Тридцять третій день народження Рита вирішила відсвяткувати на дачі своїх батьків. Була середина травня, але погода була майже літня.
Звичайно, попередньо вона обговорила це з мамою, зокрема погодила кількість гостей та меню.
Оскільки дата була не кругла, великої компанії не передбачалося. Окрім батьків, своїх та чоловіка, вона запросила зовицю з чоловіком та дітьми та свою подругу з родиною.
Загалом, разом із господарями вийшло десять дорослих та четверо дітей: п’ятирічний Андрійко – син Рити та Іллі, восьмирічний син подруги та двоє племінників – трирічна Марійка та шестирічний Максим.
Ось така компанія.
Рита із сином приїхала на дачу ще у п’ятницю – відпросилася з роботи. Максим привіз їх і цілий багажник продуктів за заздалегідь складеним списком.
На гостей чекали в суботу до обіду, а до цього Рита мала все приготувати. Звичайно, мама їй допомогла, але вони домовилися, що бабуся в основному займатиметься онуком.
Ось і субота. Південь. А далі все, як у класика, гості з’їжджалися на дачу.
Свати тут вже не раз бували, тож батько Іллі одразу попрямував до мангала, де вже чаклував його син із тестем, свекруха почала допомагати Риті навести останній лиск на столі.
А Ірина – подруга Рити – та Наталя – старша сестра Іллі – на цій дачі опинилися вперше, тому з цікавістю оглядали будинок та ділянку.
– Як у вас багато місця, – сказала Ірина. – А у моїх батьків всі шість соток засаджені так щільно, що пересуватися між грядками можна тільки як канатом.
– Що ви, Ірино, – відповіла їй господиня дачі – Ніна Юріївна. – Тут рівно ті ж шість соток. Просто город у мене он там – бачите: низьким парканом кілька грядок обгороджено. Саджу тільки для того, щоб влітку зелень до столу була та молода картопля, щоб тут поїсти. Жодних теплиць, огірків-помідорів. Мені вистачає роботи з ягідними кущами та клумбами.
Перед тим, як гості сіли за стіл, який накрили на свіжому повітрі, Рита нагодувала дітей, і тепер вони бігали у дворі. Благо, що зайнятися їм було чим: на газоні було встановлено дитячий майданчик з гіркою та драбинкою, батут, стояла гойдалка і навіть була підвішена боксерська груша.
Хлопчаки одразу об’єдналися у команду та почали грати. Зрозуміло, що трирічна дівчинка у їхню гру не вписувалася. Залишившись у пісочниці одна, Марійка заплакала та побігла скаржитися мамі.
Але Наталі не хотілося займатися дочкою, вона вийшла надвір і посварила хлопчаків за те, що вони не захотіли грати з дівчинкою. Однак вони її не послухалися і знову взялися до своїх справ. Тоді Наталія звернулася з претензіями до Рити та Ірини:
– Поясніть своїм дітям, що вони не повинні лишати одну Марійку.
– Наталю, нехай хлопчики граються, я подивлюся за Марійкою, – сказала Ніна Юріївна і вийшла з-за столу.
Крім цього невеликого непорозуміння, ніщо більше не затьмарило свята, і надвечір гості роз’їхалися дуже задоволені. Залишилися на дачі лише господарі та іменинниця із родиною.
Рита перемила посуд, Ілля прибрав усе на ділянці, і наступного дня вони просто відпочивали у тиші.
Проте Риту зачепила поведінку Наталії, і вона вирішила поговорити з чоловіком про це.
– Ілля, Наталя завжди так поводиться? – запитала вона.
– А що тобі не сподобалося?
– Хоча б те, що вона не уявляла формат свята – хоча ми це з нею обговорювали, і все ж таки привезла з собою Марійку. А могла б залишити її в свекрухи. Якщо ти їдеш кудись із маленькою дитиною, то будь добра – займайся нею сама, а не перекладай це на когось іншого. А вона пішла у двір, навіщось сварила хлопчаків. Перешкодила їм грати.
– Що ти так реагуєш? Нічого ж не сталося! – сказав Ілля.
– Не сталося. Бо моя мама зайнялася дівчинкою. Вона майже все свято в пісочниці ліпила з Марійкою паски, – відповіла Ріта. – А я хотіла б бачити її за столом.
– Але мав хтось зайняти дитину.
– Згодна, але правильніше було б, щоб це робили Наталка та її чоловік – по черзі, – пояснила свою позицію Рита.
Ніна Юріївна місяць тому вирішила звільнитися – втомилася працювати в школі, тим більше, що свій стаж вона вже виробила.
– Все літо проведу на дачі, – оголосила вона дочці та зятю. – Тож можете залишити Андрійка зі мною.
– Чудово. У них садок закривається в середині червня, тож ми привеземо його тобі, – зраділа Рита.
– А я на червень якраз відпустку взяв, – повідомив її батько. – Тож станемо з Андрієм на рибалку щодня ходити, а бабуся наш улов чиститиме.
– Ну-ну, – відповіла йому дружина, – Якщо улов буде такий самий, як минулого року, то йому тільки сусідські кішки порадіють. А вони й нечищену рибку з’їдять.
– Добре, а в мене відпустка – липень та частина серпня. У червні іспити та захист дипломів, – сказала Рита, яка викладала у коледжі. Тож я зміню тата.
– А в мене відпустка лише у вересні, – з жалем повідомив Ілля. – Але я до вас на вихідні приїжджатиму.
Так і домовились.
А за тиждень після цієї розмови Іллі зателефонувала Наталя.
– Послухай, брате, ти не міг би поговорити зі своєю тещею, щоб я з дітьми в червні пожила в неї на дачі? – попросила вона.
– Цікаво, а чим тебе батьківська дача не влаштовує? – запитав Ілля. – Там і питати не треба – приїдь і живи хоч усе літо.
– Усім не влаштовує. По-перше, немає ні річки, ні озера. І довкола тільки поля. А тут поруч такий березовий гай, і за п’ять хвилин – річка. Буду з дітьми щодня ходити купатися і засмагатиму.
По-друге, твоя теща – педагог, хоч і на пенсії, вона добре з дітьми ладнає, зможе їх як-небудь зайняти.
А по-третє, вони на ділянці грядок практично не мають. А в нашої мами і землі вдвічі більше, і садить вона стільки, що доводиться все літо то полоти, то підв’язувати, то поливати. Тож на дачі у твоєї тещі я зможу спокійно в гамаку полежати, а в батьків – працювати доведеться.
– Зрозуміло, – посміхнувся Ілля. – Я, звичайно, Риту попрошу дізнатися, але нічого не гарантую.
Але дружина, почувши про прохання Наталії, навіть думати не стала, одразу сказала «ні».
– Ілля, ти свою сестру знаєш – вона дама хитра. Адже, крім тих вигод, які вона тобі перерахувала, є ще одна: Наталя розраховує отримати повний «олл інклюзив». Вона чудово розуміє, що моя мама її ні готувати, ні прибирати не проситиме. А сама Наталка вдасть, що вона «не здогадалася» чи – «не хотіла зі своїм статутом у чужий монастир лізти». Тому картина буде така: Наталка з телефоном у гамаку, а бідна мама на кухні та з дітьми.
– Відмовлю – образиться, – сказав Ілля.
– Ну й нехай. Я дивуюся, як їй взагалі така думка в голову прийшла: дачі є і в матері, і в свекрухи, а вона до нас лізе. Зрештою, моїм батькам вона не родичка. Тож нехай ображається. Я це якось переживу. Мені спокій мами дорожчий, ніж образи Наталки. Якщо ти соромишся, я можу сама їй зателефонувати.
І Рита подзвонила.
Що їй довелося послухати! Наталя і егоїстами їх з Іллею назвала, і буржуями, що зажралися!
– Та ти в матері своєї навіть не питала! Якби я сама їй зателефонувала, вона, напевно, погодилася б, – заявила Наталя.
– Послухай, а ти сама не розумієш абсурдність ситуації: у вас у родині дві дачі – і у твоєї матері, і у свекрухи. Чого ти лізеш до малознайомих людей? Та хай навіть ви були б близькими родичами, у червні на дачі відпочиватимуть мої батьки з Андрієм. Де вас ще трьох розмістити? І потім, я ж тебе, Наталко, знаю: ти особливо не напружуватимешся, отже, все ляже на плечі моєї мами. Навіщо їй таке щастя? Їдьте до своєї матері і живіть там. Все питання більше не обговорюється.
Наталя на Риту образилася і почала всім розповідати про те, що її, Наталі, рідний брат збудував шикарну дачу, а дружина брата не пускає ні її, ні її дітей – племінників Іллі – туди відпочивати.
– Поставили триметровий паркан, а за ним – цілий маєток: і будинок двоповерховий, і басейн, і навіть поле для міні-гольфу. А для свого синочка ціле ігрове містечко збудували. Ми попросилися на кілька днів, то Ритка не пустила. Уявляєте?
Риті та Іллі стали з усіх боків родичі дзвонити – питати про маєток на березі річки.
А коли ті здивовано відповідали, що нічого в них немає, що вони самі відпочивають на дачі у батьків Рити на шести сотках, у маленькому будиночку, де всього кухня та дві кімнатки, їм не вірили!
Рита та Ілля перестали виправдовуватись, але Наталю до себе додому більше не запрошують. А раптом вона, побачивши колекцію моделей машинок, яку збирає Ілля, почне розповідати, що у нього в гаражі стоять три десятки дорогих ретроавтомобілів.
