Пліткарка

Жіночий журнал

У Сашка не стало бабусі. Старенька жила у селі і він поїхав в далеку дорогу… Нічого не змінилося в хатині, де пройшло його дитинство. Тільки бабусі більше немає, а будинок ніби жив і дихав її душею, її турботою. Ті ж мереживні серветки на полицях, той самий посуд. Ось його улюблена чашка. На полиці стояли його книжки, підручники. В одному з них він знайшов записку: «Давай дружити. Таня». Сашко згадав веселу дівчинку з зеленими очима. Заміж вийшла, поїхала з села давно… Олександр відкрив скриньку комоду і аж стрепенувся від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Сашка не стало бабусі. Старенька жила у селі і він поїхав в далеку дорогу… Нічого не змінилося в хатині, де пройшло його дитинство. Тільки бабусі більше немає, а будинок ніби жив і дихав її душею, її турботою. Ті ж мереживні серветки на полицях, той самий посуд. Ось його улюблена чашка. На полиці стояли його книжки, підручники. В одному з них він знайшов записку: «Давай дружити. Таня». Сашко згадав веселу дівчинку з зеленими очима. Заміж вийшла, поїхала з села давно… Олександр відкрив скриньку комоду і аж стрепенувся від побаченого

Лист від Олени Миколаївни – подруги бабусі Сашка, прийшов на початку грудня. Сумний лист… Він сповіщав про те, що бабусі не стало… Старенькій було вісімдесят років. Не стало її тихо, уві сні, нікого не турбуючи. Поховали її. «Будиночок свій вона…

Ніна готувала вечерю, коли у двері постукали. На порозі стояла сестра. – Привіт! А я неподалік була, вирішила зайти, – усміхнулася сестра. – Заходь, – відповіла Ніна. Вони зайшли на кухню, Ніна зробила чай. – Ніно, я не просто так прийшла, – сестра опустила очі. – Можеш позичити мені гроші? – Ні! – вигукнула Ніна. – Як ні? У вас же є, ти сама говорила! – здивувалася сестра. – Після того, що ти зробила, я в житті тобі нічого не позичу! – холодно промовила Ніна. – А що я зробила? – здивувалася сестра. І Ніна все їй розповіла. Сестра вислухала Ніну і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна готувала вечерю, коли у двері постукали. На порозі стояла сестра. – Привіт! А я неподалік була, вирішила зайти, – усміхнулася сестра. – Заходь, – відповіла Ніна. Вони зайшли на кухню, Ніна зробила чай. – Ніно, я не просто так прийшла, – сестра опустила очі. – Можеш позичити мені гроші? – Ні! – вигукнула Ніна. – Як ні? У вас же є, ти сама говорила! – здивувалася сестра. – Після того, що ти зробила, я в житті тобі нічого не позичу! – холодно промовила Ніна. – А що я зробила? – здивувалася сестра. І Ніна все їй розповіла. Сестра вислухала Ніну і застигла від почутого

Починалося все дуже добре. Після весілля Сергій та Ніна стали жити окремо від батьків. Обидва були з багатодітних сімей, вони були не першими та не останніми. Сергій був третьою дитиною з чотирьох, Ніна третьою з п’яти. Старші брати та сестри…

Катерина познайомилася з хлопцем. Олег працював неподалік, вони часто спілкувалися по роботі. – Чому ти така сумна у свій день народження? – якось запитав Олег Катерину. – Треба веселитися! Та Катерина нічого не відповіла. Вона з сумом згадувала свої дні народження, яких по суті ніколи не було. І все через її матір… – Катрусю, пробач матір, – сказав Олег. – Вона й так нещасна. У неї немає любові до дочки. Любові дочки теж немає. А в нас буде! Я знаю! Олег раптом дістав із кишені якусь коробочку. Він відкрив її й Катерина ахнула від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катерина познайомилася з хлопцем. Олег працював неподалік, вони часто спілкувалися по роботі. – Чому ти така сумна у свій день народження? – якось запитав Олег Катерину. – Треба веселитися! Та Катерина нічого не відповіла. Вона з сумом згадувала свої дні народження, яких по суті ніколи не було. І все через її матір… – Катрусю, пробач матір, – сказав Олег. – Вона й так нещасна. У неї немає любові до дочки. Любові дочки теж немає. А в нас буде! Я знаю! Олег раптом дістав із кишені якусь коробочку. Він відкрив її й Катерина ахнула від побаченого

Катерина не любила свій день народження. Звісно, коли вона була маленькою, то думала, що все це свято починали для неї, тож дуже раділа. Приходили гості, веселилися, співали пісень. На столі було багато смачненького, а головне цукерки й торт, який мама…

Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається

Мама зателефонувала одразу після обіду, і тепер Віра зовсім не могла працювати – все думала, як повідомити цю новину Олегу. Справа в тому, що батько Віри та її молодший брат, який поки що жив з батьками, затіяли в їхній трикімнатній…

Тетяна Вікторівна мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка. – Привіт, Ірина. Щось сталося? – сказала вона. – Сталося! Я гортала стрічку в соцмережах і натрапила на дивні фотографії, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. – Фотографії з святкування вашого дня народження! – пояснила невістка. – У мене тільки одне питання… Чому на святкуванні були всі, окрім нас з Олегом? – Ти справді хочеш це знати? – запитала свекруха. – Так! – вигукнула Ірина. І Тетяна все розповіла невістці. Ірина вислухала її і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна Вікторівна мила посуд, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила невістка. – Привіт, Ірина. Щось сталося? – сказала вона. – Сталося! Я гортала стрічку в соцмережах і натрапила на дивні фотографії, – раптом сказала невістка. – Ти про що? – не зрозуміла свекруха. – Фотографії з святкування вашого дня народження! – пояснила невістка. – У мене тільки одне питання… Чому на святкуванні були всі, окрім нас з Олегом? – Ти справді хочеш це знати? – запитала свекруха. – Так! – вигукнула Ірина. І Тетяна все розповіла невістці. Ірина вислухала її і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

– Іра пропонує зустрітися нам усім завтра у ресторані чи кафе, – радісно повідомив матері по відеозв’язку Олег. – Гарна ідея, тільки нехай Ірина сама заздалегідь вибере місце, щоб ми в процесі замовлення знову не міняли кафе, – спокійно попросила…

Стас з дружиною Веронікою та дітьми поверталися додому після новорічної відпустки. Ось і їхній будинок. Вони піднялися на сьомий поверх і відчинили двері квартири. Стас вніс сумки у квартиру. – Заберу інші валізи з машини, – сказав він дружині. – Допомогти? – запропонувала жінка. – Ні, я сам, – відповів Стас і пішов. За декілька хвилин він повернувся у квартиру з другою партією валіз. – Вероніка, що сталося? – здивувався він,  коли побачив дружину в коридорі із сльозами на очах. – А ти зайди у нашу спальню, – схлипнула жінка. Стас швидко побіг у спальню і застиг від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Стас з дружиною Веронікою та дітьми поверталися додому після новорічної відпустки. Ось і їхній будинок. Вони піднялися на сьомий поверх і відчинили двері квартири. Стас вніс сумки у квартиру. – Заберу інші валізи з машини, – сказав він дружині. – Допомогти? – запропонувала жінка. – Ні, я сам, – відповів Стас і пішов. За декілька хвилин він повернувся у квартиру з другою партією валіз. – Вероніка, що сталося? – здивувався він,  коли побачив дружину в коридорі із сльозами на очах. – А ти зайди у нашу спальню, – схлипнула жінка. Стас швидко побіг у спальню і застиг від побаченого

– Стас, а твоя мама не образилася, коли дізналася, що цього разу ми не зустрічатимемо з ними Новий рік? – запитала у чоловіка Вероніка. – Не образилася. Я навіть здивувався. А потім вона сказала, що до них на всі свята…

Юля збирала своїх дітей Сергійка та Віку в садочок. – Мамо, а можна Чарлі з нами піде? – запитав хлопчик. – Можна, – усміхнулася Юля. – Ура! – вигукнула Віка. Діти швидко підготували песика до прогулянки і вже чекали біля дверей. Юля ще одягалася. – Мамо, ми тебе почекаємо на сходовому майданчику! – вигукнули діти і відкрили двері квартири. Вийшовши на сходовий майданчик, песик, побачивши, що двері сусідньої квартири відкриті і шмигнув туди. – Чарлі! Стій! – вигукнули діти і побігли слідом. Сергійко та Віка зайшли у сусідську квартиру і аж очі округлили від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля збирала своїх дітей Сергійка та Віку в садочок. – Мамо, а можна Чарлі з нами піде? – запитав хлопчик. – Можна, – усміхнулася Юля. – Ура! – вигукнула Віка. Діти швидко підготували песика до прогулянки і вже чекали біля дверей. Юля ще одягалася. – Мамо, ми тебе почекаємо на сходовому майданчику! – вигукнули діти і відкрили двері квартири. Вийшовши на сходовий майданчик, песик, побачивши, що двері сусідньої квартири відкриті і шмигнув туди. – Чарлі! Стій! – вигукнули діти і побігли слідом. Сергійко та Віка зайшли у сусідську квартиру і аж очі округлили від побаченого

За стіною у сусідній квартирі щось загриміло. І відразу почувся дитячий плач. – І що у них там таке щодня відбувається? – Петро Іванович прислухався. Плач стих, потім знову шум, потім собака загавкав. – Та все як завжди, це в…

Алла поглядала на годинник. Була вже майже восьма вечора, а Олексія, все не було. Нарешті відкрилися двері, і у кімнаті з’явився схвильований чоловік. – Ти де був? Чому не подзвонив, що затримуєшся? – запитала Алла. – Тепер доведеться вечерю підігрівати. – Підігрівай, – сказав Олексій і навіщось поліз до антресолі. – Алло, у нас десь була велика сумка? Ти не знаєш де вона? – У комірчині подивися, – сказала Алла. – А навіщо вона тобі? – Ми їдемо! Нам терміново потрібно їхати, – відповів Олексій, витягаючи сумку. – Як їхати? Куди? – Алла здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла поглядала на годинник. Була вже майже восьма вечора, а Олексія, все не було. Нарешті відкрилися двері, і у кімнаті з’явився схвильований чоловік. – Ти де був? Чому не подзвонив, що затримуєшся? – запитала Алла. – Тепер доведеться вечерю підігрівати. – Підігрівай, – сказав Олексій і навіщось поліз до антресолі. – Алло, у нас десь була велика сумка? Ти не знаєш де вона? – У комірчині подивися, – сказала Алла. – А навіщо вона тобі? – Ми їдемо! Нам терміново потрібно їхати, – відповів Олексій, витягаючи сумку. – Як їхати? Куди? – Алла здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Алла постійно поглядала на годинник: була вже майже восьма, вечеря остигала, а Олексія, її чоловіка, все ще не було. Куди він міг пропасти ввечері двадцять восьмого грудня? Нарешті почувся звук дверей, і через пару хвилин у кімнаті з’явився задоволений Олексій….

Микола на новий рік зібрався у гості до своєї подруги Аліни. Хлопець купив цукерок, вафель і шоколадних батончиків для Аліни і її молодшої сестрички Валі. Микола зупинився перед під’їздом дівчини й важко зітхнув. Він був по-юнацькому закоханий в Аліну, і сьогодні хотів хоча б натякнути їй про свої почуття. Микола зайшов у під’їзд і попрямував сходами на третій поверх. Нагорі відчинилися двері Аліни. Вона чекала його біля квартири. Микола вже йшов на третій поверх, як раптом двері сусідньої квартири відчинилися, й хлопець так і застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола на новий рік зібрався у гості до своєї подруги Аліни. Хлопець купив цукерок, вафель і шоколадних батончиків для Аліни і її молодшої сестрички Валі. Микола зупинився перед під’їздом дівчини й важко зітхнув. Він був по-юнацькому закоханий в Аліну, і сьогодні хотів хоча б натякнути їй про свої почуття. Микола зайшов у під’їзд і попрямував сходами на третій поверх. Нагорі відчинилися двері Аліни. Вона чекала його біля квартири. Микола вже йшов на третій поверх, як раптом двері сусідньої квартири відчинилися, й хлопець так і застиг від несподіванки

Микола з Аліною дружили. У школі сиділи за однією партою. Швидко пролетів семестр восьмого класу. Ось уже й Різдвяні свята на носі, а Микола й досі не знав, де святкуватиме. Багато його друзів планували бути на площі біля ялинки, але…

Вікторія з чоловіком приїхали гості до свекрухи. Коли Тамара Іванівна при гостях почала голосно дошкуляти невістці нетактовними питаннями. Вікторія не витримала і пішла. Михайло приїхав додому години через дві: – Віка, тобі не здається, що це перебір? – питання пролунало вже з порога. – Ми ж начебто домовилися не звертати уваги на мамині репліки. – Пам’ятаю. Але мовчати в мене нема сил, – важко видихнула дружина. – Знаєш, про що мама говорила, коли ти пішла? – несподівано запитав Михайло. – Про що? – здивувалася жінка. І Михайло передав слова матері дружині. Віка вислухала чоловіка і застигла від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія з чоловіком приїхали гості до свекрухи. Коли Тамара Іванівна при гостях почала голосно дошкуляти невістці нетактовними питаннями. Вікторія не витримала і пішла. Михайло приїхав додому години через дві: – Віка, тобі не здається, що це перебір? – питання пролунало вже з порога. – Ми ж начебто домовилися не звертати уваги на мамині репліки. – Пам’ятаю. Але мовчати в мене нема сил, – важко видихнула дружина. – Знаєш, про що мама говорила, коли ти пішла? – несподівано запитав Михайло. – Про що? – здивувалася жінка. І Михайло передав слова матері дружині. Віка вислухала чоловіка і застигла від почутого

Все почалося з сварки зі свекрухою. Тамара Іванівна хотіла не лише все знати про сім’ю сина, вона хотіла впливати на події. За три роки шлюбу чого тільки Віка не наслухалася від своїх нових родичів. І жити вона з ними не…

Повернутись вверх