Головна - Історії жінок - Сторінка 42

Категорія: Історії жінок

Ірина варила на кухні борщ. Раптом вона почула звук ключа в дверному замку. Вона швидко вийшла в коридор. Вхідні двері відчинилися і на порозі зʼявився її чоловік. І з’явився не один! На порозі стояла незнайома молода дівчина. – Знайомся, Ірино, це Оля, – ввічливо сказав Сергій. – Вона житиме з нами! Ірина так і застигла

Ірина була дуже дбайливою дружиною. Велику роль такому відношенні до чоловіка зіграло її виховання. Бабуся і мама були такими ж зразковими дружинами, якою була Ірина. Дідусь Ірини і її батько купалися в комфорті і ніколи не скаржилися на своїх дружин…

Наталка з Сергієм стали жити разом. Сергій запропонував їй одружитися. Наталка вже мріяла про красиву сукню, зачіску, гостей. А потім сталося незрозуміле! – Наталю, я купував собі ковбасу. Де вона?! – раптом запитав її Сергій. – Ковбасу? Ааа! Я її з’їла, вибач, – сказала Наталя. – Це я купив! Більше не бери продукти, які я собі купую! – раптом сказав Сергій. Наталка дивилася на нього з широко відкритими очима

Наталка забігла в квартиру абсолютно щаслива. -Ну нарешті! Нарешті це сталося! – подумала вона. Наталка подивилася на годинник: у цей час її батьки зазвичай пили чай. Ось і зараз світло на кухні горіло і чулася тиха розмова. Наталка зробила серйозне…

Поліна їхала в гості до родичів. Жінка вирішила пообідати. Обід вона взяла з собою. Продуктів домашніх у них вдосталь. Навіщо даремно витрачати гроші? Вона дістала домашню ковбаску, запечене мʼясце, хліб, овочі і поставила на стіл. Раптом вона побачила, що її незнайомий супутник з апетитом дивився на смаколики. – Пригощайся, Романе! – несподівано сказала жінка. Чоловік підскочив і глянув на неї. Його очі округлилися. Раптом він її згадав

Чоловік із сином занесли у вагон сумки. Дбайливо все поскладали. -Все, йдіть! Уже пора. Сьома година, – сказала пасажирка. – Вам на роботу о восьмій. -Поліна, мій брат тебе зустріне, сумки не тягай сама! – сказав чоловік. -Сергію, ти вже…

Світлана розбирала речі чоловіка після переїзду. Раптом вона помітила невелику коробку, яка стояла окремо. Вона відкрила її і ахнула! Там були красиві жіночі туфлі на високому підборі! Світлана застигла від здивування. – Може це мені подарунок? – подумала вона. Але туфлі були явно ношені. Чоловік прийшов з роботи пізно. – Любий, а що це за коробка там лежить? – лагідним голоском заспівала вона. Володимир якось дивно глянув на неї. Світлана була в очікуванні найгіршого

Світлана спочатку зовсім не звертала уваги на Володимира. Завжди вважала його не те, щоб другом, а просто сусідом. Все змінилося після того, як вона повернулася до батьківського дому після навчання у технікумі в місті. Тепер Володька виглядав зовсім інакше! Високий,…

Володимир прийшов з роботи і вони зі Світланою сіли вечеряти. Чоловік постійно брав у руки телефон, бо йому приходили якісь повідомлення. – Коханий, а хто тобі там стільки пише?! – здивовано запитала Світлана. – А що? Тобі заважає? – обурився чоловік. – Я ж старалася, готувала, а ти не їси, а длубаєшся в тарілці! – Я не дуже зголоднів. – Ти що, вже десь повечеряв? – запитала Світлана. Чоловік застиг з ложкою в руці. Світлана раптом все зрозуміла

-Мамо, невже ти не розумієш? Мені й так важко. Вдома багато роботи – приготуй встигни, прибери, за дітьми подивися. Ну куди мені працювати?! -Так воно то так, але зараз Миколка школу закінчить, Таня в садочок піде. Що ти робитимеш цілий…

Ірина поставила перед чоловіком тарілку із солянкою. – Приємного апетиту, – сказала вона. Андрій підозріло глянув на дружину. – Тільки б йому сподобалося, – думала Ірина. – Тоді може не згадає? Андрій не поспішав починати їсти. – Щось не так? – спитала Ірина. – Зараз дізнаємося, – сказав він і з’їв першу ложку. – Невже обійшлося? – думала Ірина. – Невже не згадає? – Як це я забув? – сказав Андрій і пішов у кімнату. – Таки згадав, зараз почнеться, – подумала Ірина, і важко опустилася на стілець

Ірина поставила перед чоловіком тарілку із солянкою. – Приємного апетиту, Андрію, – сказала Ірина. «Тільки б йому сподобалося, може, тоді все ще обійдеться, – думала Ірина.» Ірина переживала, раптом чоловік помітить, що вона дещо не встигла зробити вдома. І тоді…

Юля сиділа на кухні і пила чай з полуничним варенням. Раптом на телефон прийшло повідомлення від її чоловіка: «Юля, вибач мені, але я більше не повернуся!». Вона так і застигла з телефоном в руках. Юля швидко набрала номер чоловіка. – Миколо, що це за повідомлення?! – кричала вона в слухавку. Микола мовчав, а в цей час Юля раптом почула в слухавці дитячий голос і сміх. Вона застигла від несподіваної здогадки

Миколі було п’ятдесят років і він був молодший за Юлю аж на сім років. Юля все життя переживала, що чоловік знайде собі молодшу. А тут Микола ще й почав часто їздити у відрядження й іноді затримувався там надовго… У Миколи…

Оксана мила посуд після сніданку. – Оксано, ти тільки цю чашечку не мий, – сказав чоловік, зайшовши на кухню. – Чому? – здивувалася вона. – Ще зітреш золотий малюнок, і зіпсуєш чашку. Я сам її краще помию. Вимивши свою чашку, Сергій пішов у спальню і відчинивши шафу застиг. – Оксано, швидко йди сюди, – вигукнув він до дружини. Оксана кинула все, і побігла до чоловіка, не здогадуючись, що там такого вже й сталося

Оксана була дівчиною з характером, тому всі близькі та знайомі дивувалися, як вона одружилася з Сергієм, як не пішла від нього через рік після весілля і примудрилася прожити з ним двадцять років, та й зараз продовжує жити. Сергій має свій…

Марина повернулася додому пізно. Михайло якраз чистив рибу. – О, привіт, ти вже повернулася, як день народження Світлани? – запитав чоловік. – Нормально, – відмахнулася дружина. Михайло помітив, що Марина якось дивно виглядає. – Що сталося, кохана, – занепокоївся чоловік. – Я навіть не знаю, як тобі це сказати, – почала жінка. – На святі я зустріла Ігора, чоловіка Лариси. І він їй зраджує. Михайло застиг від здивування

– Дорогий, нас покликали на день народження у суботу. У Світлани Микитенко ювілей. – А я з Віктором на рибалку хотів поїхати. Може одна з’їздиш, га? Я так не люблю ці ювілеї.. А я тобі риби привезу, потім посмажеш. Смакота!…

Олена поверталася додому з важкими пакетами в руках. Раптом вона зустріла свою давню подругу. – Олено, привіт! – весело, сказала Ольга. – Привіт Оля. Як поживаєш? Де працюєш? – запитала Олена. – В офісі біля торгового центру, знаєш там…, – не договорила Оля. – Знаю, там мій чоловік працює, Віктор, – зраділа Олена. Раптом, Оля якось дивно подивилася на Олену. – Оля, ти щось знаєш про мого чоловіка? – здивувалася Олена. – Так, – сказала Оля, і опустила погляд вниз. Олена застигла в очікуванні

Олена з Віктором прожили двадцять років разом, і раптом вона його запідозрила у зраді. Так і сказала йому: – Я відчуваю, що ти мені зраджуєш. – Чого це ти раптом відчула? – Розумієш, я з тих жінок, котрі підозрюючи обман,…

Повернутись вверх