Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 8

Категорія: Історії жінок

Валя приготувала мамі вечерю і пішла на роботу – прибирати під’їзд у своєму будинку. Вона підмітала, а сама згадувала зустріч зі своєю давньою подругою Ларисою. Перед очима стояли фотографії її щасливої родини. – Хоч комусь пощастило! – прошепотіла Валя. – Молодець, Лариса, і сама виглядає чудово, і чоловіка береже… Наступного дня вона пішла прибирати інший під’їзд. Валя мила підлогу, як раптом двері під’їзду відчинилися і з вулиці зайшла сусідка Світлана. Вона була з новим приятелем. Валя подивилася на чергового залицяльника сусідки і мало не випустила відро з водою від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя приготувала мамі вечерю і пішла на роботу – прибирати під’їзд у своєму будинку. Вона підмітала, а сама згадувала зустріч зі своєю давньою подругою Ларисою. Перед очима стояли фотографії її щасливої родини. – Хоч комусь пощастило! – прошепотіла Валя. – Молодець, Лариса, і сама виглядає чудово, і чоловіка береже… Наступного дня вона пішла прибирати інший під’їзд. Валя мила підлогу, як раптом двері під’їзду відчинилися і з вулиці зайшла сусідка Світлана. Вона була з новим приятелем. Валя подивилася на чергового залицяльника сусідки і мало не випустила відро з водою від побаченого

Валя пробиралася крізь купу покупців на ринку, і раптом почула, що її хтось гукає. – Агов, Валечко, ти чи що?! – жінка у світлій модній куртці несла кошик з продуктами. – Оце це так! Скільки років! – Ларисо… От якби…

– Мамо, де гроші? – запитала у Ольги Вероніка. – Пора вже замовляти сукню на моє весілля. – Батько слабий, – відповіла мати. – Розраховуй тільки на третину від запланованої суми. – Яка третина, мамо?! – ахнула донька. – Весілля один раз у житті! Я у вас одна. – З боку нареченого теж потрібна була б допомога, – сказала Ольга. – Мамо, я вже говорила – у Миколи немає грошей, – сказала Вероніка. – Могли б і скромніше зробити свято, а від весільної подорожі відмовитися… – сказала мати. – Що-о-о?! – вигукнула Вероніка. – Бабуся сказала, що у вас багато грошей… І тут Ольга застигла від несподіваної здогадки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, де гроші? – запитала у Ольги Вероніка. – Пора вже замовляти сукню на моє весілля. – Батько слабий, – відповіла мати. – Розраховуй тільки на третину від запланованої суми. – Яка третина, мамо?! – ахнула донька. – Весілля один раз у житті! Я у вас одна. – З боку нареченого теж потрібна була б допомога, – сказала Ольга. – Мамо, я вже говорила – у Миколи немає грошей, – сказала Вероніка. – Могли б і скромніше зробити свято, а від весільної подорожі відмовитися… – сказала мати. – Що-о-о?! – вигукнула Вероніка. – Бабуся сказала, що у вас багато грошей… І тут Ольга застигла від несподіваної здогадки

Вероніка була єдиною дочкою Федора та Ольги. Другу дитину народити не вдалося. Батьки хотіли всиновити хлопчика, але щось не пішло. Спочатку серйозно занедужала Вероніка. Потім виявилось, що хлопчика, якого вони обрали, вже взяли в родину. Далі заслаб Федір, повністю зламалася…

Вадим запросив Олену на побачення. Він пообіцяв зробити їй якийсь сюрприз. Жінка цілий день місця собі не знаходила. Вона дуже чекала зустрічі з Вадимом. Але той чомусь не дзвонив! – Нема дзвінка! – думала Олена. – Може самій набрати? Дев’ята вечора, та що ж це таке?! Олена таки подзвонила Вадиму. – Привіт, Олено, – відповів той. – Чому ти не дзвониш, я ж чекаю цілий день?! – запитала Олена. – Ти знаєш, все справи, ніколи… – сказав Вадим. – Ти ж учора сказав, що хочеш мені зробити якийсь сюрприз, – сказала Олена. Запала тиша. Олена не розуміла, що відбувається

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим запросив Олену на побачення. Він пообіцяв зробити їй якийсь сюрприз. Жінка цілий день місця собі не знаходила. Вона дуже чекала зустрічі з Вадимом. Але той чомусь не дзвонив! – Нема дзвінка! – думала Олена. – Може самій набрати? Дев’ята вечора, та що ж це таке?! Олена таки подзвонила Вадиму. – Привіт, Олено, – відповів той. – Чому ти не дзвониш, я ж чекаю цілий день?! – запитала Олена. – Ти знаєш, все справи, ніколи… – сказав Вадим. – Ти ж учора сказав, що хочеш мені зробити якийсь сюрприз, – сказала Олена. Запала тиша. Олена не розуміла, що відбувається

Олена вже збиралася спати, як раптом задзвенів її телефон. Серце аж стрепенулося – нарешті! Навіть пальці від хвилювання затремтіли. Як вона чекала на цей дзвінок! Олена злегка прокашлялася, щоб голос був чистим, і впевнено відповіла: – Так-так, я вас слухаю! –…

Ніна приїхала в своє рідне містечко. Вона не була там давно. Жінка йшла по парку, де колись гуляла зі своїм коханим Миколою. Майже нічого не змінилося. Ох, її Микола! Давно вже нема його. Уже й не стало її батьків… Ніна згадала минуле, й сльози пішли з очей. Вона сіла на лавку, де колись сиділа з Миколою. Їхня улюблена лавка… Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік. Його обличчя не було видно за каптуром. Несподівано він обернувся й торкнувся плеча Ніни. Жінка глянула на нього, й очам своїм не повірила

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна приїхала в своє рідне містечко. Вона не була там давно. Жінка йшла по парку, де колись гуляла зі своїм коханим Миколою. Майже нічого не змінилося. Ох, її Микола! Давно вже нема його. Уже й не стало її батьків… Ніна згадала минуле, й сльози пішли з очей. Вона сіла на лавку, де колись сиділа з Миколою. Їхня улюблена лавка… Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік. Його обличчя не було видно за каптуром. Несподівано він обернувся й торкнувся плеча Ніни. Жінка глянула на нього, й очам своїм не повірила

Ніна йшла по парку, де вона колись гуляла в дитинстві з батьками, потім із друзями. Ну а вже потім – з її коханим Миколою… Майже нічого не змінилося, тільки дерева стали вищими і лавки нові. Ще й нова сцена стоїть…

Ліза повернулася додому пізно. – Мама грошей дала нам на квартиру, тож із зарплати їй треба буде віддати, зрозуміла? – гукнув їй чоловік Борис. – Зрозуміла, – спокійно відповіла Ліза. – Шукай роботу, і все віддаси. А я поки поживу в мами, вона заслабла… Борис навіть слова не сказав проти, і не помітив її відходу. Тільки вночі він подзвонив дружині. – Ти де? – запитав чоловік. – Як де?! – ахнула та. – Сплю. Вранці на роботу. Я ж сказала, що в мами побуду. Завтра заїду, треба деякі речі взяти… От тільки наступного дня на неї чекав несподіваний сюрприз

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза повернулася додому пізно. – Мама грошей дала нам на квартиру, тож із зарплати їй треба буде віддати, зрозуміла? – гукнув їй чоловік Борис. – Зрозуміла, – спокійно відповіла Ліза. – Шукай роботу, і все віддаси. А я поки поживу в мами, вона заслабла… Борис навіть слова не сказав проти, і не помітив її відходу. Тільки вночі він подзвонив дружині. – Ти де? – запитав чоловік. – Як де?! – ахнула та. – Сплю. Вранці на роботу. Я ж сказала, що в мами побуду. Завтра заїду, треба деякі речі взяти… От тільки наступного дня на неї чекав несподіваний сюрприз

Якось усе разом на купу. Проблеми з роботою, скорочення, мати заслабла. А ще проблеми з оплатою кредиту на квартиру. За великим рахунком, остання проблема Лізу хвилювати не повинна була. Кредит було оформлено на чоловіка ще до весілля, але платили вони…

Галина з подругою Людмилою поїхали на відпочинок. В Галини мав бути день народження і вона хотіла відзначити його на морі. Подругам все дуже сподобалося. Готель, море, пляж – все викликало захоплення! Галині дуже хотілося поділитися радістю з дочкою, надіслати їй фото й відео… Але вони перед поїздкою посварилися. У день народження Галині писали й дзвонили колеги з роботи, друзі. Але тільки не донька! Галина весь час поглядала на телефон. І раптом прийшло повідомлення. Воно було від доньки! Галина миттю його відкрила. Вона прочитала написане й застигла з телефоном в руках

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина з подругою Людмилою поїхали на відпочинок. В Галини мав бути день народження і вона хотіла відзначити його на морі. Подругам все дуже сподобалося. Готель, море, пляж – все викликало захоплення! Галині дуже хотілося поділитися радістю з дочкою, надіслати їй фото й відео… Але вони перед поїздкою посварилися. У день народження Галині писали й дзвонили колеги з роботи, друзі. Але тільки не донька! Галина весь час поглядала на телефон. І раптом прийшло повідомлення. Воно було від доньки! Галина миттю його відкрила. Вона прочитала написане й застигла з телефоном в руках

– Мамо, тобі ж скоро п’ятдесят років, як відзначати плануєш? У кафе, мабуть? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великих ювілеїв. – Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, поїдемо на море…

Тоня зібралася пройтися по-магазинах. Треба було багато чого купити до свят. Жінка викликала таксі й стала у під’їзді на першому поверсі, очікуючи машину… Раптом з ліфта вийшов чоловік її подруги Оксани, Валерій. – О, привіт! – зрадів він сусідці. – Привіт! – усміхнулася у відповідь Тоня. – Чого тут стоїш? – запитав Валерій. – Таксі чекаю… – відповіла Тоня. – А надворі холодно. – Так давай я тебе підвезу! – Валерій легенько взяв Тоню за руку й повів до виходу. У цей момент двері ліфта відкрилися і з нього вийшла Оксана. Вона так і застигла, вирячивши від здивування очі

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тоня зібралася пройтися по-магазинах. Треба було багато чого купити до свят. Жінка викликала таксі й стала у під’їзді на першому поверсі, очікуючи машину… Раптом з ліфта вийшов чоловік її подруги Оксани, Валерій. – О, привіт! – зрадів він сусідці. – Привіт! – усміхнулася у відповідь Тоня. – Чого тут стоїш? – запитав Валерій. – Таксі чекаю… – відповіла Тоня. – А надворі холодно. – Так давай я тебе підвезу! – Валерій легенько взяв Тоню за руку й повів до виходу. У цей момент двері ліфта відкрилися і з нього вийшла Оксана. Вона так і застигла, вирячивши від здивування очі

Оксана сиділа на кухні у подруги, пила чай, пригощалася тістечками і ледве стримувала себе, щоб не розплакатися. Щастить же ж цій Тоні! Та в усьому! Ось, навіть із цими тістечками – може їсти, скільки хоче, і хоч би кілограм додала….

Ірина сиділа за святковим столом. Її подруга Люба відзначала річницю весілля з її чоловіком Віктором. Ірині було нудно і вона вийшла подихати свіжим повітрям. Тут же ж на ґанку з’явилася Люба зі своєю мамою. – Я відвезу маму додому, – сказала Люба. – Там мій Віктор з усім порається. Я скоро повернуся… Ірина попрощалася з подругою, зайшла всередину, взяла свою сумочку, плащ і швидко вийшла на вулицю. Ніхто й не помітив. Ірина повільно йшла по парку, як раптом почула позаду чийсь голос: – Ірино, зачекай мене! Вона обернулася й остовпіла від побаченого

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина сиділа за святковим столом. Її подруга Люба відзначала річницю весілля з її чоловіком Віктором. Ірині було нудно і вона вийшла подихати свіжим повітрям. Тут же ж на ґанку з’явилася Люба зі своєю мамою. – Я відвезу маму додому, – сказала Люба. – Там мій Віктор з усім порається. Я скоро повернуся… Ірина попрощалася з подругою, зайшла всередину, взяла свою сумочку, плащ і швидко вийшла на вулицю. Ніхто й не помітив. Ірина повільно йшла по парку, як раптом почула позаду чийсь голос: – Ірино, зачекай мене! Вона обернулася й остовпіла від побаченого

Веселощі були в самому розпалі. Ірина сиділа за святковим столом і щосили робила вигляд, що їй зовсім не нудно, а навпаки, дуже цікаво бути серед рідних своєї подруги Люби, які приїхали з усіх усюд. Вони відзначали річницю одруження Люби із…

Людмила прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й тихенько зайшла на кухню. Її коханий Іван сидів на диванчику за ноутбуком і щось зосереджено друкував. – Іване, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказала Люда. – Ага, зараз дороблю тут дещо, – пробурмотів той, не обертаючись. – Іване! – раптом голосно гукнула вона. – Це терміново! Мабуть, нам треба розлучитися… – Людо, ти чого?! – ахнув чоловік. – Ми ж із тобою тільки три роки одружені. І все гаразд у нас! Я так думав принаймні… Що трапилося? Ти мене розлюбила?! Він дивився на Людмилу й не вірив своїм вухам

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Людмила прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й тихенько зайшла на кухню. Її коханий Іван сидів на диванчику за ноутбуком і щось зосереджено друкував. – Іване, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказала Люда. – Ага, зараз дороблю тут дещо, – пробурмотів той, не обертаючись. – Іване! – раптом голосно гукнула вона. – Це терміново! Мабуть, нам треба розлучитися… – Людо, ти чого?! – ахнув чоловік. – Ми ж із тобою тільки три роки одружені. І все гаразд у нас! Я так думав принаймні… Що трапилося? Ти мене розлюбила?! Він дивився на Людмилу й не вірив своїм вухам

Людмила прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і тихенько зайшла на кухню. Її коханий Іван сидів на диванчику за ноутбуком і щось зосереджено друкував. – Іване, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказала Люда. – Ага, зараз дороблю тут дещо, – пробурмотів Іван,…

Павло з Ангеліною одружилися. Жити вирішили у будинку Павла з його матірʼю. Минав час. Свекруха не дуже любила Ангеліну. А тут ще й Павло став у відрядження їздити – то на день, то на два… Ангеліна вирішила поговорити з чоловіком. – Павлику, а тебе ж раніше у відрядження не відправляли, і раптом так часто… – сказала вона. – А крім тебе немає нікого, тільки ти по відрядженням? – А що тобі не подобається? – раптом сказав той. – Відпочиваємо один від одного. Знаєш, хочу сказати чесно, а я не їжджу у відрядження! Ангеліна оторопіла від несподіванки

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло з Ангеліною одружилися. Жити вирішили у будинку Павла з його матірʼю. Минав час. Свекруха не дуже любила Ангеліну. А тут ще й Павло став у відрядження їздити – то на день, то на два… Ангеліна вирішила поговорити з чоловіком. – Павлику, а тебе ж раніше у відрядження не відправляли, і раптом так часто… – сказала вона. – А крім тебе немає нікого, тільки ти по відрядженням? – А що тобі не подобається? – раптом сказав той. – Відпочиваємо один від одного. Знаєш, хочу сказати чесно, а я не їжджу у відрядження! Ангеліна оторопіла від несподіванки

Кажуть, що Господь роздавав усім зерна добра порівну. Але чомусь є на світі багато недобрих людей, мабуть, не скористалися цими зернами… Ангеліна – добра душа, всім намагалася допомогти, у неї і батьки добрі, так і доньку виховали. Жили її батьки…

Повернутись вверх