Батьки Максима були приємно схвильовані, адже сьогодні син приведе в їхній дім знайомитися свою наречену!
Особливо раділа мама, нарешті, у неї з’явиться та людина, якій вона зможе передати весь свій досвід та дати важливі поради.
А ще вона так мріяла про онуків, але син із цим якось не поспішав.
Максимові вже було 32 роки і до цього віку він остаточно дозрів для, сім’ї та дітей. Про серйозність своїх намірів він також повідомив своїх батьків.
Прямо так і сказав:
-Мамо, тату, скоро я, вас познайомлю зі своєю майбутньою дружиною і матір’ю моїх майбутніх дітей!
Мама від цих слів розчулилася і заплакала від радості.
У день знайомства мама Максима Тетяна Миколаївна приготувала шикарну вечерю і вже виставляла її на стіл.
А батько Максима – Андрій Євгенович у цей час прасував свою фірмову білу сорочку, яку одягав на всі значущі свята.
Хвилювалися у цей день усі.
Пролунав дзвінок телефона Тетяни Миколаївни. Дзвонив син:
-Мамусю, привіт! Ми будемо через 10 хвилин, вже майже під’їхали!
Тетяна Миколаївна гукнула батькові, що молоді зараз приїдуть, і щоб він готувався їх зустрічати, а сама сіла на диван і задумалася.
Вона чудово пам’ятала той день, коли вона й сама вперше познайомилася зі своєю майбутньою свекрухою, як вона хвилювалася і не могла знайти собі місця.
Тетяні Миколаївні завжди розказували про стосунки невістки і свекрухи одне тільки погане, а вона завжди про себе думала – ну як можна не порозумітися з молоденькою дівчиною!
Адже насправді вона їй буде, як рідна дочка.
Тетяна Миколаївна навіть думати не хотіла, що при знайомстві вони з невісткою можуть не сподобатися один одному і налаштовувала себе виключно на позитив.
Її роздуми зупинив дзвінок у двері. Батьки переглянулися між собою в коридорі, а потім Андрій Євгенович зробив впевнений крок до дверей, щоб їх відчинити.
Першим у квартиру зайшов задоволений і усміхнений син, а за ним явно бентежачись стояла його наречена.
Мама з татом зупинилися в коридорі з усмішками на обличчях. Але коли майбутня свекруха побачила обличчя невістки, у неї від подиву округлилися очі.
-Знайомтеся, це Олена – сказав син і жестом руки показав своїй супутниці, щоб вона сміливо проходила у квартиру…
Максим з Оленою познайомилися рік тому. Почалося все з листування в соцмережах.
Перший крок зробив Максим. Після місяця листування він запросив Олену на перше побачення.
А далі – закрутилося. Вони й самі не помітили, як почали проводити весь свій вільний час разом. Їм було дуже добре!
Максима не збентежив той факт, що, Олена була за нього старшою на 10 років.
Так, жінці на той момент вже був 41 рік, а Максиму якраз виповнилося 31.
Молодого чоловіка також не збентежило і те, що в Олени за плечима було вже два шлюби та двоє дітей: шестирічна донька Тетяна й чотирирічний син Арсеній .
А от батьки, застигли на порозі, побачивши, що супутниця їхнього сина значно старша за нього. Вони явно зніяковіли.
Нарешті батько Максима, сказав:
-Що ж, ну давайте пройдемо до столу, познайомимося і поїмо. Мене звуть Андрій Євгенович, можна просто Андрій.
-Олена, дуже приємно, – сказала жінка, а потім подивилася на Максимову маму.
-Тетяна Миколаївна, – ніяково і трохи підібгавши плечі промовила мама, а потім додала: – Ну, можна просто Таня…
Гості сіли за стіл. Тетяна Миколаївна почала розкладати їжу по тарілках.
Першим заговорив Андрій Євгенович:
-Олено, а розкажіть трохи про себе? – раптом сказав він.
Олена анітрохи не зніяковіла і почала свою розповідь.
Розповіла все, як є, що двічі була одружена, що в неї вже є двоє дітей від попереднього шлюбу, що познайомилися з Максимом в інтернеті і вже рік вони зустрічаються.
Поки батьки обдумували почуте, Максим підняв заявив:
-Олена ще забула додати, що днями, – далі він зробив невелику паузу, повернувся до Олени і посміхнувся, – Так от, що днями я зробив Олені пропозицію і через два місяці ми одружимося! Ну що, відзначимо!
Батьки машинально встали і мовчки, підняли келихи.
Батьки сіли на свої місця і мама Максима сказала:
-Ви сидіть, а я піду на курку подивлюся. Андрію, звернулася вона до глави сімейства, ходімо зі мною, допоможеш мені донести тацю…
Олена ніяково подивилася на Максима, а потім сказала:
-Ну, казала ж, що я їм не сподобаюся.
-Сподобаєшся, а я тобі говорю. Просто вони тебе ще не знають.
У цей момент на кухні паралельно відбувався інший діалог:
-Андрійку, ох… – це все, що змогла сказати Тетяна Миколаївна
Потім діалог продовжив Андрій Євгенович.
-Тетянко, ти знаєш, мабуть нам не треба втручатися, Максим уже дорослий. Просто ми самі повинні визначитися, чи підтримуємо ми його вибір чи ні. Але в жодному разі втручатися в їхнє життя нам не можна. Так, ми можемо не спілкуватися. А можемо і, навпаки, сказати, синку, головне, що ти щасливий. Але вирішувати за сина, ми точно не повинні.
-Ой, напевно ти маєш рацію – сказала Тетяна Миколаївна, а потім, показавши чоловікові на тацю з куркою, вирушила назад у кімнату…
Минув рік. Настало літо.
-Оленко, ну скільки тобі говорити, щоб на грядках я тебе більше не бачила. Тобі ж народжувати скоро, робітниця ти моя, – гукнула з дачної веранди Тетяна Миколаївна своїй невістці, перемішуючи в каструлі свій фірмовий борщ.
-Тетяно Миколаївно, я акуратно, все під контролем, не хвилюйтеся. Трохи спорту не завадить, – відповіла Олена, відставляючи граблі.
У цей момент до Тетяни підбігли двоє дітлахів.
-Бабусю, бабусю, ну коли вже обід, ми їсти хочемо – кричали невгамовні Тетянка з Арсенієм.
-Чекайте, 5 хвилин ще, йдіть, он поки у мами граблі візьміть відповіла Тетяна Миколаївна своїм онукам.
У цей момент Андрій Євгенович зі своїм сином сиділи на веранді, трохи віддалік дітей та Тетяни Миколаївни та вальяжно відкинувшись, розмовляли:
-Ех, Максиме, почав батько. Таких, як твоя Оленка, ще пошукай. Красуня, помічниця… Ми тоді й подумати не могли, що в неї ще й свій бізнес. А бавить нас як з мамою, один тільки цей дачний будиночок чого вартий. Ми тут тільки час і проводимо тепер. Не життя, а казка!
-Так, тату. Про бізнес я й сам не знав. Уявляєш, а Оленка тоді при знайомстві сумнівалася, що вона вам сподобалася. Я їй ще тоді сказав: сподобаєшся, точно кажу, сподобаєшся.
Через кілька місяців Олена народила хлопчика, якого назвали Михайлом.
Батьки Максима допомагали молодим чим могли. Але їх це не обтяжувало, адже вони самі про це так мріяли.
Кожен у цій історії знайшов те, чого йому так довго не вистачало.
І ця історія не про гроші, а про справжні сімейні стосунки…
