Алла провела чоловіка на роботу і налила собі каву. Сьогодні вона взяла відгул – у чоловіка завтра день народження, відзначати вирішили на дачі його батьків, і свекруха просила Аллі сьогодні приїхати та допомогти їй із приготуванням столу.
Готувати Алла вміла і любила, але сьогоднішній день вона з більшим задоволенням провела б на роботі, ніж у товаристві Маргарити Сергіївни.
Алла та Сергій одружилися лише півроку тому, жили вони у квартирі Алли, яку батьки купили їй, коли дівчина ще навчалася в університеті. Закінчивши навчання, вона почала жити самостійно.
Сергій у своїй сім’ї був молодшим – крім нього, Маргарита Сергіївна та Анатолій Васильович мав ще двох старших дітей – сина Миколу та дочку Юлію.
До весілля майбутня свекруха здавалася Аллі цілком приємною жінкою. Вона була чемна і з нареченою сина, і з її батьками. Але після того, як молоді, повернувшись із весільної подорожі, почали жити окремо, Маргарита Сергіївна показала своє справжнє обличчя.
Коли свекруха прийшла до них у гості вперше, вона принесла з собою рушник, який постелила на диван, перш ніж сісти на нього.
А коли Алла запропонувала гості чаю, та пройшла на кухню, переглянула всі чашки, що стояли на полиці, вибрала одну, вимила її та поставила на стіл. Те саме вона зробила і з чайною ложкою.
– У мене в квартирі і особливо на кухні все стерильно, – заявила вона Аллі. – І тобі, дівчинко, треба вчитися чистоті.
Від несподіванки Алла не зрозуміла, що сказати. Вона подивилася на чоловіка – той спокійно пив чай, вдаючи, що нічого незвичайного не почув.
Коли Маргарита Сергіївна йшла, вона перед тим, як взутися, навмисне довго і ретельно обтрушувала ступні, а потім сказала:
– Підлогу ти, дитинко, напевно, тиждень не мила. Кожен день! Ти мене чуєш – щодня треба мити! А в коридорі двічі на день! Інакше ви в бруді заростете.
Після її відходу Алла подивилася на чоловіка:
– Сергію, що це означає? Для твоєї матері наш диван не надто чистий, щоб вона могла сидіти на ньому? Але на сидіння в автобусі та на лавку у парку вона спокійно сідає. Як я зрозуміла, це був показовий виступ, щоб виставити мене нечепурою? Чому ти мовчав? Ти ж бачив, що я мила підлогу за півгодини до її візиту. Чому ти нічого не сказав?
– Алло! Але це ж мама. Вона така, і з цим простіше упокоритися, ніж потім опинитися в епіцентрі сварки! Потерпи, вона побачить, що ти не реагуєш і відстане від тебе. Вона Алісу – дружину мого старшого брата – теж спочатку діставала, а потім перестала. Наберися терпіння! Я тебе дуже прошу!
І Алла вирішила чекати, коли свекрусі все це набридне і вона вгамується.
Але Маргарита Сергіївна, мабуть, вирішила перевірити молодшу невістку на стійкість до стресів і стала заявлятися з подібними перевірками не рідше двох разів на тиждень.
Якщо Сергій був у цей час вдома, жінка ще більш-менш вибирала вирази, але коли Маргарита Сергіївна заставала Аллу одну, вона не соромилася.
– Алла, дивлячись, на те, на що ти перетворила квартиру, можна подумати, що до цього ти жила у сараї! Як твоя мати дивиться на все це? Якби квартира належала мені, я б тебе виставила звідси вже за тиждень. Я дивуюся, як Сергій досі закриває на все це очі.
Вона на хвилину зупинялася, а потім, увійшовши на кухню, продовжувала:
– До речі, Сергій того тижня було зле, наче як зів щось не те. А ти миєш руки перед тим, як почати готувати?
– Маргарита Сергіївна, він просто переїв. Ми замовили ввечері дві піци, і Сергій з’їв півтори.
– То що, ти ще й вечерю не готуєш? Хіба ти не знаєш, що весь цей фаст-фуд не корисний? – обурилася свекруха.
– Я нормально готую. Просто ми того дня після роботи пішли в кіно, – намагалася пояснити Алла.
Але все було марно. І тепер Маргарита Сергіївна називала невістку не тільки нечепурою, а й ледаркою. При всьому тому, що в Алли в квартирі завжди було чисто, а готувала вона добре.
– Алло, ну не хвилюйся, мама приходить всього на дві години на тиждень. Натомість решту часу ми можемо жити в тиші та спокої, – заспокоював дружину Сергій, коли вона вкотре скаржилася на його матір.
Батьки Алли, звичайно, помітили, що настрій у доньки не дуже добрий. Якось, коли вона прийшла відвідати їх, мама запитала:
– Щось ти сумна – не подобається заміжнє життя?
– Ні, мамо, у нас із Сергієм усе гаразд. Просто роботи зараз багато, іноді навіть доводиться затримуватись. Натомість цього місяця обіцяють гарну премію. А мій проект із ландшафтного дизайну нового скверу посів перше місце. Так що все гаразд, не переживай.
– Ну, дивись, якщо щось не так, краще вирішити всі питання зараз.
І ось сьогодні Аллі треба було цілий день пробути наодинці з Маргаритою Сергіївною – мити, чистити, кришити, маринувати під її нищівними поглядами.
Коли ввечері за Аллою приїхав Сергій, вона розплакалася, як тільки сіла в машину.
– Сергію, я так більше не можу! Твоя мати просто сміється з мене! Я сьогодні такого про себе наслухалася – мене ще ніколи так не ображали! Я не поїду завтра до неї на дачу.
– Ну що ти все приймаєш так близько! Я чудово знаю, що моя мати має поганий характер. Вона до пенсії працювала завідувачкою магазину, звикла, що їй усі підкоряються. Мама сама розповідала, що всіх працівників у кулаку тримала.
– Але ж я не повинна їй підкорятися! Я пропонувала відзначити твій день народження вдвох. Замовили б столик у ресторані, посиділи, потанцювали. Хіба погано?
– Алло, ну я не міг відмовити мамі. Подивишся, завтра все буде гаразд. Не можна тобі не приїжджати. Сторонніх нікого не запрошували – твої та мої батьки, ми з тобою, Микола з Алісою та їхня донька – Даша. Юля із чоловіком живуть далеко, вони не приїдуть. Посидимо по-сімейному.
Але посидіти по-сімейному не вдалося.
Спершу все було нормально: привітали іменинника, вручили подарунки, підняли тост за його здоров’я.
Невдовзі з’ясувалося, що на столі немає гірчиці.
– Алло, гірчицю принеси, – скомандувала Маргарита Сергіївна.
Алла слухняно встала і сходила на кухню по гірчицю, поставила її на стіл і сіла на своє місце.
– Господи! Усьому вчити треба! – невдоволено сказала свекруха, – гірчицю треба поруч із холодцем ставити!
Мати Алли – Софія Миколаївна – подивилася на чоловіка.
Невдовзі восьмирічна Даша, яка крутилася за столом, впустила вилку.
– Алло! – Знову пролунало від свекрухи. – Принеси Даші чисту вилку, а цю підніми і вимий.
Батьки Алли переглянулись.
Коли стіл почали накривати до десерту, Алла дістала з шухляди кухонного столу чайні ложки. Одна з них зі стукотом упала в раковину.
– Мало того, що невміха, ще й незграбна! – з досадою прошипіла Маргарита Сергіївна. – За що нам таке нещастя! Сіла Сергію на шию, ноги звісила.
Її слова почула мама Алли, яка проходила повз кухню. Вона зазирнула до їдальні і покликала чоловіка:
– Григорію, іди сюди.
А Софія Миколаївна повернулася до свахи:
– Як ви смієте ображати мою дочку? Хто вам це дозволив? Ми свою дочку не на смітнику знайшли. І не для того виховували та вчили, щоб якась торгашка невихована їй дорікала. Вона не сидить на шиї вашого сина, бо заробляє у півтора рази більше за Сергія. І живуть вони у її квартирі.
– А квартира вся брудом заросла! – вигукнула Маргарита Сергіївна.
– А ти що мовчиш, чоловік? – Запитав батько Алли Сергія, що підійшов на шум. – Чому ти дозволяєш матері ображати твою дружину? Алло, він хоч раз заступився за тебе?
Алла, очі якої були сповнені сліз, похитала головою.
– Значить так! Дочку ми забираємо додому. Ти, – звернувся Григорій до Сергія, – доки не доріс, щоб бути чоловіком. Як сидів у мами під спідницею, так і сидиш. Алла, – повернувся він до дочки, – сама вирішуй – тут лишаєшся чи додому їдеш.
– Я з вами, тату, – сказала Алла.
Батьки забрали Аллу та поїхали. Цілий місяць вона чекала на дзвінок Сергія. А потім відправила його речі з кур’єром на адресу Маргарити Сергіївни та подала на розлучення.
У ЗАГС Сергій прийшов разом із мамою.
Але після розлучення було сумно. Тоді мама запропонувала їй:
– Дочка, у тебе начебто відпустка з понеділка? У мене також є два тижні. Давай махнемо відпочити! Вересень, оксамитовий сезон, тепле море!
З відпустки Алла повернулася спокійна та із задоволенням приступила до роботи над новим проектом.
А нещодавно до них у бюро прийшов новий співробітник – симпатичний хлопець. Він майже відразу став надавати Аллі знаки уваги. Їй це дуже приємно, але до нових відносин вона поки що не готова.
