Головна - Про кохання - Сторінка 13

Категорія: Про кохання

Андрій сидів за столиком у кафе. – Невже це ти? – почув він за спиною. Чоловік обернувся і побачив свого колишнього одногрупника Романа. – Радий тебе бачити, – усміхнувся Андрій. – Дивно, що ми давно не бачилися. Хоча ти сам відмовлявся. А даремно, міг багато цікавого дізнатися, – весело сказав Роман. – Наприклад? – здивувався Андрій. – Наприклад, що твоя дружина Юля тобі зраджує! – раптом сказав Роман. Андрій застиг, він не міг повірити у почуте, але Роман переконав його останнім аргументом

Андрій сидів за столиком біля вікна та мовчки пив каву. Їсти не хотілося. Та й нічого не хотілося після того, що він дізнався. Андрій був одружений вже п’ять років. Жили вони з Юлею непогано. Характерами зійшлися, а дрібні сімейні негаразди…

Віра з Ніною після роботи, вийшли з офісу. Раптом до будівлі під’їхала машина і з неї вийшов незнайомець і підійшов до їхньої секретарки Галі. – Хто це? – Здивувалася Віра. – Це Олег, чоловік Галі. Ти що не знаєш його? Вони вже два роки разом, – пояснила Ніна. – Але він же такий … – Віра зам’ялася. – Не гарний, а вона просто модель. – Зате людина він хороша, – відповіла Ніна. Віра задумалася, раптом у неї виникла несподівана ідея

Віра чекала на свого принца. Ще в дитячих мріях вона уявляла свого майбутнього чоловіка високим, темноволосим, ​​із блакитними очима. Саме з блакитними, знаючи, що у більшості випадків темноволосі народжуються з карими очима. Але вона бачила такого, в дитинстві, запам’ятала і…

Денис вийшов з роботи раніше. Він сів у машину й поїхав додому. Денис відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. В квартирі стояла тиша… Раптом він побачив відчинену шафу! Денис швидко роззувся, зайшов у кімнату і застиг від здивування. Серед його сорочок і піджаків були порожні плічики! А на них раніше були сукні і кофтинки Оленки! Денис застиг від несподіваної здогадки

Денис вийшов з роботи раніше. На вулиці йшов дрібненький дощик. Він сів у машину й поїхав додому. Була пʼятниця. А щоп’ятниці вони з друзями ходять у кафе, відпочивають після робочого тижня. А що ще робити молодим вільним людям? Денис відкрив…

Світлана прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка витерла руки об фартух, і підняла слухавку. – Привіт! – пролунав чоловічий голос. – Привіт! – здивовано відповіла Світлана. – Це Максим. Ти коли приїдеш? – раптом запитав незнайомець. Світлана відвела від вуха телефон і здивовано дивилася на нього.  – Це, взагалі, хто? – нерозуміла жінка. Нарешті Світлана все згадала і застигла. – Цього, просто, неможе бути, – тільки й подумала вона

Світлана сиділа в кафе з подругами, але зовсім не слухала їх і сумувала. -Світлано, ну ти взагалі не з нами. Про що думаєш? – запитала подруга. -Та ні про що, – швидко сказала Світлана. – Просто задумалася. -А то ми…

Наталя з Юрієм дуже кохали один одного. Ніхто ніколи й не чув, щоб вони сварилися. Наталя, рідко ходила в магазин одна. Завжди вдвох! Щоб не дай Боже, не носила важких сумок! Як ідуть Наталя з Юрком по вулиці за ручку тримаючись, то хтось у слід і скаже: – Знову ці закохані пішли. Нічого не бракує їм… А тут і внук народився. Юрієм назвали – на честь діда. Радість у домі! Але одного дня їхнє щасливе життя змінилося назавжди

Наталя познайомилася з Юрієм, коли їй було сімнадцять, а йому девʼятнадцять. Усі думали, що пройде – так дитяча захопленість і все. Але нічого не пройшло. Наталя пішла вчитися в училище, а Юрко в інститут в місті. Вони вирішили закінчити навчання…

– Он Іван Петрович іде! – раптом зашепотіла Галина Павлівна до Юлі. Крізь прозорі двері перукарні було видно чоловіка, який наближався. – Іван Петрович, добрий день! Щось рано ви до нас цього місяця, – заметушилася Галина Павлівна. – Здрастуйте, – привітався чоловік. – Та все… Час мій вже приходить… Люди ж прийдуть на поминки, а я в якому вигляді буду?! – Ви це про що?! – Галина Петрівна ахнула і сплеснула руками, а Юля застигла від здивування

-Он Іван Петрович іде, – Галина Павлівна помітно пожвавилася, побачивши крізь прозорі вхідні двері чоловіка, який наближався. Юля четвертий день працювала у перукарні. Її напарниця Галина Павлівна поступово знайомила Юлю з постійними клієнтами. У залі якраз не було інших відвідувачів….

Володимир дивився, як Оксана поправляє зачіску. Раптом на її тонкому пальчику блиснула каблучка. Володимир не повірив своїм очам. – Звідки в тебе ця каблучка?! – здивовано запитав він свою секретарку. – Це ж обручка моєї прабабусі! Оксана мовчки дивилася на нього. – Володимире Андрійовичу, це каблучка моєї мами… – Якої ще, мами?! – не розумів чоловік. – А як звуть твою маму?! – Володимир раптом застиг від несподіваної здогадки

-Звідки в тебе ця каблучка? – Володимир застиг від здивування, дивлячись на свою молоденьку секретарку. – Звідки в тебе каблучка моєї прабабусі? Оксана здивовано дивилася на нього. -Володимире Андрійовичу, це каблучка моєї мами. Вона позичила її мені сьогодні. -Якої ще,…

Світлана повернулася додому з важкими пакетами у руках. Євген, якраз замінював лампочку на кухні, а мама Світлани сиділа за столом. Валентина Ігорівна почала витирати сльози, як тільки побачила дочку. – Що сталося, мамо? – Насторожилася Світлана. Валентина Ігорівна мовчала. – Євген, що ти зробив з мамою, – Світлана повернулася до чоловіка і суворо глянула йому в очі. – Та нічого особливого, – промимрив Євген. – Ти справді хочеш це знати? – Та кажи вже! – Світлана приготувалася до найгіршого

Євген заглушив двигун машини і стрибнув із підніжки самоскида. Він вирішив пообідати у придорожньому кафе на трасі неподалік свого міста. Всі їдальні в окрузі він знав, де і як готують. А в це кафе вже приїжджав втретє. Воно відкрилося нещодавно…

Надя розвішувала одяг після прання, коли додому повернувся Сергій. Дружина одразу помітила, що чоловік, якось дивно виглядає. Вони сіли вечеряти. – Що сталося? – не витримала Надія. – Нічого, – відмахнувся Сергій. – Я ж бачу. Давай розповідай, – не заспокоювалася жінка. Помішуючи чай, чоловік заговорив нарешті про те, що з ними відбувається. – Я більше не можу приховувати це від тебе, – раптом, почав чоловік. Надія застигла, вона приготувалася до найгіршого

-Я ж казала, що нікуди він від мене не дінеться! – Переможно промовила Надя, нахилившись над робочим столом подруги. Олена зітхнула. Сім’я Наді та Сергія народилася на її очах і на її ж очах зруйнувалася. Спочатку ці двоє безсумнівно любили…

Валя повернулася в село з міста, і одразу помітила, що її батьки якось дивно поводяться. А її друг Сашко ходить якийсь радісний. – Ну, Сашко то таке, з ним все давно зрозуміло, – думала Валя. – А ось решта що? – У мене для тебе сюрприз, – раптом сказав Сашко, коли вони разом ішли до городу. – Заплющ очі. Валя засміялася, але послухалась. Вони пройшли ще пару кроків і зупинилися. – Ну ось! – сказав Сашко. – Подобається? Валя відкрила очі й ахнула

Валя була красунею. Бог дав їй і зовнішність, і розум, і скромність, чим батьки її пишалися найбільше. У селі, де вони жили, на околиці біля лісу, було тихо. Дві вулички зустрічалися біля краю невеликого ставка. Дівчина часто ходила туди помилуватися…

Повернутись вверх