – Ви, мабуть, Сергій? – Так, це я, – здивувався чоловік. Він дивився на незнайомку й не розумів, що відбувається

Сергій після першого шлюбу одружуватися повторно не збирався. Йому з лишком вистачило першої дружини. Несамовитої та самозакоханої жінки. Найприкрішим було те, що до весілля Лариса була жінка–мрія, але щойно наречені переступили поріг квартири, де їм треба було будувати нове, щасливе…

Діана сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив телефон, і вона квапливо взяла слухавку. – Я вас слухаю! – сказала вона. – Як добре, що ви мені відповіли! – пролунав у телефоні чоловічий голос. – Ви, Діана? – Так, Діана… – обережно відповіла дівчина. – А ви хто? – Я – Петро, – сказав чоловік. – Доброго дня, Діано. – Петро? Який ще Петро? – невдоволено спитала вона. – Тільки благаю, не кладіть слухавку! – заволав у слухавку незнайомець. – Мені треба багато чого вам сказати, Діано… – Мені?! Що саме сказати? – Діана застигла з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

  • 10 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив телефон, і вона квапливо взяла слухавку. – Я вас слухаю! – сказала вона. – Як добре, що ви мені відповіли! – пролунав у телефоні чоловічий голос. – Ви, Діана? – Так, Діана… – обережно відповіла дівчина. – А ви хто? – Я – Петро, – сказав чоловік. – Доброго дня, Діано. – Петро? Який ще Петро? – невдоволено спитала вона. – Тільки благаю, не кладіть слухавку! – заволав у слухавку незнайомець. – Мені треба багато чого вам сказати, Діано… – Мені?! Що саме сказати? – Діана застигла з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

Зранку погода за вікном була похмурою, і, напевно, тому настрій у Діани був дуже поганий. Вона, з тужливим виразом обличчя, сиділа за робочим столом і чекала на дзвінок з однієї організації. Нарешті задзвонив мобільний телефон, і вона квапливо піднесла його…

Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього Катя. – Скажи прямо – любиш, чи ні. – Звичайно люблю, – аж зніяковів Андрій. Катя мовчала, дивлячись у свою тарілку. Він тихенько додав те, що вона так хотіла почути: – Люблю… Видно було, що Андрій дуже розгубився. Катя не дала йому отямитися. – Тоді ти сам знаєш, що ти маєш зробити! – раптом сказала вона. – Що я маю зробити? – Андрій застиг не розуміючи, що відбувається

  • 11 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього Катя. – Скажи прямо – любиш, чи ні. – Звичайно люблю, – аж зніяковів Андрій. Катя мовчала, дивлячись у свою тарілку. Він тихенько додав те, що вона так хотіла почути: – Люблю… Видно було, що Андрій дуже розгубився. Катя не дала йому отямитися. – Тоді ти сам знаєш, що ти маєш зробити! – раптом сказала вона. – Що я маю зробити? – Андрій застиг не розуміючи, що відбувається

Андрій зі своєю коханою Катею сіли вечеряти. – Ти мене любиш? – раптом, ні з того, ні з сього, запитала дівчина. – Звісно, – здивовано відповів Андрій. – Це не відповідь! – строго подивилася на нього дівчина. – Скажи прямо…

Повернутись вверх