Пліткарка

Жіночий журнал

Настя отримала у спадок квартиру. Її чоловік Євген житлу дуже зрадів. – Треба швидше робити ремонт і переїжджати з орендованої! – сказав він Насті. – До того ж, ти вагітна. Дитина має жити в нашій власній квартирі. Ремонт зробили швидко. Батько Насті все зробив сам із двома робітниками. Залишалося тільки нові меблі купити. – Я вибиратиму меблі в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Євген. – Добре, – погодилася Настя… І ось настав довгоочікуваний приїзд Насті прямо з пологового у свою квартиру. Жінка відкрила двері і так і стала на порозі від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя отримала у спадок квартиру. Її чоловік Євген житлу дуже зрадів. – Треба швидше робити ремонт і переїжджати з орендованої! – сказав він Насті. – До того ж, ти вагітна. Дитина має жити в нашій власній квартирі. Ремонт зробили швидко. Батько Насті все зробив сам із двома робітниками. Залишалося тільки нові меблі купити. – Я вибиратиму меблі в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Євген. – Добре, – погодилася Настя… І ось настав довгоочікуваний приїзд Насті прямо з пологового у свою квартиру. Жінка відкрила двері і так і стала на порозі від побаченого

– Анастасія, – офіційно почав Євген. – Ти подивися на себе в дзеркало. Підійди й подивися. Пора б тобі зайнятися своєю фігурою. – Євгене, я ж тільки вчора з пологового! – ахнула Настя, дивлячись на чоловіка. – Що ти від…

У Тетяни не стало чоловіка. Жінка важко переживала втрату коханої людини. Після прощання минуло лише два місяці, коли на порозі з’явилася красива жінка років п’ятдесяти. – Доброго дня, – посміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова Михайла Мельника? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – гостя загадково посміхнулася. – Я Ганна. І в мене до вас дуже серйозна розмова. Ви мене запросите до будинку? – Так-так, звичайно, – відчиняючи ширше двері, посміхнулася Тетяна. – То що у вас за розмова? І Ганна почала свою розповідь. Тетяна вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Тетяни не стало чоловіка. Жінка важко переживала втрату коханої людини. Після прощання минуло лише два місяці, коли на порозі з’явилася красива жінка років п’ятдесяти. – Доброго дня, – посміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова Михайла Мельника? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – гостя загадково посміхнулася. – Я Ганна. І в мене до вас дуже серйозна розмова. Ви мене запросите до будинку? – Так-так, звичайно, – відчиняючи ширше двері, посміхнулася Тетяна. – То що у вас за розмова? І Ганна почала свою розповідь. Тетяна вислухала її і застигла від почутого

Після того, як не стало чоловіка Тетяни минуло лише два місяці, коли на її порозі з’явилася красива жінка років п’ятдесяти. – Доброго дня, – посміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова знаменитого професора Мельника? – Так, – кивнула Тетяна. – Я…

Микола з Надією вирішили одружитися. – Поїхали в моє село, я тебе з батьками познайомлю, – запропонувала Надія нареченому. – Ти ж мені пропозицію зробив, а значить до весілля треба готуватися. Микола ніколи не був у селі, й його туди особливо не тягнуло… Та ти не переживай, нас тато зустріне! – підбадьорила Надія. – Ну гаразд, тільки треба гостинців купити, не з порожніми ж руками їхати? – сказав Микола. Він купив подарунки, гостинці і молоді вирушили в дорогу. Доїхали швидко. Микола аж здивувався… Та коли він глянув на батька Надії, то прямо застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола з Надією вирішили одружитися. – Поїхали в моє село, я тебе з батьками познайомлю, – запропонувала Надія нареченому. – Ти ж мені пропозицію зробив, а значить до весілля треба готуватися. Микола ніколи не був у селі, й його туди особливо не тягнуло… Та ти не переживай, нас тато зустріне! – підбадьорила Надія. – Ну гаразд, тільки треба гостинців купити, не з порожніми ж руками їхати? – сказав Микола. Він купив подарунки, гостинці і молоді вирушили в дорогу. Доїхали швидко. Микола аж здивувався… Та коли він глянув на батька Надії, то прямо застиг від несподіванки

Микола прийшов з роботи якийсь радісний. Він стояв і загадково посміхався. – Будеш вечеряти? – покликала його з кухні мати. – Ми з батьком тільки сіли. Гуляш смачненький і кабачки я посмажила, ходи швидше! Микола сів за стіл. Їв хлопець…

Марина стояла біля плити і смажила млинці. – Славко, біжи їсти! – гукнула вона до сина. Відповіді не було. Марина вимкнула плиту та пішла у кімнату. – Дивно, навіть світло вимкнене, де ж Славко? – подумала вона. Марина ввімкнула світло і побачила Славка, він сидів на дивані в куртці та в шапці. – Ти чому у темряві сидиш? – здивувалася Марина. – І куди це ти зібрався? – Та тітка мені все розповіла! – раптом сказав син. – Ти про що? – не зрозуміла Марина. І Славко переказав слова, які почув від сусідки мамі. Марина вислухала його і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина стояла біля плити і смажила млинці. – Славко, біжи їсти! – гукнула вона до сина. Відповіді не було. Марина вимкнула плиту та пішла у кімнату. – Дивно, навіть світло вимкнене, де ж Славко? – подумала вона. Марина ввімкнула світло і побачила Славка, він сидів на дивані в куртці та в шапці. – Ти чому у темряві сидиш? – здивувалася Марина. – І куди це ти зібрався? – Та тітка мені все розповіла! – раптом сказав син. – Ти про що? – не зрозуміла Марина. І Славко переказав слова, які почув від сусідки мамі. Марина вислухала його і застигла від почутого

Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони всією родиною вечерятимуть. Дивно, що Славко сьогодні так тихо грається у своїй кімнаті? Зазвичай, коли Марина його улюблені млинці смаже, синочок крутиться поруч, в очі їй…

Борис заслаб і довго не був на роботі. Коли він вийшов, то дізнався, що його колеги Ліза з Олегом подали заяву в ЗАГС. – Ти вчасно видужав, бо скоро в нас весілля! – поділився радістю Олег. – Готуйте з дружиною подарунок… У вихідний Борис пішов по магазинах у пошуках весільного подарунка. Часу залишалося дедалі менше. Він зайшов у ювелірну крамницю. Чоловік повільно пройшовся повз скляні вітрини, розглядаючи блискучі на червоному оксамиті каблучки й сережки. – Ви щось конкретне шукаєте? – запитала продавчиня. Борис підвів на неї очі й застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Борис заслаб і довго не був на роботі. Коли він вийшов, то дізнався, що його колеги Ліза з Олегом подали заяву в ЗАГС. – Ти вчасно видужав, бо скоро в нас весілля! – поділився радістю Олег. – Готуйте з дружиною подарунок… У вихідний Борис пішов по магазинах у пошуках весільного подарунка. Часу залишалося дедалі менше. Він зайшов у ювелірну крамницю. Чоловік повільно пройшовся повз скляні вітрини, розглядаючи блискучі на червоному оксамиті каблучки й сережки. – Ви щось конкретне шукаєте? – запитала продавчиня. Борис підвів на неї очі й застиг від побаченого

– Олеже, ну ти скоро? – в кабінет зазирнула Ліза. – Борисе, ми з Олегом вирішили сьогодні пообідати в кафе. Ти з нами? – Ви йдіть, я ще попрацюю, – якось сумно сказав Борис. – Ой, ти білий якийсь. Тобі…

Павло повертався додому з роботи, як раптом побачив несподівану сцену. Якийсь чоловік сварився з його хорошою знайомою Василиною. Павло кинувся на допомогу й провів Василину додому. Виявилося, що то був колишній чоловік Василини. – Проходь. – сказала вона. – Пригощу тебе чаєм, рятівнику ти мій. Я думала, що він мене не знайде, переїхала… І де мої очі були, коли я виходила за нього заміж? Все життя мені зіпсував! – А я чекаю, коли ти виконаєш свою обіцянку, – раптом сказав Павло. – Обіцянку? Яку ще обіцянку? – Василина здивовано дивилася на Павла не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Павло повертався додому з роботи, як раптом побачив несподівану сцену. Якийсь чоловік сварився з його хорошою знайомою Василиною. Павло кинувся на допомогу й провів Василину додому. Виявилося, що то був колишній чоловік Василини. – Проходь. – сказала вона. – Пригощу тебе чаєм, рятівнику ти мій. Я думала, що він мене не знайде, переїхала… І де мої очі були, коли я виходила за нього заміж? Все життя мені зіпсував! – А я чекаю, коли ти виконаєш свою обіцянку, – раптом сказав Павло. – Обіцянку? Яку ще обіцянку? – Василина здивовано дивилася на Павла не розуміючи, що відбувається

Павло з родиною переїхав із села в місто. Йому було всього шість років і він ще ходив у садок. Батьку від роботи дали невелике житло. Там вони й оселились. По сусідству жила родина, з якою вони подружилися. Разом із батьками…

Олег ходив просторим коридором, засунувши руки в кишені, не знаходячи собі місця. – Вже третя година ночі, Олю! – говорив він дружині. – Олена мала б давно повернутися! Треба щось робити! – Олеже, почекай ще півгодини. Я думаю вона просто затрималася на вечірці. От і все, – Оля намагалася заспокоїти чоловіка, хоч сама дуже переживала. Раптом пролунав звук ключа, що повертається в замковій свердловині. І перед ними постала Олена. Батько з матірʼю глянули на доньку і застигли від побаченого. Ось чого-чого, а такого вони точно не чекали побачити

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег ходив просторим коридором, засунувши руки в кишені, не знаходячи собі місця. – Вже третя година ночі, Олю! – говорив він дружині. – Олена мала б давно повернутися! Треба щось робити! – Олеже, почекай ще півгодини. Я думаю вона просто затрималася на вечірці. От і все, – Оля намагалася заспокоїти чоловіка, хоч сама дуже переживала. Раптом пролунав звук ключа, що повертається в замковій свердловині. І перед ними постала Олена. Батько з матірʼю глянули на доньку і застигли від побаченого. Ось чого-чого, а такого вони точно не чекали побачити

-Заходь, заходь, не соромся. Ну, що ти стоїш, як чужа? – батько легенько підштовхнув Олену. І вона зайшла до кімнати. – Тепер це твоя територія. Олена з неприязнью оглянула новий для неї простір. Велике вікно з важкими шторами. Ліжко, шафа…

Оксана смажила картоплю на вечерю, коли в двері подзвонили. Жінка накрила сковорідку кришкою і вийшла в коридор. На порозі стояла якась незнайома жінка та два чоловіки поряд. – Анастасія Мельник тут живе? – одразу запитала незнайомка. – Тут. Але вона зараз навчається в університеті у Києві. А що сталося? – явно захвилювалася Оксана. – В університеті? Настя? – гостя аж розсміялася. – Схоже ви погано знаєте власну доньку! – Та поясніть ви, що сталося? – Оксана ще більше розхвилювалася. – Ви повинні дещо дізнатися про вашу доньку, – почала незнайомка і все розповіла жінці. Оксана вислухала її і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана смажила картоплю на вечерю, коли в двері подзвонили. Жінка накрила сковорідку кришкою і вийшла в коридор. На порозі стояла якась незнайома жінка та два чоловіки поряд. – Анастасія Мельник тут живе? – одразу запитала незнайомка. – Тут. Але вона зараз навчається в університеті у Києві. А що сталося? – явно захвилювалася Оксана. – В університеті? Настя? – гостя аж розсміялася. – Схоже ви погано знаєте власну доньку! – Та поясніть ви, що сталося? – Оксана ще більше розхвилювалася. – Ви повинні дещо дізнатися про вашу доньку, – почала незнайомка і все розповіла жінці. Оксана вислухала її і застигла від почутого

– А донька у мене яка розумниця! – хвалилася Оксана сусідкам. – Сесію на одні п’ятірки закрила! Ще й підробляти примудряється, у нас жодної копійки не бере! – Заздрю я тобі, Оксано! Мої дітки тільки й уміють, що гроші просити,…

Марина з Сергієм вирішили одружитися. Гостей на весілля вони запросили багато, відсвяткували весело. Батьки Марини, які приїхали з села, подарували їм конверт із грошима. Зробили вони свій подарунок скромно. Зате свекруха Марини дуже постаралася! Вона взяла мікрофон у тамади і залізла на сцену. Тримаючи перед собою ключі, свекруха урочисто оголосила, що дарує молодим квартиру! Вони відпочили і вирушили оглядати житло. Квартира була без ремонту. Робили його пів року. Коли свекруха прийшла на новосілля, то раптом розповіла таке про їхню квартиру, що Марина вухам своїм не повірила

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина з Сергієм вирішили одружитися. Гостей на весілля вони запросили багато, відсвяткували весело. Батьки Марини, які приїхали з села, подарували їм конверт із грошима. Зробили вони свій подарунок скромно. Зате свекруха Марини дуже постаралася! Вона взяла мікрофон у тамади і залізла на сцену. Тримаючи перед собою ключі, свекруха урочисто оголосила, що дарує молодим квартиру! Вони відпочили і вирушили оглядати житло. Квартира була без ремонту. Робили його пів року. Коли свекруха прийшла на новосілля, то раптом розповіла таке про їхню квартиру, що Марина вухам своїм не повірила

З Сергієм, своїм майбутнім чоловіком, Марина познайомилася на роботі. У цю фірму вона влаштувалася бухгалтеркою одразу після закінчення навчання, а Сергій працював там програмістом уже чотири роки. На чотири роки майбутній чоловік Марини і був за неї старшим. Не сказати,…

Ігор Васильович повернувся додому, зайшов на кухню. – Яно? А ти чому в темряві сидиш? – здивувався чоловік, побачивши свою невістку. – Ти що плачеш? Яна мовчала. – Що сталося? – не відступав свекор. – Андрій щось наробив? Ну я йому покажу! – Сталося, Ігор Васильович… сталося, – тихо схлипнула невістка. – Це кінець! – Ти про що? – не зрозумів Ігор Васильович. І Яна все розповіла свекру. Ігор Васильович вислухав невістку і застиг від почутого. Ось чого-чого, а такого він аж ніяк не очікував почути

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор Васильович повернувся додому, зайшов на кухню. – Яно? А ти чому в темряві сидиш? – здивувався чоловік, побачивши свою невістку. – Ти що плачеш? Яна мовчала. – Що сталося? – не відступав свекор. – Андрій щось наробив? Ну я йому покажу! – Сталося, Ігор Васильович… сталося, – тихо схлипнула невістка. – Це кінець! – Ти про що? – не зрозумів Ігор Васильович. І Яна все розповіла свекру. Ігор Васильович вислухав невістку і застиг від почутого. Ось чого-чого, а такого він аж ніяк не очікував почути

Якби хто-небудь сказав Яні, що вона стане приводом для пересудів і причиною розбрату між батьком і сином, то дівчина сказала б взяти свої слова назад. Яна хоч дівчина проста та сільська, але за себе постояти все-таки може. Проте все сталося…

Повернутись вверх