Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 45

Категорія: Історії жінок

Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна Петрівна переїхала з села у місто. В селі ж треба і воду, і дрова носити, і на городі поратися. А здоровʼя вже не те. Якось вона вирішила витрясти скатертину зі свого балкону, як раптом почувся голос сусідки. – Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон?! Ганна Петрівна дуже образилася. Такого ставлення вона не очікувала. Та це був тільки початок

Ганна Петрівна переїхала у квартиру в місті, коли вже давно була на пенсії. Здоровʼя вже не давало жити в селі, де потрібно було і воду, і дрова носити, і працювати на городі. -У селі без цього ніяк, – пояснювала свій…

Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала на кухні посуд після сніданку, коли задзвонив телефон. – Мабуть Віталій щось забув, – подумала жінка. Вона взяла телефон. Номер був незнайомий. – Алло! Слухаю вас! – промовила Марина. – Здрастуйте, Марино. Можу я з вами поговорити? – пролунав з телефону незнайомий голос. – Так, – відповіла Марина. – Я – Ольга, дружина Віталія… Алло? Ви тут? Марина застигла від почутого. Такого не могло бути

Підозри почали з’являтися у Марини вже давно, ще тоді, коли Віталій став пропадати на вихідні, пояснюючи це роботою, відрядженнями, ще якимись дивними причинами. Спочатку все було просто чудово. Марина прямо відчувала, що це її людина. За всіма картинками та якостями,…

Рита відпросилася з роботи раніше і пішла додому. Дорогою вона вирішила зайти в гості до свекрухи. Рита подзвонила у двері та ніхто чомусь не відкривав. Вона вже думала йти додому, як раптом двері відчинилися. Рита ахнула – на порозі в халаті стояв її чоловік, який мав бути зараз на роботі. – Коханий, хто там прийшов? – раптом почувся жіночий голос з кімнати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита відпросилася з роботи раніше і пішла додому. Дорогою вона вирішила зайти в гості до свекрухи. Рита подзвонила у двері та ніхто чомусь не відкривав. Вона вже думала йти додому, як раптом двері відчинилися. Рита ахнула – на порозі в халаті стояв її чоловік, який мав бути зараз на роботі. – Коханий, хто там прийшов? – раптом почувся жіночий голос з кімнати

Маргарита Миколаївна прийшла з роботи ще годину тому, але досі не переодяглася в домашній одяг. Вона сиділа на кухні за столом, поклавши перед собою телефон і чекала дзвінка… І ось нарешті задзвенів телефон. -Ну що, синку?! Здав? – схвильовано запитала…

Ольга зробила гарну зачіску, вдягнула свою найкращу сукню, нафарбувалася. Вона покрутилася перед дзеркалом і щаслива пішла на зустріч із Василем. Вони гарно провели вечір. – Олю, я хотів тобі дещо сказати. Навіть не знаю з чого почати, – промовив Василь. Оля обняла його. – Давай просто поїдемо додому, – сказала вона. – Я скоро одружуюся, – раптом сказав Василь. Ольга застигла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зробила гарну зачіску, вдягнула свою найкращу сукню, нафарбувалася. Вона покрутилася перед дзеркалом і щаслива пішла на зустріч із Василем. Вони гарно провели вечір. – Олю, я хотів тобі дещо сказати. Навіть не знаю з чого почати, – промовив Василь. Оля обняла його. – Давай просто поїдемо додому, – сказала вона. – Я скоро одружуюся, – раптом сказав Василь. Ольга застигла від несподіванки

Квартира Олі була схожа ніби на якийсь музей. Всюди лежали, стояли, були розкидані речі її коханого Василя. Торкатися до речей, чи прибирати їх було не можна, бо ось-ось, мабуть завтра, він до неї повернеться… Так, принаймні, думала Оля. Якось одного…

Олена повернулася додому і застала чоловіка з іншою жінкою. – Не кажи нічого. Даю годину, щоб вас тут не було, – тихо сказала Олена. Вона зайшла на кухню і набрала до подруги. Ольга приїхала за пів години, коли Павло з своєю пасією виходив з квартири. – А ти чому плачеш? І куди пішов Павло з Ганною, – запитала Ольга. Олена здивованно подивилася на подругу. – Ганна? Але ж цього не може бути, вона його сестра!

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена повернулася додому і застала чоловіка з іншою жінкою. – Не кажи нічого. Даю годину, щоб вас тут не було, – тихо сказала Олена. Вона зайшла на кухню і набрала до подруги. Ольга приїхала за пів години, коли Павло з своєю пасією виходив з квартири. – А ти чому плачеш? І куди пішов Павло з Ганною, – запитала Ольга. Олена здивованно подивилася на подругу. – Ганна? Але ж цього не може бути, вона його сестра!

Олена тривожно переводила погляд із Павла на Ольгу. Здалося, чи між ними щось промайнуло? Дуже загадково Ольга посміхнулася. Покупців у супермаркеті було багато, і їхня компанія у проході між стелажами явно заважала оточуючим. – Вибач, Оля, ми поспішаємо, – сказав…

Катя прокинулася рано, приготувала сніданок. Жінка пішла розбудити чоловіка. – Коханий, на роботу спізнишся, – сказала вона. Вадим вскочив з ліжка і застиг. – Чому ти не випрасувала сорочку? – злісно промовив Вадим. – Я повинен виглядати ідеально. Катя зітхнула, вона за десять років втомилася від його вимог. Жінка швидко випрасувала одяг, нагодувала чоловіка і провела на роботу. Ближче обіду на телефон Каті прийсло смс. Писала Ірина колега Вадима. – Катю, приїжджай до нас в офіс. Ти маєш це побачити. 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прокинулася рано, приготувала сніданок. Жінка пішла розбудити чоловіка. – Коханий, на роботу спізнишся, – сказала вона. Вадим вскочив з ліжка і застиг. – Чому ти не випрасувала сорочку? – злісно промовив Вадим. – Я повинен виглядати ідеально. Катя зітхнула, вона за десять років втомилася від його вимог. Жінка швидко випрасувала одяг, нагодувала чоловіка і провела на роботу. Ближче обіду на телефон Каті прийсло смс. Писала Ірина колега Вадима. – Катю, приїжджай до нас в офіс. Ти маєш це побачити. 

Катя старша за чоловіка на вісім років, і це зовсім не кидалося в очі. Вона завжди виглядала молодо, задеркувато і життєрадісно. Заміж за Вадима вона виходила у двадцять дев’ять років, а на вигляд можна було дати їй вісімнадцять. Вона була…

Тетяна прийшла на побачення з Костянтином. Вони сіли за столик. Раптом у Тетяни задзвонив телефон. Вона встала, щоб відійти поговорити з донькою і поправила спідницю, яка трохи піднялася, поки вона сиділа. – Тетянко, не варто. У тебе такі гарні ноги. Нема чого їх ховати, – раптом сказав Костянтин. Тетяна почервоніла. – Що я тут роблю? – подумала вона. Та далі все стало ще гірше

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна прийшла на побачення з Костянтином. Вони сіли за столик. Раптом у Тетяни задзвонив телефон. Вона встала, щоб відійти поговорити з донькою і поправила спідницю, яка трохи піднялася, поки вона сиділа. – Тетянко, не варто. У тебе такі гарні ноги. Нема чого їх ховати, – раптом сказав Костянтин. Тетяна почервоніла. – Що я тут роблю? – подумала вона. Та далі все стало ще гірше

-Таню, та він же очей з тебе не зводить. Дивись, дивись, – шепотіла Лариса, показуючи очима у напрямку сусіднього столика. -Перестань, – зніяковіло відповіла Тетяна не обертаючись. Вона й так знала, хто там сидить – новий керівник їхнього відділу. З…

Віра з мамою гуляли містом. Раптом дівчинка побачила, як її батько йде за ручку з якимось хлопчиком. Віра зраділа, швидко побігла до них із вигуками: “Татусю, татусю”. І тут її зупинила мама. – Послухай, доню, не називай свого батька “татом” при людях. Зрозуміла? – сказала мама. – Чому? – здивувалася дівчинка. – Потім все дізнаєшся, ще трохи підрости, – пояснила мама. Коли Віра була у випускному класі, мама розповіла їй усе. Дівчина аж застигла від почутого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра з мамою гуляли містом. Раптом дівчинка побачила, як її батько йде за ручку з якимось хлопчиком. Віра зраділа, швидко побігла до них із вигуками: “Татусю, татусю”. І тут її зупинила мама. – Послухай, доню, не називай свого батька “татом” при людях. Зрозуміла? – сказала мама. – Чому? – здивувалася дівчинка. – Потім все дізнаєшся, ще трохи підрости, – пояснила мама. Коли Віра була у випускному класі, мама розповіла їй усе. Дівчина аж застигла від почутого

Свого батька Віра пам’ятала з раннього дитинства. Він приходив до неї, грав із донькою, брав її з дитячого ліжечка і носив по кімнаті. Але більше вона запам’ятала маму та бабусю, які були завжди поруч із нею: і вдень, і вночі….

Юля сиділа на дивані та читала книгу. Увійшла мама. Обличчя її було загадковим. – Юля, ти хочеш познайомитись з чоловіком? – запитала вона. – З яким? – здивувалася Юля. – Племінник моєї колеги цікавиться тобою, – пояснила мама. Юля погодилася. В суботу вона вирушила в зазнечене місця. Дівчина прийшла вчасно, але Володимира ніде не було. Раптом до неї підійшла якась незнайома жінка. – Ви Юля? – запитала вона. – Так. Це я. А ви хто? – здивувалася Юля. – Я повинна вам дещо розповісти, – несподівано сказала незнайомка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля сиділа на дивані та читала книгу. Увійшла мама. Обличчя її було загадковим. – Юля, ти хочеш познайомитись з чоловіком? – запитала вона. – З яким? – здивувалася Юля. – Племінник моєї колеги цікавиться тобою, – пояснила мама. Юля погодилася. В суботу вона вирушила в зазнечене місця. Дівчина прийшла вчасно, але Володимира ніде не було. Раптом до неї підійшла якась незнайома жінка. – Ви Юля? – запитала вона. – Так. Це я. А ви хто? – здивувалася Юля. – Я повинна вам дещо розповісти, – несподівано сказала незнайомка

Був суботній зимовий вечір. Юля сиділа на дивані та читала захоплюючий роман, а мама розмовляла з кимось по телефону. Затишна домашня обстановка, тепло та нікуди не хочеться йти. Ще б чайку гаряченького і було б чудово! Увійшла мама. Обличчя її…

Борис діловито перераховував гроші, які лежали на столі. – Ти маєш годину, щоб зібрати свої речі, – раптом сказав він Тетяні. – На розлучення я подам сам! – Як я піду? А діти? – розгублено промовила дружина. – Сини залишаться зі мною. Це їх дім, а я їх батько. А ти повертайся туди, звідки я тебе взяв! Тетяна не вірила, що це відбувається насправді

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Борис діловито перераховував гроші, які лежали на столі. – Ти маєш годину, щоб зібрати свої речі, – раптом сказав він Тетяні. – На розлучення я подам сам! – Як я піду? А діти? – розгублено промовила дружина. – Сини залишаться зі мною. Це їх дім, а я їх батько. А ти повертайся туди, звідки я тебе взяв! Тетяна не вірила, що це відбувається насправді

-Ти маєш годину на те, щоб зібрати свої речі. На розлучення я подам сам, – ​​Борис діловито перераховував гроші, які лежали на столі. Перед цим він запитав Таню про залишок грошей, що виділялися їм щомісяця на продукти. Чоловік би і…

Повернутись вверх