Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 19

Категорія: Історії жінок

Леся підійшла до будинку батьків її чоловіка Олега з пакунком у руках. Вона дістала ключі, які напередодні попросила у свекра, й відкрила двері. Леся хотіла залишити для Олега подарунок на день народження. Свято мало відбутися завтра у цьому будинку. Дівчина зайшла в коридор і раптом застигла від несподіванки. З кімнати чулися якісь голоси й сміх. – Мабуть подруга до свекрухи зайшла, – вирішила Леся. – Піду хоч привітаюся… Вона підійшла до кімнати. Двері були відчинені. Жінка зайшла всередину й оторопіла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Леся підійшла до будинку батьків її чоловіка Олега з пакунком у руках. Вона дістала ключі, які напередодні попросила у свекра, й відкрила двері. Леся хотіла залишити для Олега подарунок на день народження. Свято мало відбутися завтра у цьому будинку. Дівчина зайшла в коридор і раптом застигла від несподіванки. З кімнати чулися якісь голоси й сміх. – Мабуть подруга до свекрухи зайшла, – вирішила Леся. – Піду хоч привітаюся… Вона підійшла до кімнати. Двері були відчинені. Жінка зайшла всередину й оторопіла від побаченого

Леся побігла вниз по сходах і швидко пішла вздовж вулиці, туди, де могла б не думати про те, що зараз побачила й почула. В слід їй ще чувся голос її чоловіка Олега: – Олеся, зупинись! Але молода жінка вже не…

Степан дивився телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка з села. – Ти хоч би попередив! – вигукнула Ганна. – Поїхав у своє місто і нічого не сказав! – І тобі привіт Ганно. Я ж попередив, що переїжджаю. Ти що забула? – усміхнувся Степан. – Про те що переїжджаєш ти попередив, а про те що у мене нові сусіди будуть – ні, – ображено сказала жінка. – Які сусіди? – здивувався Степан. – Ті, які будинок твій купили! Міг би і сказати, що будинок продаєш, – пояснила Ганна. – Ганно, я не продавав ніякого будинку, – здивувався Степан, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан дивився телевізор, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка з села. – Ти хоч би попередив! – вигукнула Ганна. – Поїхав у своє місто і нічого не сказав! – І тобі привіт Ганно. Я ж попередив, що переїжджаю. Ти що забула? – усміхнувся Степан. – Про те що переїжджаєш ти попередив, а про те що у мене нові сусіди будуть – ні, – ображено сказала жінка. – Які сусіди? – здивувався Степан. – Ті, які будинок твій купили! Міг би і сказати, що будинок продаєш, – пояснила Ганна. – Ганно, я не продавав ніякого будинку, – здивувався Степан, не розуміючи, що відбувається

Погода хмурилася під настрій Григорію, накрапував дрібний дощ. Григорій теж хмурився, що напередодні рейсу посварилися вони з Ніною, з дружиною. Та й посварилися через якусь дрібницю.  – Та ну її, – відмахнувся від своїх думок Григорій і зосередив свою увагу…

Федір прокинувся в гарному настрої. З кухні чувся аромат кави. – Привіт, кохана! – поцілував він свою дружину Марину. – Наллєш і мені філіжанку кавусі?! – грайливим тоном запитав він. Марина мовчки встала й налила кави. – Спасибі, кохана, кава просто чудова! – похвалив Федір. – Серйозно? – раптом запитала Марина. – А котлети як? – А що котлетки? – не зрозумів Федір. – Котлетки ж тобі мої не подобаються? – заявила Марина. – А ще я весь час у бігудях по хаті ходжу. – Ти вчора за столом всім розповідав. Федір так і застиг з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Федір прокинувся в гарному настрої. З кухні чувся аромат кави. – Привіт, кохана! – поцілував він свою дружину Марину. – Наллєш і мені філіжанку кавусі?! – грайливим тоном запитав він. Марина мовчки встала й налила кави. – Спасибі, кохана, кава просто чудова! – похвалив Федір. – Серйозно? – раптом запитала Марина. – А котлети як? – А що котлетки? – не зрозумів Федір. – Котлетки ж тобі мої не подобаються? – заявила Марина. – А ще я весь час у бігудях по хаті ходжу. – Ти вчора за столом всім розповідав. Федір так і застиг з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається

– Ну і довго ти збираєшся це терпіти? – запитала Оля крізь сльози в Марини. Вона була просто обурена поведінкою Федора, чоловіка подруги. – Ти не повинна без відповіді дозволяти чоловіку критикувати себе при всіх! На все має бути гідна…

Галина поверталася додому після зустрічі з подругами. Жінка зайшла у свій під’їзд, підійшла до поштової скриньки, вийняла рекламні газети, буклети. Раптом в очі кинувся лист. – Дивно… І хто ж зараз пише листи? – здивувалася вона. Галина забула про свою втому і бадьоро поспішила на четвертий поверх. Хотілося якнайшвидше прочитати, від кого він і що там. Вона зайшла в квартиру і, не роздягаючись, присіла на пуф у коридорі. Чомусь хвилюючись, відкрила конверт, дістала листа, прочитала і застигла від прочитаного

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина поверталася додому після зустрічі з подругами. Жінка зайшла у свій під’їзд, підійшла до поштової скриньки, вийняла рекламні газети, буклети. Раптом в очі кинувся лист. – Дивно… І хто ж зараз пише листи? – здивувалася вона. Галина забула про свою втому і бадьоро поспішила на четвертий поверх. Хотілося якнайшвидше прочитати, від кого він і що там. Вона зайшла в квартиру і, не роздягаючись, присіла на пуф у коридорі. Чомусь хвилюючись, відкрила конверт, дістала листа, прочитала і застигла від прочитаного

Галина Іванівна важко піднімалася сходами. Чомусь сил не було останнім часом. Хоча чому дивуватися – півроку тому сімдесятирічний ювілей справила. Хоча справила – голосно сказано. Гостей багато тоді не передбачалося. Тому й зібралися в неї вдома. Запросила лише найближчих. Приготувала…

У Марії закінчилося на два дні раніше відрядження і вона поспішила повернутися додому. Жінка хотіла зробити своєму чоловікові Григорію сюрприз. Марія зайшла в магазин, накупила різних смаколиків і попрямувала додому. Вона тихенько відчинила вхідні двері своїм ключем і раптом застигла від несподіванки. У коридорі стояло чуже жіноче взуття! Марія не встигла й кроку ступити, як тієї ж миті з ванної в легкому халатику вискочила якась жінка. Марія придивилась до неї і не повірила своїм очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Марії закінчилося на два дні раніше відрядження і вона поспішила повернутися додому. Жінка хотіла зробити своєму чоловікові Григорію сюрприз. Марія зайшла в магазин, накупила різних смаколиків і попрямувала додому. Вона тихенько відчинила вхідні двері своїм ключем і раптом застигла від несподіванки. У коридорі стояло чуже жіноче взуття! Марія не встигла й кроку ступити, як тієї ж миті з ванної в легкому халатику вискочила якась жінка. Марія придивилась до неї і не повірила своїм очам

Не минуло й тижня після весілля, як Григорій став висловлювати претензії до своєї дружини. Спочатку Марію веселили його міркування про те, як повинна поводитися заміжня жінка. Але невдовзі їй стало не до сміху. Григорій вимагав, щоб Марія звітувала йому за…

Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий Микола. – Господи, Миколо! – ахнула Ірина. – Ти чого тут в темряві сам сидиш? Микола якось дивно глянув на Ірину і вказав рукою кудись у коридор. Ірина глянула туди й застигла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий Микола. – Господи, Миколо! – ахнула Ірина. – Ти чого тут в темряві сам сидиш? Микола якось дивно глянув на Ірину і вказав рукою кудись у коридор. Ірина глянула туди й застигла від побаченого

Ірина прийшла додому пізно. Вона відкрила двері своїм ключем, роззулася і втомлено зітхаючи, пішла на кухню з пакетами продуктів у руках. Ірина поставила пакети на підлогу, увімкнула світло і аж стрепенулася від несподіванки! За кухонним столом мовчки сидів її коханий…

Валентина Вікторівна вже доварювала запашний борщик, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її майбутня невістка. – Здрастуйте, Наталю, – сказала Валентина Вікторівна. – Здрастуйте, здрастуйте, – відповіла дівчина знімаючи пальто і з цікавістю оглядаючи коридор. – Ви їсти хочете? – спитала хазяйка. – У мене вже й борщик смачненький готовий. – Не до борщиків, Валентино Вікторівно! – раптом сказала Наталя. – Давайте до справи. – Якої справи? – не зрозуміла жінка. – Спершу оглянемо квартиру, – сказала Наталя. – А потім буде серйозна розмова. Наталя дістала з сумочки рулетку і пішла по кімнатах. Валентина Вікторівна не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Вікторівна вже доварювала запашний борщик, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її майбутня невістка. – Здрастуйте, Наталю, – сказала Валентина Вікторівна. – Здрастуйте, здрастуйте, – відповіла дівчина знімаючи пальто і з цікавістю оглядаючи коридор. – Ви їсти хочете? – спитала хазяйка. – У мене вже й борщик смачненький готовий. – Не до борщиків, Валентино Вікторівно! – раптом сказала Наталя. – Давайте до справи. – Якої справи? – не зрозуміла жінка. – Спершу оглянемо квартиру, – сказала Наталя. – А потім буде серйозна розмова. Наталя дістала з сумочки рулетку і пішла по кімнатах. Валентина Вікторівна не розуміла, що відбувається

Наталя з Іваном вирішили одружитися. Вона була студенткою, а чоловік був її викладачем. – Ти поговорив зі своєю мамою? – запитала Наталя. – Сказав, що ти скоро одружишся? – Ще ні, – відповів той. – Ніколи було… – Про що…

Оля вийшла з роботи, біля дверей офісу її чекав Віктор. – Привіт! А я знаю, що ти сьогодні проєкт здала! – усміхнувся він. – Цікаво, як ти дізнався? – здивувалася Ольга. – Своїх джерел не розкриваю! Але запрошую тебе у ресторан, відзначити цю подію, – сказав чоловік. Оля погодилася, і за підгодини вони були вже в ресторані. Минуло хвилин сорок їхньої спільної вечері, як раптом Оля напружилася і мало не схопилася зі свого стільця. – Що сталос, Оля? – здивувався Віктор. Жінка мовчала, вона змінилася на обличчі, і засмучена дивилася в далечінь. Віктор не міг зрозуміти, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля вийшла з роботи, біля дверей офісу її чекав Віктор. – Привіт! А я знаю, що ти сьогодні проєкт здала! – усміхнувся він. – Цікаво, як ти дізнався? – здивувалася Ольга. – Своїх джерел не розкриваю! Але запрошую тебе у ресторан, відзначити цю подію, – сказав чоловік. Оля погодилася, і за підгодини вони були вже в ресторані. Минуло хвилин сорок їхньої спільної вечері, як раптом Оля напружилася і мало не схопилася зі свого стільця. – Що сталос, Оля? – здивувався Віктор. Жінка мовчала, вона змінилася на обличчі, і засмучена дивилася в далечінь. Віктор не міг зрозуміти, що відбувається

Оля любить і поважає своїх батьків, які дали їй у житті все, і живуть заради неї, аби вона була щаслива. У неї чудова освіта, закінчила університет, престижна робота у відомій компанії. Олег Андрійович – її батько, влаштував свою улюблену доньку…

Катя прокинулася від запаху смачних пиріжків. Вона встала і пішла на кухню, де бабуся клопотала біля печі. – Ну, привіт, люба! Сідай, сідай. Зараз пиріжки з чаєм будемо їсти, – сказала бабуся. – Ні, бабусю. Не хочу, – відмовилася Катя. Бабуся помітила, що з внучкою щось не так. – Катрусю, що з тобою. На тобі обличчя нема, – бабуся присіла біля Каті. – Все добре, – тихо промовила Катя. – Не прикидайся Катю. Я все вже знаю! – раптом сказала баба Ніна. – Знаєш? – здивувалася Катя і розплакалася, як ніколи ще не плакала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя прокинулася від запаху смачних пиріжків. Вона встала і пішла на кухню, де бабуся клопотала біля печі. – Ну, привіт, люба! Сідай, сідай. Зараз пиріжки з чаєм будемо їсти, – сказала бабуся. – Ні, бабусю. Не хочу, – відмовилася Катя. Бабуся помітила, що з внучкою щось не так. – Катрусю, що з тобою. На тобі обличчя нема, – бабуся присіла біля Каті. – Все добре, – тихо промовила Катя. – Не прикидайся Катю. Я все вже знаю! – раптом сказала баба Ніна. – Знаєш? – здивувалася Катя і розплакалася, як ніколи ще не плакала

Катя вийшла з оглядового кабінету. Вона не плакала. Вона ніби застигла. Третя вагітність і жодної дитини… Важко. Дуже важко… Вже в машині Катя розплакалася. Ігор, її чоловік, як міг намагався втішити дружину, але це в нього погано виходило. Він сам…

У Люди була річниця, як не стало її мами. Вже кілька років минуло, але Люда знову заплакала… Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Вночі Людмилі снилися всі її родичі – і брат Мишко, і тітка Рита з дядьком Славком. Раптом вона прокинулася. Їй чомусь стало холодно. Люда подумала, що її чоловік Микола ковдру перетягнув на себе… Але ні, ковдра була на місці, а Микола солодко спав! Раптом Люда відчула, що щось не так. Вона глянула на крісло й оторопіла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Люди була річниця, як не стало її мами. Вже кілька років минуло, але Люда знову заплакала… Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Вночі Людмилі снилися всі її родичі – і брат Мишко, і тітка Рита з дядьком Славком. Раптом вона прокинулася. Їй чомусь стало холодно. Люда подумала, що її чоловік Микола ковдру перетягнув на себе… Але ні, ковдра була на місці, а Микола солодко спав! Раптом Люда відчула, що щось не так. Вона глянула на крісло й оторопіла від побаченого

Сьогодні був день пам’яті матері. Вже скільки років минуло, але в Люди знову очі наповнилися сльозами. Вона дістала альбом, подивилася старі фото і ще більше розчулилася. Мама останній рік життя дуже сумувала, що до таких років дожила і вже нікого…

Повернутись вверх