Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 31

Категорія: Історії жінок

Віра влаштувалася на нову роботу. Прибиральницею в міську раду. Сьогодні у неї перший робочий день. Віра прийшла на робору рано, взяла відро, швабру і пішла мити коридор. – Ой, а я ж навіть не знаю, як нашого мера звуть, – раптом подумала вона. – Там на першому поверсі є стенд, з його фотографією та прізвищем, спущусь подивлюсь. Жінка спустилась, глянула на фото мера, прочитала його пізвище, і застигла на місці. – Цього ж не може бути, – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра влаштувалася на нову роботу. Прибиральницею в міську раду. Сьогодні у неї перший робочий день. Віра прийшла на робору рано, взяла відро, швабру і пішла мити коридор. – Ой, а я ж навіть не знаю, як нашого мера звуть, – раптом подумала вона. – Там на першому поверсі є стенд, з його фотографією та прізвищем, спущусь подивлюсь. Жінка спустилась, глянула на фото мера, прочитала його пізвище, і застигла на місці. – Цього ж не може бути, – тільки й промовила вона

Жінка у відділі кадрів міської ради оформила документи на нову співробітницю. Потім зателефонувала: – Інно Андріївно зайдіть до мене! Тут ваша нова співробітниця. Незабаром та зайшла у кабінет і одразу звернулася до новенької жінки вже в роках: – Ви нова…

Віктор сидів за столом. Олена  про щось розповідала, але Віктор думав про своє. – Вітя. Ти зовсім мене не слухаєш. Щось сталося? – запитала Олена. – Ні. Все добре, – відповів чоловік. – Давай розповідай. Я ж бачу, – наполягла вона. – Олено, а ти суп вмієш готувати? – раптом запитав Віктор. – Суп? Який? – здивувалася жінка. – Звичайний, борщ чи бульйон курячий з локшиною, – пояснив чоловік. – Так, всім, – відповіла Олена. -Тоді в мене до тебе буде прохання, – почав Віктор. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор сидів за столом. Олена  про щось розповідала, але Віктор думав про своє. – Вітя. Ти зовсім мене не слухаєш. Щось сталося? – запитала Олена. – Ні. Все добре, – відповів чоловік. – Давай розповідай. Я ж бачу, – наполягла вона. – Олено, а ти суп вмієш готувати? – раптом запитав Віктор. – Суп? Який? – здивувалася жінка. – Звичайний, борщ чи бульйон курячий з локшиною, – пояснив чоловік. – Так, всім, – відповіла Олена. -Тоді в мене до тебе буде прохання, – почав Віктор. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Пакет зі сміттям стояв біля вхідних дверей п’ятнадцятої квартири другий день. Віктор запам’ятав цю деталь, бо мало не зачепився об нього вчора. Сьогодні ж вранці до пакету для сміття додався малесенький кульок. Сміття не видавало неприємного запаху, але вигляд його…

Люба смажила котлетки, які так любить її чоловік. Раптом пролунав дзінок телефону, дзвонив Ігор. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася Люба, піднявши слухавку. – Я йду від тебе. Збери мої речі, – почула вона у відповідь. – Що? Як? Чому?- намагалася запитати дружина. Але у слухавці вже були гудки. За дві години з’явився Ігор. – Ти можеш хоч щось пояснити? – спокійно запитала Люба. – Не прикидайся! Ти все знаєш, – раптом сказав Ігор. Люба здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба смажила котлетки, які так любить її чоловік. Раптом пролунав дзінок телефону, дзвонив Ігор. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася Люба, піднявши слухавку. – Я йду від тебе. Збери мої речі, – почула вона у відповідь. – Що? Як? Чому?- намагалася запитати дружина. Але у слухавці вже були гудки. За дві години з’явився Ігор. – Ти можеш хоч щось пояснити? – спокійно запитала Люба. – Не прикидайся! Ти все знаєш, – раптом сказав Ігор. Люба здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Ігор, ти йдеш? Вечеря холоне, – гукнула з коридору Люба. – Принеси сюди. Бачиш, я зайнятий, – вигукнув чоловік. Ігор сидів за комп’ютером та грав. Насправді гру він включав лише коли Люба підходила до нього. Решту часу він проводив…

Лариса поверталася додому з відрядження. Відчинивши двері своїм ключем, жінка помітила взуття та одяг чоловіка. – Дивно. Віктор в цей час завжди на роботі, – подумала вона. За хвилину в коридорі з’явився чоловік. – Привіт, Ларисо! Ти ж завтра мала приїхати, – здивувався Віктор. – Хотіла зробити сюрприз, – усміхнулася жінка. – Зараз, переодягнуся і приготую вечерю. Лариса, зняла пальто і пішла у спальню. Але раптом Віктор зупинив її. – Не заходь туди! – вигукнув він. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розумічи, що відбувається 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса поверталася додому з відрядження. Відчинивши двері своїм ключем, жінка помітила взуття та одяг чоловіка. – Дивно. Віктор в цей час завжди на роботі, – подумала вона. За хвилину в коридорі з’явився чоловік. – Привіт, Ларисо! Ти ж завтра мала приїхати, – здивувався Віктор. – Хотіла зробити сюрприз, – усміхнулася жінка. – Зараз, переодягнуся і приготую вечерю. Лариса, зняла пальто і пішла у спальню. Але раптом Віктор зупинив її. – Не заходь туди! – вигукнув він. Лариса здивовано дивилася на чоловіка, не розумічи, що відбувається 

По своїй Ларисі часто доводилося їздити у відрядження. Приблизно раз на місяць вона виїжджала на два-три дні до центрального офісу, що знаходиться в іншому місті. Чоловік її Віктор звик до відряджень дружини, і його все влаштовувало. Працювали вони у різних…

Ліда повернулася додому, сьогодні майстри у її квартирі закінчили ремонт. Жінка прйшлася кімнатами, і залишилася дуже задоволена. – Все так, як я і хотіла, – сказала вона сама до себе. Раптом в двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ліди Олена. – Ну що, ти готова? – сказала Олена. – До чого? – здивувалася Ліда. – А це вже, нехай, залишиться сюрпризом, – усміхнулася подруга. – Збирайся. Ліда здивовано дивилася на Олену, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда повернулася додому, сьогодні майстри у її квартирі закінчили ремонт. Жінка прйшлася кімнатами, і залишилася дуже задоволена. – Все так, як я і хотіла, – сказала вона сама до себе. Раптом в двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ліди Олена. – Ну що, ти готова? – сказала Олена. – До чого? – здивувалася Ліда. – А це вже, нехай, залишиться сюрпризом, – усміхнулася подруга. – Збирайся. Ліда здивовано дивилася на Олену, нічого не розуміючи

Лідія Петрівна пройшлася кімнатами і залишилася дуже задоволена. Ну, тепер все на місцях, все так, як їй подобається. Доньку вона заміж нещодавно видала. Думала Віра з Андрієм у неї жити будуть, але вони вирішили жити у батьків. У них трьохкімнатна…

Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

Після розлучення з чоловіком, Мар’яна довго приходила в себе. Вона любила свого Ігоря, любила без оглядки, вона така за вдачею. Коли вже любить, то любить, всю себе віддавала чоловікові і синові. Ну з сином все зрозуміло, це єдиний чоловік у…

Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

Оксана у свої п’ятдесят років дуже приваблива жінка, плюс успішна і начебто чоловічою увагою не обділена, але самотня. Чоловіки навколо неї все якось більше одружені, і зустрічі бувають швидкоплинними та тимчасовими. Не може вона вибрати чоловіка, який влаштовував би її…

Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

Двадцять два роки Антоніна Петрівна прожила б вдовою і прожила б ще стільки ж, але вона вирішила знайти своїй дочці Світлані чоловіка. Дочка в неї вийшла якась невезуча – у школі навчалася погано, з коледжу її відрахували, чоловік її кинув…

Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

Віктор вважав себе людиною щасливою. Він був розумний, гарний, мав непогану посаду з відповідним окладом. Природжена галантність, почуття гумору та спортивна постать дозволяли йому легко знайомитися з жінками, отримувати від них бажане та коли заманеться розлучатися. Віктор познайомився з Оксаною,…

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина їм вірила. Закінчила школу, поцілувала батьків, плачучу маму та строгого…

Повернутись вверх