Тетяні подзвонила її колишня свекруха. – Тетяно, мого Славка не стало, – сказала вона в слухавку про колишнього чоловіка Тані. – А я дуже слаба. Приїдь. У мене більше нікого немає, окрім тебе… Таня застигла від почутого. Вона заплакала. – Ти чого? – запитав її чоловік Петро. – Що трапилося? – Та нічого, свекруха колишня дзвонила… – сказала Таня і все розповіла чоловікові. Вислухавши дружину, Петро порадив їй провідати свекруху. Таня приїхала. Свекруха лежала на ліжку. Вона простягнула Тані якийсь папірець. Таня глянула на нього й очам своїм не повірила

Галя й Таня дружили ще з дитячого садка. Галі було п’ять років, коли у їхню групу привели худеньку дівчинку з тонкими косичками – Таню. Вихователі шкодували дівчинку, в їдальні всі намагалися підкласти їй більшу порцію. Таня часто була слаба. Якось…

Інна готувала вечерю, коли до неї забігла її донька Наталка. – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! Уявляєш? Мама насупилася. – Ну що ти мовчиш? Не рада, що знову станеш бабусею? – Наталка уважно подивилася на маму.  – Не роби цього! – раптом сказала Інна. – Що не робити? – не зрозуміла Наталка. – Не народжуй від нього другу дитину, – пояснила мама. – Чому ти так говориш? – здивувалася Наталка. – Ти дечого не знаєш, – сказала Інна і все розповіла доньці. Наталка вислухала маму і застигла від почутого

– Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! Уявляєш? Мама насупилася. – Це означає, що він все усвідомив, що хоче зберегти сім’ю, що…

Ганна сиділа на лавці та читала книгу, коли поряд підсіла якась жінка. – Я розумію, що відволікаю вас, – раптом сказала незнайомка. – Але можна задати питання? – Запитуйте, – Ганна сподівалася, що жінка скоро піде. – Як ви ставитеся до дружин, які  знаходячись на межі розлучення, народжують дітей тільки для того, щоб втримати чоловіка біля себе, – запитала співрозмовниця. – Народжувати дитину тільки для того, щоб чоловік залишився з тобою? Це безглуздо, – коротко відповіла Ганна. – Ну, тоді чому ти зробила таку безглузду річ? – несподівано вигукнула жінка. – Ви про що? – Ганна здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи

– Ну нарешті встановили новий дитячий майданчик! На лаву поруч із Ганною присіла елегантна дама. На вигляд їй можна було дати тридцять п’ять років, але насправді могло бути і на десяток більше. Жінка явно стежила за собою і витрачала чималі…

У Таїсії Петрівни був день народження. Старенька, як завжди, зібралася вранці вийти на подвірʼя біля свого будинку. Біля під’їзду вже зібралися сусіди з дітьми і чекали її. Всі вони загадково посміхалися… Коли Таїсія Петрівна вийшла на вулицю, її почали голосно вітати. Старенькій подарували великий торт. – Але це ще не все! – сказав хлопчик Володя. Він повів зворушену Таїсію Петрівну до клумби. – Ось, це вам! – урочисто оголосив він. На очах у Таїсії Петрівни раптом з’явилися сльози. Старенька глянула на подарунок і руками сплеснула від несподіванки

Таїсія Петрівна з сумом дивилася у вікно. Вітер ніс сірі хмари, і здавалося, що вони ось-ось зачеплять високі тополі в провулку. Її кіт незворушно муркотів на стільці біля господині, розлігшись на в’язаному круглому килимку. Майже всі свої трикотажні роботи, а…

Іван з сином дивилися телевізор, коли додому повернулася Людмила. – Як ви тут? – вигукнула з коридору жінка. – А я трохи затрималася. Але зараз курочку вам посмажу! – Дякую, ми вже поїли, – стримано сказав Іван. Люда підняла кришку сковорідки. – Як ви це могли їсти, – вона зморщила носик. – Не могли мене дочекатися? – Ти три години тому мала приїхати, – з докором сказав чоловік. – Ти де була?! – На роботі затрималася, – тихо сказала дружина. – Люда, не обманюй! Я знаю де ти була насправді! – вигукнув Іван. – Як ти дізнався? – тільки й сказала Людмила і важко опустилася на стілець

– Юра, котлету будеш? – Яку котлету? – Напівфабрикатну, у магазині купив. Юра трохи помовчав, подумав. – Ні, зараз мама прийде, щось смачне приготує. – Мама швидше за все надовго затримається. То що – котлету будеш? – Тоді давай. З…

Віктор взяв телефон і набрав номер тещі. – Здрастуйте, Світлано Сергіївно! – сказав він. – У мене до вас прохання. Не могли б ви приїхати і посидіти з вашим онуком Миколкою? – Посидіти кажеш, зятьку… – промовила теща. – Добре, я згодна! Але в мене є умова. – Яка ще умова? – здивувався Віктор. – Ти Миколку до мене привозь, – сказала жінка. – Не хочу вам заважати. З тещею краще на відстані бути, адже так, Вітю? Віктор почервонів, але на пропозицію тещі погодився… Пройшло три тижні. Микола приїхав додому. Віктор з Мариною глянули на сина й ахнули від несподіванки

– Із цим треба щось вирішувати! – Віктор потягнувся – настав час вставати, у вихідні хоч можна виспатися трохи. А на тижні знову клопоти – замовлень повно. Та й добре, що роботи багато, адже на сім’ю треба заробляти! А якщо…

Микола повернувся додому незвично рано. – Кохана, я вже вдома! – гукнув він з коридору. Алла не відповідала. – Може в магазин вийшла? – подумав він. Микола роззувся і попрямував на кухню. – О, Алла! А ти чому не відповідаєш? – здивувався він, побачивши дружину. Жінка мовчала далі. – Кохана, що сталося? – захвилювався він. – Сталося! Ще й як сталося! Ти у своєї мами запитай! Вона мені все розповіла! – насподівано сказала Алла. – Ти про що? Що вона тобі розповіла? – Микола здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

-Микола, я не дочула чи це саме те, через що я переживала найбільше? Поясни мені будь ласка. І чому я це дізнаюся від твоєї мами, а не від тебе? У якому сенсі “ми поїдемо всі разом”? -Так у прямому Алло….

Карина вечеряла зі своїм чоловіком Олегом. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Карини – Марина. – Алло, Маринко, привіт! – взяла слухавку жінка. – Привіт, Кариночко! – привіталася подруга. – Слухай, ти казала, що маєш рецепт, забула як називається страва. Там картопля, помідори. В духовці готується… – Та ти що?! – раптом ні з того, ні з сього вигукнула Карина. – І коли ж він приїжджає завтра? Ну, треба ж, сто років Ігоря не бачила… Марина застигла від здивування. – Карино, ти що таке говориш? – ахнула вона. – Хто приїжджає? Який Ігор? Жінка не могла зрозуміти, що це таке відбувається

За вечерею Олег оголосив дружині, що поїде на кілька днів. – До Олексія Юрко приїжджає, от і хочемо зустрітися, стільки років не бачилися з хлопцями… – сказав він. – Ага, хлопцям уже по 40 років. Без дружин приїдуть? – з…

Валерій запросив всіх своїх родичів на новосілля. Дружина Надія накрила святковий стіл, було весело та затишно. Застілля добігало кінця, Надя пішла на кухню, щоб подати солодке. Валерій вирішив їй допомогти і теж попрямував на кухню. Раптом чоловік помітив, що його мама зайшла до їхньої кімнати. Валерій пішов слідом. – Мамо, навіщо тобі наша весільна фотографія? – сказав він, коли побачив, що мати щось ховає у сумку. – Сину, я все поясню! Вислухай мене спокійно! – сказала мати і все розповіла сину. Валерій вислухав її і застиг від почутого

Було в сім’ї двоє синів і три дочки. Сини молодші. Різниця у віці три роки всього. Когось одного з них не вирізняли, все було, можна сказати, порівну. Так і жили, горя не знали, доки доросле життя не почалося. Микола –…

Валерія мила вікно на кухні, як раптом задзвенів її мобільний. Дзвонила Катя, її подруга дитинства. – Привіт, як життя? – сказала Катя у слухавку. – А я обід готую своїм і заразом, думаю, тебе наберу! Що нового, як твій Вадим? – Привіт, все нормально, – відповіла Валерія. – Вчора були в гостях, посиділи, поспілкувалися… – Молодці! Ой, піджарку в суп треба закинути! – раптом заметушилася Катя. – Даю телефон моєму чоловіку! Побалакайте поки що… Катя дала телефон чоловікові. – Привіт… – тільки й встиг сказати той, як раптом сталося несподіване! Валерія почула якийсь шурхіт, обернулася й оторопіла від несподіванки

Валерія вийшла з офісу і озирнувшись на всі боки, попрямувала до зупинки. Після робочого дня, швидше, хочеться додому, щось сьогодні вона втомилася. А вдома невідомо, що придумає знову чоловік! Валерія тепер уже оглядалася на всі боки, бо будь-якої миті може…

Повернутись вверх