Зазвичай дівчатка, які рано втратили свою маму, ревнують батька до інших жінок. Не хочуть, щоби він когось приводив у будинок.
У Олі все було навпаки. Мами не стало, коли їй було п’ять. А раніше вона довго нездужала, і останні місяці навіть не була схожа на маму. Тому, мабуть, Оля у такому ранньому віці змогла підготуватися до того, що її не буде. Коли твоя мама тебе не впізнає – це страшно. Але після її відходу Оля відчувала лише той сум, який відчувала всі останні місяці. Адже можна сказати, мами давно з ними вже не було.
Але, звичайно, Олі не вистачало материнської любові та турботи. І коли через кілька років її тато привів у їхній будинок жінку, вона не засмутилася і не образилася. Вона зраділа. Дуже Оля сподівалася, що вона зможе стати їй мамою.
Аліна була молодшою за батька на сім років. Молода, гарна, впевнена у собі. Коли Оля вперше її побачила, то одразу сказала їй, що вона дуже гарна.
– Дякую, сонечко. Ти теж, – погладила Аліна її по щоці.
Оля навіть зніяковіла. Їй було приємно це чути.
Аліна все частіше була в них, і Оля дуже намагалася з нею потоваришувати. Просила погратись з нею, почитати їй книжку перед сном.
Але хоч дівчинка на той момент була ще досить маленькою, вона вже тоді почала відчувати, що Аліна не старається так само, як і Оля. Не намагається стати їй мамою, не намагається зробити все, щоб вони були однією родиною.
А коли тато вперше залишив їх самих, Оля розкусила Аліну. Вона лише вдає, що їй є якась справа до дівчинки, а за фактом та її тільки дратує і заважає насолоджуватися життям з батьком Олі.
Оля того дня попросила Аліну приготувати їй поїсти, і та грубо відповіла:
– Я тобі не куховарка, запам’ятай! Тобі вже вісім, іди сама щось приготуй!
І грати з нею вона не стала. Сказала, що вона їй не подружка та не мама.
Натомість, коли повернувся тато, Аліну як підмінили. Відразу почала сюсюкатися, розповідати, як вони чудово провели час. А Оля чомусь побоялася заперечити, побоялася розповісти батькові всю правду.
На той момент Оля ще не усвідомлювала, що її тато досить забезпечений. Їй здавалося нормою, що в них великий будинок, гарна машина та смачна їжа. Вона ж не знала, як там у інших. Та й дітей не так сильно цікавить матеріальне, особливо, коли вони пережили таку втрату. Якби Олі дали вибір – жити в цьому будинку чи жити у маленькій кімнатці, але з мамою, вона, звичайно, обрала б друге. Але такого вибору їй ніхто не пропонував, тому й жила вона у добрих умовах, але з вантажем на душі.
Аліна переїхала до них і почала почуватися господинею. Тато постійно працював і не бачив, як його нова дружина спілкується із його дочкою.
А Аліна поводилася з нею погано. Постійно на неї сварилася, говорила, що від неї ніякого толку. І щоразу сварилася з нею, коли Оля хотіла розповісти все татові.
А одного разу, коли Олі виповнилося вже дванадцять, Аліна перейшла всі розумні межі. Коли Оля її в чомусь не послухалася, та сказала їй, що краще б її разом зі своєю мамою не стало. Позбавила б тата від двох проблем одночасно.
Того дня Оля не витримала і все розповіла батькові. Звісно, Аліна все заперечувала, казала, що у Олі фантазія розгулялася. А ще казала, що дівчинка відбилася від рук, хамить їй, тепер намовляє на неї.
При тату Аліна все також поводилася по-іншому. Вона була справжньою актрисою. І тато повірив їй, своїй дружині, а не своїй доньці.
І тоді Оля зрозуміла, що ніхто їй не поможе. І що треба бути хитрішим.
Вона стала слухняною дівчинкою, не сперечалася з мачухою, нічого більше не говорила батькові. І Аліна розслабилася, вирішила, що приборкала непотрібну їй дитину.
Але це було не так. Оля вирішила, що збере всі докази того, яка дружина у тата. А потім висуне йому, щоб йому було соромно.
Але Оля знала, що доки вона маленька, все це може зіграти проти неї. Тож вона твердо вирішила дочекатися закінчення школи. Хоча б дев’ятого класу, щоб, якщо що, можна було вступити до якогось коледжу, де дають гуртожиток. Щоб більше ніколи не бачити їхньої фальшивої сімейки.
На кишенькові гроші Оля купила диктофон і завжди носила його з собою. Вона записувала кожне погане слово на свою адресу, кожну сварку.
А потім Оляя дізналася дуже цікаву річ: виявляється, мачуха зраджує її батькові.
На той момент Олі було майже чотирнадцять, вона вже знала, що таке зрада. І розуміла, що тато цього не пробачить.
Дізналася вона випадково. Аліна думала, що Оля у своїй кімнаті, а Олі захотілося поїсти. Вона спустилася вниз і почула, як мачуха розмовляє по телефону.
– Ну, що, завтра все в силі? Я скажу, що їду до басейну. Саме ця маленька негідниця буде в школі, а чоловік на роботі. Але якщо що, у мене буде алібі. Так, зустрінемося в готелі, як і домовлялися. Кохаю тебе.
Для Олі це було рівнозначно тому, що знайти скарб. Вона була в передчутті. Ще й назва готелю її мачуха озвучила, полегшивши Олі завдання.
Наступного дня Оля вдала, що занедужала.
– Одні проблеми з тобою! – заявила Аліна. – Ти мені всі плани псуєш! Я в басейн собі збиралася!
– Ну я ж не винна, – сказала дівчинка.
– А ти вічно не винна!
– Ну так їдь у свій басейн, я сама залишуся, – знизала Оля плечима.
– Дивись, добре тут поводься. А то твій тато мені влаштує.
Аліна поїхала, а Оля, викликавши таксі, поїхала слідом за нею до того готелю. Звичайно, таксист косився на неї, адже дивно, коли підліток їде до готелю.
– Бабуся приїжджає, – обманула Оля, щоб проблем не виникло. – Їду зустрітися з нею.
І таксист не став ставити зайвих питань, до того ж Оля накинула йому гарних чайових.
Вона розуміла, що їй ніхто не скаже, у якому номері її мачуха. Та й не піде вона так відкрито до неї. Тому, причаївшись у фойє, Оля почала чекати.
І її терпіння було винагороджено. За кілька годин Аліна з’явилася біля ресепшну з якимсь молодим чоловіком. Стоячи в черзі, вони притискалися один до одного, цілувалися. А Оля, сховавшись за якимось кущем, їх фотографувала.
А вдома згодом була сварка. Аліна з’явилася раніше за падчерку, і влаштувала тій рознос, що її не було вдома.
– Я в поліклініку ходила, мені було недобре, – обманула Оля.
Ще кілька разів Оля стежила за мачухою. Вона була настільки непомітною для Аліни, та й вважала та, що Оля не несе у собі жодної проблеми для неї. Думала, що падчерка її поважає. Тому особливо й не соромилася.
Так Оля дізналася, що мачуха бере в батька гроші. І теж зняла на відео, як вона нишком бере з його столу купюри.
Ну і зрада була не раз, і Оля зробила все можливе, щоб зібрати якомога більше доказів.
За ті роки, що Аліна ображала Олю і обманювала її батька, багато компромату накопичилося.
І перед днем народження Аліни Оля зібрала їх у купу. Змонтувала відео, додала записи із диктофона. Вийшов чудовий фільм про фальшиву натуру її мачухи.
Оля знала, що буде сварка. Вона, звичайно, не була впевнена, що після цього у неї все налагодиться. Але точно знала, що мачуху треба вивести на чисту воду.
Адже Оля щиро мріяла, що вони любитимуть одне одного. Намагалася їй сподобатися, тяглася до неї. Вона ж на той момент була маленькою дівчинкою, яка потребує кохання. І якби Аліна дала хоча б ці крихти, все було б добре. Але, здавалося, що в мачусі не залишилося кохання, бо все вона витратила на себе.
На дні народження Аліни було дуже багато народу. Усі вітали, дарували подарунки, робили компліменти.
Оля тихо сиділа. Вона спостерігала за своїм татом, який так пишався дружиною. І якому сьогодні буде дуже важко.
Але й Олі було тоді важко, коли він їй не повірив. Коли не заступився за свою дитину, коли не дослухався до неї. І хоч Оля на нього не так вже й ображалася, вона розуміла, що настав час подумати про себе.
– У мене теж є подарунок, – підвелася вона, коли знову почали звучати тости. – Для своєї коханої мачухи я приготувала сюрприз. Я змонтувала відео, щоб ви всі побачили її такою, якою бачила її я. Адже всі ви знаєте, що вона прийшла в нашу сім’ю, коли я була маленькою дівчинкою і дуже потребувала мами.
Усі зворушилися. Звісно, гості чекали на миле відео про те, як Аліна замінила Олі матір. І тільки Аліна напружилася, бо зрозуміла, що справа тут нечиста.
Почалося відео з пікантного – побачень Аліни на стороні. Потім там було багато записів, як вона ображає Олю, як говорить їй всяке. І все завершилося записом, як вона бере гроші у свого чоловіка.
Звичайно, компромату було набагато більше, але Оля знала, що Аліна захоче все це зупинити, тому постаралася зробити фільм якомога коротшим. Щоб усі дізналися про діяння Аліни.
Виникла тиша. Усі дивилися то на Аліну, то на її чоловіка. Батько Олі був блідим, і явно намагався усвідомити, що побачив.
– З днем народження, Аліна, – підсумувала Оля. – Думала, що загнала мене в кут, що я завжди мовчатиму. Що ніхто не дізнається, якою ти була мачухою та дружиною. Але я виявилася розумнішою.
– Ах ти … – Аліна пішла на свою падчерку, явно не з мирними намірами. Але її перехопив батько Олі.
– Не смій до неї торкатися.
Що було далі, Оля не знала. Вона пішла. І лише ввечері, коли батько повернувся один, вона зрозуміла, що Аліни більше не буде у їхньому житті.
– Пробач, – лише похмуро сказав він, – я мав тобі повірити.
– І ти вибач. Що дізнався все саме так.
Тато кивнув головою, і пішов до себе. Оля розуміла, що йому все треба переварити.
Їхнє життя налагодилося. З Аліною тато розлучився, а Оля його вибачила.
Але навіть після того, як усе закінчилося, дівчинка не почувала себе щасливою. Аліна вкрала її щастя, переконавши творити такі неприємні речі. І Оля дуже сподівалася, що згодом вона прийде до норми. Адже колись треба починати бути щасливою. Навіть попри все те, що вона пережила.
