Сімейне життя Ганни й Руслана не складалося з першого ж дня.
Чоловік зненацька зрозумів, що його дружина зовсім не така, якою здавалася йому всі ці два роки…
Однак Руслан співставив всі фактори і зрозумів, що у всьому винна теща, яка щодня навідувалася до молодих!
Після кожного її приходу Ганна змінювалася і виробляла щось таке, що чоловік вже не знав, що й робити.
Ось і сьогодні Руслана чекав сюрприз…
Дружина з порога приголомшила карколомною новиною:
– Я звільнилася з роботи!
– Чому?! – ахнув Руслан, який не пам’ятав, щоб Ганна скаржилася на начальника, чи важкі умови.
– Ми з мамою поговорили і вирішили, що жінка має бути хранителькою сімейного вогнища й займатися домом, щоб у ньому завжди були тепло й комфортно! – радісно сказала дівчина.
– А як же ж кредит на квартиру? – Руслан з розгубленим виглядом відійшов до стіни. – Як ми його оплачуватимемо?
– Працюй більше! – єхидно заявила Ганна. – Хто зрештою з нас чоловік?!
…З цього дня молода дружина засіла вдома. Руслан змирився з її вибором і став брати вечорами підробіток у таксі.
Однак невдовзі він зрозумів, що Ганна зовсім не збирається займатися господарством.
Чоловік повертався додому і бачив, що всюди брудно, на кухні немитий посуд, а вечеря не готова.
– Я вирішила зайнятися саморозвитком, – заявила дівчина, тільки-но Руслан завів розмову на цю тему.
– Знову теща була у нас, так?
– Так, приходила, але до чого тут мама? – Ганна закотила очі і посміхнулася. – Мені потрібні гроші, – несподівано додала вона.
– Навіщо?!
– Хочу пройти онлайн-курси, щоб змінити свій світогляд, я зовсім знудилася з тобою, – пробурчала дівчина, сідаючи в крісло. – Мені потрібна свобода.
– Іди і зароби на них, або у мами візьми! – роздратовано запропонував Руслан.
– Навіщо мені тоді ти, якщо я все маю робити сама?! – ображено вигукнула Ганна і побігла в кімнату.
Весь наступний день вона показово ігнорувала чоловіка, що дуже його засмучувало.
Руслан вирішив відпроситися з роботи й приїхати з квітами, щоб спробувати налагодити стосунки з дружиною.
Він обережно відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і застиг від несподіванки.
Він побачив взуття своєї тещі!
Лариса Петрівна знову була в їхній квартирі і про щось емоційно говорила своїй дочці…
Руслан прислухався, що вона там таке каже, і просто не повірив своїм вухам!
– Звісно, тобі потрібна дитина, але не від нього, – категорично казала жінка. – Мене не влаштовує твій чоловік, тому вагітніти від нього точно не варто.
– Ти впевнена, мамо? – нерішуче перепитала Ганна.
– На всі сто відсотків! Він жадібний і не хоче тебе забезпечувати, – сказала Лариса Петрівна. – Подумай гарненько! Нащо тобі потрібен такий чоловік?
– Що ж тоді робити? – важко зітхнула дівчина.
– Треба народжувати від іншого! Я все придумала! – Лариса Петрівна захоплено потерла долоні. – На роботі я знайшла тобі хорошого батька для дитини. Високий, статний чоловік з блакитними очима. А найважливіший фактор це те, що він дуже любить свою маму! Твій недолугий о котрій годині зазвичай повертається з роботи?
– О сьомій, чи о восьмій, – Ганна глянула на годинник.
– Зроби завтра так, щоб він повернувся не раніше восьмої! – наказовим тоном сказала жінка.
– Як? – розвела руками дівчина.
– Нехай завтра після роботи заїде по продукти у магазин! Склади йому великий список, щоб довше там був, — захихотіла Лариса Петрівна. — А я о п’ятій годні приведу знайомитися до тебе Анатолія. Тільки ти на стіл щось приготуй. Хоча, ні, я сама приготую і вранці тобі занесу…
– Мені доведеться розлучитися з Русланом?
– Поки що не варто. Нехай він нічого не знає. Раптом у тебе з Анатолієм нічого не вийде. Хтось же ж має виховувати дитину, – строго промовила жінка.
– А якщо вийде? – з надією запитала Ганна.
– А якщо вийде, то ми не тільки поділимо квартиру Русланчика на трьох, а ще й зробимо, щоб він платив чужій дитині аліменти, – зайшлася в гучному сміху Лариса Петрівна.
Руслан, переживаючи, що жінки його почують, позадкував і тихенько вислизнув за двері.
Кілька годин чоловік їздив по місту, обдумуючи те, що почув.
Йому хотілося поїхати додому, заявити дружині, що він про все знає, а потім виставити Ганну за двері.
Однак через кілька годин він дійшов висновку, що це буде надто просто…
…Руслан повернувся додому, як нічого не було. Він ласкаво говорив з Ганною і чекав завтрашнього дня.
Вранці вона простягла йому великий список продуктів, який треба було купити на вечір, і чоловік зрозумів, що дружина підтримала план своєї матері.
Ледь відпрацювавши, він повернувся додому о шостій годині.
Руслан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру.
Він почув жіночий сміх, що долинав зі спальні.
Чоловік вихором пробігся по квартирі і заскочив у кімнату.
Ганна сиділа з незнайомим чоловіком на їхньому ліжку і награно сміялася.
Побачивши чоловіка, вона підскочила і почала поправляти свою сукню.
– Це не те, про що ти подумав! – почала виправдовуватися дівчина. – Анатолій працює з моєю мамою.
– Що він робить у нас?! – запитав Руслан.
– У гості зайшов.
– У нашу спальню?! Збирай свої речі! – сказав чоловік.
– Русланчику…
– Я чув твою розмову з матір’ю і знаю, що ти зібралася народжувати від цього мужика, а потім розлучитися зі мною і тягнути з мене аліменти! – не стримавшись, видав Руслан.
– Від мене народжувати? – Анатолій повільно підвівся з ліжка. – Ні, моя мати буде проти. Мені не потрібні діти, – додав він і вискочив геть зі спальні.
– Русланчику, вибач мені, будь ласка, – почала благати Ганна. – Я не хотіла, мені мама сказала…
– От і живи з мамою, раз ти у всьому її слухаєшся! – Руслан був непохитний у своєму рішенні.
Дві години Ганна вмовляла чоловіка передумати, але, усвідомивши, що нічого не можна змінити, вона зібрала свої речі.
– Мама мала рацію, ти безперспективний! Це не ти мене кидаєш, а я від тебе йду! – вигукнула дівчина і пішла з квартири…
