Головна - Історії жінок - Сторінка 51

Категорія: Історії жінок

Галина увійшла до під’їзду і викликала ліфт. Раптом, до неї підійшла дівчина. Ліфт приїхав, вони обидві увійшли всередину. Галя зазначила про себе, що бачить її вперше. – Восьмий, – повідомила дівчина Галині. Галі стало ще цікавіше. Це її поверх. – А, Ви в яку кваритру? – поцікавилася Галина. – У 36, – відповіла дівчина. – Це ж моя квартира, – здивувалася Галя

Галина радісно вибігла з роботи. Оце їй сьогодні пощастило. На роботі вимкнули світло. І Галя поспішала додому. Стільки справ можна встигнути переробити. І чому б не приготувати щось смачненьке на вечерю. Давно вони з чоловіком не влаштовували романтичних вечорів. Галина…

Віра сиділа з подругами на кухні і пили чай з тортиком. – Ну, в кого які новини? – з цікавістю запитала Катя. – Ой, дівчата, не питайте – зітхнула Аня. – Та що трапилося? – нетерпляче запитала Ольга. – Зраджує Віктор мені, – Три подруги глянули на неї здивованими очима. – Взяла я його телефон, щоб фото з відпустки глянути. А там фото дівчини незнайомої. І переписка їхня. Ой, дівчата, краще б я її не бачила, – шморгнула носом Аня

– Ой, дівчатка, як я рада, що ми нарешті зібралися! – Ольга з усмішкою оглянула подруг. – Так, давно не бачились! – Погодилася Аня, поглядаючи то на подруг, то на вазу з цукерками. Три давні подруги Ольга, Аня та Катерина…

Віра давно не була на побаченні. Двоє дітей, робота – які там чоловіки! А тут раптом її запросили. Сукня у неї була. А от туфлі! Вона витягла їх з коробки і розплакалася: – Каблук відвалився, підошва їсти просить. А  грошей на нові нема! Раптом зайшов її молодший син, глянув на туфлі і пішов у свою кімнату. Повернувшись він простяг матері якусь коробочку. Віра відкрила її і ахнула

Віра виховувала дітей одна – чоловік пішов, коли народився молодший син, Андрійко, і їм одразу заявили, що він у них буде, як то кажуть – особливий. -Це ти все винна! Не вслідкувала десь, – виговорював чоловік Вірі. – От і…

Оля подивилася на годинник. Вони сиділи з Ларисою в кафе вже годину, а  подруга все скаржилася. – Слухай, Ларисо, та скажи їй один раз «Ні!» і все! Що ти тягнеш! – раптом розізлилася Оля. – Невже твоя мати  нічого не розуміє?! Лариса зітхнула. Вона встала і пішла додому. – Зараз  я їй все скажу! – рішуче подумала жінка

Лариса сиділа зі своєю подругою Олею в недорогому маленькому кафе. -От як тільки я з мамою поговорю по телефону, то одразу почуваюся винною і взагалі нікудишньою дочкою! – скаржилася Лариса. -Як тільки подзвоню їй, так і чую від неї, що…

Михайло закінчив вечеряти, коли на кухню зайшла заплакана дружина. – Що сталося? – сполошився Михайло, – Знову, з мамою посварилися? – Та ні, – схлипнула Катя і притулилася до чоловіка, – Просто вона…не хоче мені допомагати. Катя була схожа на ображену дитину. – Катю, ти дечого не знаєш, про мою маму. Вона ж… життя нормального не бачила. Катя притихла і з сумом подивилася на чоловіка

У Каті були чудові стосунки зі свекрухою. Всім дівчатам, які скаржилися на матерів своїх чоловіків, вона гордо заявляла: – А моя Антоніна Петрівна найкраща! – Ну, звичайно, вона ж далеко від вас живе, якби поруч з вами, інакше б ти…

Оксана приготувала, котлети та картопляне пюре на вечерю і почала чекати Віктора з роботи. Чоловік прийшов вчасно, сіли за стіл, як раптом Віктор сказав: – Ну невже не можна постаратися? Це їсти неможливо! Ти вдома сидиш, ну навчися вже готувати! І тут у дівчини увірвався терпець, вона встала з-за столу і пішла в кімнату збирати речі. Віктор здивовано дивився на це, і не розумів у чому провинився

– Напевне це не моє. А може, це і на краще, що ми розлучилися зараз. І дітей не завели, – казала Оксана подрузі. – І слава Богу. Я, звичайно, не хотіла тобі це говорити, все-таки ти його любила. Але якщо…

Лариса прийшла ввечері з роботи. Вона роззулася в коридорі і зайшла в  кімнату. Чоловік сидів на дивані і перемикав канали в телевізорі. –  Привіт, Андрію. Я подала заяву на розлучення, – прямо з порога почала  вона. – Я не хочу більше з тобою жити! Все життя мені зраджуєш, а я очі  на все закриваю! Андрій застиг із пультом в руках

Ларисі вже було майже п’ятдесят два роки і вона нарешті зважилася на розлучення з чоловіком… З ним вони прожила цілих двадцять сім років. Лариса прийшла ввечері з роботи. Вона роззулася в коридорі і зайшла в кімнату. Чоловік сидів на дивані…

Тетяні йшла у гості до подруги Віки. Вона відчинила хвіртку. Двері в  будинок були незамкнені. Таня увійшла всередину, хотіла було покликати  подругу, але раптом почула якийсь шум із вітальні. Вона зазирнула у  відчинені двері і побачила свого чоловіка і Віку, які цілувалися…  Дівчина застигла і швидко взялася за одвірок

Таня сиділа на дивані, підібгавши під себе ноги, і читала цікаву книгу. Їй уже кілька разів здавалося, що вона чула десь в квартирі дзюрчання води. Але в працювала пральна машинка, і Таня заспокоювала себе тим, що їй всього лише здалося….

Олексій поїхав на заробітки в Польщу. Оксана зраділа: – Давай їдь, хоч заробиш,  допоможемо дітям. Олексій працював на будівництві, справно надсилав гроші дружині. Приїжджав додому раз на рік. Якось, Оксана прибирала в будинку, коли в двері подзвонили. На порозі стояв Олексій, та не один, а з хлопчиом років п’яти. – Ось Оксана, це Артемко, це мій син. Оксана від цих слів застигла на місці

Оксана в молодості була симпатичною та стрункою. Їй довелося вибирати собі чоловіка, бо Михайло та Олексій майже одночасно, освідчилися їй у коханні, і запропонували заміж. І хоча вона зустрічалася з Олексієм, Михайло не втрачав надії, що колись вона покохає його….

Ірина готувала обід, раптом у двері подзвонили. Жінка підійшла до дверей. На порозі стояв Павло – чоловік племінниці Каті. – Що тобі треба? – Запитала вона, не відчиняючи двері. – Ірино Петрівно. Вона у вас? Мені треба з нею поговорити, – наполегливо сказав чоловік. Жінка неохоче відкрила. – Ну і? Для чого приїхав? – Я хочу поговорити з Катею і все пояснити… Я цього не хотів, – виправдовувався Павло

Катя стояла біля вокзалу, тримаючи в одній руці велику сумку, а іншою тримаючи за руку п’ятирічну Оксану. -Мамо, а ми надовго сюди приїхали? – Запитала дівчинка, з цікавістю оглядаючи нове місто. -Як вийде. -Тихо відповіла Катя. Двадцятишестирічна Катерина ще зовсім…

Повернутись вверх