Головна - Історії жінок - Сторінка 31

Категорія: Історії жінок

Світлана прийшла з роботи пізно. Вона роззулася, важко зітхнула і пішла на кухню. За цілий день вона дуже втомилася. За столом на кухні сиділа її мати Антоніна Петрівна, й уважно щось роздивлялася на екрані ноутбука. – Ой, доню! – скочила вона з-за столу. – А я тебе цілий вечір чекаю! Світлана здивовано глянула на жінку. – Не дивись на мене так! – продовжувала Антоніна. – Ось глянь сюди, – вона повернула до доньки ноутбук. Світлана глянула на екран і ахнула

Двадцять два роки Антоніна Петрівна прожила б вдовою і прожила б ще стільки ж, але вона вирішила знайти своїй дочці Світлані чоловіка. Дочка в неї вийшла якась невезуча – у школі навчалася погано, з коледжу її відрахували, чоловік її кинув…

Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

Віктор вважав себе людиною щасливою. Він був розумний, гарний, мав непогану посаду з відповідним окладом. Природжена галантність, почуття гумору та спортивна постать дозволяли йому легко знайомитися з жінками, отримувати від них бажане та коли заманеться розлучатися. Віктор познайомився з Оксаною,…

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина їм вірила. Закінчила школу, поцілувала батьків, плачучу маму та строгого…

Марія готувала вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла її подруга Ольга. – Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія. – Мені тут розповіли, що ви з Віктором розлучаєтеся, – раптом сказала Оля. – Так. Це правда, – зітхнула Марія. – Але чому? Ви ж так чудово жили! Всі приклад брали! – здивувалася подруга. – Олю, ти не знаєш найголовнішого! – по щоках Марії покотилися сльози. Ольга здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

– Подруго, невже це правда? – у голосі Ольги звучала непідробна цікавість і щире здивування. – Що саме? – Запитала Марія, хоча відразу зрозуміла, про що мова. – Мені тут пташка на хвості принесла, що ви з Віктором розлучаєтеся! –…

– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

-Риті треба пам’ятник за життя поставити, – говорили родичі Миколи про його дружину. – І як тільки вона з ним живе? Рідня Миколи анітрохи не перебільшувала. Одружившись на скромній і непоказній сільській дівчині, він з перших же днів сімейного життя…

Валентина прийшла до Анатолія на побачення. Чоловік накривав на стіл. Валя в цей час розглядала кімнату. – Це хто? – Запитала вона, помітивши фото. – Це моя донька. А це…, – чоловік понизив голос. – Моя дружина, її давно не стало. – Царство небесне, – зітхнула Валя. Валентина та Анатолій сіли за стіл вечеряти. Раптом, Валя почула, як двері в квартиру відчинилися. І за хвилину в кімнаті з’явилася якась жінка. Валя глянула на неї і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Валентина йшла вулицею і не знала, що їй робити – плакати чи сміятися. Ситуація, в якій вона виявилася п’ять хвилин тому, здавалося з боку комічною, майже анекдотичною, але чомусь було трохи погано на душі. Через деякий час вона посміється від…

Михайло з Настею одружилися. Після весілля вони поїхали жити за кордон, а через три роки приїхали додому у відпустку. Михайло довіз Настю до її будинку, а сам поїхав до своїх батьків. Настя якраз проходила біля квартири свого сусіда Віктора, як раптом почула за дверима крики і сварку. Вона поспішила далі. Настя вже трохи відійшла, як раптом двері відчинилися, і з квартири вибіг розпатланий Віктор. – Ну і йди! – крикнула йому вслід якась жінка і зачинила двері. Настя придивилася до неї і очам своїм не повірила

Настя з Катею жили в одному будинку, щоправда, у різних під’їздах. Навчалися в одному класі і сиділи за однією партою, дружили. Поверхом нижче Насті жив Вітя із паралельного класу. Настя була в нього закохана. Спускаючись сходами, вона часто натискала кнопку…

Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з Миколою, а Маргарита злягла. Спочатку в палаті лежала, а потім…

Олена швидко застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Жінка вбігла до одномісної палати і застигла на порозі. Михайло виглядав не так погано, як вона думала. – Але що поряд з ним робить якась незнайома, молода дівчина? – подумала жінка. – Олено, ти повинна мене зрозуміти, – зітхнув чоловік. – Це Христина. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олена ледве застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Слідом за нею поспішав син. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Він в палаті. Стан стабільний…Цього разу обійшлося. Порадив не плакати, щоб не хвилювати чоловіка. Посміхатися і…

Людмила мила посуд, коли у двері подзвонили. На порозі стояла якась дівчина. – Здрастуйте, тут Олексій живе? – спитала незнайомка. – Так… А ви з якого питання? – здивувалася Люда. – Ви його мама? – сказала гостя. – Я його дружина! Дівчино, ви що хотіли? – нерозуміла жінка.  – Можна увійти? – запитала дівчина. – Ну, проходь. Не розумію, чого ти моїм чоловіком цікавишся? – Люся вказала рукою у бік кухні. – Туди проходь. – Ми з Олексієм маємо одружитися, – раптом сказала незнайомка. Людмила застигла з каструлею в руках, нічого не розуміючи

– Здрастуйте, тут Олексій живе? – Так… А ви з якого питання? – Ви його мама? – Я? Дружина! Дівчина, ви що хотіли? – Він зараз в палаті, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть. Лише…

Повернутись вверх