Головна - Історії жінок

Категорія: Історії жінок

Мирося пішла на побачення з Олегом. Все йшло непогано, пара пішла потанцювати. Дівчина відчула, як вона тане в обіймах Олега, як їй гарно і легко… – Ти зробиш мені одну послугу? – несподівано прошепотів він їй на вухо. – Хочу тебе дещо попросити? – Попроси, – сказала Мирося. – Якщо зможу, то зроблю… – Мої родичі у відпустку поїхали, – пояснив Олег дівчині. – Приходь у гості. У Мирослави тьохнуло серце. – Тільки не одна, а з Алінкою, – раптом додав хлопець. – Посидимо, побалакаємо. А потім… Ти скажеш, що поспішаєш кудись і підеш… Мирося розгубилася. – Навіщо? – здивувалася вона. Олег пояснив і вона аж вискочила з кафе

Що може бути щасливішим і радіснішим, аніж весілля кращої подруги. До неї сама наречена Аліна та її подружка Мирося готувалися давно. І сукню разом вибирали, і зачіску і навіть парфуми, які мають бути стійкими, але не нав’язливими, а ніжними, привабливими….

Рита запідозрила, що її чоловік Петро їй зраджує. – Може, все-таки це неправда? – сумнівалася вона. – Не буде ж Петро мені брехати? Мало, що люди говорять… – Риточко, ну чому ти віриш у такі нісенітниці?! – казав Петро. – Як я можу від тебе гуляти? Я ж люблю тебе найбільше на світі! Рита тільки посміхалася чоловікові і трималася до останнього. Вона вдавала, що нічого не знає і не помічає… – Рито, отямся! – якось сказала їй подруга Оля. – Всі вже знають, що він з Юлею крутить! – З якою ще Юлею? – пошепки запитала Рита і застигла в очікуванні

Рита не відразу зрозуміла, що Петро має іншу. Точніше, довгий час вона воліла закривати на це очі: спершу ховалася від усвідомлення цього, потім відверталася, потім просто вдавала, що все добре – причому перед самою собою. Переконувала себе, що їй байдуже,…

Микола завів собі коханку. Його дружина Валя кинулася до шафи. Вона швидко зібрала у валізу речі чоловіка. – Що ти робиш?! – вигукнув Микола. – Припини виставу! Але Валю було вже не зупинити… – Іди звідси! – вигукнула вона. – І щоб я тебе більше не бачила! – Ти ще проситимеш, щоб я назад повернувся! – сказав Микола. – Будеш благати! – Не буду, – сказала Валя. – Іди! Микола пішов… Потім знайомі розповіли Валі, що він оселився в своєї коханки. Валя подала на аліменти й на поділ майна. Вона вперше за багато років відчула себе справжньою жінкою. Валя насолоджувалася спокійним і затишним життям удвох з донькою. А потім сталося неймовірне

– Сто разів пошкодуєш, що мене виставила! Проситимеш, щоб назад повернувся, благатимеш! – Микола аж почервонів від обурення, з яким говорив це дружині. – Не буду, – спокійно відповіла Валя і ногою просуваючи валізу чоловіка до дверей. Вона не збиралася…

Лариса визирнула з кухні, витираючи руки рушником. – Ой, Борю, це ти?! – побачила вона свого чоловіка. – А я думала, ти будеш пізніше. Я ще салати не закінчила готувати. Хотіла все красиво накрити до твого приходу. І тут Лариса осіклася. Щось було негаразд… Борис стояв у коридорі й не поспішав роззуватися. – Ларисо, нам треба поговорити, – він повільно зняв пальто, не дивлячись їй у вічі. – Щось сталося? – Лариса застигла у дверях. – Я йду, Ларисо, – заявив Борис. – Сьогодні. Прямо зараз… – Як… Ідеш? Куди? – ахнула Лариса. – До Аліни… Я мав сказати раніше, але… – До якої ще Аліні?! – Лариси не вірила своїм вухам

– Борю, це ти? А я думала, ти пізніше будеш, – Лариса визирнула з кухні, витираючи руки рушником. – Я ще салати не закінчила, хотіла все красиво накрити до твого приходу. Вона осіклася. Щось було негаразд. Борис стояв у коридорі,…

Олена йшла додому і думала, що їй ще треба зробити, перед тим, як сісти за святковий стіл. – Головне – не забути про качку з яблуками! – думала жінка. – Якраз перед виходом я вимкнула духовку, і вона вже має бути ідеальною. Сподіваюся, все вийде. Романтична новорічна ніч допоможе оновити наші стосунки з Ігорем… Олена відкрила двері в квартиру. – От зараз чоловік здивується! – посміхнулася вона. Олена зайшла в квартиру, але там було… Незвично тихо… – Напевно, Ігор втомився чекати мене і заснув на дивані, – подумала жінка. Закінчивши всі справи, вона голосно покликала чоловіка. Відповіді не було… Олена зайшла в кімнату і ахнула від побаченого

Олена з захопленням дивилася на своє відображення у дзеркалі. Майже 3 години, проведені в салоні краси, не пройшли даремно. Новий колір волосся, нова зачіска, свіжий манікюр та яскравий макіяж на обличчі. Олена помолодшала років на десять. – Чудово, Віро! Ти…

Олена накривала святковий стіл. Гірлянди переливалися вогнями. В кімнаті тихенько грала музика. Дівчина планувала святкувати цей Новий рік одна. Раптом у двері хтось подзвонив. Олена стрепенулася. Вже була за десять одинадцята. – Невже подруги все таки вирішили прийти?! – подумала дівчина. Вони переживали і кілька разів питали, чи не передумала Олена побути на самоті. Але та постаралася переконати їх, що їй потрібен час на роздуми… Відкривши двері, Олена здивувалася ще більше! На порозі, переступаючи з ноги на ногу, стояла… Її сестра, Алла! І вона була не одна… Олена не розуміла, що відбувається

Гірлянди вже переливалися яскравими барвистими вогнями. У кімнаті тихесенько грала святкова музика. Олена накривала на стіл. Нехай все виглядало надто скромно, але вона планувала зустріти цей Новий рік одна. Вперше захотілося в цей день побути на самоті, тому довелося відмовитись…

Алла Віталіївна тихенько відкрила двері в свою квартиру. Жінка не хотіла, щоб її чоловік побачив, що вона плакала. Але непомітно зайти їй не вдалося… Борис стояв у коридорі! – Аллочко, що ж ти так довго?! – запитав він. – Я вже хотів іти тебе шукати. Ти чого така засмучена? Ти плакала?! Щось сталося?! Сльози від цих розпитувань ще дужче потекли по щоках Алли. Борис розхвилювався. – Все нормально, сказала Алла. – Ходімо пити чай, а потім підемо гуляти… Разом… Борис застиг від здивування від цих слів. Раніше такого ніколи не було

Алла Віталіївна була рада, що сьогодні нарешті вибралася з дому одна. Відчуття, що чоловік не дає їй нікуди піти без нього, не давало спокою. Раніше він таким не був… Вони разом уже майже сорок років і Борис останнім часом заслаб…

Настя розлучилася зі своїм коханим Михайлом. Дівчина дуже переживала. Михайло сказав, що вони надто поспішають і поїхав жити до своїх батьків… Пройшов якийсь час. Настя поспішала додому з роботи. Вона відкрила двері в під’їзд, зайшла в ліфт і натиснула кнопку свого поверху. Ліфт рушив. А коли його двері відчинилися, то Настя одразу ж побачила на сходовому майданчику… Михайла! – Привіт! – сказав він і простягнув їй квіти. Настя не любила букети, їй було шкода квіточок… – Це тобі, – додав хлопець. – Дякую, – здивовано сказала Настя. – А навіщо ти прийшов? Дівчина не розуміла, що відбувається

– Ірино Борисівно, я занедужала, – заявила Настя по телефону своїй начальниці. – О, Боже, Настю, тільки не це! Що з тобою? – начальниця була засмучена. – Температура невеличка, – сказала Настя. – Дорогенька, ти нам потрібна. Нісенітниці це все….

Рита з Григорієм одружилися. Відгриміло весілля, почалося спільне життя! Через три місяці батьки Рити вирішили з’їздити провідати бабусю – татову маму. Григорій їхати відмовився. – Що я там робитиму, сонечко? – сказав він Риті. І дівчина поїхала до бабусі без чоловіка. Вона планувала побути в гостях два дні, але бабуся несподівано зібралася в санаторій. Тому Рита повернулася додому раніше. Вона тихо відкрила двері своїм ключем і так само тихенько зайшла в квартиру. А як же ж?! Щоб, не дай Боже, не розбудити коханого чоловіка. Дівчина зайшла в спальню і остовпіла від несподіваного видовища. – Значить, це все правда! – тільки й подумала вона

Мама обурювалася і сварилася – наречений дочки їм з батьком дуже не сподобався. – А ось давай, ти не будеш галасувати! – запропонувала незадоволена Рита, яка очікувала від візиту коханого зовсім іншого результату. – А давай без давай! – не…

Марина приїхала додому без попередження. Вона хотіла зробити сюрприз своєму нареченому Миколі. Місяць тому Микола зробив їй пропозицію, і вона не могла дочекатися наступної зустрічі. У квартирі чоловіка було порожньо й затишно. На столі лежала записка: «Пішов на роботу, повернуся раніше. Влаштовуйся зручніше, люба! Цілую, твій Микола». Марина посміхнулася. Вона почала розпаковувати валізу, як раптом почула звук ключа, що повертається в замку. Першою думкою було сховатися і зробити коханому сюрприз, але… – О, доброго дня! – пролунав незнайомий жіночий голос із явним акцентом. Марина так і стала від несподіванки

Марина стояла посеред кімнати, тримаючи в руках бурштинові намисто. – Хто вона така? – запитала вона свого чоловіка. – Люба, заспокойся… – відповів Микола. – Я можу все пояснити. – Пояснити?! – голос Марини тремтів. – Я приїжджаю до тебе,…

Повернутись вверх