Наталка стояла в залі очікування міського ЗАГСу, ще трохи і вона стане дружиною свого коханого Дениса. Гості вже потроху під’їжджали. – Кохана, я вийду з батьком надвір, фотографа зустріну, – сказав Денис, підійшовши до Наталки. – Добре, тільки не довго, скоро наша черга, – усміхнулася наречена. Наталка підійшла до вікна і оперлася об підвіконня. Раптом за прочиненим вікном вона почула голос Дениса та його батька. Наталка мимоволі прислухалася до розмови і застигла від почутого

Спекотний червневий полудень, п’ятниця. Біля міського ЗАГСу багато машин, прикрашених стрічками, повітряними кулями, а десь навіть по-старому – ляльками. Повно народу – гості, наречені серед подружок, женихи з друзями. Кожна сім’я має своє уявлення, як зустрічати молодих. Хтось запускає у…

У Вероніки не стало чоловіка Романа. Після поминок вони на три дні поїхала пожити до батьків, а потім зазбиралася додому. Вероніка відкрила двері своїм ключем, зайшла до себе в квартиру, й оторопіла від побаченого! У коридорі стояли дві великі картаті сумки, а з кімнати чувся голос її свекрухи – Олени Марківни. За мить і сама вона вийшла в коридор разом зі своєю дочкою. – Зʼявилася таки? – єхидно запитала свекруха. – Олено Марківно, що це все означає?! – прямо запитала Вероніка. – Як це що, невісточко? – сплеснула руками та. Олена не розуміла, що відбувається

У Вероніки не стало чоловіка Романа. На поминках були родичі лише з боку покійного. Постійно чулися докори у її бік. Повернувшись після поминок к квартиру, вона довго плакала, але це були скоріше сльози полегшення… – Два роки я прожила зі своїм…

Олександр їхав на дачу, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив його найкращий друг Андрій, що дуже здивувало Сашка, адже друг зараз на побаченні. – Сашко, ти де? Ти мені терміново потрібний, – почув Олександр, коли підняв слухавку. – Я до дачі під’їжджаю, а ти звідки дзвониш ще й схвильований такий? Начебто в тебе побачення? – відповів Сашко. – Виручай, приїжджай у парк, ти мені терміново потрібен. Прошу тебе, виручи, га? – тривожним голосом просив Андрій. – Гаразд, чекай хвилин через п’ятнадцять, – відповів Сашко. Але чоловік навіть уявити не міг, що сталося у його друга

Після робочого дня Олександр з Андрієм вийшли з офісу разом і попрямували кожен до своєї машини. Ще на робочому місці Андрій розповідав другу про свої пригоди минулих вихідних і поспішав завершити свою розповідь. – Познайомився я з жінкою, підвіз її…

Олексій ішов на день народження до свого діда. Він підійшов до квартири Ігоря Павловича і натиснув кнопку дзвінка. За мить старий відчинив двері. – Дідусю, я тут привітати тебе прийшов… – почав було говорити Олексій, як раптом замовк від несподіванки. З кухні вийшла якась молода дівчина з тацею в руках. На таці гіркою височіли ватрушки… – Здрастуйте, а ви – Олексій? – першою заговорила незнайомка. – Проходьте до столу. Ми вас вже давно чекаємо. – Це хто така? – пошепки запитав Олексій діда. Ігор Павлович тільки посміхнувся і хитро покрутив кінчики вус. Олексій не розумів, що відбувається

Ігор Павлович сидів біля вікна і дивився крізь тьмяне скло на перехожих. Березень уже дихав першими паростками зелені, дзвенів синичками і краплями талої води. Сонце все частіше висвітлювало кухоньку старого, яка так давно не бачила генерального прибирання. – Сам ти…

Олексій сидів за столиком в ресторані і помітно хвилювався. Аякже ж?! Сьогодні він освідчиться своїй коханій Марині. – Привіт, – привіталася Марина, коли прийшла. – Привіт, я вже думав не прийдеш, – пожартував чоловік. Пара зробила замовлення і чоловік наважився. – Марино, ти згодна стати моєю дружиною? – сказав він, ставши на коліно. І тут Марина задумалася, а потім сказала: – Згодна, але з однією умовою!  Олексій був готовий на той момент згорнути гори, тому, не замислюючись, відповів: – Кажи, все виконаю. Треба – місяць з неба дістану! Але такого прохання від коханої жінки, він точно не очікував почути

Ох, і важко довелося Олексію останні півроку, коли нездужала дружина. Ганна нездужала довго та важко, шансів у неї все одно, як сказали спеціалісти – не було. Потрібно було тільки гарний догляд, і він ліг на плечі чоловіка. – Олексій, дай…

Валерій повіз свою наречену Марину знайомитися з батьками. Марина сиділа і задоволено посміхалася. Схоже, вона все ж таки змогла справити хороше враження. Мама Валерія була дуже доброю й доброзичливою. Вона пригостила їх пирогом за власним рецептом і так і сипала запитаннями. А як інакше жінці краще дізнатися про майбутню невістку? – Я на хвилинку відійду, – ніяково усміхнулася Марина і вийшла в туалет. Через пару хвилин вона пішла назад, як раптом застигла від несподіванки! Марина почула якусь дуже дивну розмову. Говорили явно про неї! Марина прислухалася і не повірила своїм вухам

– Скажи чесно, ти мене не любиш? – раптом запитала в свого нареченого Марина. – Чи ти маєш іншу? Не хвилюйся, я сварок влаштовувати не буду. Я просто хочу знати правду. Валерій аж чаєм поперхнувся, почувши таку промову коханої дівчини. –…

Тамарі Іванівни було неспокійно на душі. Жінка поставила свічку, прочитала молитву. Було вже темно, як раптом хтось постукав у ворота. – Наталко, Оленочко! – ахнула старенька побачивши свою дочку з онукою. – Що ж ви не попередила? Я б приготувала вечерю… – Нічого, мамо, я бутербродів зроблю, – відповіла Наталя. – Та які бутерброди?! – сказала Тамара Іванівна. – Зараз кашку зварю… Онука поїла і пішла спати. – Ну що, Наталко, кажи, що трапилося? – сказала старенька. – Мамо, тут таке діло, – опустила Наталя очі. – Не знаю, як тобі пояснити… Тамара Іванівна дивилась на дочку й не розуміла, що відбувається

Тамара Іванівна була розчарована і засмучена. Знову про її дочку пустили плітки в селі, а вона навіть вдіяти нічого не може, знає, що її дочка за старе взялася… Жінка налила у склянку води і швидко випила. Однак замість того, щоб…

В Аліни був день народження. Але настрою не було. – Годі тобі сумувати! – сказала їй сестра Світлана. – Дозволь мені привітати тебе й накрити святковий стіл, де я захочу? – Ну, гаразд… – насторожилася Аліна. – Тільки хочеться по-домашньому якось. – От і чудово, – зраділа Світлана. – Через три дні виїжджаємо! Світлана під’їхала в призначений час. – Куди ж ми їдемо? – все запитувала дорогою Аліна. – От ти вже як вигадаєш, Світлано. Ох, вже ці твої сюрпризи! – Зараз все побачиш… – загадково відповіла Світлана. І ось машина зупинилася. Аліна дивилася з вікна автівки і не вірила своїм очам

Світлана була старшою сестрою. Вона завжди опікувалася Аліною, бо сестричка була молодшою на сім років. І в дитинстві бавила, і в школі допомагала з уроками, і коли Аліна почала ходити на танці, Світлана дивилася, щоб кавалери в Аліни були хороші….

Ірина приїхала в гості до своєї подруги Наталі. Після пізнього сніданку вона вирішила прогулятися по селу. Ірина одягла легку світлу сукню, великий мереживний капелюх і вирушила на прогулянку. Вона повільно йшла тінистою вулицею і заглядала за паркани будинків. Де-не-де гралися діти, десь жінки пололи грядки, десь пасли гусенят і каченят. Усі були зайняті ділом… – Мабуть, треба Наталі запропонувати свою допомогу по-господарству, – подумала Ірина. – У неї теж є і сад, і город, і птиця. А то я тут відпочиваю… – Прогулюєтеся? – раптом почула вона голос за спиною. Ірина застигла від несподіванки

Ірина Михайлівна не могла назвати своє життя щасливим. Чоловік гульбанив. І почав він буквально з першого року їхнього спільного життя. У жінки відразу ж виникло бажання розлучитися, але і свекруха, і мати твердили їй постійно про те, що не варто…

Поліна прибрала в квартирі, приготувала обід, сьогодні у неї вихідний, тому справ багато. – Так, треба ще до мами заїхати, глянути, як вона там, – вирішила жінка. Ближче до вечора, жінка набрала номер мами. – Мамо, ти вдома? – поцікавилася вона. – Вдома, де ж мені ще бути, – відповіла мати. – Тоді чекай, за годину буду, – сказала Поліна. Вона тільки-но сіла в машину, щоб поїхати до мами, як раптом на її телефон надійшло якесь смс – повідомлення. Поліна глянула на екран телефону, прочитала смс і застигла від прочитаного

Мати Поліни завжди була безвідповідальна. Це виявлялося у всьому. Вона жодного разу не була заміжня, від кого народила Поліну, теж не знала. На жодній роботі не затримувалася довше року. Хто триматиме працівника, який безвідповідально ставиться до своїх обов’язків, який може…

Повернутись вверх