Головна - Історії жінок - Сторінка 10

Категорія: Історії жінок

Світлана дуже переживала, що їм із чоловіком Сергієм Бог не дає діток. – Тітко Світлано, ти не хвилюйся! – сказала їй племінниця чоловіка Ліза. – Он дядько Сергій прийде із запасного варіанта і принесе тобі дитинку. – Що-о-о?! – ахнула Світлана. – Звідки прийде?! – З запасного варіанту, – з дитячою безпосередністю відповіла Ліза. – Ну бабуся так сказала моїй мамі… У Світлани все похололо всередині. Того вечора її Сергій знову затримався на роботі. – Чого так пізно? – запитала Світлана. – Робота, – відповів той. – Зрозуміло. Вона ще не вагітна? – запитала Світлана, дивлячись в очі чоловікові. Сергій аж присів від несподіванки

– Тітко Світлано, а що таке «пустоцвіт»? – запитала Ліза, коли Світлана заплітала їй кіски. Ліза була племінницею чоловіка Світлани Сергія, й ходила в дитячий садок, де Світлана працювала вихователькою. – Це квітка, яка не дає плодів, – відповіла Світлана…

Катя прокинулася рано. Вона зібрала весь одяг для прання й увімкнула пральну машинку. Поки одяг прався, жінка пішла готувати сніданок. Через годину попрокидалися діти. – Ну ж бо, ходіть до столу! – гукнула Катя дітей. – Мамо, а ти де там? Зараз все остигне. Всі разом гарненько поснідали. Катя прибрала зі столу, пішла вийняла речі з пралки і вирушила з тазиком на подвірʼя. Вона вивішувала одяг на мотузках, натягнутих у дворі, як раптом почула, що за воротами зупинилась якась машина. Вона придивилася хто з неї вийшов і застигла з тазиком в руках

Павлик дивився на матір і йому було шкода її до сліз. Мама тримається, старається, посміхатися, але Павлик знає, що це тільки з вигляду. Насправді мамі зараз недобре. Дуже недобре. А все через тата… Той щодня приходить додому веселий. Спочатку мама…

Рита прийшла на побачення в кафе вчасно. Вона стояла і раз у раз поправляла свою хустку й темні окуляри. За столиком біля вікна сидів приємний чоловік приблизно її віку. – Так, це точно він, – подумала жінка. – З ним я й маю зустрітися. Микола, здається його звуть… Тут той чоловік здивовано глянув на Риту, запросив до свого столу й завів розмову. Рита відповідала сухо і однозначно. Микола глянув на неї і раптом сказав: – А ви ж зовсім не та, за кого ви себе видаєте! Рита застигла від несподіванки

Троє подруг – Рита, Ольга та Ірина зустрілися в кафе. – Ірино, тобі треба терміново виходити заміж! – почали подруги. – Треба думати, як це організувати, час же ж на місці не стоїть! – А навіщо? – здивувалася Ірина. –…

Надія з чоловіком Михайлом приїхали в гості до сина. Невістка накрила на стіл, трохи посиділи. – Я піду, голубці розігрію, – сказала під кінець застілля невістка. – Допоможете мені? – Звісно, – усміхнулася Надя. Жінки зайшли на кухню. Надія помітила, що невістка щось хоче сказати, але все ніяк не наважується. – Що у вас сталося? – вирішила взяти ситуацію в свої руки Надя. – Ось ви кажете, що дітей своїх любите, то чому ж ви сина так образили? – несподівано запитала невістка. – Образила? Чим? – здивувалася Надія. І невістка все їй розповіла. Надія вислухала її і застигла від почутого

Надія ніколи не думала, що колись вийде заміж за свого чоловіка вдруге. У першому шлюбі вони прожили разом понад двадцять років. Михайло – людина непогана, працьовита, але дуже любив загульбанити. Тоді він, ставав іншим, сварився, не давав спокою. Дітям, синові…

Софія чистила на кухні картоплю, як раптом дзенькнув її телефон. Жінка глянула на екран. Прийшло повідомлення з незнайомого номера. Софія відкрила його й застигла від несподіванки. Писала колишня коханка її чоловіка Ольга… Мовляв, давай зустрінемося, поговоримо. – Яка ж вона нахабна! – ахнула Софія. Але потім Софія все ж вирішила піти на цю зустріч. Жінка дуже хвилювалася. Перед виходом вона вбралася, причепурилася, щоб показати суперниці, яка вона гарна. У міру того, як Софія підходила до місця зустрічі, настрій її псувався, а очі округлювалися від здивування

Софія кілька місяців дуже переживала, так що навіть плакати вже не було сил. Іноді, в розпачі вона шкодувала про своє рішення… Але дороги назад нема, зараз треба посміхатися і продовжувати показувати щастя. – Молодець, дочко, правильно зробила! Мудрість жінки не…

Тетяна зранку збиралася на роботу. Вона вирішила вдягнути нове пальто, яке тільки вчора купила. – Ти в цьому на роботу підеш? – вийшла у коридор її мати. – А як дощ піде? – А я парасольку взяла, – сказала Тетяна й швидко вийшла з квартири. Небо затягнуло сірими низькими хмарами. – Все, закінчилось бабине літо, – сумно подумала Тетяна… Коли вона вийшла з маршрутки, вже йшов дощ. Парасольку чомусь заклинило, і жінка намагалася її відкрити, стоячи на краю тротуару. Раптом зовсім близько від неї проїхав якийсь чорний джип. Тетяна глянула на себе, й оторопіла від побаченого

Тетяна сиділа за комп’ютером, але дивилася не на екран, а у вікно. Останні теплі вересневі дні… І навіть не про це вона думала, а про те, на що витратити премію, яку вона несподівано отримала. – Андрійку нові кросівки потрібні. Росте…

Лариса почала здогадуватися, що її чоловік Михайло має іншу жінку. Вона довго думала й нарешті вирішила діяти. Лариса приїхала до будівлі, де працював її Михайло. Дочекавшись чоловіка, жінка сіла в таксі, й поїхала за ним. Михайло зупинився біля магазину і невдовзі вийшов звідти з якоюсь великою коробкою. – Ах, он воно що! – трохи подумавши, зрозуміла Лариса. – Він уже й техніку новій пасії купує! Гніздечко собі вʼє… Михайло з коробкою зайшов у якусь незнайому квартиру. Лариса глибоко зітхнула і рішуче натиснула на кнопку дзвінка. Двері відкрилися, й жінка застигла від побаченого

Прокинувшись, Лариса Петрівна побрела на кухню. Зачепившись об черевики свого чоловіка, вона гидливо зморщила носа і докірливо подивилася на свого кота. – Барсику! – вигукнула жінка. – Ти знову сходив у черевики! Ну, що мені з тобою робити? Кіт ліниво…

Рита вийшла з сином погуляти у парку біля будинку. Жінка сіла на лавку і замислилася про щось своє. – Привіт! – почула вона голос приятельку, яка також вийшла на прогулянку з піврічною донькою. – Привіт! – сухо відповіла Рита. – Рито, ти чому така похмура? – співчутливо спитала Галина. – З синочком щось? Чи з чоловіком? -Так, у мене проблеми із чоловіком. Він таке видав! – раптом сказала Рита. – Розповіси? – з цікавістю запитала Галина. І Рита все розповіла подрузі. Галя вислухала її і застигла від почутого

Рита сиділа біля дитячого ліжечка, заливаючись сльозами. Вона крізь каламутну смугу сліз дивилася на тримісячного сина і думала: -Дитинко моя, синочку мій! Бідненький! Який же твій батько поганий чоловік! Як він міг! Та як він смів! Річ у тім, що…

Олена прийшла додому з магазину. Вона роззулася в коридорі й пішла на кухню, щоб викласти продукти, як раптом зупинилася на порозі. За столом сидів її чоловік Василь і якось дивно дивися на Олену. – О, ти вже вдома! – здивувалася Олена. – Я думала ти пізніше будеш, ще й вечерю не встигла приготувати і… – Олено, – зупинив дружину Василь. – Ти цей… Ти вибач мені, Оленко. Але йду я від тебе! Отак от… Олена застигла. – Васильку! – ахнула вона. – Ти можеш мені пояснити, що трапилося? Якщо чесно, я нічого не розумію! І тут Василя понесло

Олена прийшла додому з магазину. Вона роззулася в коридорі і пішла на кухню, щоб викласти продукти, як раптом зупинилася на порозі. За столом сидів її чоловік Василь і якось дивно дивися на Олену. – О, а ти вже вдома! –…

Надія Миколаївна сіла в таксі і поїхала у квартиру свого зятя Дмитра та доньки Оксани. Оксана попросила матір привезти їй деякі речі. Дмитро ще мав бути на роботі, тож Надія Миколаївни відкрила двері ключем, який їй дала донька. Вона зайшла в коридор і раптом помітила дещо дивне… Жінка придивилася й застигла від здивування. Біля порогу стояли жіночі туфлі. – Дивно, – подумала Надія Миколаївна. – Ніколи в Оксани таких не бачила. Червоні, он які… Раптом жінка почула звуки, що чулися з кімнати. Вона пішла туди, відкрила двері, і очі вирячила від побаченого

Надія Миколаївна зі своєю дочкою Оксаною та дворічним онуком Миколкою вирішили пожити якийсь час на дачі. Ініціатором цього була Надія Миколаївна. Наведені нею аргументи, що дитині потрібне свіже повітря і, що поки тепло на дачі особливо добре, зробили свою справу….

Повернутись вверх