Головна - Історії жінок - Сторінка 62

Категорія: Історії жінок

Олександра поралася на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. – Сантехніка викликали? – спитав чоловік у комбінезоні. – Викликала. – Все зробимо, – він пройшов у ванну. Якийсь час чути було кректання і стукіт ключа. – Все готово! – почула Олександра, перевірила роботу і дістала з гаманця 100 гривень. – А я зі своїх грошей не беру. – Яких це своїх? – здивувалась жінка. – А ми знайомі. Вже купу років

Олександра важко піднімалася на свій поверх. Ліфт знову не працював. Зупинилася біля дверей віддихатися. Тільки потім дістала ключі від квартири. Надворі тепло, незважаючи на те, що кінець жовтня. В одязі ходити магазинами спекотно, тим більше підніматися з важкою сумкою на…

– Мамо! Він старший за мене на 17 років! Я ж йому в дочки годжуся, – голосила Марічка. – Нічого, якраз! Чоловік, який відбувся, досяг всього, серйозний, багатий, ти як сир в маслі кататимешся. І донька твоя подивиться хоч, як це жити з батьком. Маша важко зітхнула. Що ж тепер робити

-Він старший за мене на 17 років, мамо! Я ж йому в дочки годжуся! -Нічого, якраз! Чоловік, який відбувся, досяг всього, серйозний, багатий, ти як сир в маслі кататимешся! І Вероніка подивиться хоч, як це жити з батьком! Маша важко…

Настя сиділа біля вікна. Двоє синів спали в ліжечках. Вона тяжко зітхнула. Сльози потекли з очей. – Як же ми тепер? – подумала Настя. – Як же я нічого не помітила? Звісно, чоловік став частіше затримуватися на роботі. Прожили 15 років, двоє синів. І відразу все зникло. Настя витерла очі. – Що ж тепер робити

Мама розмовляла по телефону. -Не було б щастя, та нещастя допомогло, – зітхнула вона комусь у слухавку. -Мамо, а як нещастя допомогло? – здивувалася маленька Настя. -Ну, це коли в тебе щось погане трапилося, а потім виявилося, бац, і це…

Світлана поспішала на співбесіду. Їй запропонували хороше місце. Запитавши в адміністратора, де кабінет начальника, Світлана помчала коридором. Біля потрібних дверей відпочила і постукала. – Увійдіть! – пролунало у відповідь. Жінка зробила привітне обличчя і увійшла до кабінету. – Доброго дня! – Почала вона і розгубилася: за столом сидів Сергій, колись коханий нею чоловік

– Потерпи, Світланко! Ось знайду нам гарного татка і одразу тебе заберу! – Мама так переконливо казала, що дівчинка повірила їй і погодилася пожити у дідуся з бабусею. Вона не помітила, як бабуся скептично піджала губи.  Батька свого Світлана не…

Дівчина з магазину жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці. — Е, жінко, ви відділом не помилилися? – намагалася вона пояснити старенькій. Та підняла брову і пішла рядами. Хвилин 20 вона вибирала, і нарешті принесла комплект яскраво-червоного кольору. -Ось цей мені загорни. Так, я на себе вибирала – глузливо сказала старенька

Молода дівчина з бутика спідньої жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці із старомодним редикюлем у руках.  — Е, жінка, ви відділом не помилилися? Там далі коридором є те що вам потрібно і за низькою ціною….

Ніна поклала онука спати і вирішила попити чаю. Засвистів чайник на плиті, і Ніна відразу вимкнула його, щоб не розбудити Сергійка. Тільки налила в чашку чаю, відпила, насолоджуючись спокоєм, як за стіною запрацювала електродриль. – Та що це таке?! Як спеціально, – Вона вибігла з квартири, прислухалася до сусідніх дверей, намагаючись вирахувати джерело шуму. Дзвонила, але ніхто не відкривав.

Ніна поклала онука спати і вирішила попити чаю. Сергійко засинав швидко і спав міцно. І цей час належав їй. Можна полежати, дати відпочинок ногам та попереку. Восени в неї завжди ломило суглоби від негоди та вітрів. А можна подрімати чи…

-Вікторе, я знаю, що у тебе є жінка. Я не збираюся тебе тримати поруч з собою, просто скажи: чим вона краща? – починаючи розмову, сказала Оля. Віктор розсміявся. – Оля! Ну як чим? Ти коли на себе в дзеркало останній раз дивилася? – Я слідкую за тобою і дочкою! – Оля ледве стримувала сльози. – Оля, це не виправдання! – відмахнувся Віктор. – Раз вже тобі все відомо, давай щось вирішувати!

Оля сиділа навпроти чоловіка і намагалася виглядати спокійною. До цього давно йшло і вона сама вирішила стати ініціатором цієї розмови. Чоловік новину про майбутню серйозну розмову сприйняв як належне. Мабуть, і сам припускав щось в цьому дусі, але все ніяк…

Сон ніяк не йшов. Думки, повертали, Яну до розмови двотижневої давності. Акуратно, щоб не розбудити дочку, вона встала з ліжка, взяла телефон. Перевірила дзвінки, смс-ки, електронну пошту – нічого. Слава мовчав і, схоже, миритися з нею не збирався. Абсурдність ситуації виштовхувала Яну з колії

Сон ніяк не йшов. Думки, одна за одною, раз у раз повертали Яну до розмови двотижневої давності. Акуратно, щоб не розбудити дочку, вона встала з ліжка, взяла телефон і клацнула вимикачем в крихітній ванній кімнаті, щільно причинивши за собою двері….

Галя шинкувала салат, на плиті кипів борщ. Вдома був і її чоловік Льоня. Він, розвалившись на дивані, відпочивав і чекав Галіних котлет. Ця субота нічим не відрізнялася від інших субот. Від безлічі субот в житті Галі. Потрібно було сходити в магазин. Жінка вийшла з під’їзду, пройшла двір і вийшла на проспект. Заскрипіли шини. Галя помітила авто, але не встигла ухилитися

Галя шинкувала салат під дзвінкий звук старого телевізора. На плиті кипів борщ, в сковороді диміли котлети. Іноді вона зітхала, важко і голосно. Вона була вдома, в рідній двійці, де роками створювала затишок своїми руками. Вдома був і її чоловік Льоня….

Наталя з подругами сиділи в кафе. – Дівчата, а ви перевіряли своїх чоловіків на вірність? – запитала Жанна. Наталя розсміялася: – Я – ні. Та й навіщо це робити? – І я теж – ні, – сказала Таня. Жанна переможно оглянула подруг і сказала: – А я вирішила перевірити свого чоловіка. І я знаю як це зробити

Наталя з подругами сиділи в кафе. -Дівчата, а ви перевіряли своїх чоловіків на вірність? – запитала раптом Жанна, яка вийшла заміж всього пару місяців тому. Наталя розсміялася: -Я – ні. Та й навіщо це робити? -І я теж – ні,…

Повернутись вверх