Оксана готувала на кухні вечерю. Скоро з роботи має повернутися чоловік. Пройшла година, жінка посмажила котлетки, зварила картопляне пюре. – Де ж це Вадим? Вже б давно мав повернутися! – подумала Оксана і вирішила набрати номер телефону чоловіка. Вадим не відповідав. Пройшло ще дві години, дружина ходила по квартирі не знаходячи собі місця. – Може сталося щось? – крутилися в неї в голові погані думки. Настала північ, Вадим так і не повернувся. – Потрібно кудись дзвонити! – вирішила Оксана. Раптом на її телефон прийшло якесь повідомлення. Жінка швидко відкрила його, прочитала і застигла від прочитаного 

Вадим ніколи не думав, що зможе дуже образити свою кохану дружину Оксану. Дружба їх почалася в дев’ятому класі, а потім переросла в кохання і їм уже по сорок років, а кохання їх досі живе. Від цього кохання народилися дві доньки,…

Діана сіла на лавку з телефоном в руках, час від часу, поглядаючи на свою донечку Ганнусю. Та гралася з подругою… – Ваша дівчинка бігає? – раптом почувся голос. – Гарна! На лавку присіла незнайома дівчина. – Моя, дякую… – сказала Діана. – Діти – це щастя, – продовжила незнайомка. – Але коли вони бажані для обох батьків. Згодні? – Як же ж тут не погодитися?! – здивувалася Діана. – Ось ви, наприклад, народили доньку, а чоловік просив вас про це?! – раптом запитала дівчина. – Дівчино, ми ж незнайомі! – обурилася Діана. – Ви що хочете? Вона здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

Діана забрала свою донечку Ганнусю з дитячого садка, зайшли в магазин, а потім додому. На подвірʼї, як завжди, життя вирувало. Діти галасували, бабусі біля під’їздів видивлялися якихось недолугих, на їх погляд мешканців, щедро обговорюючи кожного з них. – Мамо, можна…

Михайло привів свою наречену Олену знайомитися зі своєю сімʼєю. Батьки накрили святковий стіл, прийняли молодих. Дівчина дуже сподобалася сімʼї Михайла. Після застілля Михайло пішов з Оленою у свою кімнату. – Ну, я теж піду, – сказав брат Михайла Максим батькам і забирався додому. – Мамо, а я часом у вас своєї зарядки від ноутбука не забував? – запитав він. – Вона у твоїй кімнаті лежить, – відповіла мати. Максим пішов у свою кімнату, як раптом проходячи повз кімнату брата, випадково почув розмову Михайла та Олени. Максим прислухався до розмови і застиг від почутого

– І хто ця мила леді? – Сказала Ірина Вікторівна, по-хазяйськи влаштувавшись на білому дивані. Михайло незграбно крутився навколо неї, то намагаючись підсунути жінці під спину подушку, то пропонуючи випити чаю. – Та ти не метушись, сідай. І ви теж,…

Денис лежав на дивані і дивився футбол. Дружина підійшла та вимкнула телевізор. – Я подаю на розлучення, – оголосила Ольга. – Ти що робиш?! – вигукнув Денис, потім схаменувся і миролюбно вимовив: – Вибач. Просто там такий важливий момент. – Впевнена: не важливіше за те, що я сказала, – єхидно посміхнулася дружина. – А що ти сказала? – зніяковів чоловік, зрозумівши, що, як завжди, прослухав. – Я подаю на розлучення! – повторила Оля. – Як «на розлучення»? Чому,  – запитав чоловік. – Невже ти не розумієш, через що я так вирішила? – поцікавилася дружина. – Ні! Поясни! – Денис здивовано округлив очі, не розуміючи, що відбувається

– Я подаю на розлучення, – оголосила Ольга. Денис тим часом захоплено дивився футбол і… ніяк не відреагував на слова дружини. Ольга підійшла та вимкнула телевізор. – Ти що робиш?! – вигукнув Денис, потім схаменувся, зробив над собою зусилля і…

– Марино, зараз прийде майстер! – гукнула з кімнати до своєї дочки Ніна. – У нас пралка зламалася. Покажи йому все, добре? – Добре, матусю… – сказала Марина, як раптом пролунав дзвінок у двері. – А ось і він! Марина відкрила двері. В квартиру зайшов гарний чоловік з інструментами в руках. Ремонтував він недовго – видно було, що розбирається. – А де ж господиня, яка мене викликала? – запитав він Марину. – Хай приймає роботу! – Мама трохи соромиться, – сказала Марина, але все ж покликала Ніну. Майстер глянув на неї й застиг від побаченого. – Це ти?! – тільки й промовив він

Марині довелося вступати у доросле життя рано. Коли їй виповнилося чотирнадцять років, її мама з батьком їхали машиною і опинилися на узбіччі… З батьком нічого не сталося, а от мама довго лежала в лікарні. Виписали її лише через пів року….

Марина крутила голубці, коли задзвонив телефон. Дзвонила свекруха. – Добрий вечір! – привіталася вона з Галиною Василівною. – Доброго вечора! Сьогодні до мене заходив Павлик і він мені розповів приголомшливу новину. І довго ти збиралася від мене це приховувати? – раптом сказала свекруха. – Яку ще новину? – не зрозуміла Марина. – Не прикидайся! Ти сама все чудово знаєш! Чому я повинна дізнаватися це від онука, а не від тебе? І взагалі, як ти могла так вчинити зі мною, – не вгамовувалася Галина Василівна. – Поясніть, ви про що взагалі говорите? – здивовано запитала Марина, не розуміючи, що відбувається

– Бабуся думає, що нам не треба було переїжджати до дядька Юри, – син важко зітхнув. – Я думав, вона все знає, а виходить – даремно розповів, тільки невдоволення викликав. – Нічого, синку, сказав і сказав, – заспокоїла хлопчика мама….

Віра готувала вечерю, коли свекруха привела Катрусю з садочка. – А ось і ми, – сказала Марія Петрівна, зайшовши на кухню. – Чудово! Зараз вечерятимемо, – усміхнулася Віра. – Катрусю мий ручки. Донька побігла у ванну, а свекруха пішла до себе в кімнату. За хвилину дівчинка повернулася. – Розповідай, як день пройшов у садочку, – запитала Віра у доньки. – Мамо, я чула, як Марина Сергіївна сказала іншій виховательці, дещо про нашу бабусю, – раптом сказала Катя. – Цікаво… І що ж вона сказала? – усміхнулася Віра. І Катруся все розповіла мамі. Віра вислухала доньку і застигла від почутого

Після розлучення із першим чоловіком Віра вирішила, що заміж більше не вийде. Проживши дев’ять років дуже складного сімейного життя, вона забрала сина Андрія і пішла до матері. Почало життя з чистого аркуша у тридцять три роки. – Житимемо з Андрійком…

Олег з самого ранку зібрав свої речі. Він звільнився з роботи, розрахувався з власницею житла, й поїхав на автовокзал. Чоловік купив букет квітів дружині Валі, синові новий телефон, а батькові з матір’ю подарунки… Олег приїхав у село й одразу пішов на свою колишню роботу. – Відновіть мене! – з порога почав він. – Я обіцяю, що не підведу! І його взяли. Тільки після цього Олег попрямував додому. Він відкрив хвіртку і побачив свою Валю. Вона поралася по господарству. Жінка спочатку не побачила Олега, а потім озирнулася і очам своїм не повірила

Зранку магазин був напівпорожній. Олег звично оглянув покупців… – Так і є! – подумав чоловік. – Он вона стоїть, дивна якась бабуся. Кошик великий взяла, ніби цілу купу хоче накупити, а поклала в нього тільки найдешевше молоко, хліб і гречку. І…

Марина приїхала в рідне місто. Десять років там не була. Жінка вирішила зайти в гості до свого друга Миколи. Вони дружили ще в юності… Був вечір, коли Марина зайшла на подвірʼя. У вікні Миколи було світло, якесь тьмяне порівняно з іншими вікнами. Штори були розсунуті, на підвіконні стояла якась квітка. Марина піднялася на третій поверх і подзвонила у дзвінок. – Ви до кого? – запитав чоловік, відчинивши двері. – До Миколи, я Марина… – почала було жінка, але двері вже відкрилися. Марина глянула на того, хто вийшов на поріг, і застигла від несподіванки

Марина завжди любила Миколу, з самого дитинства. Тоді вони жили в одному будинку й навчалися в одній школі, тільки він на два роки старший. Дитячі ігри на подвірʼї і взимку, і влітку. Поїздки на дачу разом, бо батьки дружили. Як…

Світлана повернулася додому від батьків, гостювала тиждень. – Ну от, вдома навіть запах якийсь холостяцький, – подумала жінка оглянувши квартиру. – Пил точно тиждень не протирали і навіть ліжка не застеляли! Світлана швидко переодягнулася і вирішила взятися за прибирання. – Треба взагалі всі ліжка перестелити, прибрати та вечерю приготувати, – вирішила вона. Світлана зняла наволочки з подушок у спальні, скинула підодіяльник, взялася за край простирадла потягла, щоб скинути його і застигла від побаченого. Ось чого чого, а такого вона точно не очікувала побачити

Світлана повернулася додому від батьків, гостювала тиждень. Ну от, вдома навіть запах якийсь холостяцький, хоч все й прибрано і по місцях, але все одно відчувається, що тут жили виключно чоловіки. Доньку Олю чоловік відправив у літній табір п’ять днів тому,…

Повернутись вверх