Головна - Історії жінок - Заміж Олена вийшла в 18 років. Олег в школі за нею хвостом ходив. Після випускного він і зробив їй пропозицію. Весілля робити не стали. Розписалися. Мати Олега будинок продала, і переїхали вони в інше село. Якось Олена сиділа на кухні і плакала. Тут двері відчинилися і зайшла свекруха. Олена підняла заплакані очі. – Що ж сталося у вас, що ти так плачеш?

Заміж Олена вийшла в 18 років. Олег в школі за нею хвостом ходив. Після випускного він і зробив їй пропозицію. Весілля робити не стали. Розписалися. Мати Олега будинок продала, і переїхали вони в інше село. Якось Олена сиділа на кухні і плакала. Тут двері відчинилися і зайшла свекруха. Олена підняла заплакані очі. – Що ж сталося у вас, що ти так плачеш?

Заміж Олена вийшла в 18 років. Атестат в школі отримала і в ЗАГС. Любила вона Олега ще з п’ятого класу, коли вони переїхали в село і оселилися в сусідньому будинку.

Сім’я Олени не те, що неблагополучна, але не йшло в ній життя. У мами вже три чоловіка було. Перший, Олени батько, виїхав на заробітки і іншу сім’ю там завів. Мама зійшлася з чоловіком, потім з іншим. Від кожного по хлопчику народила. Няньчити малюків Олені діставалося. Вона старша. Уже десять років було, коли братик народився. Все на ній було. І пелюшки, і сорочечки. Няня для братика. Саме Олена почула його перше агукання, побачила перший крок і почула перше слово “мама”.

Не встиг братик підрости, так мама ще народила. Тепер вже з двома Олена няньчилася. Ні, мама не гуляла, працювала, але всі турботи про дітей зіпхнула на дочку. Спочатку їй це подобалося. Адже їй довірили важливу справу, няньчити маленьку дитину. Але потім, коли їх стало двоє, за голову схопилася. Як все встигнути? Коли уроки робити? Намагалася. Непогано іспити здала.

Олег в школі за нею хвостом ходив. На вигляд непоказна дівчинка, але запала вона в серці хлопця. Після випускного він і зробив їй пропозицію. Вона погодилася. Олег їй теж дуже подобався.

Мати, дізнавшись новину, почала сваритися. Але вони вже подали заяву в ЗАГС. Весілля робити не стали. Розписалися. Мати Олега будинок продала, і переїхали вони в інше село. Там Олеговому батькові роботу запропонували. Там вони і зажили.

Цуралася спочатку Олена свекрухи, на ви називала. До домашніх справ звикла, але дві господині на одній кухні … Дивився-дивився батько, як молода невістка намагається, та все з рук у неї валиться. Пристрій зробив. За літо побудували. Зажили молоді окремо.

У родині всяке буває. Посварилися один раз. Олег навіть дверима грюкнув. Олена сиділа на кухні і плакала. Тут двері відчинилися і зайшла свекруха. Олена підняла заплакані очі.

– Що ж сталося у вас, що ти так плачеш?

– Все йому не так. Чіпляється, і варю не так як ви, і прибирати не так. Я намагаюся, а він …

– Доню. Так він у мене єдиний синок, ось і розбаловали ми його. Але він хороший. Я тобі розповім, що він любить, тільки ти не говори, що це я тобі підказала. Хитрішій треба бути, щоб чоловікові догодити.

З тих пір так і пішло. Стала свекруха першою помічницею і порадницею. Ні справ за Олену не робила, а вчила всьому. Олена і рада. До всього сама в житті доходила, матері рідний не до неї було. За порадою тепер Олена тільки до свекрухи і бігла. А коли у тої день народження був, спекла перший свій пиріг:

– З Днем народження мама!

Свекруха сльозинку змахнула:

– Дякую, донечка.

Йшли роки. Свекора не стало. У Олега з’явилася коханка. Все село знало. Нашіптували, на Олену пальцем показували. Олена довгий час ні про що не здогадувалася. Але добрі люди донесли.

Прийшов Олег, мовчки речі зібрав і пішов. А Олена так і залишилася стояти посеред кухні, притиснувши до себе синів. Свекруха, як дізналася, що син дружину і дітей кинув, так відразу до нього і пішла. І його соромила, застерігала і його коханку.

– Сказав, не повернуся і крапка. І нема чого сюди ходити. Aлimeнтu платити буду, а жити з нею не буду. Розлюбив, розумієш? Роз-лю-бив …

Свекруха стала допомагати невістці хлопчаків піднімати. Одного разу Олена сказала:

– Мамо, переїжджай до нас жити. Скільки можна з каструльками бігати. Я заміж не збираюся. Разом жити будемо.

– Ну, як же так? Ти ж молода?

– Люблю я Олега …

Роки йшли. Хлопчаки виросли. Обзавелися сім’ями і стали жити окремо. А Олена зі свекрухою так і жили разом і в радості, і в горі.

Через переживання стало у свекрухи серце прихоплювати. Два приступи витримала, а третій ні … Медсестри говорили, що кликала вона Олену в останню свою хвилину. Після дивувалися, що не дочка їй Олена, а невістка. Ось як буває. Свекруха і невістка не ладнають, мало не ворогами живуть, а тут.

Поховала Олена свекруха, все справила як належно. Олега на похороні не було. Поїхав на заробітки.

Олена залишилася одна. Пішла з життя її улюблена свекруха. Любила вона її і поважала. Світла і добра людина була. Онуки теж любили бабусю. Тепер Олена намагається бути такою ж свекрухою для своїх невісток.

Plitkarka

Повернутись вверх