Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 30

Категорія: Історії жінок

– Де моя біла сорочка? – запитав Олег у дружини. Чоловік дуже хвилювався, на роботі мала бути важлива нарада. – Та заспокойся ти, – втішала його Оксана. – Ось вона. Олег одягнувся, зібрав документи і вийшов з квартири. За хвилину він повернувся. – Там дощ! – сказав чоловік зняв пальто, одягнув куртку і пішов. Оксана підняла кинуте похапцем пальто, і вже збиралася прибрати його в шафу, коли в кишені щось забрязкало. Жінка сунула руку в кишеню, і застигла на місці. – Як це розуміти? – тільки й сказала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Де моя біла сорочка? – запитав Олег у дружини. Чоловік дуже хвилювався, на роботі мала бути важлива нарада. – Та заспокойся ти, – втішала його Оксана. – Ось вона. Олег одягнувся, зібрав документи і вийшов з квартири. За хвилину він повернувся. – Там дощ! – сказав чоловік зняв пальто, одягнув куртку і пішов. Оксана підняла кинуте похапцем пальто, і вже збиралася прибрати його в шафу, коли в кишені щось забрязкало. Жінка сунула руку в кишеню, і застигла на місці. – Як це розуміти? – тільки й сказала вона

Щастю Оксани відверто заздрили. Хтось “по-білому”, зітхаючи, “Ех, пощастило тобі, Оксана, з чоловіком!”, а хтось і по-чорному. Оксана, звичайно, знала про це, але зовсім не переживала – просто жила і раділа. А чого тут переживати? Ну заздрите – і заздріть,…

Поліна сиділа у себе на роботі й пила каву, як раптом у двері постукали. На порозі зʼявився її знайомий Сергій, з яким вони не бачились кілька років! В руках у нього був букет бордових троянд і якийсь пакет. – А Поліну Аркадіївну… – почав він, глянув на Поліну і застиг на півслові. – Ти?! Цього не може бути… Він якусь мить помовчав, а потім сказав: – Я зайшов сказати спасибі… Сергій якось дивно посміхнувся і простяг їй букет. Він просто не вірив своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Поліна сиділа у себе на роботі й пила каву, як раптом у двері постукали. На порозі зʼявився її знайомий Сергій, з яким вони не бачились кілька років! В руках у нього був букет бордових троянд і якийсь пакет. – А Поліну Аркадіївну… – почав він, глянув на Поліну і застиг на півслові. – Ти?! Цього не може бути… Він якусь мить помовчав, а потім сказав: – Я зайшов сказати спасибі… Сергій якось дивно посміхнувся і простяг їй букет. Він просто не вірив своїм очам

Поліна вийшла з під’їзду. Біля входу на неї чекала новенька червона машина – її перше авто, про яке вона довго мріяла і яким дуже пишалася. Вона відчинила дверцята і підняла очі на вікна квартири. Як Поліна й очікувала, мама посміхалася…

Ігор прийшов додому раніше. Його дружина Люба в червоному халатику метушилася по квартирі й складала свої речі у велику рожеву валізу! Ігор аж рота розкрив від здивування. – Невже це й справді відбувається зі мною?! – подумав він. Ігор підійшов до Люби й обійняв її. – Ну пожартували і досить, – сказав чоловік. Ігор думав що Люба поступиться. Вона всі п’ять років йому поступалася. А так дружина і повинна поводитись! Чоловік в домі головний! Але Люба раптом різко відсторонилася від нього! Ігор так і застиг від несподіванки

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор прийшов додому раніше. Його дружина Люба в червоному халатику метушилася по квартирі й складала свої речі у велику рожеву валізу! Ігор аж рота розкрив від здивування. – Невже це й справді відбувається зі мною?! – подумав він. Ігор підійшов до Люби й обійняв її. – Ну пожартували і досить, – сказав чоловік. Ігор думав що Люба поступиться. Вона всі п’ять років йому поступалася. А так дружина і повинна поводитись! Чоловік в домі головний! Але Люба раптом різко відсторонилася від нього! Ігор так і застиг від несподіванки

Ігор аж почервонів! Може він не дочув? Це його Люба говорила? -Ігоре, я вирішила, що нам треба розлучитися, ввечері я зайду за речами, – повторила Люба, розвернулася й пішла. Вона вирішила його покинути? Та яке вона має право чоловіка кидати,…

Таїсія повернулася додому з магазину. – Я вдома, – гукнула вона. В коридор вийшла свекруха, з маленькою Оксаною на руках. – Як там моя донечка не вередувала? – запитала жінка. – Ні, була слухняна, – усміхнулася свекруха. Таїса переодягнулася, і вирішила трохи навести порядок у кімнаті. Витерла пил, підмела і взялася мити післогу. Раптом під диваном вона помітила якийсь лист, написаний почерком чоловік. Таїса відкрила його, прочитала, і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таїсія повернулася додому з магазину. – Я вдома, – гукнула вона. В коридор вийшла свекруха, з маленькою Оксаною на руках. – Як там моя донечка не вередувала? – запитала жінка. – Ні, була слухняна, – усміхнулася свекруха. Таїса переодягнулася, і вирішила трохи навести порядок у кімнаті. Витерла пил, підмела і взялася мити післогу. Раптом під диваном вона помітила якийсь лист, написаний почерком чоловік. Таїса відкрила його, прочитала, і застигла на місці

Таїсія змахнула сльозу від спогадів, що набігли раптом звідкись. А винна у цьому донька Оксана, повідомила матері несподівану новину: – Мамо, радій, твоя донька нарешті заміж виходить, тож треба готуватися до весілля. Ми з Миколою подали заяву і за місяць…

Валя прокинулася рано, і вирішила пиріг спекти з баклажанами та куркою. Взялася, а борошна немає. – Треба в магазин швидко зїздити, – подумала жінка, одягнулася, взяла ключі від машини Ігоря, і вийшла з квартири. Завела машину, щоб прогрілася, а сама в цей час вирішила протерти вікно. Полізла в бардачок, у чоловіка там ганчірка лежить. Раптом щось випало на підлогу. Валя глянула і застигла на місці. – І як це розуміти? – тільки й подумала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя прокинулася рано, і вирішила пиріг спекти з баклажанами та куркою. Взялася, а борошна немає. – Треба в магазин швидко зїздити, – подумала жінка, одягнулася, взяла ключі від машини Ігоря, і вийшла з квартири. Завела машину, щоб прогрілася, а сама в цей час вирішила протерти вікно. Полізла в бардачок, у чоловіка там ганчірка лежить. Раптом щось випало на підлогу. Валя глянула і застигла на місці. – І як це розуміти? – тільки й подумала вона

Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити. Запитала, так це чи ні, але він лише відповів: – Ти що? Ми вже…

Віра відчинила шафу у своїй кімнаті і почала вибирати одяг. Одягла чорну пряму спідницю та чорний светр. – Куди це ти вбралася? – До кімнати зайшла мама. – На поминки чи що? – Ні, мамо, мене запросили на день народження, – сказала донька. – І хто запросив? – здивувалася мама. – Тобі краще присісти, – раптом сказала Віра. Мама здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра відчинила шафу у своїй кімнаті і почала вибирати одяг. Одягла чорну пряму спідницю та чорний светр. – Куди це ти вбралася? – До кімнати зайшла мама. – На поминки чи що? – Ні, мамо, мене запросили на день народження, – сказала донька. – І хто запросив? – здивувалася мама. – Тобі краще присісти, – раптом сказала Віра. Мама здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Віра стояла перед дзеркалом у коридорі і невдоволено і прискіпливо розглядала себе. Нічого цікавого. Звичайна дівчина. Так, фігура струнка у її тридцять п’ять, ні грама зайвого. Волосся русяве, трохи кучеряве, не густе. Але при неяскравому світлі коридору здається тьмяно-сірими. Мама…

Настя повернулася додому, і одразу стала готувати чоловікові сніданок. За годину із спальні вийшов Стас, сів за стіл. Настя мовчки дивилася на нього, потім не витримала. – Нам потрібно поговорити, – раптом сказала вона. – Добре, поговоримо, увечері, – спокійно відповів Стас. – Ні, зараз, – Настя була наполеглива. – Я сьогодні не ночувала вдома. – Цікаво, – Стас награно зробив цікавий вираз обличчя. – І де ж ти була? – Стасе, я зрадила тобі, – несподівано сказала дружина. – Ти жартуєш? – чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя повернулася додому, і одразу стала готувати чоловікові сніданок. За годину із спальні вийшов Стас, сів за стіл. Настя мовчки дивилася на нього, потім не витримала. – Нам потрібно поговорити, – раптом сказала вона. – Добре, поговоримо, увечері, – спокійно відповів Стас. – Ні, зараз, – Настя була наполеглива. – Я сьогодні не ночувала вдома. – Цікаво, – Стас награно зробив цікавий вираз обличчя. – І де ж ти була? – Стасе, я зрадила тобі, – несподівано сказала дружина. – Ти жартуєш? – чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Настя увімкнула холодну воду, забралася у ванну і стояла нескінченну кількість часу. Так їй здавалося. У спальні задзвонив будильник. Вона прийшла до тями, закрутила на голові рушник, накинула халат і стала готувати чоловікові сніданок, ніби нічого не сталося. Заспаний чоловік…

Світлана провела свого чоловіка Сергія, зачинила за ним двері й зайшла на кухню. Раптом вона почула якийсь співучий звук. Прийшло повідомлення на мобільний. От тільки не на її, а на Сергія! – Ну звісно! – подумала Світлана. – Так поспішав, що забув свій телефон на тумбочці в коридорі! Може встигну ще його наздогнати? Світлана взяла в руки телефон чоловіка і на екрані висвітилося повідомлення. – Чому не дзвониш? Я скучила. Вже хочу до тебе! – прочитала Світлана. Вона не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана провела свого чоловіка Сергія, зачинила за ним двері й зайшла на кухню. Раптом вона почула якийсь співучий звук. Прийшло повідомлення на мобільний. От тільки не на її, а на Сергія! – Ну звісно! – подумала Світлана. – Так поспішав, що забув свій телефон на тумбочці в коридорі! Може встигну ще його наздогнати? Світлана взяла в руки телефон чоловіка і на екрані висвітилося повідомлення. – Чому не дзвониш? Я скучила. Вже хочу до тебе! – прочитала Світлана. Вона не повірила своїм очам

Ранок почався так, як і завжди на вихідних. Спали довго, снідали пізно. Світлана обмірковувала, як їй провести суботу: з’їздити до подруги, яка давно кликала в гості, або провести день удома, прибрати й приготувати смачну вечерю. Сергій збирався на якусь зустріч…

Яна повернулась додому сумна. Чоловік не чекав її так рано і, мабуть, ночував знову в своїх батьків. Ще й безлад після себе залишив. Яна взялася за прибирання в квартирі. Вона підійшла до їхнього ліжка, глянула на подушку й ахнула! Там було чиєсь довге руде волосся… Яна кинулася на кухню. На столі лежала забута губна помади, стояли два келихи… Жінка дивилась на все це, ніби в якомусь заціпенінні. Нарешті вона отямилася, і тут же ж вирішила діяти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна повернулась додому сумна. Чоловік не чекав її так рано і, мабуть, ночував знову в своїх батьків. Ще й безлад після себе залишив. Яна взялася за прибирання в квартирі. Вона підійшла до їхнього ліжка, глянула на подушку й ахнула! Там було чиєсь довге руде волосся… Яна кинулася на кухню. На столі лежала забута губна помади, стояли два келихи… Жінка дивилась на все це, ніби в якомусь заціпенінні. Нарешті вона отямилася, і тут же ж вирішила діяти

Як і в будь-якої іншої дівчини, у Яни була мрія – проста й наївна: одружитися з прекрасним принцом. Ну яка дівчинка з села не мріє про гарне життя? Ось і Яна мріяла у перервах між парами та вечірнім підробітком. Вона…

Ольга закривала лечо, коли з роботи повернувся чоловік. – Я вдома, – гукнув Сергій, зайшов на кухню і застиг. – А це що таке? – Як що? Ось лечо, готую. Ти ж сам просив, – усміхнулася Оля. – Я питаю що це? – Сергій обвів рукою кухню. – Ти про що коханий? Можеш пояснити, – здивувалась жінка. – Не прикидайся. Ти все прекрасно зрозуміла, що я маю на увазі, – вже обурено сказав він. Ольга здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга закривала лечо, коли з роботи повернувся чоловік. – Я вдома, – гукнув Сергій, зайшов на кухню і застиг. – А це що таке? – Як що? Ось лечо, готую. Ти ж сам просив, – усміхнулася Оля. – Я питаю що це? – Сергій обвів рукою кухню. – Ти про що коханий? Можеш пояснити, – здивувалась жінка. – Не прикидайся. Ти все прекрасно зрозуміла, що я маю на увазі, – вже обурено сказав він. Ольга здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Оля, ти повернулася? Я так радий тебе бачити! – з надією в голосі сказав Сергій, коли його співмешканка прийшла додому. – Ні, я прийшла забрати речі, що залишилися! Я тобі вже сказала, що між нами все скінчено! – Але…

Повернутись вверх