Головна - Історії жінок - Сторінка 57

Категорія: Історії жінок

Зранку Оксана встала, гарно вдягнулася і сіла чекати – Павло запросив її сьогодні до себе в село. Нарешті пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Павло. Він якось дивно глянув на одяг Оксани, але нічого не сказав. Нарешті вони приїхали. Оксана з подивом розглядала стару похилену хатину. – Ну що! Іди перевдягайся в сараї. Там і лопату вибереш! – Яку ще лопату?! – Оксана нічого не розуміла. – Ти нащо мене сюди привіз!?

Оксана Петрівна була видною жінкою. Незважаючи на похилий вік, вона все ще була досить гарною. Їй лестила така увага, але відповідати взаємністю вона не поспішала. Чоловіка не стало кілька років тому, вона звикла бути одною, і вона навіть трохи звикла….

– Дівчино ви випадково не з 16 квартири? – дивний чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. Ви не хочете продати мені квартиру? – Ні. – І все-таки подумайте. Чоловік пішов. Алла повернулася на кухню з думкою: “Навіщо комусь ця стара квартира”, і раптом обхопила голову: “Можливо скарб. Будинок старовинний, у квартирі, мабуть, щось є!”

– Доброго дня, дівчино ви випадково не із 16 квартири? – дивний літній чоловік звернувся до Алли. – З 16, а що? – У мене до вас пропозиція. – Слухаю. – Ви не хочете продати мені квартиру? – Поки не…

Віктор закінчував вечеряти. – Смачно? – запитала дружина. – Картоплю погано посмажила, – відповів він. Це була остання крапля. Олена, із злістю, кинула ложку в мийку. – Ой, треба ж, які образи, – розсердився Віктор. – Кажеш, я не вмію готувати, то показав би приклад. Жив якось до мене холостяком, значить готувати вмієш. Від завтра нічого не буду робити, готуй сам, – Олена ображено пішла до кімнати

– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за що, за тебе не вийшла, – Олена кинула з обуренням ложку в мийку.  – Ой, треба ж, які образи. Та якби я знав, що ти така…

Таїсія готувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було, коли на телефон прийшло повідомлення. Відкривши повідомлення, вона застигла. Повідомлення прислав чоловік. В тексті було написано: “Я йду від тебе, розлюбив, знайшов іншу, молодшу”. Чоловік прийшов години за три після смс-ки, дістав сумку, склав речі і пішов

Таїсія плакала, а доросла дочка її заспокоювала: – Мамо, ну що ти так переживаєш, на цьому життя не зупиняється. Звичайно, я теж не чекала від батька, що він зрадить нас, але ми переживемо, ми з тобою сильні, – впевнено переконувала…

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. – Наталю, ти що тут робиш? О! Фотографії дивишся, – мати підійшла і спробувала зазирнути в альбом, але Наталя чомусь швидко його закрила. – Так, мамо. Знаєш, захотілося подивитися. – А що там у вас з Ігорем? Ви коли нарешті мені внуків подаруєте?! Настрій Наталі одразу зіпсувався

Наталя дістала з шафи старі фотографії та почала їх з цікавістю розглядати. Ось це вона зовсім маленька, це вона у дідуся, а це з двоюрідною сестрою, а ось йде до школи, а ось гуляє з подругами, а це інститут, а…

Оксана прийшла з роботи втомлена. – Привіт! – в коридорі стояв її чоловік. – Я так втомилась. – Нічого, зараз виспишся, – сказав Петро. Оксана зайшла в спальню, зняла з ліжка покривало і застигла на місці. – Петю, у нас що нова постільна білизна? – запитала вона. – Таак… Це подарунок тобі… – відповів він. Жінка лягла в ліжко, взяла подушку і раптом відчула запах парфумів. Оксана різко сіла на ліжку – таких парфумів у неї не було

-Як же я скучив! – вигукнув Петро до Тані, відкриваючи двері в свою квартиру. Тетяна здивовано дивилася на нього. -Петю, ти що? – зашепотіла вона. – Оксана нас може почути! -Її немає вдома. На роботі вона – нічна зміна. Тому…

Оля зайшла в квартиру, тихенько роззулася. Раптом вона зрозуміла – вдома ще хтось є. Вона відкрила двері на кухню і побачила чоловіка з його батьками. – Оля, сідай! Нам треба поговорити, – сказала свекруха. – Може я чайник поставлю спочатку? – Почекає твій чай, – тон свекрухи не віщував нічого хорошого. – Щось сталося? – невпевнено запитала Оля. – Це нам цікаво, що сталося?! Ти чого за дітьми не дивишся і чоловіку не допомагаєш? Оля так і застигла від обурення

Олі не хотілося повертатися додому. Знову бачити невдоволене обличчя чоловіка, чути його дорікання, що все не так… Яка вона нездала дружина, хазяйка і мама. Хоча, насправді він всього один день, навіть можна сказати, пів дня він займався дітьми за тиждень….

– Юля, що за бардак у квартирі? А суп чому такий каламутний? – невдоволено запитала мама. – Я не встигаю, і Вася мені не допомагає! – А чого це він повинен тобі допомагати, він – працює, ти вдома! Юлю дратувало таке втручання мами, і якось вона заявила: – Мамо, я не розумію, чому ти весь час Васю захищаєш, а не мене? Я ж твоя дочка!

– Галино Андріївно, теща моя люба, матусю моя! – благав Вася у телефон. – Приїжджай до нас, будь ласка, моїх сил вже немає! Знову у Юльки заскоки – селера та яблучка на вечерю. Рибалка під забороною, у гаражі з хлопцями…

Настя повернулися додому з роботи. Почала готувати вечерю. Потім увімкнула ноутбук перевірити пошту і побачила лист. Відправника вона не знала. Настя відкрила його, і застигла перед екраном. На трохи змазаному знімку чорнява дівчина сиділа на колінах у Максима – чоловіка Насті

– Ти знову пізно прийдеш? – Настя стояла у дверях кімнати та дивилася, як Максим одягається. – У мене ненормований робочий день. Якщо нічого форс-мажорного не станеться, то прийду вчасно. Максим затримався на мить у дверях, ніби щось забув, окинув…

Марина мовчки сиділа на дивані. – Чоловік буде завтра. Вранці треба замовити його улюблені «котлети по-київськи», – думала вона. – А зараз треба прибрати в квартирі… Грошей у них вистачає слава Богу, тому вона викликала прибиральницю. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояли дві жінки. Марина застигла від здивування. – Алла, це ти! Ти що працюєш прибиральницею?! – здивовано запитала вона

Марина мовчки сиділа на дивані і нудилась. Щось робити, зовсім не хотілося… Віктор повернеться зі свого відрядження завтра. Вранці потрібно буде замовити його улюблені котлети по-київськи. А сьогодні вона викликала прибиральницю – треба зробити генеральне прибирання в квартирі до приїзду…

Повернутись вверх