Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 38

Категорія: Історії жінок

Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

-Віра, ось ще котлетки, у фольгу загорну, Олег любить мої котлетки. Минулого разу так нахвалював, так нахвалював. Ось ще, варення і компотик, – збирала Катерина передачу доньці. -Ой, мамо, дякую велике! Ну добре, піду, бо треба ще Олегу вечерю приготувати,…

Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

Заміж Надія вийшла з великого кохання. Сергій був симпатичним хлопцем, високим з карими очима та приємною усмішкою. Правда багато дівчат на нього заглядалися, але він вибрав саме Надію. Вона гарна, світловолоса з блакитними очима. Сергій навчався на третьому курсі, коли…

Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

Олена та Микола жили щасливим розміреним життям. Діти росли та радували батьків. Рита 12-ти років та Іванко 6-ти років. Весь цей час Микола часто їздив по відрядженнях. Заробляв добре, і міняти нічого не збирався. Одного вечора йому зателефонували. Спочатку він…

Віра святкувала день народження. Жінка накрила святковий стіл. Прийшли рідні та друзі. Всі привітали іменинницю, сіли за стіл. – Коханий, а де Настя? – запитала Віра у чоловік, не побачивши найкращої подруги за столом. – Не знаю. ЇЇ телефон не відповідає, – сказав Андрій. Зрештою подруга прийшла. Коли Настя увійшла до кімнати, настала тиша. – Ой, Настю, ти навіщо це зробила, – охнула Віра побачивши подругу. Решта гостей була вражена не менше 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра святкувала день народження. Жінка накрила святковий стіл. Прийшли рідні та друзі. Всі привітали іменинницю, сіли за стіл. – Коханий, а де Настя? – запитала Віра у чоловік, не побачивши найкращої подруги за столом. – Не знаю. ЇЇ телефон не відповідає, – сказав Андрій. Зрештою подруга прийшла. Коли Настя увійшла до кімнати, настала тиша. – Ой, Настю, ти навіщо це зробила, – охнула Віра побачивши подругу. Решта гостей була вражена не менше 

Настя з дитинства дружила з Вірою, дівчата були сусідами, квартири поруч. Мами їх працювали в одній школі. Найкращими подругами були. За однією партою у школі сиділи, навчалися обидві добре. Але характером були абсолютно різними. Настя, була енергійно, дзвінкою, душею компанії,…

Іван з дружиною Валентиною і її сестра вечеряли у нього в дворі. Валентина дивиться на сестру з подивом. Ганна підкладала Івану рум’яні пиріжки, підливала чай, ніби ненароком торкалася за руку. А він, навіть не міг приховати від дружини закоханих поглядів, якими обдаровує її сестру. А наступного дня усе село ахнуло від несподіваної новини. Іван пішов від своєї Валентини до іншої! І найцікавіше до кого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван з дружиною Валентиною і її сестра вечеряли у нього в дворі. Валентина дивиться на сестру з подивом. Ганна підкладала Івану рум’яні пиріжки, підливала чай, ніби ненароком торкалася за руку. А він, навіть не міг приховати від дружини закоханих поглядів, якими обдаровує її сестру. А наступного дня усе село ахнуло від несподіваної новини. Іван пішов від своєї Валентини до іншої! І найцікавіше до кого

Життя в селі у всіх на очах. І нічого не сховається від пильних сусідів. От і від Олега неможливо нічого сховати. Він балакучий на все село, іноді люди не можуть відрізнити де правда, а де вигадка. Але щоразу виходило так,…

Лідія мила вікна, як раптом до будинку підʼїхала дорога, шикарна машина. З неї вийшла якась молода жінка і швидко відкрила дверцята. – Мамо, давай швидше виходь! – сказала вона старенькій, яка була в машині. – Що ти там пораєшся? Тепер ти житимеш тут! Вона вивела літню матір з машини. Було видно, що та не хотіла виходити. – Та як вам не соромно, отак з матір’ю?! – Ліда аж не зрозуміла, що це таке відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лідія мила вікна, як раптом до будинку підʼїхала дорога, шикарна машина. З неї вийшла якась молода жінка і швидко відкрила дверцята. – Мамо, давай швидше виходь! – сказала вона старенькій, яка була в машині. – Що ти там пораєшся? Тепер ти житимеш тут! Вона вивела літню матір з машини. Було видно, що та не хотіла виходити. – Та як вам не соромно, отак з матір’ю?! – Ліда аж не зрозуміла, що це таке відбувається

Таїсія сиділа перед великим дзеркалом і пильно вдивлялася у своє відображення. На обличчі молодим блиском сяяли небесного кольору очі. Від хвилювання перед майбутньою подією на щоках зʼявився рум’янець. Сьогодні був особливий день, на який вона чекала все життя. Ще раз…

Олег збирав свої речі у розкриту сумку, швидко й квапливо. Він хотів якнайшвидше піти звідси, з цієї квартири, від цієї жінки. – Олег, я прошу тебе… Олег! Я не зможу одна, розумієш, – плакала Ніна. – Ніно, ну май ти повагу до себе. Я не хочу з тобою жити, розумієш? Ти мені не потрібна. – Я і так, – тут він помовчав. – Йду з порожньою сумкою, адже я все тобі залишаю, Ніно! Тобі та дітям! Але Ніна знала, що він говорить не всю правду

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег збирав свої речі у розкриту сумку, швидко й квапливо. Він хотів якнайшвидше піти звідси, з цієї квартири, від цієї жінки. – Олег, я прошу тебе… Олег! Я не зможу одна, розумієш, – плакала Ніна. – Ніно, ну май ти повагу до себе. Я не хочу з тобою жити, розумієш? Ти мені не потрібна. – Я і так, – тут він помовчав. – Йду з порожньою сумкою, адже я все тобі залишаю, Ніно! Тобі та дітям! Але Ніна знала, що він говорить не всю правду

-Олег, я прошу тебе… Олег. Я не зможу одна, розумієш. -Ніно, ну май ти повагу до себе, ти все-таки жінка. Я не хочу з тобою жити, розумієш? Навіщо ти просишся? Ти мені не потрібна. Ти що перша від кого йде…

Оля вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? В такий час? – подумала жінка і взяла слухавку. – Тату, що сталося? – занепокоїлася вона. – Оля, тата більше немає, – крізь сльози сказала сусідка батька. – Приїдь швидше. Я не знаю, що робити. Оля застигла. – Андрію, батька не стало, – прошепотіла вона до чоловіка. – Ти поїдеш зі мною на прощання? – Ні! Не поїду, – категорично відповів чоловік. – Але чому? – ніяк не могла повірити у таку відповідь чоловіка Ольга

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? В такий час? – подумала жінка і взяла слухавку. – Тату, що сталося? – занепокоїлася вона. – Оля, тата більше немає, – крізь сльози сказала сусідка батька. – Приїдь швидше. Я не знаю, що робити. Оля застигла. – Андрію, батька не стало, – прошепотіла вона до чоловіка. – Ти поїдеш зі мною на прощання? – Ні! Не поїду, – категорично відповів чоловік. – Але чому? – ніяк не могла повірити у таку відповідь чоловіка Ольга

Важко опустившись на табуретку, Оля подивилася на годинник. Половина другої ночі.  – Не дарма на роботі жартують, що перший день відпустки – найважчий. Стільки сьогодні переробила, – вона озирнулася довкола, – чистота, дивитись приємно. Діти мало допомагають: випускний клас –…

Наталя дивилася телевізор, як раптом у двері постукали. Вона здивовано пішла відкривати. На порозі стояв її сусід Сергій. Він якось ніяково посміхався. Та найдивнішим було те, що він був у піджаку з метеликом, і з букетом квітів! Наталя ахнула і прикрила рот долонею. А Сергій раптом сказав: – Наталко, я зважився на найважливіший крок у своєму житті! Наталя не розуміла, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя дивилася телевізор, як раптом у двері постукали. Вона здивовано пішла відкривати. На порозі стояв її сусід Сергій. Він якось ніяково посміхався. Та найдивнішим було те, що він був у піджаку з метеликом, і з букетом квітів! Наталя ахнула і прикрила рот долонею. А Сергій раптом сказав: – Наталко, я зважився на найважливіший крок у своєму житті! Наталя не розуміла, що відбувається

Єдине, що Наталка вміла готувати добре – тонкі млинці. Але в гуртожитку, куди вона переїхала на першому курсі, це була, чи не найулюбленіша їжа. Швидко, смачно, просто і, головне, ощадливо… Але тільки у студентському гуртожитку Наталя дізналася, що у когось…

Віра Іванівна спекла тортик, накрутила голубців. Сьогодні у жінки день народження, у гості приїде син. Віра накрила стіл, і весь день чекала на Олексія, але його все не було. Вже ввечері жінка зателефонувала до сина сама, але його телефон був відключений. – Дивно, Олексій завжди був на зв’язку, – подумала Віра. Від поганих думок жінку відволік дзвінок у двері. Віра відкрила двері, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Іванівна спекла тортик, накрутила голубців. Сьогодні у жінки день народження, у гості приїде син. Віра накрила стіл, і весь день чекала на Олексія, але його все не було. Вже ввечері жінка зателефонувала до сина сама, але його телефон був відключений. – Дивно, Олексій завжди був на зв’язку, – подумала Віра. Від поганих думок жінку відволік дзвінок у двері. Віра відкрила двері, і застигла від здивування

Віра Іванівна подивилася у вікно і важко зітхнула. Вона ж так надіялася, що хоча б сьогодні, у її день народження, син приїде відвідати матір, але не тут було. Олексій не тільки не приїхав, але навіть не подзвонив. Весь день Віра…

Повернутись вверх