Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 14

Категорія: Про кохання

Марину запросили на весілля. Весілля Бориса та Ірини було призначено на вихідні. Жінка красиво одяглася і вирушила в кафе. Привітавши молодят, Марина стала біля своєї подруги Віри. Раптом Марина побачила, як до кафе входить ще один гість. – А це хто такий? – запитала Марина у Віри. – Не знаю, – знизала плечима подруга. Молодий чоловік підійшов ближче, Марина вдивилася в його обличчя, і не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марину запросили на весілля. Весілля Бориса та Ірини було призначено на вихідні. Жінка красиво одяглася і вирушила в кафе. Привітавши молодят, Марина стала біля своєї подруги Віри. Раптом Марина побачила, як до кафе входить ще один гість. – А це хто такий? – запитала Марина у Віри. – Не знаю, – знизала плечима подруга. Молодий чоловік підійшов ближче, Марина вдивилася в його обличчя, і не повірила своїм очам

Марина замішувала тісто на пироги, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка витерла руки об фартух, і взяла телефон. На екрані висвітлилося ім’я Віра. Це була стара подруга Марини. – Маринко, привіт, виручай, брата мого Бориса терміново у відрядження у ваше містечко…

Ігор прийшов додому пізно. Ольга мовчки розігріла вечерю і пішла в іншу кімнату. Ігор прийшов до неї. – Я хочу, щоб ти посиділа зі мною, поки я їм, – сказав чоловік. Ольга встала, пішла на кухню і сіла за стіл. Раптом Ігор відсунув тарілку. – Я не можу їсти, коли ти на мене так дивишся, – сказав він. – Мені піти? – запитала Ольга. Ігор скочив з-за столу, вдягнув куртку і вибіг на вулицю. А наступного дня на Ольгу чекав сюрприз

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор прийшов додому пізно. Ольга мовчки розігріла вечерю і пішла в іншу кімнату. Ігор прийшов до неї. – Я хочу, щоб ти посиділа зі мною, поки я їм, – сказав чоловік. Ольга встала, пішла на кухню і сіла за стіл. Раптом Ігор відсунув тарілку. – Я не можу їсти, коли ти на мене так дивишся, – сказав він. – Мені піти? – запитала Ольга. Ігор скочив з-за столу, вдягнув куртку і вибіг на вулицю. А наступного дня на Ольгу чекав сюрприз

Того вечора Ігор прийшов додому пізніше, ніж зазвичай. Оля втомилася чекати, вечеря охолола, вона майже заснула в очікуванні свого коханого чоловіка. Ігор прямо з порога почав виказувати, що вічно вона на нього не чекає, їжа завжди холодна і несмачна, і…

Андрій пішов у ванну, а Марина варила макарони на кухні. Свій телефон чоловік залишив на столі. Раптом йому прийшло якесь повідомлення. Марина машинально взяла телефон чоловіка і ахнула. «Андрійку, коханий! Чекаю тебе завтра у мене в обід. Я вже сумую! Цілую тебе», – прочитала вона. Марина не вірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій пішов у ванну, а Марина варила макарони на кухні. Свій телефон чоловік залишив на столі. Раптом йому прийшло якесь повідомлення. Марина машинально взяла телефон чоловіка і ахнула. «Андрійку, коханий! Чекаю тебе завтра у мене в обід. Я вже сумую! Цілую тебе», – прочитала вона. Марина не вірила своїм очам

Марина сиділа на підлозі серед розкиданих речей і плакала. Після чергової сварки Андрій гримнув дверима і пішов з квартири. -Чому так постійно відбувається? – думала вона. – Чому я не можу порозумітися з чоловіком. Раніше ж у нас було кохання……

Віра проплакала весь день. Жінці подзвонила подруга, і сказала, що бачила її чоловіка з іншою. Раптом у двері подзвонили. Віра пішла відкривати. На порозі стояла її сусідка. – Привіт! Я до тебе за сіллю заскочила, але бачу ти занедужала, вибач, що потурбувала, – сказала Ольга Іванівна. – Я не занедужала, – сказала Віра, – все добре, просто мій чоловік знайшов собі іншу. І Віра розповіла все сусідці. – Я знаю, що з цим робити, – раптом сказала Ольга Іванівна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра проплакала весь день. Жінці подзвонила подруга, і сказала, що бачила її чоловіка з іншою. Раптом у двері подзвонили. Віра пішла відкривати. На порозі стояла її сусідка. – Привіт! Я до тебе за сіллю заскочила, але бачу ти занедужала, вибач, що потурбувала, – сказала Ольга Іванівна. – Я не занедужала, – сказала Віра, – все добре, просто мій чоловік знайшов собі іншу. І Віра розповіла все сусідці. – Я знаю, що з цим робити, – раптом сказала Ольга Іванівна

Віра сиділа за столом майже годину і ніяк не могла зібратися і надіслати повідомлення. Передруковувала знову і знову, але натиснути на кнопку «відправити» сил не вистачало. Вчора їй зателефонувала подруга, найкраща подруга, і розповіла, що бачила її хлопця з іншою….

Микола глибоко зітхнув і пішов на кухню поговорити з Василиною. – Що робиш? – запитав він дружину. – Сирники, – сказала вона. – Твої улюблені. – Василино, я від тебе йду! – раптом сказав Микола. – Я покохав іншу! Так сталося. Давай розлучимося тихо і мирно? Василина посміхнулася і спокійно продовжила смажити сирники. Ніби нічого й не сталося! – Що смішного? – здивувався Микола. Він не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Микола глибоко зітхнув і пішов на кухню поговорити з Василиною. – Що робиш? – запитав він дружину. – Сирники, – сказала вона. – Твої улюблені. – Василино, я від тебе йду! – раптом сказав Микола. – Я покохав іншу! Так сталося. Давай розлучимося тихо і мирно? Василина посміхнулася і спокійно продовжила смажити сирники. Ніби нічого й не сталося! – Що смішного? – здивувався Микола. Він не розумів, що відбувається

Анжела сказала Миколі, що стане мамою. Микола був на сьомому небі від щастя. Нарешті! Відбулося те, про що він мріяв уже дев’ять років. Дев’ять довгих років, починаючи з того дня, як Микола одружився, він мріяв стати батьком. Та все якось…

Микола стояв з вудкою на березі річки і насолоджувався тишею. – Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув він жіночий голос. Микола аж стрепенувся, озирнувся і побачив молоду жінку з вудкою в руці. – Тихо, дівчино, тихо, – зашикав на неї Микола. – У вас клює? – запитала дівчина. Микола насупився. – Чому ви не відповідаєте? – жінка посміхнулася. – Я звик рибалити сам. – Ааа, зрозуміло. Не хочете, щоб нас із вами хтось сфотографував? Бо, раптом, дружина побачить? Микола оторопів

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола стояв з вудкою на березі річки і насолоджувався тишею. – Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув він жіночий голос. Микола аж стрепенувся, озирнувся і побачив молоду жінку з вудкою в руці. – Тихо, дівчино, тихо, – зашикав на неї Микола. – У вас клює? – запитала дівчина. Микола насупився. – Чому ви не відповідаєте? – жінка посміхнулася. – Я звик рибалити сам. – Ааа, зрозуміло. Не хочете, щоб нас із вами хтось сфотографував? Бо, раптом, дружина побачить? Микола оторопів

Микола стояв на березі річки з вудкою в руках, і відчував якусь, справді райську насолоду. Ну, дійсно – ранок, річка,тиша… Що ще може бути прекраснішим на світі?! -Чоловіче, скажіть, а тут клює? – раптом почув Микола дзвінкий жіночий голос. Микола…

Ганна з Миколою прокинулися рано і почали збиратися на дачу. Збиралися мовчки. Вони вийшли з під’їзду, як раптом Микола глянув на дружину і здивовано запитав: – А куди це ти так вирядилася? Курей смішити сусідських? – А ти хіба забув, що нас друзі чекають в гості? – здивувалася Ганна. Микола не розумів, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна з Миколою прокинулися рано і почали збиратися на дачу. Збиралися мовчки. Вони вийшли з під’їзду, як раптом Микола глянув на дружину і здивовано запитав: – А куди це ти так вирядилася? Курей смішити сусідських? – А ти хіба забув, що нас друзі чекають в гості? – здивувалася Ганна. Микола не розумів, що відбувається

-Микольцю, а давай на вихідних шашлики посмажимо, відпочинемо, га?! – радіно запитала Ганна у чоловіка. – А то ми все працюємо й працюємо! Минулого року он один раз тільки відпочивали, пора вже і про себе подумати! Нас Олена з Сергієм…

Роман з Христиною святкували заручини. Вони покликали гостей, серед яких був і найкращий друг Степан. Ближче до ночі, гості розійшлися, але Степан залишився. Христина відвела Романа спати, а сама вирішила поприбирати. Степан усміхався, жартував, робив їй компліменти. Нарешті вона не витримала і запитала: – Степан, може тобі пора додому?! – Та ні, все добре. А хіба я тобі не подобаюся? – підморгнув він їй. Христина аж застигла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Роман з Христиною святкували заручини. Вони покликали гостей, серед яких був і найкращий друг Степан. Ближче до ночі, гості розійшлися, але Степан залишився. Христина відвела Романа спати, а сама вирішила поприбирати. Степан усміхався, жартував, робив їй компліменти. Нарешті вона не витримала і запитала: – Степан, може тобі пора додому?! – Та ні, все добре. А хіба я тобі не подобаюся? – підморгнув він їй. Христина аж застигла

-Ти що так їй довіряєш?! Ви ж лише кілька місяців, як зустрічаєтеся! Це безглуздо! – наполягав Степан, намагаючись довести найкращому другові, що він занадто поспішає з пропозицією своїй дівчині. -Слухай, я люблю її, це не твоя справа! – роздратовано відповів…

Сергій часто підвозив Марічку додому. Вона була перша красуня на селі і хлопець її дуже кохав. В один з таких разів все й трапилося – Сергія раптово не стало. І мати Сергія Марічку незлюбила. – Якби мій Сергійко не поїхав за нею у райцентр тоді, він був би зараз тут! Зі мною! – все казала вона. З того часу й почалися негаразди в Марії

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій часто підвозив Марічку додому. Вона була перша красуня на селі і хлопець її дуже кохав. В один з таких разів все й трапилося – Сергія раптово не стало. І мати Сергія Марічку незлюбила. – Якби мій Сергійко не поїхав за нею у райцентр тоді, він був би зараз тут! Зі мною! – все казала вона. З того часу й почалися негаразди в Марії

Марія народилася у простій родині в селі. З дитинства вона була гарною дівчинкою, підростала, потім пішла до школи, жителі села говорили: -Он, іде наша красуня! Ох, хлопці, комусь підростає наречена! Ох і побігаєте ви за нею! Вже зі школи хлопці…

Віра поверталася додому з важкими пакетами. У під’їзді на ліфт чекала ще якась жінка. Вони разом увійшли. – Вам на який? – запитала Віра. – Шостий, – відповіла жінка. Ліфт піднявся на поверх, жінки вийшли. Віра почала шукати ключі, як раптом побачила, що ця жінка підійшла до дверей її квартири. – Ви до кого? – здивувалася Віра. – Так ось ти яка, – уїдливо сказала незнайомка. – На вигляд пристойна. Віра застигла нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра поверталася додому з важкими пакетами. У під’їзді на ліфт чекала ще якась жінка. Вони разом увійшли. – Вам на який? – запитала Віра. – Шостий, – відповіла жінка. Ліфт піднявся на поверх, жінки вийшли. Віра почала шукати ключі, як раптом побачила, що ця жінка підійшла до дверей її квартири. – Ви до кого? – здивувалася Віра. – Так ось ти яка, – уїдливо сказала незнайомка. – На вигляд пристойна. Віра застигла нічого не розуміючи

Думки розбігалися, налита сто років тому кава самотньо остигала поряд з монітором. Віра відчувала, що якщо не зробить перерву, то просто звалиться поряд із робочим столом! Головний офіс скинув днями план на місяць – на думку Віри та її колег,…

Повернутись вверх