Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 52

Категорія: Історії жінок

Таня зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Вона зняла чоботи і зайшла на кухню. За столом сидів якийсь бородатий чоловік, а перед ним стояла її тарілка з борщем. Тим самим, який вона планувала зʼїсти. – Таня, привіт, – усміхнувся їй Павло. – А це – Леонід. Мій знайомий. Таня швидко пішла в кімнату. Там уже стояла зібрана валіза

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Вона зняла чоботи і зайшла на кухню. За столом сидів якийсь бородатий чоловік, а перед ним стояла її тарілка з борщем. Тим самим, який вона планувала зʼїсти. – Таня, привіт, – усміхнувся їй Павло. – А це – Леонід. Мій знайомий. Таня швидко пішла в кімнату. Там уже стояла зібрана валіза

Таня йшла додому і намагалася згадати, за що ж вона покохала свого чоловіка… Тепер він так їй набрид, що вже який день по дорозі з роботи вона подумки уявляла, як скаже йому, що хоче розлучитися. Дітей у них немає, тож…

Оксана помітила, що з чоловіком, щось відбувається. Віктор зробив модну зачіску, купив новий одяг. Жінка вирішила, порадитися з подругою, щодо дивних змін чоловіка. – Оксано, треба простежити за ним! – запропонувала Катя. – І тобі не завадило б, оновити гардероб. Оксана погодилася і пішла діставати гроші із заначки, але повернулася жінка з вкрай здивованим виглядом

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана помітила, що з чоловіком, щось відбувається. Віктор зробив модну зачіску, купив новий одяг. Жінка вирішила, порадитися з подругою, щодо дивних змін чоловіка. – Оксано, треба простежити за ним! – запропонувала Катя. – І тобі не завадило б, оновити гардероб. Оксана погодилася і пішла діставати гроші із заначки, але повернулася жінка з вкрай здивованим виглядом

Оксана дивилася на свого чоловіка і не впізнавала його. Віктор зробив модну стрижку, прикупив нових сорочок, пару молодіжних піджаків, дорогі черевики. І це її Вітя, якого в магазин одягу, навіть за винагороду не заведеш! З ним явно щось відбувається. Напередодні…

Світлана вирішила перебрати свій гардероб. Раптом, у двері подзвонили. Вона відчинила, на порозі стояла баба Зіна, сусідка. – Нам треба серйозно поговорити, – сказала баба Зіна і заплакала. – Пам’ятаєш, до мене молода дівчина приїжджала? Марійка? – Пам’ятаю, тільки давно її не видно, – сказала Світлана. – Так, вагітна вона була. А тепер найголовніше, хлопчика вона від твого чоловіка народила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана вирішила перебрати свій гардероб. Раптом, у двері подзвонили. Вона відчинила, на порозі стояла баба Зіна, сусідка. – Нам треба серйозно поговорити, – сказала баба Зіна і заплакала. – Пам’ятаєш, до мене молода дівчина приїжджала? Марійка? – Пам’ятаю, тільки давно її не видно, – сказала Світлана. – Так, вагітна вона була. А тепер найголовніше, хлопчика вона від твого чоловіка народила

Вечір Світлана вирішила присвятити собі коханій. Чоловік Віталій поїхав на три дні у відрядження, п’ятирічна донька Анютка займалася своїми справами. Світлана пофарбувала волосся, зробила бананову маску, а потім вирішила перетрусити свій гардероб, прибрати непотрібні речі. Цікавий процес перервали, хтось подзвонив…

Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. Вдома у мами Ніну чекав теплий прийом. – Знаєш, мамо, а в мене новина є! Я купую квартиру! Тому починай збирати речі, я заберу тебе до себе, – раптом заявила Ніна. – Ти про що це, дочко? Я нікуди не поїду. Тут мій дім! – відповіла Тамара Іванівна. – До того ж, навіть не знаю, як тобі сказати…У мене дехто з‘явився

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. Вдома у мами Ніну чекав теплий прийом. – Знаєш, мамо, а в мене новина є! Я купую квартиру! Тому починай збирати речі, я заберу тебе до себе, – раптом заявила Ніна. – Ти про що це, дочко? Я нікуди не поїду. Тут мій дім! – відповіла Тамара Іванівна. – До того ж, навіть не знаю, як тобі сказати…У мене дехто з‘явився

Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її ніг. «Хоч відісплюся на свята, – думала про себе Ніна, – Вимкну телефон і не буду нікуди виходити, а то вже сил моїх немає». На автобусній…

Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

Віктор виїхав на дорогу вантажною машиною. У кабіні смачно пахло пиріжками, його улюбленими з картоплею. Мама напекла на обід, ось у дорогу й згодилися. Хоч і було свято, але він сьогодні працював – треба було доставити вантаж. Він простяг руку,…

Олена йшла, до Бориса, який чекав її в машині. Чоловік подзвонив їй ще в обід, і насторожено сказав, що їм треба серйозно поговорити. – Олено, тебе напевно дивує, що за весь час, ми бачимося тільки в тебе вдома, – почав Борис ту саму розмову. Жінка нічого не відповіла. А він продовжив: – Я казав тобі, що давно розлучився. Може, ти почала сумніватися, але я не брехав. Та дещо я тобі не сказав

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена йшла, до Бориса, який чекав її в машині. Чоловік подзвонив їй ще в обід, і насторожено сказав, що їм треба серйозно поговорити. – Олено, тебе напевно дивує, що за весь час, ми бачимося тільки в тебе вдома, – почав Борис ту саму розмову. Жінка нічого не відповіла. А він продовжив: – Я казав тобі, що давно розлучився. Може, ти почала сумніватися, але я не брехав. Та дещо я тобі не сказав

Олена спускалася сходами, до Бориса, який чекав її внизу в машині. Настрій жінки був безрадісним, хоч і йшла на побачення. Борис подзвонив їй ще в обід, щоб домовитися про вечірню зустріч, і якось трохи насторожено сказав, що їм потрібно серйозно…

– Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше, – з порогу заявила Соня, своїй подрузі. – Почекай, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? – здивувалася Марина. – А то ти не знаєш! Розвести мене з чоловіком хочеш, і ще прикидаєшся, що нічого не розумієш! – не заспокоювалася Соня. Марина здивовано слухала подругу, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше, – з порогу заявила Соня, своїй подрузі. – Почекай, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? – здивувалася Марина. – А то ти не знаєш! Розвести мене з чоловіком хочеш, і ще прикидаєшся, що нічого не розумієш! – не заспокоювалася Соня. Марина здивовано слухала подругу, не розуміючи, що відбувається

-Знаєш, Марино, подруги так не роблять. Ти не приходь до нас більше. Андрій проти, щоб ми спілкувалися. -Почекай, я не зрозуміла, а що трапилося? Я в чомусь завинила перед тобою? Ти поясни толком, що я зробила? -А то ти не…

Таня прала, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. – Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала та. – Привіт, Люба. Та от прання тут маю. – Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! – Навіщо? Куди? – Від Марійки Борька пішов. Отак взяв речі і все! До тієї Жанки в місто поїхав! Тетяна задумливо сіла на стільчик

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня прала, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. – Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала та. – Привіт, Люба. Та от прання тут маю. – Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! – Навіщо? Куди? – Від Марійки Борька пішов. Отак взяв речі і все! До тієї Жанки в місто поїхав! Тетяна задумливо сіла на стільчик

Тетяна займалася пранням, як раптом задзвонив телефон. Вона взяла слухавку. Це була її подруга Люба. -Таня, привіт! Ти зайнята? – запитала вона. -Привіт, Люба. Та от прання тут у мене… -Таня, збирайся швидше! Залиш своє прання і пішли! -Навіщо? -Від…

Павло глянув на свою дружину і скривився. – Ех, Олено! Як ти змінилася. Сидиш тут, смієшся так, що стіни тремтять, – раптом заявив чоловік. – А що ти мене постійно затикаєш? Ти дуже змінився, останнім часом, – здивувалася дружина. – Це я змінився? Ти на себе глянь! На кого ти стала схожа? – Павло вказав на живіт Олени. – Знаєш, я від тебе йду. Павло зібрав сумку, і вийшов із квартири. Олена сиділа в кріслі і дивилася в одну точку

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло глянув на свою дружину і скривився. – Ех, Олено! Як ти змінилася. Сидиш тут, смієшся так, що стіни тремтять, – раптом заявив чоловік. – А що ти мене постійно затикаєш? Ти дуже змінився, останнім часом, – здивувалася дружина. – Це я змінився? Ти на себе глянь! На кого ти стала схожа? – Павло вказав на живіт Олени. – Знаєш, я від тебе йду. Павло зібрав сумку, і вийшов із квартири. Олена сиділа в кріслі і дивилася в одну точку

Павло глянув на свою дружину і скривився. Ну хіба з такою жінкою він колись одружився? Це ж колобочок якийсь. Маленька, кругленька, вся якась рум’яна. Надто гучна. Іде по квартирі – топає, аж підлога тремтить. Ось скільки разів можна їй казати,…

Микола лягав спати, як раптом на телефон дружини почали надходити смс. – Світлано! Ти комусь терміново знадобилася, – вигукнув він. – Подивися, що там, – відповіла вона. Микола з подивом глянув на повідомлення: “Добраніч мила, мрію про завтрашню зустріч”. – Хто там? – Запитала Світлана. – Помилилися номером. Світлана подивилася на телефон, і заявила: – Ні, не помилилися

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола лягав спати, як раптом на телефон дружини почали надходити смс. – Світлано! Ти комусь терміново знадобилася, – вигукнув він. – Подивися, що там, – відповіла вона. Микола з подивом глянув на повідомлення: “Добраніч мила, мрію про завтрашню зустріч”. – Хто там? – Запитала Світлана. – Помилилися номером. Світлана подивилася на телефон, і заявила: – Ні, не помилилися

Микола вже лягав спати, як раптом на телефон його дружини почали надходити повідомлення за повідомленням. -Світлано! Тут ти комусь терміново знадобилася, – крикнув він. -Я ж сказала, що пішла в душ. Подивися, що там, – почув він відповідь дружини. Микола…

Повернутись вверх